Рішення

від 23.05.2017 по справі 907/400/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

23.05.2017 р. Справа № 907/400/17

За позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Богдан - ОСОБА_1 - Франківськ» , м. Івано - Франківськ

до відповідача ОСОБА_2 освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації, м. Виноградів

про стягнення суми 923 663 грн. 82 коп., в тому числі 880 300 грн. заборгованості за поставлений товар (автомобіль) згідно договору № 1 від 11.01.2017 року, 39 167 грн. 32 коп. пені та 4 196 грн. 50 коп. трьох процентів річних,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники :

Позивача - не викликався

Відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 54 від 28.03.2017 року

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмежено відповідальністю «Богдан - ОСОБА_1 - Франківськ» , м. Івано - Франківськ завлено позов до відповідача ОСОБА_2 освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації, м. Виноградів про стягнення суми 923 663 грн. 82 коп., в тому числі 880 300 грн. заборгованості за поставлений товар (автомобіль) згідно договору № 1 від 11.01.2017 року, 39 167 грн. 32 коп. пені та 4 196 грн. 50 коп. трьох процентів річних.

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору № 1 від 11.01.2017 року, чим порушив строки оплати за поставлений товар (автомобіль), у зв'язку з чим у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість в розмірі 880 300 грн. Крім того, за порушення строків виконання зобов'язання позивачем нараховано відповідачу 39 167 грн. 32 коп. пені (п. 4.3. Договору) та 4 196 грн. 50 коп. інфляційних нарахувань (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Відповідач явку уповноваженого представника для участі в судовому засіданні забезпечив, однак, витребуваних судом письмових пояснень по суті позову не подав. Надісланим на адресу суду листом № 01-10/319 від 26.04.2017 року повідомив суд про те, що оплату за поставлений товар (автотранспортний засіб) згідно договору № 1 від 11.01.2017 року проведено не було, у зв'язку із відсутністю фінансування з місцевого бюджету. При цьому, представник відповідача у судовому засіданні усно заявив про визнання відповідачем суми заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача,

суд встановив:

11.01.2017 року між ОСОБА_2 освіти, молоді та спорту Виноградівської РДА в особі в.о.начальника ОСОБА_4, що діє на підставі Положення № 43 від 18.02.2013 року (покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто Івано-Франківськ» (продавець, позивач) був укладений договір № 1. Згідно умов даного Договору продавець (позивач) взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця (відповідача) автомобіль (товар), визначений у п. 1.2. договору, а покупець (відповідач) взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити цей Товар.

Відомості про Товар зазначені у пункті 1.2.: - найменування товару «Автомобілі пасажирські - ДК 016:2010-29.10.2 (Мототранспортні засоби - ДК 021:2015 (CPV2008) - 34100000-8)» ; - кількість одиниць Товару - 1 шт.; - марка, модель - автомобіль пасажирський (Hyundai HI); - вартість одиниці Товару (з ПДВ 20%) - 880 300 грн.

Загальна вартість Товару (ціна Договору) становить 880 300 грн., у тому числі ПДВ 20% (п. 1.3. Договору).

Розділом 2 Договору сторони погодили, що Товар передається покупцеві згідно накладних, які видаються продавцем. Покупець зобов'язується сплатити за Товар, вказаний у п. 1.2. Договору протягом 10-ти банківських днів з моменту поставки Товару продавцем. Дата передачі Товару визначається згідно накладної. Оплата здійснюється покупцем на поточний рахунок продавця на підставі рахунку продавця. До рахунку додається акт прийому - передачі Товару або видаткова накладна. Фактичне місце поставки (передачі) Товару: Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Копанська, 10. Право власності на Товар переходить до покупця з моменту зарахування повної вартості Товару на рахунок продавця.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, Товар відповідачу поставив, що підтверджується видатковою накладною № ИФ-0000101 від 24.01.2017 року та Актом прийому - передачі № ИФ-0000204 від 24.01.2017 року, підписаним без будь - яких зауважень з боку відповідача (копії долучені до матеріалів справи). Однак, відповідач всупереч умовам Договору, а також в порушення своїх договірних зобов'язань вартість поставленого йому Товару у розмірі 880 300 грн. не оплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач за поставлений Товар не розрахувався, у зв'язку з чим, за даними позивача станом на день звернення з позовом до суду у відповідача наявна заборгованість за поставлений товар у розмірі 880 300 грн.

Позивачем 22.02.2017 року та 16.03.2017 року надіслано на адресу покупця (відповідача) вимогу № 1 та вимогу № 2 про сплату боргу за поставлений Товар в розмірі 880 300 грн. та нарахованих штрафних санкцій, які відповідачем отримані, що підтверджено відповідними повідомленням про вручення (містяться в матеріалах справи). Відповідачем листами № 01-10/197 від 14.03.2017 року та № 01-10/213 від 23.03.2017 року повідомив позивача про неможливість оплатити за поставлений Товар згідно Договору № 1 від 11.01.2017 року, у зв'язку з тим, що кошти з районного бюджету поки що не виділені.

Невиконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого йому за умовами договору № 1 від 11.01.2017 року Товару стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми 880 300 грн. заборгованості за поставлений товар в примусовому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов'язання, не оплатив повну вартість поставленого йому Товару (автомобіля) в розмірі 880 300 грн. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за поставлений Товар (автомобіль) в розмірі 880 300 грн. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Згідно з ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 880 300 грн. заборгованості за поставлений Товар (автомобіль) згідно Договору № 1 від 11.01.2017 року.

Позивач звернувся також з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 39 167 грн. 32 коп.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що за несплату або несвоєчасну оплату Товару покупець (відповідач) сплачує продавцю (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання нарахована пеня в розмірі 39 167 грн. 32 коп.

Перевіривши розрахунок пені у межах заявленого періоду з 08.02.2017 року по 06.04.2017 року, суд зазначає, що пеня в розмірі 39 167 грн. 32 коп. підлягає стягненню з відповідача повністю.

Разом з тим, за прострочку відповідачем оплати вартості поставленого Товару позивач, посилаючись на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача суму 4 196 грн. 50 коп. трьох процентів річних.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 4 196 грн. 50 коп. за період з 08.02.2017 року по 06.04.2017 року, суд приходить до висновку, що такий здійснений правомірно, а тому сума 4 196 грн. 50 коп. трьох процентів річних підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на вищенаведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 880 300 грн. заборгованості за поставлений Товар, 39 167 грн. 32 коп. пені та 4 196 грн. 50 коп. трьох процентів річних документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених позивачем, суду не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 13 854 грн. 96 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації, м. Виноградів, вул. Копанська, 10 (код ЄДРПОУ 02143301) на користь Товариства з обмежено відповідальністю «Богдан - ОСОБА_1 - Франківськ» , м. Івано - Франківськ, вул. Калуське Шосе, 6 (код ЄДРПОУ 37582219) суму 923 663 (Дев'ятсот двадцять три тисячі шістсот шістдесят три гривень) грн. 82 коп., в тому числі 880 300 (Вісімсот вісімдесят тисяч триста гривень) грн. заборгованості за поставлений товар (автомобіль) згідно договору № 1 від 11.01.2017 року, 39 167 (Тридцять дев'ять тисяч сто шістдесят сім гривень) грн. 32 коп. пені та 4 196 (Чотири тисячі сто дев'яносто шість гривень) грн. 50 коп. трьох процентів річних, а також суму 13 854 (Тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири гривень) грн. 96 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.05.2017 року

Суддя Пригара Л.І.