Рішення

від 18.05.2017 по справі 910/6385/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2017Справа №910/6385/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арго Поділля

до Товариства з обмеженою відповідальністю Авторитет-2012

про стягнення 492442,40 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Спіцин Р.В. - по дов. № 12 від 03.04.2017

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Арго Поділля про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Авторитет-2012 492442,40 грн., з яких: 215502,06 грн. основного боргу, 35316,35 грн. пені, 215502,06 грн. штрафу, 20845,33 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 5276,60 грн. 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору поставки купівлі-продажу № 2712 від 27.12.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2017 порушено провадження у справі № 910/6385/17 та призначено її до розгляду на 18.05.2017.

Позивач в судовому засіданні 18.05.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 18.05.2017 не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 20.04.2017 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 20.04.2017 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для розгляду справи, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 18.05.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Арго Поділля (далі - продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Авторитет-2012 (далі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки купівлі-продажу № 2712 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату отриманого товару повністю не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.1. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2016.

Згідно з п. 1.2 договору найменування та загальна кількість товару визначається накладною окремо на кожну поставку товару.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна за одиницю товару та загальна ціна поставки визначається накладною.

Як свідчать матеріали справи позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 421 50,06 грн. згідно наступних видаткових накладних: №12 від 05.01.2016 на суму 2684,10 грн., №14 від 05.01.2016 на суму 3699,60 грн., №15 від 05.01.2016 на суму 8757,60 грн., №20 від 05.01.2016 на суму 5 251,38 грн., №21 від 05.01.2016 на суму 776,70 грн., №22 від 05.01.2016 на суму 3085,92 грн., №32 від 06.01.2016 на суму 2404,32 грн., №33 від 06.01.2016 на суму 1465,80 грн., №35 від 06.01.2016 на суму 2259,36 грн., №42 від 11.01.2016 на суму 5655,90 грн., №45 від 11.01.2016 на суму 2617,44 грн., №46 від 11.01.2016 на суму 1111,62 грн., №47 від 11.01.2016 на суму 2397,60 грн., №73 від 12.01.2016 на суму 3339,90 грн., №74 від 12.01.2016 на суму 7682,58 грн., №75 від 12.01.2016 на суму 2438,34 грн., №83 від 13.01.2016 на суму 1397,40 грн., №94 від 13.01.2016 на суму 4689,90 грн., №101 від 13.01.2016 на суму 2329,68 грн., №146 від 15.01.2016 на суму 7021,08 грн., №147 від 15.01.2016 на суму 6003,14 грн., №152 від 18.01.2016 на суму 2591,16 грн., №153 від 18.01.2016 на суму 2468,10 грн., №154 від 18.01.2016 на суму 3579,36 грн., №155 від 18.01.2016 на суму 2574,90 грн., №159 від 18.01.2016 на суму 279,24 грн., №160 від 18.01.2016 на суму 2077,32 грн., №162 від 18.01.2016 на суму 6152,04 грн., №163 від 18.01.2016 на суму 3752,34 грн., №167 від 19.01.2016 на суму 3185,28 грн., №185 від 20.01.2016 на суму 3239,10 грн., №186 від 20.01.2016 на суму 1912,20 грн., №194 від 21.01.2016 на суму 1587,90 грн., №202 від 21.01.2016 на