Рішення

від 25.05.2017 по справі 918/281/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2017 р. Справа № 918/281/17

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

до Громадської організації "Допомога армії Рівне"

про стягнення заборгованості в сумі 38 737 грн. 76 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 08-292 від 04.04.2017 р.;

від відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні 25 травня 2017 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21 квітня 2017 року Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Громадської організації "Допомога армії Рівне" про стягнення заборгованості в сумі 38 737 грн. 76 коп., з яких 33 819 грн. 55 коп. заборгованість з орендної плати, 2 786 грн. 71 коп. пеня, 331 грн. 50 коп. витрат на публікацію оголошення та 1 800 грн. 00 коп. витрат на виготовлення звіту про незалежну оцінку орендованого майна.

Ухвалою суду від 24 квітня 2017 року позовну заяву № 08-471 від 21 квітня 2017 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/281/17, розгляд якої призначено на 11 травня 2017 року.

04 травня 2017 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

Ухвалою суду від 11 травня 2017року розгляд справи відкладено на 25 травня 2017 року.

23 травня 2017 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла довідка Управління комунальною власністю щодо дебіторської заборгованості з орендної плати Громадської організації "Допомога армії Рівне" за період з 13.10.2016 року по 16.03.2017 року.

У судовому засіданні 25 травня 2017 року представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач не забезпечив явку свого уповноваженого представника у призначені судові засідання 11 травня та 25 травня 2017 року, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 108А. Проте вказані поштові відправлення були повернуті підприємством поштового зв'язку з посиланням на закінчення терміну їх зберігання. (а.с.16-18, 28-30)

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

Така сама правова позиція знайшла своє відображення в пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" яким роз'яснено, що за змістом цієї норми (статті 64 ГПК України), зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Нез'явлення Відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судові засідання, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2016 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Орендодавець) та Громадською організацією "Допомога армії Рівне" (далі - Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення №2095. (далі - Договір оренди) (а.с. 7-8).

За умовами п. 1.1 договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (далі - майно), розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 180, загальною площею 989,9 кв.м. (будівля Г-1 згідно з технічним паспортом), яке перебуває на балансі управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради. Вартість майна, визначена відповідно до звіту про оцінку майна, складає 1 632 500,00 грн. станом на 31.07.2016 року.

Згідно п.1.2. Договору оренди напрям використання орендованого майна: розміщення громадської організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до п.2.1. Договору оренди Орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та Акта прийому-передачі вказаного майна.

Строк договору оренди встановлюється на два роки одинадцять місяців - з 13 жовтня 2016 року по 12 вересня 2019 року. (п. 3.1. Договору оренди).

За змістом п.3.2 Договору оренди у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка майна була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка майна.

Пунктом 4.1. Договору оренди визначено, що орендна плата за цим договором визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням Рівненської міської ради та встановлюється в сумі 5 448,18 грн. в місяць.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. (пункт 4.2. Договору оренди)

Відповідно до п.4.3. Договору оренди розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Згідно п.4.4. Договору оренди орендна плата сплачується Орендарем до 20 числа поточного місяця.

Пунктом 4.7. Договору оренди визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п.6.2.4. Договору оренди Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Договір оренди нежитлового приміщення №2095 від 13.10.2016 року підписаний уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін.

Проте, відповідач свої зобов'язання в частині оплати орендної плати належним чином не виконав, внаслідок таких неправомірних дій за період з 13 жовтня 2016 року по 16 березня 2017 року у орендаря виникла заборгованість з орендної плати в сумі 33 819 грн. 55 коп., що стверджується розрахунком заборгованості з орендної плати по договору оренди №2095 від 13.10.2016 р. (а.с.10).

