ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" травня 2017 р.Справа № 916/5133/15
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
При секретарі судового засідання Кришталь Д.І
розглянувши справу №916/5133/15
за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство»
до відповідача ОСОБА_1 підприємства „Гранд ОСОБА_2»
про стягнення 87639,82 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю від 28.12.2016р. №Д/ЮС-87
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Приватне акціонерне товариство „Українське Дунайське пароплавство звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 підприємства „Гранд ОСОБА_2» про стягнення 87639,82 грн. вартості неповернутого орендованого майна згідно з договором оренди окремого індивідуально визначеного майна №435ГУИ від 15.11.2012р. та додатковою угодою №2 від 25.04.2014р.
Позовні вимоги мотивовані тим що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору оренди, після закінчення строку його дії, не повернув йому повністю передане в оренду рухоме майно, а тому на підставі ч.1 ст.93 ГК України, ст.ст.627,628 ЦК України позивач просив задовольнити позов.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.03.2016р., яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2016р. ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство» відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2016р. касаційну скаргу ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2016р. та рішення господарського суду Одеської області від 15.03.2016р. у справі №916/5133/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
При цьому, згідно з вказівками, які містяться у постанові ВГСУ та які в силу вимог ч.1 ст.111-12 ГПК України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, необхідним є дослідження судом: яке саме майно було передано в оренду позивачем відповідачу, та відповідно чи повернуто це майно позивачу після припинення договору оренди окремого індивідуально визначеного майна №435ГУИ від 15.11.2012р. у повному обсязі, якщо майно не повернуто, то яка вартість майна неповернутого відповідачем як орендарем за договором оренди окремого індивідуально визначеного майна № 435 ГУИ від 15.11.2012р.
Ухвалою від 19.10.2016р. справу №916/5133/15 прийнято до провадження судді господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
18.11.2016р. за вх.№2-6085/16 господарський суд одержав заяву про зміну предмету позову, яка прийнята судом до розгляду, та згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача суму завданих збитків у розмірі 95667,08 грн.
Також 21.11.2016р. за вх.№2-6088/16 позивач надав до суду клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.12.2016р. у справі №916/5133/15 призначено судову товарознавчу експертизу та її проведення доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.
13.04.2017р. за вх.№8784/17 господарський суд одержав висновок товарознавчої експертизи №5941/26 від 31.03.2017р. за матеріалами справи №916/5133/15, згідно з яким загальна ринкова вартість майна складає 86701 грн.
10.05.2017р. за вх.№10323/17 господарський суд одержав уточнення позовних вимог до позовної заяви про стягнення збитків, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 86701 грн. збитків, 1314,60 грн. судового збору за подання позовної заяви, 1515,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 1653,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги, 4000 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи, здійснених позивачем за надання ТОВ „Експерт-Текнор» Звіту про незалежну оцінку ретроспективної оцінки рухомого майна бази відпочинку „Восток» ПрАТ „УДП» за вих.№007-05 від 16.05.2016р., 26424 грн. вартості проведення судової товарознавчої експертизи.
Відповідач про час та місце судових засідань повідомлений належним чином, але у судові засідання не з'явився. У листі від 11.05.2017р. за вх.№10355/17 відповідач заявив клопотання про розгляд справи за відсутністю відповідача у судовому засіданні 15.05.2017р.
На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 15.05.2017р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
15.11.2012р. між ОСОБА_1 акціонерним товариством „Українське Дунайське пароплавство» (Орендодавець, позивач) та ОСОБА_1 підприємством „Гранд ОСОБА_2» (Орендар, відповідач) укладений договір оренди окремого індивідуально визначеного майна №435ГУИ, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - рухоме майно бази відпочинку „Восток» , що знаходиться на балансі ВП „База відпочинку „Восток» ПАТ „УДП» . Перелік майна наведений у додатку 1 до цього договору.
Згідно з п.1.2 договору вартість майна визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що є додатком 2 до цього договору, і становить станом на 11.06.2012р. 726832,42 грн.
Пунктами 2.1-2.4 договору передбачено, що Орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати акту приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається Орендодавець, а Орендар користується ним протягом строку оренди. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в звіті про незалежну оцінку, складеному за Методикою оцінки. У випадку припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання.
Відповідно до п.п.5.1, 5.3 договору орендар зобов'язався використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору; забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, утримувати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.
Згідно з п.5.6 договору у випадку припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу , та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної чи часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Пунктом 10.1 договору визначено, що цей договір укладено терміном на 2 роки 11 місяців. Договір вступає в дію з моменту підписання та діє до 10.05.2015р. Сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення договору, а саме з 11.06.2012р.
Додатком №1 до договору оренди окремого індивідуально визначеного майна №435ГУИ від 15.11.2012р., що підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, затверджений перелік майна, що передається в оренду.
Додатком №2 до даного договору є Звіт про незалежну оцінку рухомого майна бази відпочинку „Восток» ПАТ „УДП» , розташованої в с. Лебедівка Татарбунарського району Одеської області, складений ТОВ „Експерт-Текнор» , згідно з яким ринкова вартість майна переданого в оренду відповідачеві станом на 11.06.2012 року складає 726832,42 грн.
Факт приймання передачі орендованого майна підтверджується підписаним обома сторонами та скріпленим печатками сторін, актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на балансі бази відпочинку „Восток» ПАТ „УДП» від 11.06.2012р., зі змісту якого вбачається, що позивач передав відповідачу рухоме майно вартістю 679418,93 грн.
За актом приймання-передачі (повернення) окремого індивідуально визначеного майна від 25.04.2014р. до договору оренди № 435 ГУИ від 15.11.2012р. відповідач повернув позивачу частину орендованого майна вартістю 36565,52 грн.
25.04.2014р. між ОСОБА_1 акціонерним товариством „Українське Дунайське пароплавство» (Орендодавець, позивач) та ОСОБА_1 підприємством „Гранд ОСОБА_2» (Орендар, відповідач) укладено додаткову угоду №2 до договору оренди окремого індивідуально визначеного майна №435ГУИ від 15.11.2012р., відповідно до якої пункти 1.1, 1.2 договору викладено у наступній редакції: Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - рухоме майно бази відпочинку „Восток» , що знаходиться на балансі ВП „База відпочинку „Восток» ПАТ „УДП» . Перелік майна наведений у додатку 1 до додаткової угоди №2 договору оренди від 15.11.2012р. № 435ГУИ. Вартість майна визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що є додатком 2 до цього договору, і становить станом на 11.06.2012р. 690266,90 грн.
Додатком №1 до даної додаткової угоди №2 є Перелік майна, що передається в оренду, загальною вартістю 690266,90 грн., підписаний сторонами.
Додатком №3 до даної додаткової угоди №2 є підписаний 26.04.2014р. обома сторонами та скріплений печатками сторін акт приймання-передачі окремого індивідуально визначеного майна до договору оренди №435ГУИ загальною вартістю 690266,90 грн.
31.05.2015р. сторонами підписаний та скріплений печатками акт приймання-передачі (повернення) окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває на балансі ПАТ „УДП» , до договору № 435 ГУИ від 15.11.2012р., в якому наведений перелік майна, який наведений перелік майна та зі змісту якого вбачається, що відповідач повернув позивачу орендоване за зазначеним договором майно загальною вартістю 602627,08 грн.
Решту орендованого рухомого майна відповідач позивачу не повернув.
Посадовими особами бази відпочинку „Восток» ПАТ «УДП» складено Перелік майна, яке не повернуто орендарем, згідно з яким вартість неповернутого майна складає 87639,82 грн.
За результатами проведеної під час розгляду справи судової товарознавчої експертизи по визначенню ринкової вартості неповернутого відповідачем позивачу майна складений висновок №5941/26 від 31.03.2017р., з якого вбачається, що загальна ринкова вартість майна складає 86701 грн.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 86701 грн. збитків -вартості неповернутого позивачу рухомого майна.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вище встановлено господарським судом, 15.11.2012р. між сторонами у справі укладений договір оренди окремого індивідуально визначеного майна №435ГУИ, умовами якого передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - рухоме майно бази відпочинку „Восток» , що знаходиться на балансі ВП „База відпочинку „Восток» ПАТ „УДП» , перелік якого наведений в додатку 1 до договору.
Згідно ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості.
У відповідності до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
Так, господарським судом встановлено, що відповідач не в повному обсязі повернув позивачу орендоване ним рухоме майно за договором оренди окремого індивідуально визначеного майна №435ГУИ від 15.11.2012р.
Позивачем у даній справі з урахуванням подальших заяв про зміну предмету позову заявлено до стягнення з відповідача збитки у вигляді вартості неповернутого рухомого майна.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Згідно з вимогами ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 18.03.2015р. у справі №3-18гс15, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах.
Таким чином, дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи встановлення господарським судом наявність всіх чотирьох складових необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, господарський суд дійшов висновку про ґрунтовність, підставність та необхідність задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді вартості неповернутого рухомого майна.
При цьому, загальна ринкова вартість майна у сумі 86701 грн. визначена за результатами проведеної під час розгляду справи судової товарознавчої експертизи по визначенню ринкової вартості неповернутого відповідачем позивачу майна, про що свідчить відповідний висновок №5941/26 від 31.03.2017р.
Отже, дослідивши обставини справи в їх сукупності, враховуючи відсутність зауважень з боку сторін щодо висновку судового експерту, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у розмірі вартості майна, який визначений висновком судового експерту №5941/26 від 31.03.2017р.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат у справі, господарський суд виходить з наступного.
Ч.1 ст. 44 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Отже, витрати, які здійснені позивачем за надання ТОВ „Експерт-Текнор» Звіту про незалежну оцінку ретроспективної оцінки рухомого майна бази відпочинку „Восток» ПрАТ „УДП» за вих.№007-05 від 16.05.2016р., вимогами ГПК України не віднесено до судових витрат, а тому і підстави покладання таких витрат на відповідача відсутні.
На підставі ст.ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, судового збору за подання апеляційної скарги, судового збору за подання касаційної скарги та вартості проведення судової товарознавчої експертизи покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов ОСОБА_1 акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство» задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства „Гранд ОСОБА_2» (68600, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38089064) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28, код ЄДРПОУ 01125821) 86701 (вісімдесят шість тисяч сімсот одна) грн. збитків, 1314 (одна тисяча триста чотирнадцять) грн. 60 коп. судового збору за подання позовної заяви, 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. судового збору за подання апеляційної скарги, 1653 (одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн. 60 коп. судового збору за подання касаційної скарги, 26424 (двадцять шість тисяч чотириста двадцять чотири) грн. вартості проведення судової товарознавчої експертизи.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Повне рішення складено 26 травня 2017 р. у зв'язку з перебуванням судді Смелянець Г.Є. на лікарняному з 22.05.2017р. по 25.05.2017р.
Суддя Г.Є. Смелянець
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2017 |
Оприлюднено | 31.05.2017 |
Номер документу | 66746931 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Смелянець Г.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні