Рішення

від 26.05.2017 по справі 478/1736/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1736/16-ц 26.05.2017 260517 26.05.2017

Провадження №22-ц/784/385/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий по 1 інстанції Сябренко І.П.

Категорія 23 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 травня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,

при секретарі судового засідання - Шагай О.А.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна

на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства Агротех ( далі - ПП Агротех ), товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна ( далі - ТОВ Ватутіна ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договору оренди землі недійсним,

в с т а н о в и л а

У липні 2016 року ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ПП Агротех , ТОВ Ватутіна , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації, стягнення орендної плати та відшкодування збитків

В обґрунтування позову позивач зазначав, що відповідно до Державного акту про право власності серії МК №025877 він є власником земельної ділянки, площею 8,37 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області.

10 червня 2013 року він уклав з ПП Агротех договір оренди даної земельної ділянки на строк до 31 грудня 2017 року.

16 липня 2013 року договір зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У червні 2016 року отримавши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, він дізнався, що 30 квітня 2016 року вищезазначений договір оренди землі, укладений з ПП Агротех розірвано та того ж дня проведено державну реєстрацію права оренди належної йому на праві власності земельної ділянки з іншим орендарем ТОВ Ватутіна .

Посилаючись на відсутність його згоди на укладення договору оренди землі від 30 квітня 2016 року з ТОВ Ватутіна та на підробку його підпису під зазначеним договором, позивач просив визнати недійсним договір оренди землі, укладений 30 квітня 2016 року між ним та ТОВ Ватутіна , державну реєстрацію якого проведено 30 квітня 2016 року, номер запису про інше речове право 14414320 та скасувати його державну реєстрацію, стягнути з відповідачів ПП Агротех та ТОВ Ватутіна на його користь орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 19729 грн. 72 коп., матеріальні збитки і витрати на правову допомогу в розмірі 5270 грн. 28 коп. та судові витрати.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2016 року вимоги ОСОБА_3 в частині скасування державної реєстрації договору оренди землі, стягнення у солідарному порядку орендної плати, матеріальних збитків і витрат на правову допомогу залишено без розгляду.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2016 року позов задоволено. Постановлено: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 4823683200:09:000:0097, розташованої на території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 8,37 га, укладений 30 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ Ватутіна , державну реєстрацію якого проведено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 30 квітня 2016 року, номер запису про інше речове право 14414320.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПП Агротех Казанківського району Миколаївської області про визнання договору оренди землі недійсним відмовлено.

Стягнуто з ТОВ Ватутіна на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3551 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі ТОВ Ватутіна , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням ним норм процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову до ТОВ Ватутіна відмовити, так як договір був підписаний позивачем, а прийнятий судом до уваги висновок почеркознавчої експертизи є неналежним та недопустимим доказом, у зв'язку із відсутністю у експерта права на проведення таких експертиз та направлення для її проведення документів у порушення встановленої процедури.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_3 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серія МК №025877 від 22 червня 2004 року належить земельна ділянка площею 8.37 га ( кадастровий №4823683200:02:000:0097) , яка розташована на території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.29 -30).

10 червня 2013 року між ПП Агротех (орендарем) і ОСОБА_3 (орендодавець) підписано договір оренди належної йому земельної ділянки площею 8.37 га строком до 31 грудня 2017 року (а.с.31-32).

Пунктами 36 і 37 цього договору оренди передбачено підстави припинення його дії, зокрема за взаємною згодою сторін до закінчення строку. Підстави для одностороннього припинення дії договору оренди відсутні.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 30 квітня 2016 року, державну реєстрацію якого проведено 30 квітня 2016 року, номер запису про інше речове право 14414320, власник земельної ділянки ОСОБА_3 передав її в оренду ТОВ Ватутіна строком на 10 років.

30 квітня 2016 року право користування ПП Агротех вищезазначеною земельною ділянкою припинено, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 червня 2016 року.

Того ж дня приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 зареєстровано договір оренди тієї ж земельної ділянки між ОСОБА_3 та ТОВ Ватутіна строком до 30 квітня 2026 року.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Задовольняючи позов, суд вважав, що волевиявлення ОСОБА_3 на укладання оспорюваного договору не було і такі обставини підтверджуються висновком №1990 судової почеркознавчої експертизи від 15 листопада 2016 року, проведеної експертом ТОВ Київська незалежна судово-експертна установа .

