Рішення

від 16.05.2017 по справі 911/857/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2017 р. Справа № 911/857/17

за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" , м. Дніпро,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Профіконфідент", м. Обухів,

про стягнення 59 377,40 грн.

Суддя О.В. Конюх

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився ; від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпро, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 17.02.2017 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Профіконфідент", м. Обухів Київська область, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 59 377,40 грн., яка складається з 12 808,46 грн. основного боргу, 21 458,43 заборгованості по процентам за користування кредитом, 25 110,51 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Профіконфідент" своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування від 31.07.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.03.2017 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/857/17 та призначено справу до розгляду на 18.04.2017.

Ухвалою суду від 18.04.2017 розгляд справи відкладено на 16.05.2017.

15.05.2017 від приватного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" до господарського суду Київської області надійшли додаткові документи із супровідним листом від 15.05.2017.зокрема були подані банківські виписки по рахункам відповідача за період дії спірного договору.

В судове засідання 16.05.2017 представники позивача та відповідача не з'явились, хоча про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином.

Суд, у відповідності до вимог ст.ст. 64, 87 ГПК України, направляв відповідачу на належну адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, копій ухвал господарського суду від 27.03.2017 та від 18.04.2017 рекомендованим листом з повідомленням. Поштові відправлення повернуті підприємством зв'язку на адресу суду з посиланням на відсутність адресата.

Відповідно до роз'яснень та рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в підпункті 3.9.1 пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87 ГПК України. За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно підпункту 3.9.2. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами, яких достатньо для розгляду справи.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпро (далі по тексту - ПАТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_1) до відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Профіконфідент", м. Обухів (далі по тексту - ТОВ "Профіконфідент", Клієнт), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Майново - господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі господарських договорів (частина 1 ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до частини 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб , тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 ст.639 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2013 товариство з обмеженою відповідальністю "Профіконфідент" звернувся до ПАТ КБ "ПриватБанк" із "Заявлением о присоединении к условиям и правилам предоставления банковских услуг" та "Заявлением на открытие счета", за якою відповідач приєднався до "ОСОБА_1 та правил надання банківських послуг" (надалі - ОСОБА_1), ОСОБА_2, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 31.07.2013 (надалі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Так, відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26008053122096.

У заяві про приєднання до ОСОБА_1 та Правил надання банківських послуг зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг (розміщені на сайті банку www.pb.ua), тарифами банку, які разом з вказаною анкетою складають договір банківського обслуговування. Підписавши дану заяву, клієнт погодився на ведення з ПАТ КБ "ПриватБанк" документообороту, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод, заяв, актів, платіжних та інших документів як шляхом власноручного підпису, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг.

Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в ОСОБА_1 та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 банківського обслуговування в цілому.

Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього ОСОБА_4, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку www.pb.ua або інший Інтернет-/ SMS-ресурс, зазначений банком. На час укладання договорів, а також додаткових угод до них банк і клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори й угоди до них від імені банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.

Таким чином, підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Профіконфідент" Договір банківського обслуговування від 31.07.2013, який за правовою природою є змішаним договором з елементами договору банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до частини 1 ст. 1066 та частин 1, 2 ст. 1067 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. ОСОБА_2 зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Відповідно до ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. При цьому права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054, частиною 1 ст. 1055 та частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 ст. 173 та пунктом 2 частини 1 ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно заяви від 30.01.2014 №184, яка підписана відповідачем шляхом накладання електронно-цифрового підпису у системі інтернет-клієнт-банк Приват24, відповідачу було надано кредит за послугою "Гарантований платіж".

Порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж" визначено розділом 3.2.2. ОСОБА_1 та правил надання банківських послуг (далі - ОСОБА_1).

Відповідно до пункту 3.2.2.1 ОСОБА_1 за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені, в заявці на договірне списання коштів (надалі - гарантованій платіж або заявка), в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювана кредитна лінія (далі - "кредит") надається ОСОБА_2 для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання коштів з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена або скасована позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк «Приват24» ), шляхом перерахування ОСОБА_2 кредитних коштів на рахунок 3648, з наступним перерахуванням у дату виконання на поточний рахунок одержувачів, зазначених в заявці.

Відповідно до п.3.2.2. ОСОБА_1 під датою виконання заявки сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного у заявці Клієнта. У випадку якщо термін виконання гарантованого платежу був скорочений одержувачем без узгодження із клієнтом (відповідно до п.3.1.1.74), то термін повернення кредиту вважається не зміненим. Клієнт погашає заборгованість по кредиту у розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в дату повернення кредиту, але не пізніше 30 днів після настання терміну повернення кредиту.

