Постанова

від 23.05.2017 по справі 576/748/17

ГЛУХІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №576/748/17

2-а/576/40/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.17 Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді Васяновича В.М., при секретарі Плотніковій О.С., з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

- про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним адміністративним позовом, мотивуючи його тим, що з 26 жовтня 2013 року перебуває на обліку в Гухівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області як отримувач пенсії за віком, а відповідно до листа Гухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області №3150/03-31 від 14.04.2017 р. стосовно неї 13.04.2017 р. прийнято рішення за №1 про припинення вже призначеної їй дострокової пенсії за віком на підставі п.1 ч.1 ст. 49 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058), пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості, а саме, управлінням виявлена несплата страхових внесків ТОВ Червоний партизан за період з 01.04.2006 р. по 15.01.2007 р., з яким вона перебувала в трудових відносинах, а на час призначення пенсії зазначені такими як сплачені. Зазначене підприємство визнано банкрутом і ліквідовано без визначення правонаступника. Також мотивує позов тим, що станом на 13.04.2017 р. спірний період вже не враховано та її страховий стаж з 30 років 7 місяців 20 днів зменшено до 29 років 10 місяців 1 дня, і оскільки їй призначено пенсію на підставі норми п. 7-2 Прикінцевих положень Закону №1058, де вимогу до страхового стажу визначено в розмірі 30 років, а на сьогодні розмір її стажу є менший ніж 30, то і виплату пенсії відповідно припинено, тобто, вона є такою як незаконно призначена. Враховуючи те, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, а відповідачем позбавлено її соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи в ТОВ Червоний партизан з 01.04.2006 року по 15.01.2007 року, за невиконання вказаним підприємством обов'язків по сплаті внесків до Пенсійного фонду України, то позивачка просить суд визнати дії Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо припинення виплати пенсії з квітня 2017 року та обрахунку страхового стажу неправомірними, зобов'язати його зарахувати період її роботи в ТОВ Червоний партизан з 01.04.2006 р. по 15.01.2007 р. до страхового стажу та поновити виплату пенсії з квітня 2017 року, а також стягнути на її користь судові витрати понесені при розгляді справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 в суді позов не визнала, підтримавши письмові заперечення Глухівського об'єднаного управління ПФУ Сумської області, які мотивовані тим, що ОСОБА_1 з 26.10.2013 р. знаходилась на обліку в Глухівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області як отримувач дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 7-2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058, відповідно до якого право дострокового виходу на пенсію мають жінки, яким виповнилось 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. 30.10.2013 р. було прийнято рішення (протокол №341 від 30.10.2013 р.) про призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком з 26.10.2013 р. При цьому, на момент його прийняття було встановлено, що 25.10.2013 р. заявниця досягнула необхідного пенсійного віку (55 років), її страховий стаж за наданими документами склав 30 років 7 місяців 20 днів. Однак, за результатами проведеного аналізу відомостей в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування по обліковій картці ОСОБА_1, аналізу трудової книжки встановлено, що вона перебувала в трудових відносинах з ТОВ Червоний партизан (ЄДРПОУ 30822096) з 04.05.1996 р. по 15.01.2007 р., яке не сплатило страхові внески за період з квітня 2006 року по січень 2007 року, тому з метою наявності актуальних і достовірних відомостей в реєстрі застрахованих осіб внесено зміни та уточнення до її облікової картки, а саме, приведені у відповідність позначки про сплату страхових внесків за період з квітня 2006 року по січень 2007 року, і в результаті приведення у відповідність позначок про сплату страхових внесків відбулось зменшення страхового стажу, та встановлено наявність у ОСОБА_1 лише 29 років 10 місяців 1 дня страхового стажу. Таким чином, на підставі п.1 ч.1 ст. 49Закону №1058 Управлінням правомірно прийнято Рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з квітня 2017 року , про що було повідомлено позивача листом від 14.04.2017 р. за №3150/03-31, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, судом установлено, що позивач ОСОБА_1 з 26 жовтня 2013 року перебувала на обліку в Глухівському об'єднаному управлінні ПФУ Сумської області і їй була довічно призначена пенсія за віком достроково відповідно до пункту 7-2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058, її страховий стаж на момент призначення пенсії склав 30 років 7 місяців 20 днів , що підтверджується протоколом №341 від 30.10.2013 р. (а.с. 18).

Також в суді встановлено, що в період з 01.04.2006 р. по 15.01.2007 р. ОСОБА_1 працювала в ТОВ Червоний партизан , що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 11-16), й дані обставини відповідачем не заперечуються, а тому відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України не підлягають доказуванню.

З рішення про припинення виплати пенсії №1 від 13.04.2017 р. вбачається, що Глухівським об'єднаним управлінням ПФУ Сумської області при проведенні звірення даних щодо сплати страхових внесків страхувальниками, які ліквідовані, виявлено, що в 2006 - 2007 роках ТОВ Червоний партизан не сплачено страхові внески з квітня по грудень 2006 року та за січень 2007 року, у зв'язку з чим переглянуто розмір страхового стажу ОСОБА_1, який становить 29 років 10 місяців 1 день, та винесено рішення про припинення виплати їй пенсії з квітня 2017 року на підставі п.1 ч.1 ст. 49 Закону №1058, й листом за вих. №3150/03-31 від 14.04.2017 р. Глухівське об'єднане управління ПФУ Сумської області повідомило ОСОБА_1 про припинення виплати пенсії з квітня 2017 року (а.с. 26 - 27).