Однак, повністю з таким висновком суду погодитись не можна.

Однією з вимог при вирішення цивільних справ є допустимість доказів.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 59 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення по справі і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. А якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом згідно ч. 2 ст. 150 ЦПК України може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду (ст. 1 Закону України Про судову експертизу ).

Згідно ст. 7 Закону України Про судову експертизу судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби МВС України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Відповідно до п. 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 р. (у редакції Наказу Міністерства юстиції України №1950/5 від 26 грудня 2012 р.), почеркознавча експертиза є різновидом криміналістичної експертизи.

Наказом Міністерства юстиції № 1350/5 від 27 липня 2015 р. були внесені зміни до п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, згідно яких експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз (крім об'єктів почеркознавчих досліджень).

Згідно п.1 розділу 111 Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 3505/5 від 12 грудня 2011 року, обов'язковою умовою здійснення судово-експертної діяльності судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих установах, є наявність свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, яким надається право на проведення конкретних видів експертиз. До переліку видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям, що не працюють у державних спеціалізованих установах, визначеному у додатку 7 до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015. № 301/5, такий вид судових експертиз як почеркознавча експертиза не входить.

Аналіз зазначених нормативних актів свідчить про те, що почеркознавча експертиза, як різновид криміналістичної експертизи, може проводитися виключно експертами державних спеціалізованих установ, і таке дослідження може проводитися лише щодо оригіналу об'єкта.

Як убачається з матеріалів справи, судом першої інстанції була призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої доручено працівникам недержавної установи - ТОВ Київська незалежна судово-експертна установа . Об'єктом дослідження була фотокопія оспорюваного ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки, який було укладено 30 квітня 2016 року між ним та ТОВ Ватутіна .

ТОВ Київська незалежна судово-експертна установа не належить до державних спеціалізованих експертних установ. Не було надано також доказів того, що експерт ОСОБА_6, якій було доручено проведення призначеної по справі експертизи, мала на час проведення експертизи чинне свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, яким надається право на проведення конкретних видів експертиз. Згідно даних реєстру атестованих судових експертів, експерт ОСОБА_6 мала свідоцтво експерта, видане на підставі рішення № 2(1) від 30 березня 2011 року експертно-кваліфікаційної комісії Київського НДІСЕ з терміном дії до 30 березня 2016 року з правом проведення в тому числі і почеркознавчої експертизи.

Однак, дане свідоцтво є недійсним, так як 06 червня 2012 року ОСОБА_6 була звільнена з державної експертної установи. Почеркознавча експертиза по даній справі нею проводилася 15 листопада 2016 року, тобто, після закінчення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта.

З урахуванням викладених вимог закону висновок, зроблений спеціалістом ТОВ Київська незалежна судово-експертна установа , не відповідає порядку призначення почеркознавчих судових експертиз, а тому є неналежним доказом і не може бути взятий до уваги при ухваленні рішення по справі.

Оскільки для з'ясування обставин, чи вчинено підпис на оспорюваному договорі ОСОБА_3, що має суттєве значення для вирішення спору, необхідні спеціальні знання в галузі ідентифікації виконавця рукописного тексту та підпису, ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 28 лютого 2017 р . на підставі ст. 150 ЦПК України призначено повторну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Перед експертами поставлено запитання: чи виконаний підпис в розділі Реквізити сторін , у графі Орнедодавець договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої на території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області загальною площею 8.37 га реєстрацію якого проведено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 30 квітня 2016 року, номер запису про інше речове право 14414320, ОСОБА_3 чи іншою особою від його імені.

Як було зазначено вище, проведення почеркознавчої експертизи документа можливо лише за умови дослідження оригіналу оспорюваного документа.

У позивача, який заперечує свій підпис на договорі оренди, відсутній зазначений оригінал договору оренди земельної ділянки, а відповідачами не надано доказів протилежного.

Ухвалами Апеляційного суду Миколаївської області про витребування доказів від 24 січня 2017 року та від 14 лютого 2017 року витребувано у ТОВ Ватутіна , а також у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 оригінал договору оренди землі, укладеного 30 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ Ватутіна , державну реєстрацію якого проведено 30 квітня 2016 року.

