Рішення

від 26.05.2017 по справі 904/3187/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.05.2017 Справа № 904/3187/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фагор Україна", м. Дніпро

до Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність від 16.03.2017;

від відповідача: головний спеціаліст ОСОБА_2, довіреність № 7/10-2558 від 28.12.2016.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фагор Україна" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дніпровської міської ради (далі - відповідач), у якому заявило вимогу про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки, площею 0,8276 га по вул. Молодогвардійській у районі будинку № 1А (Самарський район) в місті Дніпрі, зареєстрованої в Державному кадастрі земель за кадастровим номером 1210100000:09:531:0008, від 13.09.2009, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фагор Україна", код ЄДРПОУ 31655925 та Дніпропетровською міською радою.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якій проти позову заперечив, позовні вимоги вважає передчасними та необґрунтованими.

16.05.2017 позивач подав до суду уточнену позовну заяву, в якій на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахування збільшення позовних вимог, просить: визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах Договір оренди земельної ділянки, площею 0,8276 га по вул. Молодогвардійській у районі будинку №1А (Самарський район) в місті Дніпрі, зареєстрованої в Державному кадастрі земель за кадастровим номером 1210100000:09:531:0008, від 13.09.2009, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фагор Україна", код ЄДРПОУ 31655925 та Дніпропетровською міською радою, та визнати укладеною між Дніпропетровською міською радою (код ЄДРПОУ 26510514) та Товариством обмеженою відповідальністю "Фагор Україна" (код ЄДРОПУ 31655925) Додаткову угоду до договору оренди землі від 13.10.2009 з додатковим договором від 26.03.2010 у запропонованій позивачем редакції.

Вказана заява залишається судом без розгляду, виходячи з наступного.

Господарським процесуальним кодексом (далі - ГПК України), зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому суд, виходячи зі змісту даної заяви, а також змісту раніше поданої позовної заяви та обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що у будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Зі змісту уточненої позовної заяви вбачається доповнення позивачем первісної немайнової вимоги ще однією позовною вимогою немайнового характеру, тобто збільшення розміру немайнових вимог, пов'язаних між собою підставою позову, що фактично є зміною предмету позову.

При цьому, право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК. Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи) (п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду №18 від 26.12.2011).

Розгляд справи по суті розпочато у судовому засіданні 13.04.2017 року, що зафіксовано в протоколі судового засідання у справі. Оскільки вищевказану заяву подано позивачем після початку розгляду судом справи по суті, то у суду відсутні підстави для її розгляду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.10.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю "Фагор Україна" (далі - позивач, орендар) та Дніпропетровською міською радою (правонаступником якої є відповідач, далі - орендодавець) було укладено договір оренди землі (далі - договір оренди землі), за умовами пунктів 1.1, 2.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: по вул. Молодогвардійській у районі буд. №1-А (Самарський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:09:531:0008, загальною площею 0,8276 га.

Пунктом 1.2 договору оренди землі визначено цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) - 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 16.09.09 №257/49 (п. 1.3 договору оренди землі).

Договір оренди землі від 13.10.2009 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №3998, а також відповідно до вимог чинного законодавства зареєстрований у ДМВ ДРФ центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.10.2009 за №040910400796.

Відповідно до пунктів 2.2, 5.1 договору оренди землі на земельній ділянці, яка передається в оренду для проектування та улаштування майданчика для виставки-продажу сільгосптехніки, знаходяться об'єкти нерухомого майна, інші об'єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 11633662,79 грн (п. 2.3 договору оренди землі).

Пунктом 3.1 договору оренди землі передбачено, що цей договір укладено на 3 роки.

За умовами пункту 20 договору оренди земельної ділянки передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятнадцятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

В подальшому на підставі рішень Дніпропетровської міської ради від 23.01.2008 №2/27, від 13.02.2008 №31/28 та від 06.08.2008 №39/35 до договору оренди землі було внесено зміни, про що укладено додатковий договір, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 26.03.2010 і зареєстрований в реєстрі за №1278 з необхідністю наступної державної реєстрації.

Згідно з пунктом 14.1 договору оренди землі цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

У пункті 3.2 договору оренди землі сторони погодили, що після закінчення строку на який було укладено цей договір, орендар який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і письмово не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку договору, звернувся до міської ради з клопотанням щодо продовження його дії, то за відсутності письмових заперечень орендодавця та відповідного рішення міської ради договір оренди земельної ділянки може бути продовжено або поновлено на той строк і на тих самих умовах, які були передбачені попереднім договором.

Пунктом 3.3 цього договору обумовлено, що уразі продовження на новий строк дії або поновлення договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо істотних умов договору оренди землі орендар після письмового повідомлення орендодавця втрачає право на його поновлення.

Отже, виходячи з вищенаведених умов договору оренди землі, датою закінчення строку, на який земельну ділянку було передано в оренду, є 13.10.2012.

У відповідності до положень цього договору для продовження його дії позивач звернувся до Дніпропетровської міської ради з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі", який було отримано відповідачем 06.07.2012 за вх. №13/65 (а.с.78).

Однак, як стверджує позивач, протягом наступного місяця з дня направлення вказаного листа-повідомлення від відповідача заперечень проти поновлення договору оренди землі на адресу позивача не надходило.

На даний час, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою відповідно до її цільового призначення після закінчення строку дії договору та вносити орендну плату, обумовлену умовами договору, що підтверджується виписками по рахунку ТОВ "Фагор Україна" у ПАТ КБ "Приватбанк" (а.с. 48-77).

З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2016 на сесії Дніпропетровської міської ради VII скликання було прийнято рішення №256/11 "Про поновлення договору оренди землі від 13.10.2009 (державна реєстрація від 16.10.2009 за №040910400796) по вул. Молодогвардійській у районі буд. №1А (Самарський район) ТОВ "Фагор Україна", код ЄДРПОУ 31655925, для проектування та улаштування майданчика для виставки-продажу сільгосптехніки" (а.с. 79-81). Вказаним рішенням відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", на підставі листа ТОВ "Фагор Україна" від 06.07.2012 вх. №13/6503, враховуючи рішення міської ради від 16.09.2009 №257/49 "Про передачу земельної ділянки по вул. Молодогвардійській у районі буд. №1-А (Самарський район) в оренду ТОВ "Фагор Україна", код ЄДРПОУ 31655925, для проектування та улаштування майданчика для виставки-продажу сільгосптехніки", керуючись земельним законодавством України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Дніпропетровською міською радою поновлено договір оренди землі від 13.10.2009 (державна реєстрація від 16.10.2009 за №040910400796), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 13.10.2009 за реєстровим номером 3998, укладений між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фагор Україна", код ЄДРПОУ 31655925, на підставі рішення міської ради від 16.09.2009 №257/49, на три роки, починаючи з дати прийняття цього рішення, код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

Рішенням Дніпропетровської міської ради №256/11 від 13.07.2016 також встановлено розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, та зобов'язано позивача, зокрема, у тримісячний строк з моменту прийняття цього рішення укласти з міською радою додаткову угоду до договору оренди землі та здійснити нотаріальне посвідчення додаткової угоди до договору оренди землі та провести державну реєстрацію прав за цією додатковою угодою відповідно до вимог чинного законодавства (пункти 3.1, 3.2 цього рішення).

20.09.2016 позивач звернувся до Департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради із заявою про підготування відповідачем додаткової угоди до договору оренди землі на підставі рішення міської ради від 13.07.2016 №256/11 за адресою: по вул. Молодогвардійській у районі буд. №1-А (Самарський район), кадастровий номер 1210100000:09:531:0008, площею 0,8276 га.

Однак, департаментом по роботі з активами Дніпропетровської міської ради 12.10.2016 позивача у відповідь на його звернення повідомлено про неможливість укладення додаткової угоди до договору оренди землі у зв'язку з технічною помилкою, яка виникла при підготовці рішення міської ради "Про передачу земельної ділянки по вул. Молодогвардійській у районі буд. №1-А (Самарський район) в оренду ТОВ "Фагор Україна", код ЄДРПОУ 31655925, для проектування та улаштування майданчика для виставки-продажу сільгосптехніки" (а.с. 83). Цим листом позивача окремо повідомлено, що найближчим часом до вищезазначеного рішення міської ради будуть внесені зміни то поновлено право укладення додаткової угоди до договору оренди землі.

Позивач вважає, що в діях відповідача наявні ігнорування, безпідставна відмова і зволікання в укладенні додаткової угоди, та, як наслідок поновленні наявного договору оренди землі, що є порушення положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" і суперечить положенням статей 93, 152 Земельного кодексу України. Вказані обставини зумовили звернення позивача з даним позовом за вирішенням питання поновлення договору оренди землі в судовому порядку.

Відповідач в обґрунтування заперечень щодо заявлених позовних вимог посилається на обставини, наведені в листі Департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради №5/9-153 від 12.10.2016.

У постанові Верховної Ради України "Про перейменування міста Дніпропетровськ Дніпропетровської області" №1375-VIII від 19.05.2016 зазначено, що місто Дніпропетровськ Дніпропетровської області перейменовано на місто Дніпро. У зв'язку з чим Дніпровська міська рада є правонаступником Дніпропетровської міської ради.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з приписами статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних. міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної гласності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно частини 1 статті 124 цього Кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Стаття 764 ЦК України визначає загальні положення щодо правових наслідків продовження користування майном після закінчення строку договору найму, а саме: якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У статті 777 цього Кодексу закріплене переважне перед іншими особами право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, на укладення договору найму на новий строк після спливу його строку. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

За приписами статті 33 Закон України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Як вбачається, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частині першій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2 - 5 цієї статті).

Так, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, стаття 33 Закону України "Про оренду землі", у тому числі частина 1 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а частина 6 - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Тобто, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Предметом позову у даній справі є поновлення договору оренди землі від 13.10.2009 року, укладеного між сторонами, на той самий строк і на тих самих умовах.

У матеріалах справи міститься рішення Дніпропетровської міської ради №256/11 від 13.07.2016, яким за заявою позивача вже поновлено строк даного договору на три роки, починаючи з 13.07.2016 (дати прийняття вказаного рішення), тобто до 13.07.2019 (включно).

Позивачем до матеріалів справи не надано доказів визнання цього рішення незаконним у судовому порядку відповідно до приписів частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування".

У разі ухилення відповідача від укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди позивач не позбавлений права вирішити це питання у судовому порядку.

Частиною 1 статті 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З урахуванням викладеного та з огляду на чинність рішення Дніпропетровської міської ради №256/11 від 13.07.2016 "Про поновлення договору оренди землі від 13.10.2009 (державна реєстрація від 16.10.2009 за №040910400796) по вул. Молодогвардійській у районі буд. №1А (Самарський район) ТОВ "Фагор Україна", код ЄДРПОУ 31655925, для проектування та улаштування майданчика для виставки-продажу сільгосптехніки", правові підстави для визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки, площею 0,8726 га по вул. Молодогвардійській у районі будинку №1А (Самарський район) в місті Дніпрі, зареєстрованої в Державному кадастрі земель за кадастровим номером 1210100000:09:531:0008, від 13.010.2009, укладеного між позивачем та Дніпропетровською міською радою - відсутні, а вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Крім того, слід зауважити, що стаття 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-17 "Про судовий збір" зі змінами до неї, містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.

Так, відповідно до пункту 1 цієї статті Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Звертаючись до суду з уточненою позовною заявою позивач за збільшення позовних вимог доплатив судовий збір у сумі 1600,00 грн на підставі квитанції №37 від 15.05.2017, але вказану заяву у відповідності до ч. 4 статті 22 ГПК України судом залишено без розгляду, з огляду на що має місце переплата позивачем судового збору у сумі 1600,00 грн, яка підлягає поверненню за умови подання останнім відповідного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 26.05.2017.

Суддя В.Д. Воронько