Номер провадження: 11-сс/785/732/17
Номер справи місцевого суду: 522/32882/17,1-кс/522/6774/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2017 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
розглянувши апеляційну скаргу директора ПП «СІС Груп» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса від 20 квітня 2017 року, якою у рамках кримінального провадження №22017160000000007 від 17.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна,-
встановив
Оскарженою ухвалою, у рамках кримінального провадження №22017160000000007 від 17.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_6 , погодженого заступником начальника відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку і зупинення видаткових операцій з грошовими коштами та іншими цінностями, що надходять та вже знаходяться на рахунках ПП СІС Груп, ЄДРПОУ 36850836, юридична адреса: м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 6 оф. 4, відкриті розрахункові рахунки № НОМЕР_1 (код валюти 985), № НОМЕР_1 (код валюти 980) у АТ «ОТП Банк» МФО 300528.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання, слідчий суддя послався на те, вказані грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «СІС Груп», мають доказове значення по кримінальному провадженню та в сукупності підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. При цьому слідчий суддя послався на необхідність проведення експертиз зазначених коштів та з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження та збереження цих грошових коштів, які за обставинами кримінального провадження можуть бути визнані речовими доказами, а також забезпечення можливої конфіскації майна за вироком суду, запобігання можливості їх приховування, передачі та відчуження, слідчий суддя прийшов до висновку, що в даному випадку розумним та співрозмірним обмеженню права власності буде накладення арешту на майно та зупинення видаткових операцій по поточних рахунках.
Не погоджуючись з постановленою слідчим суддею ухвалою, директор ПП «СІС Груп» ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення слідчим суддею кримінального процесуального закону, порушує питання щодо скасування апеляційним судом ухвали слідчого судді.
На обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на те, що ПП «СІС Груп» є юридичною особою, що свідчить про неможливість підприємства бути суб`єктом злочину, передбаченого ст. 364 КК України і як посадовим особам так і самій юридичній особі ПП «СІС Груп» не повідомлено про підозру у в чинені кримінального правопорушення. Вважає, що слідчим суддею не було вжито достатніх заходів щодо встановлення обставин визначення, яким саме чином накладення арешту на грошові кошти на рахунку ПП «СІС Груп» забезпечить збереження речових доказів по даному кримінальному провадженню.
Крім того, зазначає, що в судовому засіданні суду першої інстанції представники підприємства участі не приймали, а про оскаржувану ухвалу дізналися лише 04.05.2017 року.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді, скасувати та прийняти нову ухвалу, якою у задовольнити клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_6 , погодженого заступником начальника відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_7 - відмовити.
В судове засідання апеляційного суду учасники провадження не з`явився, надали заяви, в яких просили розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню, виходячи з наступного.
В порядку, передбаченому ст.395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як вбачається з матеріалів судової справи та оскарженої ухвали, ухвала слідчого судді була постановлена без виклику представників ПП «СІС Груп», будь-які дані, про отримання копії ухвали апелянтом, матеріали судової справи не містять.
За таких обставин, апеляційний суд вважає зазначені апелянтом в апеляції обставини щодо отримання копії ухвали слідчого судді 04.05.2017 року дійсними та приходить до висновку про необхідність поновлення процесуального строку на оскарження ухвали.
Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
При розгляді клопотання про накладенняарешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
З тексту оскаржуваної ухвали вбачається, що приймаючи рішення за результатами розгляду клопотання, слідчий суддя зазначив в оскаржуваній ухвалі дані щодо можливого надходження на рахунки ПП «СІС Груп» грошових коштів, в тому числі які є об`єктом кримінально-протиправних дій, оскільки отримані в ході розслідування дані вказують на проведення безтоварних операцій та посилаючись на доведеність слідчим про те, що зазначені грошові кошти мають доказове значення, врахувавши положення ч.2 ст.170 КПК України, яка вказує на необхідність забезпечення збереження цих коштів та положень вимог кримінального процесуального закону, які є підставою для накладення арешту, прийняв оскаржуване рішення.
