Рішення

від 23.05.2017 по справі 906/306/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" травня 2017 р. Справа № 906/306/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 05.09.2016;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 22.05.2017.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут"

до Любарської центральної районної лікарні

про стягнення 70683,95 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача .

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача підтвердила наявність заборгованості перед позивачем.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (постачальник/позивач) та Любарською центральною районною лікарнею (споживач/відповідач) укладено договір №114101RJKYHB016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (а.с. 16-20), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

За змістом п. 4.2 договору, оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Підпунктом 5.4.2 пункту 5.4 договору визначено обов'язок споживача оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Згідно п. 11.1. договору останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін буде заявлено про припинення його дії або перегляд умов. При цьому, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк (п.п. 11.2. договору).

Згідно п.п. 1 додаткової угоди №1/2017 (а.с. 21) сторони погодили продовжити строк дії договору до 31.01.2017 у зв'язку з необхідністю проведення споживачем тендерної процедури, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у І кварталі 2017 року природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, порядку та у строки, визначені договором (п.п. 2 додаткової угоди).

Пунктом 3 додаткової угоди №1/2017 сторонами погоджено планові обсяги природного газу на і квартал 2017.

Як вбачається зі змісту п.1 додаткової угоди № 2/2016 сторони погодили: викласти з 01.12.2016 пункт 3.2 договору в наступній редакції: Ціна газу становить 7452,1333 грн. за 1000 куб. м.. крім того ПДВ - 1 490,4267 грн., всього з ПДВ - 8942,56 грн. . Також в п. 4 даної додаткової угоди сторони визначили, дана угода поширює свою дію на правовідносини, що фактично склались між сторонами з 01.12.2016.

На виконання умов вказаних договорів позивач в період січня по лютий 2017 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 125830,43 грн., що підтверджується відповідним актами приймання-передачі природного газу за вказаний період (АЕС. 23-24).

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті отриманого природного газу не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 70395,49 грн., що підтверджується актом звіряння від 01.03.2017 (а.с.25).

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі вищевказаного договору на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно, момент прийняття природного газу, в силу фізичних властивостей та з урахуванням вимог чинного законодавства України щодо розділення послуги з розподілу та постачання природного газу, визначається моментом коли Відповідач та Третя особа підписали акт приймання-передачі природного газу.

Як вбачається зі змісту листа 29.04.2013 № 01-06/767/2013 Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу) чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Як роз'яснено в п п. 1 7,5.1,5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 1712.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів ч. 2 ст. 530 UK України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання, такий обов'язок випливає, наприклад, з припису ч. 1 ст. 692 UK України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу (постанова Вищого господарського суду України по справ 914/3205/15 від 05.04.2016)

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 70395,49 грн.

Крім цього позивач просить стягнути з відповідача 172,74 грн. та 115,72 грн. - 3% річних.

Відповідно до п.п. 6.2.2. договору від 11.04.2016 якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання газу за Договором буде менший від підтвердженого обсягу газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем споживач сплачує постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за розрахунковий період.

Як вбачається зі змісту п. 4.1 договору від 11.04.2016, розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць - 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.

Так, згідно з п. 3 Додаткової угоди № 1/2017 сторонами було підтверджено обсяг природного газу на січень 2017 року в об'ємі 6,2 тис. м куб. При цьому, відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 24.01.2017 відповідачем було отримано 5,286 тис. м3.

В пункті 2.4 договору від 04.01.2016 передбачено, що місячний обсяг відбору (споживання) газу споживачем не повинен перевищувати підтверджений обсяг більш ніж на +/- 5 %.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), порушенням зобов'язань.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За змістом ч.1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунки позивача, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги щодо стягнення пені в сумі 172,74 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перерівши розрахунки 3% річних, виконані позивачем (а.с. 6), господарський суд вважає останні вірними, а вимоги в цій частині такими. що підлягають задоволенню,

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду достатніх доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43.44.49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Любарської центральної районної лікарні (13133, Житомирська область, Любарський район, с. Старий Любар, вул. Медична, 5, ід. код 01991754)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, ід. код 39577504) 70395,49 грн. основного боргу, 172,74 грн. - пені, 115,72 грн. - 3% річних, а також 1600,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.03.17

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек.)