Частиною першою статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. А відповідно до положень ст. 46 Конституції України громадянам гарантується право на соціальний захист, що серед іншого включає право на забезпечення їх у старості. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Також відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, ч.1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідно до ч.2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п.6 ч.1 ст. 96 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами.

Зокрема, види пенсії та умови набуття права на їх отриманнявизначаються Законом №1058.

А відповідно до ст. 1 цього Закону страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Також пунктом 1 частини 1 ст. 8 цього ж Закону визначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. А пунктом 7-2 Прикінцевих положень Закону №1058, в редакції чинній на час призначення позивачці пенсії, було передбачено, що до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію. Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону №1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій ст. 12 цього Закону.

Також за змістом частин першої і другої ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до її впровадження - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 3 статті 20 зазначеного Закону визначено, що у разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом, виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 10 вищезазначеної статті, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Також за положеннями ст. 106 Закону №1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Також ст.ст. 5,15 Закону України Про оплату праці , ст. 97 Кодексу законів про працю України передбачено, що за організацію роботи по виплаті заробітної плати та відрахувань з неї на пенсійне страхування відповідає роботодавець.

Крім того, відповідно до ст. 254 КЗпП України несплата підприємством, установою, організацією внесків на соціальне страхування не позбавляє працівника виплати за цим страхуванням, зокрема, виплати пенсії.

Аналіз наведених положень дає підстави суду для висновку, що відповідальність за несплату страхових внесків несе відповідний страхувальник.

При цьому, як вбачається з вищевказаних норм Закону, застраховані особи самостійно, без сприяння державних органів, позбавлені можливості безпосередньо і оперативно впливати на повноту і своєчасність сплати страхових внесків роботодавцем.

Судом установлено, що в спірний період з 01.04.2006 р. по 15.01.2007 р. під час роботи в ТОВ Червоний партизан ОСОБА_1 була застрахованою особою, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу (ОСОБА_1Д.), сформованих станом 14.10.2013 р. (а.с. 21-22).

Разом з тим, з індивідуальних відомостей про застраховану особу (ОСОБА_1Д.), сформованих станом 17.04.2017 р. (а.с. 23-24), вбачається, що за період з 01.04.2006 р. по 15.01.2007 р. ТОВ Червоний партизан не сплачено страхові внески.

Як вбачається зі змісту позову, ТОВ Червоний партизан було визнано банкрутом, й це не заперечував у суді й представник відповідача. А реєстр застрахованих осіб формують і ведуть (вносять та коригують відомості) органи пенсійного фонду, до яких відноситься і Глухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, однак, останнім не вживалися належні заходи, спрямовані на отримання у спірний період страхових внесків від ТОВ Червоний партизан , й жодних доказів їх вжиття відповідачем суду не надано.

Тому факт відсутності в персоніфіковану обліку відомостей про сплату ОСОБА_1 страхових внесків за спірний період ніяким чином не може вплинути на обсяг її пенсійних прав, оскільки це право не може бути порушено лише з підстав неналежного виконання обов'язків страхувальником, й позивачка як застрахована особа не повинна нести відповідальність за порушення страхувальником визначених законодавством обов'язків зі сплати страхових внесків.

До того ж, Конституційний Суд України в рішенні №2-рп/2016 від 01.06.2016 р. наголосив, що обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією та законами України, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, а у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов'язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права.

Таким чином, страхувальник, який був уповноважений на подання до органів пенсійного фонду даних щодо сплати страхових внесків та відповідних звітів з цього питання, припинив свою діяльність у зв'язку з банкрутством, а орган держави, відповідальний за контроль щодо сплати страхових внесків - пенсійний фонд, не вжив відповідних заходів реагування відповідно до Закону щодо їх сплати.

Суд констатує, що механізм державного соціального страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх конституційних прав, а тому позивачка не може бути позбавлена права на отримання соціальних гарантій через те, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність сплати страхових внесків своєчасно не вжив дієвих заходів, що призвело до порушення гарантованого державою права на отримання нею пенсії із солідарної системи з урахуванням страхового стажу.

У даному випадку, несплата страхових внесків призвела до порушення принципу рівності особи перед законом, а пенсійні органи не вжили дієвих заходів для забезпечення гарантованого державою права на пенсію. Крім того, на час винесення оскаржуваного рішення позивачка взагалі вже досягла пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону №1058 та має необхідний страховий стаж для призначення пенсії навіть без врахування спірного періоду (з 01.04.2006 р. по 15.01.2007 р). За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази та виходячи з принципів верховенства права, диспозитивності та змагальності сторін, суд приходить висновку, що відповідно до вимог, передбачених ч.2 ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів щодо правомірності прийняття рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_1, а тому її позовні вимоги є обґрунтованими й підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також за подання цього позову позивачкою сплачено 640 грн. судового збору, тому відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України та з врахуванням положень, які містяться в п.18 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , відповідно до якого органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати судового збору, ці витрати підлягають стягненню на її користь за рахунок відповідних бюджетних асигнувань Глухівського об'єднаного управління ПФУ Сумської області .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 70 - 72, 94, 159 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з квітня 2017 року та обрахунку страхового стажу. Зобов'язати Глухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю Червоний партизан та поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з квітня 2017 року .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на користь ОСОБА_1 640 грн. витрат по оплаті судового збору. На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного адміністративного суду через Глухівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і є остаточною. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя