Рішення

від 25.05.2017 по справі 497/352/17

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.05.2017

Справа № 497/352/17

Провадження № 2/497/382/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2017 року Болградський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Раца В.А.

при секретарі - Божевій І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області, ОСОБА_3 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

07.03.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області, ОСОБА_3 та просить визнати за нею як спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_4, померлого 20 грудня 2015 року право власності на земельні ділянки, що знаходяться на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району, площею 3.22 га та 3.22 га, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали на підставі державних актів: серії ЯА №153772 - ОСОБА_5, померлої 30 квітня 2006 року та серії ЯА №153773 - ОСОБА_4, померлого 20 грудня 2015 року. Свої вимоги позивач мотивує тим, що нотаріальною конторою їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки в зв'язку з відсутністю оригіналів державних актів.

Позивач ОСОБА_1 до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав, не заперечує проти їх задоволення.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3.22 га, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №153772 від 01.12.2004 року (кадастровий номер 5121482400:01:002:0190).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД №449951 від 06.07.2016 року, виданого повторно Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_5, померла 30.04.2006 року.

Спадщину після її смерті, як спадкоємець за законом першої черги прийняв її чоловік ОСОБА_4, шляхом проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджено довідкою ОСОБА_2 сільської ради від 04.10.2016 року за № 02-23/539(а.с.14), свідоцтвом про одруження серії ЯТ №003416 від 05.12.1950 року, а/з № 25 від 05.12.1950 року.

Також судом встановлено, що ОСОБА_4 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3.22 га, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №153773 від 01.12.2004 року (кадастровий номер 5121482400:01:002:0189).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД №438919 від 21.12.2015 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4, помер 20.12.2015 року. Після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі на земельну ділянку, яку він успадкував після смерті дружини, але при житті не оформив на своє ім'я.

Згідно заповіту від 06.05.2004 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області за реєстром № 119, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 заповіли усе належне їм на день смерті майно - ОСОБА_3, відповідачу по справі, і ОСОБА_1, позивачу по справі в рівних частках кожному.

Позивач по справі ОСОБА_1 являється донькою померлого ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про її народження серії ЯИ №408226 від 11.02.1956 року, тобто відповідно до ст. 1261 ЦК України являється спадкоємцем за законом першої черги.

Відповідно до копії спадкової справи №02/2016, позивачка ОСОБА_1 заявою №05 від 06.01.2016 року, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 але постановою державного нотаріуса Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області від 28.09.2016 року за №1965/02-31 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які підтверджують належність цих земельних ділянок спадкодавцеві. Відповідач ОСОБА_3 спадщину після смерті батьків у встановленому законом порядку не прийняв, що підтверджується листом Одеського державного нотаріального архіву № 526/01-20 від 04.04.2017 року про відсутність інформації щодо спадкової справи та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_5, та матеріалами спадкової справи № 02/2016 року до майна померлого ОСОБА_4, з якої вбачається що ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався.

Інших спадкоємців немає.

Відповідно до ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ст. 1243 ЦК України подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності. У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.

Як вбачається зі ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 2 ст. 1270 ЦК України передбачено, якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідачі визнали позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,213-215 ЦПК України, ст.ст. 1222,1261,1268,1269,1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області, ОСОБА_3 про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування, право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області:

- площею 3,22 Га (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №153772 від 01.12.2004 року, виданий на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації № 570 від 19.07.2004 року, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010451800498, кадастровий № 5121482400:01:002:0190).

- площею 3,22 Га (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №153773 від 01.12.2004 року, виданий на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації № 570 від 19.07.2004 року, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за №010451800499, кадастровий № 5121482400:01:002:0189).

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання в десятиденний строк апеляційної скарги, або в порядку ст. 294 ЦПК України. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області.

Суддя В.А. Раца