суму 6805,56 грн., №207 від 22.01.2016 на суму 1325,16 грн., №210 від 22.01.2016 на суму 3533,34 грн., №225 від 26.01.2016 на суму 1596,72 грн., №233 від 27.01.2016 на суму 3876,54 грн., №235 від 27.01.2016 на суму 4494,30 грн., №250 від 28.01.2016 на суму 3133,26 грн., №251 від 28.01.2016 на суму 2934,00 грн., №257 від 29.01.2016 на суму 3989,76 грн., №259 від 29.01.2016 на суму 3385,08 грн., №265 від 01.02.2016 на суму 5059,44 грн., №416 від 16.02.2016 на суму 2337,00 грн., №417 від 16.02.2016 на суму 2987,46 грн., №418 від 16.02.2016 на суму 3708,60 грн., №419 від 16.02.2016 на суму 5593,26 грн., №420 від 16.02.2016 на суму 7136,88 грн., №423 від 16.02.2016 на суму 4797,96 грн., №424 від 16.02.2016 на суму 5205,60 грн., №432 від 17.02.2016 на суму 2484,00 грн., №433 від 17.02.2016 на суму 2154,06 грн., №434 від 17.02.2016 на суму 1719,54 грн., №435 від 17.02.2016 на суму 5671,92 грн., №464 від 18.02.2016 на суму 1774,80 грн., №465 від 18.02.2016 на суму 2905,80 грн., №498 від 22.02.2016 на суму 2369,34 грн., №558 від 26.02.2016 на суму 4713,00 грн., №704 від 11.03.2016 на суму 6255,48 грн., №717 від 14.03.2016 на суму 2768,88 грн., №761 від 15.03.2016 на суму 1254,30 грн., №762 від 15.03.2016 на суму 4074,24 грн., №773 від 16.03.2016 на суму 3107,82 грн., №802 від 17.03.2016 на суму 8170,80 грн., №810 від 18.03.2016 на суму 5784,48 грн., №845 від 22.03.2016 на суму 4848,30 грн., №846 від 22.03.2016 на суму 6751,80 грн., №847 від 22.03.2016 на суму 7117,68 грн., №848 від 22.03.2016 на суму 6319,14 грн., №849 від 22.03.2016 на суму 6591,96 грн., №850 від 22.03.2016 на суму 5434,38 грн., №851 від 22.03.2016 на суму 2947,20 грн., №852 від 22.03.2016 на суму 3129,96 грн., №853 від 22.03.2016 на суму 5091,12 грн., №874 від 23.03.2016 на суму 721,44 грн., №875 від 23.03.2016 на суму 2708,64 грн., №894 від 24.03.2016 на суму 6579,00 грн., №948 від 28.03.2016 на суму 997,20 грн., №1229 від 15.04.2016 на суму 3252,00 грн., №1230 від 15.04.2016 на суму 2668,92 грн., №1231 від 15.04.2016 на суму 3205,32 грн., №1303 від 20.04.2016 на суму 1771,32 грн., №1304 від 20.04.2016 на суму 5984,46 грн., №1305 від 20.04.2016 на суму 2202,12 грн., №1310 від 21.04.2016 на суму 8836,80 грн., №1322 від 21.04.2016 на суму 4712,34 грн., №1323 від 21.04.2016 на суму 6772,80 грн., №1324 від 21.04.2016 на суму 3309,36 грн., №1353 від 25.04.2016 на суму 9118,80 грн., №1354 від 25.04.2016 на суму 3428,52 грн., №1379 від 26.04.2016 на суму 6193,44 грн., №1404 від 27.04.2016 на суму 2999,52 грн., №1426 від 28.04.2016 на суму 2685,00 грн., №1494 від 06.05.2016 на суму 1057,20 грн., №1495 від 06.05.2016 на суму 1753,20 грн., №1676 від 06.05.2016 на суму 3372,24 грн., №1678 від 19.05.2016 на суму 3009,72 грн., №1679 від 19.05.2016 на суму 1621,68 грн., №1680 від 19.05.2016 на суму 2909,10 грн., №1681 від 19.05.2016 на суму 2546,40 грн., №1682 від 19.05.2016 на суму 1021,02 грн., №1683 від 19.05.2016 на суму 1902,96 грн., №1712 від 23.05.2016 на суму 1411,20 грн., №1956 від 10.06.2016 на суму 646,80 грн., №1957 від 10.06.2016 на суму 1010,70 грн., №2257 від 12.07.2016 на суму 5954,22 грн., №2262 від 13.07.2016 на суму 4917,00 грн., №2265 від 13.07.2016 на суму 3717,06 грн., №2266 від 13.07.2016 на суму 4161,90 грн., №2267 від 13.07.2016 на суму 1894,20 грн., №2268 від 13.07.2016 на суму 5800,80 грн., №2271 від 13.07.2016 на суму 3179,40 грн., №3201 від 15.09.2016 на суму 4245,24 грн., №3205 від 15.09.2016 на суму 1138,32 грн., №3207 від 15.09.2016 на суму 2219,28 грн.

Згідно з п. 4.1. та п. 4.2. договору остаточний термін оплати товару складає 10 (десять) банківських днів з моменту поставки товару. Оплата товару покупцем проводиться згідно видаткової накладної.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за наступними видатковими накладними: №704 від 11.03.2016 на суму 6255,48 грн., №717 від 14.03.2016 на суму 2768,88 грн., №761 від 15.03.2016 на суму 1254,30 грн., №762 від 15.03.2016 на суму 4074,24 грн., №773 від 16.03.2016 на суму 3107,82 грн., №802 від 17.03.2016 на суму 8170,80 грн., №810 від 18.03.2016 на суму 5784,48 грн., №845 від 22.03.2016 на суму 4848,30 грн., №846 від 22.03.2016 на суму 6751,80 грн., №847 від 22.03.2016 на суму 7117,68 грн., №848 від 22.03.2016 на суму 6319,14 грн., №849 від 22.03.2016 на суму 6591,96 грн., №850 від 22.03.2016 на суму 5434,38 грн., №851 від 22.03.2016 на суму 2947,20 грн., №852 від 22.03.2016 на суму 3129,96 грн., №853 від 22.03.2016 на суму 5091,12 грн., №874 від 23.03.2016 на суму 721,44 грн., №875 від 23.03.2016 на суму 2708,64 грн., №894 від 24.03.2016 на суму 6579,00 грн., №948 від 28.03.2016 на суму 997,20 грн., №1229 від 15.04.2016 на суму 3252,00 грн., №1230 від 15.04.2016 на суму 2668,92 грн., №1231 від 15.04.2016 на суму 3205,32 грн., №1303 від 20.04.2016 на суму 1771,32 грн., №1304 від 20.04.2016 на суму 5984,46 грн., №1305 від 20.04.2016 на суму 2202,12 грн., №1310 від 21.04.2016 на суму 8836,80 грн., №1322 від 21.04.2016 на суму 4712,34 грн., №1323 від 21.04.2016 на суму 6772,80 грн., №1324 від 21.04.2016 на суму 3309,36 грн., №1353 від 25.04.2016 на суму 9118,80 грн., №1354 від 25.04.2016 на суму 3428,52 грн., №1379 від 26.04.2016 на суму 6193,44 грн., №1404 від 27.04.2016 на суму 2999,52 грн., №1426 від 28.04.2016 на суму 2685,00 грн., №1494 від 06.05.2016 на суму 1057,20 грн., №1495 від 06.05.2016 на суму 1753,20 грн., №1676 від 06.05.2016 на суму 3372,24 грн., №1678 від 19.05.2016 на суму 3009,72 грн., №1679 від 19.05.2016 на суму 1621,68 грн., №1680 від 19.05.2016 на суму 2909,10 грн., №1681 від 19.05.2016 на суму 2546,40 грн., №1682 від 19.05.2016 на суму 1021,02 грн., №1683 від 19.05.2016 на суму 1902,96 грн., №1712 від 23.05.2016 на суму 1411,20 грн., №1956 від 10.06.2016 на суму 646,80 грн., №1957 від 10.06.2016 на суму 1010,70 грн., №2257 від 12.07.2016 на суму 5954,22 грн., №2262 від 13.07.2016 на суму 4917,00 грн., №2265 від 13.07.2016 на суму 3717,06 грн., №2266 від 13.07.2016 на суму 4161,90 грн., №2267 від 13.07.2016 на суму 1894,20 грн., №2268 від 13.07.2016 на суму 5800,80 грн., №2271 від 13.07.2016 на суму 3179,40 грн., №3201 від 15.09.2016 на суму 4245,24 грн., №3205 від 15.09.2016 на суму 1138,32 грн., №3207 від 15.09.2016 на суму 2219,28 грн.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, відповідач не виконав зобов'язання по сплаті отриманого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої згідно підписано та скріпленого обома сторонами акту звірки взаєморозрахунків, складає 215502,06 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 215502,06 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору у визначені строки оплату товару повністю не здійснив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки, які не можна ототожнювати.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України.

Відповідно до п. 7.1. договору у разі порушення строків оплати за поставлений товар, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день затримки розрахунку, від суми заборгованості, а у разі відсутності оплати за поставлений товар на протязі 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту поставки товару, додатково сплачується штраф в розмірі 100% від суми заборгованості.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати за товар.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті отриманого товару відповідач своєчасно не виконав, він повинен сплатити позивачу, пеню розмір якої за обґрунтованими розрахунками становить 35316,35 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 35316,35 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Оскільки прострочення з постачання товару мало місце понад 60 календарних днів, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 215 502,06 грн. штрафу (за обґрунтованими розрахунками).

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті отриманого товару, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 20 845,33 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 5 276,60 грн. 3% - річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору не визначено інший розмір процентів.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог щодо стягнення з відповідача 20845,33 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 5276,60 грн. - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовних вимог, заявлених позивачем, не спростував, заперечень проти позову не надав.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Арго Поділля обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авторитет - 2012 (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, код ЄДРПОУ 38650546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Арго Поділля (03124, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 8, код ЄДРПОУ 39035643) 215502 (двісті п'ятнадцять тисяч п'ятсот дві) грн. 06 коп. основного боргу, 35316 (тридцять п'ять тисяч триста шістнадцять) грн. 35 коп. пені, 215502 (двісті п'ятнадцять тисяч п'ятсот дві) грн. 06 коп. штрафу, 20845 (двадцять тисяч вісімсот сорок п'ять) грн. 33 коп., збитків від зміни індексу інфляції, 5276 (п'ять тисяч двісті сімдесят шість) грн. 60 коп. - 3% річних, 7386 (сім тисяч триста вісімдесят шість) грн. 64 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 25.05.2017.

СуддяВ.В.Сівакова