10 березня 2017 року позивач надіслав відповідачу претензію №08-181 з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати та пені, проте дана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що сума основного боргу за договором оренди нежитлового приміщення від 13 жовтня 2016 року №2095 складає 33 819 грн. 55 коп., що підтверджується належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення вказаної заборгованості перед позивачем.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Водночас, передане за договором оренди майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється дія спеціального закону - Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Згідно з ст. ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі, незалежно від результатів господарської діяльності.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 33 819 грн. 55 коп. основного боргу з орендної плати є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Також, відповідно до п.п. 6.2.13., 6.2.14. Договору оренди №2095 від 13 жовтня 2016 року позивач просить стягнути з відповідача 331 грн. 50 коп. витрат на публікацію оголошення та 1 800 грн. 00 коп. витрат на виготовлення звіту про незалежну оцінку орендованого майна.

У відповідності до п. 6.2.13. Договору оренди №2095 від 13 жовтня 2016 року орендар зобов'язаний відшкодувати витрати на проведення незалежної оцінки об'єкта в сумі 1 800, 00 грн. впродовж місяця з моменту підписання: Одержувач Управління комунальною власністю, код ЗКПО 26259563, р/р 35414002044608 в ГУКДСУ в Рівненській області, МФО 833017.

Згідно з п. 6.2.13. Договору оренди №2095 від 13 жовтня 2016 року орендар зобов'язаний відшкодувати витрати на публікацію оголошення: про намір передати об'єкт оренди в сумі 331,50 грн. впродовж місяця з моменту підписання даного договору: одержувач - управління комунальною власністю, код ЗКПО 26259563, р/р 35414002044608 в ГУКДСУ у Рівненській області, МФО 833017.

Такі умови договору не суперечить вищенаведеним нормам законодавства та узгоджується із свободою договору, встановленою ст.627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 331 грн. 50 коп. витрат на публікацію оголошення та 1 800 грн. 00 коп. витрат на виготовлення звіту про незалежну оцінку орендованого майна є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до п.4.7 Договору оренди №2095 від 13 жовтня 2016 року позивач просить стягнути з відповідача 2 029 грн. 29 коп. пені за неналежне виконання зобов'язань щодо сплати орендної плати.

Пунктом 4.7. Договору оренди № 2095 від 13 жовтня 2016 року передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 4.4. Договору оренди № 2095 орендна плата сплачується Орендарем до 20 числа поточного місяця.

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Нарахування пені Управлінням проведено в межах шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій, визначеного ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Суд здійснивши власний розрахунок пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір пені становить 2 776 грн. 76 коп., при заявленому - 2 786 грн. 71 коп.

Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума пені, яка за розрахунком суду складає 2 776 грн. 76 коп.

За таких обставин вимога позивача до відповідача про стягнення пені в сумі 2 786 грн. 71 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 2 776 грн. 76 коп. У решті позовних вимог у частині стягнення пені в сумі 09 грн. 95 коп. відмовити.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради про стягнення 33 819 грн. 55 коп. заборгованості по орендній платі, 331 грн. 50 коп. витрат на публікацію оголошення та 1 800 грн. 00 коп. витрат на виготовлення звіту про незалежну оцінку орендованого майна та 2 776 грн. 76 коп. пені, є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню. У решті позовних вимог необхідно відмовити, а саме в стягненні 09 грн. 95 коп. пені.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 1 599 грн. 59 коп.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Громадської організації "Допомога армії Рівне" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 108А, код ЄДРПОУ 39945270) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12а, код ЄДРПОУ 26259563) 33 819 (тридцять три тисячі вісімсот дев'ятнадцять) грн. 55 коп. - заборгованості по орендній платі, 2 776 (дві тисячі сімсот сімдесят шість) грн. 76 коп. - пені, 331 (триста тридцять одну) грн. 50 коп. - витрат на публікацію оголошення, 1 800 (одну тисячу вісімсот) грн. - витрат на виготовлення звіту про незалежну оцінку орендованого майна та 1 599 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 59 коп. витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради в частині стягнення 9 грн. 95 коп. пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 26.05.2017 р.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2- позивачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А);

3 - відповідачу рекомендованим (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 108-А).