Постанова

від 22.05.2017 по справі 812/594/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/594/17

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Лях О.Ю.

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 17.05.2017 б/н)

від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 04.05.2017 № 14)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до товариства з обмеженою відповідальністю Колос Ок

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач, відділення Фонду) до товариства з обмеженою відповідальністю Колос Ок (далі - відповідач, підприємство), в якому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь адміністративно-господарські санкції за 2016 рік у сумі 10943,75 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 19.04.2017 по 20.04.2017 в розмірі 8,76 грн.

В обґрунтування заявлених позивних вимог позивач зазначив, що 31.01.2017 відповідач здійснив реєстрацію у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів за реєстраційним номером 44/129/848. Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, відповідач подав звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік за формою 10-ПІ.

10.02.2017 позивач отримав від державної служби зайнятості відповідь на свій запит, з якої вбачається, що відповідач у 2016 році подавав до служби зайнятості інформацію про попит на робочу силу (ванкасії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, відмов у працевлаштуванні направлених безробітних не було, замовлень щодо професійного навчання або підготовки від роботодавця не надходило. Позивач вважає, що відповідач здійснив не всі можливі заходи для працевлаштування інвалідів, оскільки для виконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю, роботодавець має брати активну участь у заходах, що проводить державна служба зайнятості для працевлаштування осіб з інвалідністю (обов'язкові заходи для роботодавців при виконанні нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю наведені в листі Державної служби зайнятості від 14.09.2016 № ДЦ-01-6415/0/616 Щодо обов'язковості подання форми № 3-ПН та заходів з працевлаштування інвалідів ).

Згідно із статтею 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (далі - Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Відповідно до статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Враховуючи інформацію за звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік за формою 10-ПІ, відповідачу нарахована адміністративно-господарська санкція у розмірі 10943,75 грн, яку відповідач згідно з часиною четвертою статті 20 Закону № 875 повинен був сплатити до 15 квітня 2017 року, про що був повідомлений позивачем листом від 01.02.2017 № 04-06/142. Оскільки адміністративно-господарські санкції у встановлений законом строк відповідачем не сплачені, позивач просить стягнути їх з відповідача разом із нарахованою пенею за період з 19.04.2017 по 20.04.2017 у розмірі 8,76 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Товариство з обмеженою відповідальністю Колос Ок адміністративний позов не визнало, про що подало заперечення від 03.05.2017 б/н (арк. спр. 45-48). У запереченнях на адміністративний позов відповідач просить відмовити позивачеві в адміністративному позові повністю за необґрунтованістю. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що ним вірно визначена кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875. До служби зайнятості щомісячно надавались повідомлення про наявність вакансій, проти чого не заперечує і сам позивач. Підприємство неодноразово приймало участь у ярмарках вакансій з метою підшукання інвалідів для працевлаштування. Після ознайомлення з умовами праці особи, які спрямовувались центром зайнятості, відмовлялись від працевлаштування. Тобто, непрацевлаштування зазначених осіб сталось не з вини відповідача. Відповідач вжив усіх можливих заходів для працевлаштування інвалідів і в його діях відсутня вина та протиправна поведінка, як обов'язкові елементи складу цивільного правопорушення.

У судовому засіданні представники відповідача проти адміністративного позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Колос Ок (ідентифікаційний код 39823103) відповідно до Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, зареєстровано у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 31.01.2017 за реєстраційним номером 44/129/848, про що свідчить довідка про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 31.01.2017 за № 213 (арк. спр. 13).

31.01.2017 товариство з обмеженою відповідальністю Колос Ок на виконання вимог Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, подало до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік, в якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 8 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - прочерк; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (осіб) - 1; фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн) - 175,1; середньорічна заробітна плата штатного працівника (грн) - 21887; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн) - прочерк (арк. спр. 14).

Правильність визначення відповідачем у звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік від 30.01.2017 середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (осіб) - 8 осіб, підтверджується листом державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області від 21.04.2017 № 5006/12-14-13-02/02, книгою обліку руху трудових книжок і вкладишів до них за 2016 рік та таблицями 1 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, за 2016 рік (арк. спр. 40-41, 66-69, 70-95).

За несвоєчасну сплату відповідачем адміністративно-господарських санкцій за 2016 рік відділенням Фонду нараховано підприємству пеню в сумі 8,76 грн, про що зазначено у розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів (арк. спр. 26).

Відповідно до статті 7 Закону № 875 (тут і надалі посилання на норми Закону № 875 наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 18 Закону № 875).

Статтею 18-1 Закону № 875 визначено, що інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог статті 19 Закону № 875:

- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця (частина перша);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина друга);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (частина третя).

Аналіз зазначених положень Закону дає підстави для висновку про те, що обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування полягають у:

а) виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць;

б) створенні для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

в) забезпеченні інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством;

г) наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів;

д) звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд, з аналізу вищезазначених норм права, приходить до висновку, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Такий обов'язок покладений на державну службу зайнятості.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постановах від 20 червня 2011 року у справі № 21-60а11 за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства Продекспорт про стягнення адміністративно-господарських санкцій (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 17316897) та від 26 червня 2012 року у справі № 21-105а12 за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Одеської залізниці про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 25390619).

Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону № 875).

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю Колос Ок своєчасно подало до відділення Фонду звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік (арк. спр. 14).

Разом з тим на виконання вимог абзацу третього пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, щодо надання до центру зайнятості інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, товариство з обмеженою відповідальністю Колос Ок у відповідності із Порядком подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520 (в редакції, яка діяла протягом 2016 року), подавало до Сєвєродонецького міського центру зайнятості звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) від 28.07.2016, 30.08.2016, 30.09.2016, 01.11.2016, 30.11.2016, 28.12.2016, в яких зазначало інформацію про вільне робоче місце, на яке можливе працевлаштування інваліда - посада прибиральника службових приміщень (арк. спр. 19-24, 112-123, 132-136).

Листами від 07.02.2017 № 13/04-382 та від 12.05.2017 № 13/06-1464 Сєвєродонецький міський центр зайнятості підтвердив подання відповідачем звітності форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) з інформацією про вільні робочі місця, на які можливе працевлаштування інвалідів, а також зазначив, що особам, які відповідали вимогам вакансій, було запропоновано звернутись на підприємство для подальшого працевлаштування. Відмов підприємства у працевлаштуванні осіб з інвалідністю за направленням центру зайнятості не було. Протягом 2016 року центром зайнятості проводились різноманітні заходи, у тому числі ярмарки вакансій для інвалідів. 09.09.2016 та 30.11.2016 проведено відповідні ярмарки, у яких підприємство позивача приймало участь (арк. спр. 16, 131)

Оскільки посада прибиральник службових приміщень відповідно до класифікатора професій ДК 003:2010 відноситься до некваліфікованих професій, тому кандидати на працевлаштування на цю посаду не потребують попереднього професійного навчання, про що зазначено в листі Сєвєродонецького міського центру зайнятості від 07.02.2017 № 13/04-382 (арк. спр. 16).

Крім того, дослідженням штатних розписів позивача за 2016 рік встановлено, що на підприємстві відповідача створено робоче місце, про можливість працевлаштування інвалідів на яке повідомлявся Сєвєродонецький міський центр зайнятості (арк. спр. 96-107).

Вищезазначене свідчить, що відповідачем вживалися залежні від нього заходи щодо працевлаштування інвалідів на вакантні посади у підприємстві. Фактів відмови у працевлаштуванні інвалідів при розгляді справи судом не встановлено.

Посилання представника позивача на невжиття відповідачем протягом 2016 року всіх обов'язкових заходів для роботодавців при виконанні нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, наведених в листі Державної служби зайнятості від 14.09.2016 № ДЦ-01-6415/0/616 Щодо обов'язковості подання форми № 3-ПН та заходів з працевлаштування інвалідів , суд відхиляє, оскільки відповідальність, визначена статтею 20 Закону № 875, настає для роботодавців за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не за невжиття заходів по пошуку інвалідів для працевлаштування, про які йдеться у зазначеному листі.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Згідно із статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Отже, при стягненні адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Зважаючи на вжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, суд вважає, що позивач намагається покласти на відповідача відповідальність у вигляді фінансових санкцій та пені за відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись, що є неприпустимим.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 10943,75 грн за невиконання у 2016 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та 8,76 грн пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 94 КАС України покладаються на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 22 травня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 29 травня 2017 року, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю Колос Ок про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно з частиною третьою статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 29 травня 2017 року.

Суддя ОСОБА_3