Рішення

від 15.05.2017 по справі 911/978/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2017 р. Справа № 911/978/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «СВ ГОЛД»

до Державного підприємства «Завод порошкової металургії»

про стягнення 26834,32 грн.

секретар судового засідання (ст. секретар): Діхтярук Є.А.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність б/н від 03.02.2017 р.);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «СВ ГОЛД» (далі - ТОВ «КОМПАНІЯ «СВ ГОЛД» , позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства «Завод порошкової металургії» (далі - ДП «Завод порошкової металургії» , відповідач) про стягнення 26834,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений товар відповідно до договору поставки брухту та відходів чорних металів № 020113/1 від 03.01.2013 р., у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 20000,00 грн. основного боргу, 4740,82 грн. пені, 467,00 грн. 3% річних, 1626,50 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір.

15.05.2017 р. до господарського суду Київської області від позивача було подано клопотання № 1505/1 від 15.05.2017 р. (вх. № 9536/17 від 15.05.2017 р.) про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.05.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримувала у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 15.05.2017 р. представника не направив, хоча про дату і час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов відповідачем не надано.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.05.2017 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

03.01.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «СВ ГОЛД» (постачальник) та Державним підприємством «Завод порошкової металургії» (покупець) було укладено договір поставки № 020113/1, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язується поставити та передавати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити промисловий брухт та відходи чорних металів.

Згідно з п. 2.2 договору постачальник постачає товар за свій рахунок на умовах «склад «покупця» . Приймання товару від постачальника здійснюється покупцем шляхом оформлення приймально-здавальних актів.

Оплата за товар проводиться покупцем за цінами, що діють на момент здачі товару, платіжними дорученнями на підставі приймально-здавальних актів (п. 3.3 договору).

Пунктом 4.7 договору сторони погодили, що даний договір заключений на термін з 03.01.2013 по 31.12.2014 р. Якщо ні одна із сторін за 20 днів до закінчення строку дії договору в письмовій формі не повідомить другу сторону про розірвання договору, строк його дії автоматично продовжується на наступний календарний рік.

Як зазначав позивач, у ДП «Завод порошкової металургії» за договором № 020113/1 від 03.01.2013 р. станом на 01.08.2015 р. перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 171546,90 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 2207/1 від 22.07.2015 р. щодо сплати заборгованості за поставлений товар в розмірі 171546,90 грн. за договором № 020113/1 від 03.01.2013 р.

ДП «Завод порошкової металургії» на адресу позивача було направлено відповідь на претензію № 12-1226 від 26.08.2015 р., за змістом якої відповідач визнає зобов'язання щодо оплати боргу позивачу, який спричинений тяжким фінансовим становищем підприємства, та зазначає про намір в найближчий час погасити заборгованість перед ТОВ «КОМПАНІЯ «СВ ГОЛД» .

У подальшому, на виконання умов договору № 020113/1 від 03.01.2013 р. за період з 25.08.2015 р. по 20.05.2015 р. позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 1458575,35 грн.

ДП «Завод порошкової металургії» було здійснено часткові оплати за період з 25.08.2015 р. по 20.05.2015 р. на загальну суму 1610122,25 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач несвоєчасно та частково розрахувався з позивачем, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 20000,00 грн. ((171546,90 грн. + 1458575,35) - 1610122,25 грн.) за поставлений позивачем товар за двома останніми видатковими накладними № РН-0000134 від 25.11.2015 р. на суму 68318,40 грн. та № РН-0000135 від 26.11.2015 р. на суму 24940,00 грн., які підписані в двосторонньому порядку уповноваженими представниками позивача та відповідача і скріплені печатками юридичних осіб (копії долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Факт отримання відповідачем товару за видатковими накладними № РН-0000134 від 25.11.2015 р. та № РН-0000135 від 26.11.2015 р. підтверджується також актами приймання металів чорних (вторинних) № 2511/01 від 25.11.2015 р. на суму 68318,40 грн. та № 2611/01 від 26.11.2015 р. на суму 24940,00 грн., які підписані в двосторонньому порядку уповноваженими представниками позивача та відповідача і скріплені печатками юридичних осіб (копії долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Водночас, сторонами був складений акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.02.2017 р. за договором № 020113/1 від 03.01.2013 р., підписаний обома сторонами, згідно якого заборгованість покупця перед постачальником становить 20000,00 грн. (копію долучено до матеріалів справи, оригінал оглянуто судом).

Оскільки ДП «Завод порошкової металургії» несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувалось з позивачем за отриманий товар відповідно до договору № 020113/1 від 03.01.2013 р., останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судове засідання представника не направив, відзиву на позов, контррозрахунку суми заборгованості або доказів оплати у повному обсязі отриманого за договором поставки брухту та відходів чорних металів № 020113/1 від 03.01.2013 р. товару суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки брухту та відходів чорних металів № 020113/1 від 03.01.2013 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 20000,00 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 4740,82 грн. пені за порушення термінів оплати товару.

Слід зазначити, що приписами п. 3 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Поряд з цим, згідно з ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись пенею (неустойка), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі .

Водночас, відповідно до приписів ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

Оскільки у даному випадку при вчиненні правочину сторонами не встановлено в письмовій формі відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені, позовна вимога про стягнення з Державного підприємства «Завод порошкової металургії» 4740,82 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання задоволенню не підлягає.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що розмір 3% річних було визначено позивачем у сумі 467,00 грн., нарахованих на суму основного боргу відповідача у розмірі 20000,00 грн. за період з 20.05.2016 р. до 28.02.2017 р., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим 3 % річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 1626,50 грн., нарахованих на суму основного боргу відповідача у розмірі 20000,00 грн. за період з 20.05.2016 р. по 28.02.2017 р., є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «СВ ГОЛД» .

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Завод порошкової металургії» (07400, Київська обл., м. Бровари, Промвузол, код 00186192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «СВ ГОЛД» (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 11-Б, код 37448768) 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 467 (чотириста шістдесят сім) грн. 00 коп. 3% річних, 1626 (одну тисячу шістсот двадцять шість) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 1317 (одну тисячу триста сімнадцять) грн. 28 коп. судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 22.05.2017 р.

Суддя В.М. Бабкіна