Крім того, в ухвалі про призначення повторної експертизи апеляційним судом також зобов'язано ТОВ Ватутіна надати до експертної установи оригінал оспорюваного договору оренди та попереджено про наслідки, визначені ст. 146 ЦПК України.

Згідно відповіді державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 у державного реєстратора відсутній оригінал вказаного вище договору оренди земельної ділянки, оскільки був повернутий заявникові на підставі вимог ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

На виконання ухвал суду представником ТОВ Ватутіна було надано довідку Кропивницького ВП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №926/117-17 від 27 січня 2017 р. про те, що в провадженні СВ Кропивницького ВП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області знаходиться кримінальне провадження стосовно таємного викрадення документів, належних ОСОБА_7, а саме - договорів оренди земельних ділянок у кількості 360 шт., в тому числі і договору оренди землі, укладеного 30 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ Ватутіна .

Згідно повідомлення судового експертаМиколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_8 від 28 квітня 2017 року цивільну справу повернуто до апеляційного суду у зв'язку із неможливістю проведення експертизи через ненадання оригіналу договору оренди.

Згідно із ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд, залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Колегія суддів приходить до висновку, що надана представником ТОВ Ватутіна довідка Кропивницького ВП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №926/117-17 від 27 січня 2017 року є неналежним та непереконливим доказом того, що з об'єктивних причин дане товариство втратило можливість надати суду примірник оригіналу оспорюваного позивачем договору оренди землі.

Так, згідно інформації правоохоронних органів з приводу викрадення договору оренди, укладеного між сторонами, до них звернулося не ТОВ Ватутіна , а фізична особа ОСОБА_7 ТОВ Ватутіна не надано доказів, з яких підстав у цієї особи перебували оригінали договорів оренди, зокрема, укладений з позивачем, та у зв'язку з чим виникла необхідність їх перевезення у такий спосіб.

За такого колегія суддів вважає, що ТОВ Ватутіна ухиляється від проведення призначеної судом повторної почеркознавчої експертизи, без дослідження оспорюваного договору проведення експертизи неможливо, а тому є підстави для застосування наслідків, передбачених ч. 1 ст. 146 ЦПК України - визнати, що договір оренди землі, укладений 30 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ Ватутіна підписаний не ОСОБА_9, а іншою особою.

Статтею 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, стаття 241 ЦК України презюмує наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та у встановленому порядку наданих йому особою, яку він представляє, а також встановлює випадки й умови набуття чинності правочином, вчиненим від імені довірителя його представником, коли останній перевищив обсяг наданих йому повноважень. За таких обставин ця норма ЦК України не може бути застосована до правовідносин, коли правочин укладений від імені особи іншою особою, яка взагалі не була уповноважена на таке представництво і не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, а отже, не могла їх і перевищити.

З урахуванням викладеного та положень ст. ст. 203, 215 ЦК України, оспорюваний договір оренди землі, який було підписано від імені власника земельної ділянки (ОСОБА_3Л.) іншою особою, яка на момент підписання цієї угоди не мала на це жодних повноважень, а тому він є недійсним.

Незважаючи на те, що судом при ухваленні рішення були допущені порушення норм процесуального права щодо оцінки та прийнятності доказів, але такі порушення не призвели до помилковості основного висновку суду про обґрунтованість позовних вимог, а тому, в силу положень ч. 3 ст. 309 ЦПК України, таке не може бути підставою для скасування рішення суду.

Тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду в частині задоволення позову, заявленого до ТОВ Ватутіна , ухваленого з дотриманням вимог матеріального права.

Що стосується рішення суду в частині вирішення позовних вимог, заявлених до ПП Агротех , то в цій частині рішення суду не оскаржується і в силу ст. 303 ЦПК України предметом апеляційного перегляду не було.

Однак, колегія суддів не може погодитись з висновком суду щодо розподілу судових витрат.

Так, судом помилково стягнуто з ТОВ Ватутіна на користь ОСОБА_3 3 000 грн. витрат з оплати дослідження, проведеного ТОВ Київська незалежна судово-експертна установа , оскільки цей висновок визнано неналежним доказом, а тому відсутні підстави для повернення вказаної суми, у зв'язку з чим рішення суду в силу ч. 3 ст. 309 ЦПК України необхідно змінити в частині розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна відхилити.

Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2016 року в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна на користь ОСОБА_3 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп. судового збору.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

ОСОБА_10