За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в ОСОБА_1 заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості (за заявками ініційованими до 01.02.2016), та починаючи з 01.02.2016 клієнт а користування кредитом сплачує відсотки в розмірі 64 % річних від суми заборгованості (за заявками ініційованими з 01.02.2016). У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют на 5 і більше відсотків, сторони на дату укладення даного договору погодили збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому таке збільшення розміру відсотків за користування кредитом не повинне перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті. Інформацію про розмір погодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом, банк розміщає для клієнта одним з наступних способів: у письмовій формі, через установлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта системи інтернет-клієнт-банк "Приват24", повідомленні на email, sms- повідомлення на останні відомі банку номера телефонів/адреси email, надані банку при ідентифікації і актуалізації відомостей про клієнта, або іншими засобами. Погоджений сторонами змінений розмір відсотків за користування кредитом набуває чинності з моменту його розміщення способом, визначеним цим пунктом, якщо інша дата не встановлена в інформації про зміну розміру відсотків. У випадку не погашення заборгованості клієнтом по кредиту в термін до 30 днів включно, на 31 день - заборгованість за кредитом стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт сплачує відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості (за заявками ініційованими до 01.02.2016), і відсотки в розмірі 64 % річних від суми заборгованості (за заявками ініційованими з 01.02.2016). Вказаний в цьому пункті строк може бути змінений згідно умов цього ОСОБА_4.

У разі, якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів - клієнт доручає банку в односторонньому порядку проводити списання коштів на погашення заборгованості як за рахунок власних коштів клієнта, що надходять на всі поточні рахунки, відкриті в банку, так і за рахунок невикористаних коштів по "кредитному ліміту на розрахунковому рахунку", подальші взаємовідносини по якому регулюються розділом 3.2.1 "ОСОБА_1 та правил".

Пунктом 3.2.2.6.3 ОСОБА_1 встановлено, що клієнт (відповідач) зобов'язаний повернути кредит у строки, встановлені у заяві пунктами 3.2.2.2, 3.2.2.6.16, 3.2.2.6.17, 3.2.2.7.2 цього договору.

Пунктом 3.2.2.6.6 ОСОБА_1 передбачено, що клієнт доручає банку списувати кошти з усіх свої поточних рахунків для виконання зобов'язань з погашення кредиту, а також відсотків за його використання, для виконання зобов'язань з погашення винагороди, а також неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку за цими умовами, при настанні термінів платежів (здійснювати договірне списання). Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначається номер, дата і посилання на пункт 3.2.2.6.6 цього договору.

Пунктом 3.2.2.7.4 ОСОБА_1 визначено, що банк має право списувати грошові кошти з поточних рахунків клієнта згідно пункт 3.2.2.6.6 цього договору при настанні термінів кожного з платежів, передбачених цим договором, в межах сум, що підлягають сплаті банку.

У випадку порушення клієнтом строків виконання будь-якого з грошових зобов'язань, встановлених цим договором (при відсутності коштів у необхідних сумах на рахунках клієнта для здійснення повноважень банку згідно п.3.2.2.6.6 цього договору), а також для сплати передбачених цим пунктом комісійних винагород клієнт доручає банку здійснювати списання коштів із всіх поточних і депозитних рахунків клієнта в банку в порядку передбаченому законодавством та цими умовами, тощо (пункт 3.2.2.7.5 ОСОБА_1).

Згідно пункт 3.2.2.10.1 ОСОБА_1 у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1 -3.2.2.9.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього договору, винагороди, передбаченого пунктами 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права, передбаченого пунктом 3.2.2.2 цього договору, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладання електронно-цифрового підпису всіма його сторонами (пункт 3.2.2.11.1 ОСОБА_1).

Правовий статус електронного цифрового підпису врегульований Законом України "Про електронний цифровий підпис".

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів врегульовано Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Одним із елементів обов'язкового реквізиту є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник з електронним цифровим підписом автора.

Накладання електронного цифрового підпису завершує утворення електронного документа, надаючи йому юридичної сили. Юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними електронними цифровими підписами та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Слід зазначити що між сторонами виникли відносини кредитування та кредитного обслуговування відповідно до положень глави 71 ЦК України (ст. 1054 ЦК України).

Відповідач, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку, згідно ст.634 ЦК України, приєднався до умов договору банківського обслуговування за послугою "Гарантований платіж" та погодився з тарифами банку відповідно до ОСОБА_1 та правил надання банківських послуг, які розміщені на сайті позивача.

За таких обставин, суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору, який є чинним та не визнаний недійсним.

Так, на виконання умов ОСОБА_4 банківського обслуговування від 31.07.2013 ПАТ КБ "Приватбанк" в системі інтернет-клієнт-банк Приват24 отримало від відповідача заявку на гарантований платіж №184 від 30.01.2014 на суму 24 000,00 грн., в яких останній просив надати йому можливість в користуванні послугою щодо обслуговування свого поточного рахунку №226008053122096 за рахунок кредитних коштів (паперове відтворення електронної заявки, яка містить реквізити відправника - відповідача, реквізити отримувача, суми платежу, призначення платежу (оплата за послуги згідно рахунку №8566 від 31.12.2013 у сумі 20 000,00 грн., ПДВ - 20% 4000,00 грн.), та в якій зазначено, що вона є дорученням на списання грошових коштів в оплату за господарським договором або рахунком, і яка підписана відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису в системі Інтернет-клієнт-банк, залучена до матеріалів справи).

У свою чергу, позивач надав паперове відтворення електронного листа з підтвердженням, що 30.01.2014 року відповідач виставив на користь УКС 5 ОСОБА_5 Україна гарантований банком платіж з наступними параметрами: номер платіжного доручення №184, сума 24 000,00 грн., дата виконання: 06.02.2014, відправник: ТОВ "Профіконфідент", рахунок відправника 26008053122096, призначення платежу: за послуги згідно рахунку №8566 від 31.12.2013 у сумі 20 000,00 грн., ПДВ - 20% 4 000,00 грн.

Факт зарахування коштів на загальну суму 24 000,00 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи виписками банку за період з 31.07.2013 по 17.02.2017, та за період з 30.01.2014 та 10.04.2017, які відображають рух коштів по поточному рахунку відповідача, який був відкритий позивачем для відповідача. Проте в порушення ОСОБА_1, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав та заборгованість за кредитом не погасив.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою правління Національного банку України №566 від 30.12.1998р. (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003р. №254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8.07.2003 р. за №559/7880, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції та їх обов'язкові реквізити.

Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Доказом наявності заборгованості у спорах, що виникають з кредитних відносин, є первинний бухгалтерський документ у формі виписки банку по рахунку позичальника, де відображаються усі операції, які відбуваються з коштами.

З огляду на наведене, банківські виписки по рахунку відповідача є належними доказами в розумінні ст. ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов'язань за Кредитними договорами (із змінами та доповненнями), надання відповідачу/позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та не виконання останнім своїх грошових зобов'язань за зазначеними Кредитним договором (із змінами та доповненнями).

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу претензію від 07.02.2017 №40130KIQ0S0BR, в якій просив відповідача негайно погасити прострочену заборгованість в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами ОСОБА_4 банківського обслуговування від 31.07.2013, про що свідчать копії фіскального чеку УДППЗ "Укрпошта" від 13.02.2017. Доказів того, що відповідач надав відповідь на зазначену вище претензію або задовольнив вимоги позивача та належним чином сплатив існуючу заборгованість за ОСОБА_4 банківського обслуговування, суду не подано.

Згідно ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

За умовами частини 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач свої зобов'язання по поверненню позивачу кредитних коштів не виконав, а тому як вбачається з матеріалів справи, зокрема, виписок з банківського рахунку відповідача за період з 31.07.2013 по 17.02.2017 та за період з 30.01.2014 по 10.04.2017 та розрахунку заборгованості в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним з позивачем ОСОБА_4, за ТОВ "Профіконфідент" станом на 15.02.2017 утворилась заборгованість перед банком по кредиту в сумі 12 808,46 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 21 458,43 грн. за період з 12.03.2014 по 15.02.2017.

З огляду на викладене та дослідивши наявні в справі матеріали, перевіривши розрахунок боргу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в сумі 12 808,46 грн. та заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 21 458,43 грн. за період з 12.03.2014 по 15.02.2017, є правомірними, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 3.2.2.10.1. ОСОБА_1 у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1- 3.2.2.9.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього договору, винагороди, передбаченого п.п.3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права передбаченого пунктом 3.2.2.2 цього договору, клієнт сплачує пеню в розмірі зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. За таких обставин, суд здійснив перевірку поданого позивачем розрахунку пені та встановив, що його зроблено обґрунтовано, у відповідності до умов договору та вимог закону та арифметично вірно, у зв'язку з чим належна до стягнення з відповідача на користь позивача пеня за невиконання грошових зобов'язань за період з 17.11.2014 по 15.02.2017 становить 25 110,51 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання, заборгованість в добровільному порядку не сплатив, заходів щодо погашення заборгованості не вжив, позовних вимог належними та допустимими доказами не спростував, обґрунтованого контррозрахунку заборгованості перед банком суду не надав.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості та штрафних санкцій (пені), надані позивачем, суд задовольняє позов публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" повністю та приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Профіконфідент" 59 377,40 грн. заборгованості, яка складається з: 12 808,46 грн. заборгованості за кредитом за період з 12.03.2014 по 15.02.2017; 21 458,43 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 12.03.2014 по 15.02.2017; та 25 110,51 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, за період з 17.11.2014 по 15.02.2017.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору суд покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2, 12, 32-34, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Профіконфідент" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Профіконфідент" (08701, Київська область, місто Обухів, м-н Петровський, будинок 24, код 33402316)

на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Жовтневий район, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код 14360570)

12 808,46 грн. (дванадцять тисяч вісімсот вісім гривень сорок шість копійок) заборгованості за кредитом ,

21 458,43 грн. (двадцять одна тисяча чотириста п'ятдесят вісім гривень сорок три копійки) заборгованості по процентам,

25 110,51 грн. (двадцять п'ять тисяч сто десять гривень п'ятдесят одна копійка ) пені,

1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 26.05.2017

Суддя О.В. Конюх