При цьому, приймаючи зазначене рішення, слідчий суддя послався лише на те, що вилучені предмети та документи, відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, однак жодним чином не обґрунтував його, не зазначив яким критеріям, визначеними в ч.2 ст.167 КПК України, відповідає вилучене майно, на яке він наклав арешт та не зазначив належних підстав задоволення клопотання слідчого.
Разом з тим, долучені до клопотання матеріали містять лише дані про внесення відомостей про скоєний злочин до ЄРДР, службову записку оперативного підрозділу з зазначенням у неї даних про ряд підприємств та осіб, причетних до вчинення злочину, протокол допиту оперативного працівника, у якому фактично викладені обставини, які вказані у службовій записці, а також витяги є Єдиного державного реєстру реєстрації підприємств та відомості про відкриття рахунків цих підприємств.
Водночас, наявні матеріали не можуть беззаперечно свідчити про факт вчинення правопорушення та причетність зазначених підприємств до їх вчинення, оскільки є недостатніми та такими, які вказують на вчинення посадовими особами цих підприємств кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 КК України, дані щодо якого внесені до ЄРДР.
Апеляційний суд вважає, що посилання, як слідчого судді в ухвалі, так і слідчого та прокурора у клопотанні на те, що грошові кошти, які перебувають на банківських рахунках ПП «СІС Груп» та інших зазначених в клопотанні підприємств, відповідають критеріям ч.2 ст. 167 КПК України, не ґрунтуються на вимогах закону.
Між тим, апеляційним судом встановлено, що в клопотанні прокурора про накладення арешту на майно відсутні будь-які докази, які б спростовували доводи апелянта про те, що ПП «СІС Груп», як і інші юридичні особи, в тому числі і їх посадові особи мають безпосереднє відношення до вчинення кримінального правопорушення та вказаними підприємствами порушувалася фінансова дисципліна.
Як свідчить зміст витягу з ЄРДР кримінальне провадження зареєстровано за фактом того, що в період з 01.01.2015 року по 17.01.2017 року, посадовими особами ТОВ «Євротрейд-Одеса» (код ЄДРПОУ 33988696), ТОВ Алебор Оіл» (код ЄДРПОУ 40650131), ТОВ «Арома-Груп» (код ЄДРПОУ 40566752), ПП «СІС Груп» (ЄДРПОУ 36850836), ТОВ «Аліяда» (код ЄДРПОУ 41039359), «Агро-Торговий Дім» (ЄДРПОУ 40657006), ТОВ «Адванс Лоджістік (код ЄДРПОУ 40214316), ТОВ «Євро Опт» (ЄДРПОУ 40963303), ТОВ «Сток-В» (код ЄДРПОУ 40990342), ТОВ «Афира» (код ЄДРПОУ 41174222), ТОВ «Віса ЛТД» (код ЄДРПОУ 41129143), впроваджено злочинну схему, яка полягає в придбанні на території України зернових культур з подальшим експортом, без сплати відповідних зборів та обов`язкових платежів.
Разом з цим, до клопотання не долучено жодного доказу, який би підтверджував твердження слідчого та прокурора. Не було надано таких доказів прокурором і апеляційному суду.
Натомість, представником апелянта апеляційному суду надана довідка про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів від 27.04.2017 року №23673/10/28-10-49-18-018 видана Одеським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, відповідно до якої станом на 27.04.2017 року ПП «СІС Груп» не має заборгованості з податків, зборів, платежів.
За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді незаконною та невмотивованою, та приходить до висновку про те, що при розгляді клопотання та постановлення ухвали були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які унеможливлювали прийняття законного та обґрунтованого рішення та які у в відповідності до вимог ст.409 та 412 КПК України є підставою для його скасування.
Щодо розгляду апеляційним судом клопотання слідчого про накладення арешту на майно по суті, колегія суддів приходить до наступного.
В клопотанні про накладення арешту на майно слідчий послався на те, що наявні на рахунку ПП «СІС Груп» грошові кошти, на його твердження мають доказове значення для кримінального правопорушення.
Разом з тим, матеріали клопотання не містять даних щодо здійснення ПП «СІС Груп» господарської діяльності, пов`язаної з закупівлею ним зернових культур та вчиненням цим підприємством дій, направлених на завищення податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, експорт зазначених культур та виведення валютної виручки на рахунки іноземних компаній, а тому є незрозумілим, що мав на увазі слідчий зазначаючи ці дані та посилаючись на них в обґрунтовування свого клопотання, що вказує на невідповідність клопотання вимогам ст.171 КПК України.
Приймаючи рішення за результатами розгляду клопотання, у судовому рішенні, слідчий суддя також послався на викладені у клопотанні слідчого обставини в мотивування необхідності накладення арешту, однак належним чином не перевірив викладені у ньому твердження слідчого та не надав оцінки відповідності цього клопотання вимогам ст.171 КПК України.
Таким чином, апеляційним судом встановлено, що слідчий суддя районного суду не звернув уваги на невідповідність клопотання слідчого про накладення арешту на майно вимогам ст.171 КПК України, в якому, до клопотання не додано доказів, які б в достатній мірі підтверджували існування підстав для накладення арешту на майно, визначених в ч.2 ст.170 КПК України, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна. В клопотанні зазначені підстави, якими слідчий обґрунтовує необхідність арешту майна, які, в свою чергу, не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Окрім того, у клопотанні слідчого не наведено жодного доводу, який би вказував на законні підстави необхідності накладення арешту на майно, окрім посилання на те, що вказане майно є предметом кримінального правопорушення і може бути предметом конфіскації за вироком суду.
За таких підстав, у цьому кримінальному провадженні, на даному етапі його розслідування, не може бути накладено арешт на зазначене в клопотанні слідчого майно з підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, оскільки клопотання не відповідає вимогам ст.171 ККПК України.
Таким чином, апеляційним судом встановлено, що слідчий суддя районного суду при прийнятті до розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно не звернув уваги на його невідповідність вимогам ст.171 КПК України, та не виконав вимог ч.3 ст.172 КПК України, згідно яких слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, своєю ухвалою повертає прокурору клопотання з встановленням строку для усунення недоліків.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги невідповідність клопотання слідчого вимогам ст.171 КПК України, яка не була усунута слідчим суддею районного суду в порядку ч.3 ст.172 КПК України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню, з прийняттям нової ухвали про повернення клопотання слідчого прокурору для усунення недоліків, з підстав його невідповідності вимогам ст.171 КПК України.
Керуючись ст.ст. 167-173, 376, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд Одеської області,
постановив
Поновити директору ПП «СІС Груп» ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу директора ПП «СІС Груп» ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса від 20 квітня 2017 року, якою у рамках кримінального провадження №22017160000000007 від 17.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, якою було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_6 , погодженого заступником начальника відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку та зупинення видаткових операцій з грошовими коштами та іншими цінностями, що надходять та вже знаходяться на рахунках ПП СІС Груп, ЄДРПОУ 36850836, юридична адреса: м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 6 оф. 4, відкриті розрахункові рахунки № НОМЕР_1 (код валюти 985), № НОМЕР_1 (код валюти 980) у АТ «ОТП Банк» МФО 300528 - скасувати.
Постановити нову ухвалу якою клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_6 повернути прокурору для усунення недоліків на протязі 72 (семидесяти двох) годин, з моменту отримання повного тесту ухвали апеляційного суду.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді апеляційного суду Одеської області
ОСОБА_2 . ОСОБА_3 . ОСОБА_4 .
Суд | Апеляційний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2017 |
Оприлюднено | 07.03.2023 |
Номер документу | 66755591 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Одеської області
Прібилов В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні