Ухвала

від 23.05.2017 по справі 395/792/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/913/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Орендовський В. А.

Доповідач Дьомич Л. М.

УХВАЛА

23.05.2017 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Дьомич Л.М.

суддів: Потапенка В.І.; Черненка В.В.

за участю секретаря: Федоренко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3 на ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Машинно - технологічна станція Ятрань , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Новомиргородська районна державна адміністрація про визнання недійсною з моменту укладання додаткової угоди до договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Машинно-технологічна станція Ятрань , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новомиргородська районної державної адміністрації про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди землі, зареєстрованого 03 листопада 2015 року Реєстраційною службою Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області за № 11887922, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, площею 6,6285 га, яка знаходиться на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

З метою забезпечення позову ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3, подав до суду письмову заяву про забезпечення позову, шляхом заборони ТОВ Машинно-технологічна станція Ятрань вчинення певних дій, а саме:

- проведення сільськогосподарських робіт на земельній ділянці НОМЕР_2 кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області (культивування, внесення добрив, гербіцидів, здійснення посіву сільськогосподарських культур та інше);

- проведення розпорядчих дій щодо землевпорядної та іншої дозвільної документації (виділення в місцевості (в натурі);

- проведення реєстрації договорів про передачу земельної ділянки в суборенду; заборони вчиняти дії щодо володіння і користування земельною ділянкою,

А також накладення арешту на земельну ділянку НОМЕР_2 кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, яка на даний час перебуває в користуванні відповідача.

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2017 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування ухвали як такої, що постановлена з порушенням норм процесуального права та задоволення заяви про забезпечення позову. Зокрема зазначив, що у зв'язку з відмовою у забезпечені позову відповідач може розпоряджатися земельною ділянкою (паєм) позивача, що знаходиться в його незаконному користуванні та використовувати її на власну користь шляхом вирощування сільськогосподарської продукції з порушенням правил сівозміни, порушенням прав власності позивача, шо в свою чергу ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки у зв'язку із специфікою виконання сільськогосподарських робіт відповідач понесе ряд затрат, які стануть причиною для ускладнення виконання судового рішення. Крім того, під час розгляду справи відповідач може укласти ряд правочинів, щодо передачі земельної ділянки в суборенду та вчинити будь-які інші правочини щодо користування земельною ділянкою з іншими суб'єктами господарювання (наприклад договору спільної діяльності), що стане причиною для ускладнення виконання рішення суду. Також суд першої інстанції не врахував, що здійснення перешкод у протиправній господарській діяльності юридичної особи по відношенню до чужого майна неможливо.

Позивач та третя особа в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.119-120). Від ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_4 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з його участю у іншій адміністративній справі (а.с.124-125).

Згідно ч. 1 ст. 303-1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Частиною 2 статті 305 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_5, який представляє інтереси ТОВ Машинно-технологічна станція Ятрань , перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, ухвала суду залишенню без зміни з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 210 ЦПК України ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно і грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, наведеними в п. 4 постанови №9 від 22 грудня 2006р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен, зокрема, з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась із заявою, позовним вимогам. При цьому, вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець, оскільки обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися майном може призвести до незворотніх наслідків.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції послався на те, що стороною позивача невмотивовано необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову, не зазначені причини реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову. Крім того, в заяві не наведено доказів того, що вжиті заходи не будуть перешкоджати господарській діяльності відповідача.

Із змісту позовної заяви виходить, що ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, є власником земельної ділянки (пай) площею 6,6285 га, кадастровий номером № НОМЕР_1, яка знаходиться на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

22 серпня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю Машинно-технологічна станція Ятрань та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі № 1, який зареєстрований Новомиргородським відділенням КФ ДП КРЦДЗК 25 жовтня 2006 року, за № 97. Строк дії договору закінчився 25 жовтня 2016 року, у зв'язку з чим даний правочин припинив свою дію.

Позивач, маючи намір самостійно користуватися своєю земельною ділянкою, листом від 05 квітня 2016 року повідомив відповідача про повернення земельної ділянки після закінчення строку дії договору. Однак, з інформації Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку позивач дізнався, що 03 листопада 2015 року Реєстраційною службою Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області за реєстраційним номером запису (в державному реєстрі прав) № 11888304, за наданими ТОВ Машинно-технологічна станція Ятрань документами здійснено реєстрацію права оренди землі з кадастровим номером № НОМЕР_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3

Проте, власник земельної ділянки ніяких угод, не підписував та згоди на пролонгацію договору оренди землі не надавав. Тобто, не вчиняв вільного волевиявлення щодо дій спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків щодо правовідносин з ТОВ Машинно - технологічна станція Ятрань .

Отже, відповідач не являється суб'єктом цивільних правовідносин щодо користування вищевказаною земельною ділянкою.

З урахуванням вказаного, оскаржив додаткову угоду від 03.11.2015 року до договору оренди землі в порядку ст. 202, 203 Цивільного кодексу України.

На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову в майбутньому.

Розглядаючи заяву, суд першої інстанції з урахуванням недоведеності необхідності застосування заходів забезпечення позову та враховуючи, що їх вжиття може перешкоджати господарській діяльності ТОВ Машинно-технологічна станція Ятрань дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії та накладення арешту на земельну ділянку.

При цьому, суд першої інстанції у повній мірі з'ясував обсяг позовних вимог, які носять немайновий характер, дані про відповідача, та відповідність виду забезпечення позову, які просила застосувати сторона позивача - позовним вимогам.

Суду не надано доказів, які б свідчили про неможливість виконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому, а також не наведено обґрунтувань доцільності вжиття вказаних заходів забезпечення позову, які мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Вимог, як наслідок визнання правочину недійсним, щодо самої земельної ділянки, пов'язані з її поверненням, витребуванням, усунення перешкод не заявлялись. Предметом судового розгляду є вимога немайнового характеру - визнання недійсної з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди. Тобто, спосіб забезпечення позову, зазначений у заяві, не співмірний із заявленими вимогами.

Крім того, заборона вчиняти будь-які дії пов'язані із земельною ділянкою та накладення на неї арешту, не є передумовою, направленою на можливість виконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки не може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про визнання додаткової угоди недійсною, адже судове рішення пов'язане із задоволенням такого позову не потребує вчинення із спірною земельною ділянкою будь-яких дій безпосередньо пов'язаних із фізичним чи механічним впливом на неї.

Також вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Машинно-технологічна станція Ятрань користується спільною земельною ділянкою на правах оренди на підставі договору оренди від 22.08.2006 р. та додаткової угоди до нього, зареєстрованої реєстраційною службою Новомиргородського РУЮ Кіровоградської області 03.11.2015 р., якою пролонговано дію правочину. Вказана додаткова угода на час розгляду питання про забезпечення позову перевіряється в судовому порядку на предмет її відповідності цивільному законодавству.

Тому, в даному у випадку вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову може перешкоджати господарській діяльності ТОВ Машино-технологічна станція Ятрань та порушувати його право користування земельною ділянкою, який як орендар використовує її на даний час, що може призвести до незворотних наслідків та суперечить вимогами цивільного законодавства.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачем порушується порядок сівозміни, а також, що в період тривання судового спору відповідач з метою неправомірного продовження строку користування земельною ділянкою, може укласти ряд правочинів щодо передачі земельної ділянки в суборенду та вчиняти будь-які інші правочини щодо користування земельною ділянкою з іншими суб'єктами господарювання є лише припущенням позивача та не підтверджено належними та беззаперечними доказами.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду. Посилання на те, що використанням відповідачем спірної земельної ділянки порушується право власності позивача та обмежується його право на отримання сезонного прибутку не є передбаченою законом підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні. Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення заяви, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.303, ст. 307, ст. 312, ст.ст. 313-315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Суддів: