Рішення

від 23.05.2017 по справі 910/4469/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/4469/17 23.05.17 р. За позовом          Приватного підприємства "ДЕОС ОХОРОНА" до          Публічного акціонерного товариства "АЕРОБУД" про          стягнення  289 381,72 грн. Суддя Зеленіна Н.І. При секретарі судового засідання Ліпіній В.В., за участю представників сторін: від позивача:           не з'явився; від відповідача:          не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Приватне підприємство "ДЕОС ОХОРОНА" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "АЕРОБУД" про стягнення 289 381,72 грн. Ухвалою суду від 22.03.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.04.2017 р. Ухвалою суду від 10.04.2017 р. розгляд справи відкладено на 11.05.2017 р. У судове засідання 11.05.2017 р. представник позивача не з'явився, проте 03.05.2017 р. через  відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Ухвалою суду від 11.05.2017 р. розгляд справи відкладено на 23.05.2017 р. У судове засідання 23.05.2017 р. представники сторін не з'явились; представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом матеріалів не надав; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”, п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”, п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”). Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні 23.05.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне. 30.12.2015 р. між Приватним підприємством "ДЕОС ОХОРОНА" (надалі – позивач, Виконавець) та Публічним акціонерним товариством "АЕРОБУД" (надалі – відповідач, Замовник) укладено Договір № 08ФО15 про надання послуг з охорони (надалі – Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику послуги з охорони приміщень, матеріальних цінностей, транспорту, персоналу та внутрішньої території Замовника від проникнення сторонніх осіб (надалі – послуги з охорони) на об'єкт Замовника, Будівельний майданчик «Реконструкція Львівського клінічного перинатального центру на вул. Дж. Вашингтона, 6 у м. Львові. Коригування», (надалі – об'єкт), на умовах і в порядку, передбаченими цим Договором. Згідно п. 2.1 Договору, ціну Договору складає загальна вартість послуг з охорони, що будуть надані Виконавцем Замовнику протягом дії Договору, розмір якої визначається сумою всіх затверджених сторонами на умов та протягом дії цього Договору щомісячних актів приймання – передачі наданих послуг. Вартість послуг з охорони, наданих Виконавцем за звітний місяць, визначається сторонами на підставі погоджених сторонами у протоколі погодження вартості послуг з охорони (Додаток №1), що є невід'ємною частиною Договору цін на послуги з охорони з розрахунку за один пост за один календарний місяць, обчислену з урахуванням фактичного часу надання Виконавцем послуг з охорони об'єктів в звітному місяці, що обчислюється на підставі даних Акту про встановлення постів охорони на об'єкті. (пункт 2.2 Договору). Пунктами  3.1, 3.2, 3.3 Договору сторони погодили, що розрахунки за Договором проводяться між сторонами в національній валюті України – гривні, в безготівковій формі, шляхом прямого банківського переказу на поточний рахунок Сторони – отримувача грошових коштів, вказаний цим договором. Оплата наданих Виконавцем послуг за Договором здійснюється Замовником щомісяця, за фактично отримані від Виконавця послуги, надані Виконавцем належним чином та проводиться з урахуванням часу, фактично витраченого Виконавцем на охорону Об'єктів у звітному місяці. Оплата проводиться Замовником на підставі рахунку – фактури Виконавця, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Виконавця протягом десяти банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання – передачі послуг. Акт приймання – передачі наданих послуг складається Виконавцем щомісячно в двох примірниках, та разом з податковою накладною та рахунком – фактурою на оплату передається Замовнику на затвердження до другого числа місяця, наступного за звітним. Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. За правилами ст. 903 цього ж Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами. В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 530 Цивільного кодексу України  передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з січня по листопад 2016 року було надано позивачу послуги по охороні, загальна вартість яких становить 563   136,00 грн.; при чому відповідачем такі послуги оплачено частково, у загальному розмірі 384   342, 00 грн. Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за надані послуги з охорони у розмірі 246   912,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, підписаним між сторонами актом звірки розрахунків. Станом на час розгляду справи, відповідач вартість наданих за Договорами послуг не сплатив, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 246   912,00 грн., а також 2   496,18 грн. 3 % річних, 16   675,87 грн. інфляційних втрат та 23   297,67 грн. пені. Пунктами 6.1, 6.2 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному Договору, Замовник і Виконавець несуть відповідальність у межах прямого відшкодування дійсності збитків, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором. У випадку прострочення платежів, зазначених у статті 3 Договору, Замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми прострочення. За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до ч. 2 п. 3 ст. 231 Господарського кодексу України, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”). Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Перевіривши наданий позивачем розрахунок сум пені, інфляційних втрат та 3 % річних, суд встановив його правильність та арифметичну вірність, у зв'язку з чим вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача також 2   496,18 грн. 3 % річних, 16   675,87 грн. інфляційних втрат та 23   297,67 грн. пені. Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано. Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача. Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд – В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "АЕРОБУД" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 4; код ЄДРПОУ 21598792) на користь Приватного підприємства "ДЕОС ОХОРОНА" (79035, м. Львів, вул. Зелена, 149; код ЄДРПОУ 35146077) 246   912 (двісті сорок шість тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 00 коп. заборгованості, 16   675 (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять) 87 коп. інфляційних втрат, 2   496 (дві тисячі чотириста дев'яносто шість) 18 коп. 3% річних, 23   297 (двадцять три тисячі двісті дев'яносто сім) грн. 67 коп. пені та 4   340 (чотири тисячі триста сорок) грн. 73 коп. судового збору. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення. Повний текст рішення складено 26.05.2017 р. Суддя                                                                                                                            Н.І. Зеленіна