Рішення
від 24.05.2017 по справі 912/1258/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 рокуСправа № 912/1258/17 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1258/17

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Тростянець, Вінницька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-експорт груп", м. Кропивницький

про стягнення 332 067,00 грн

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 653 від 17.05.17;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-експорт груп" (далі - ТОВ "Євро-експорт груп", відповідач) заборгованості в розмірі 332 067,00 грн, з яких: 286 990, 00 грн основного боргу, 12 388,14 грн пені, 25 255,96 грн інфляційних, 7 432,90 грн 3% річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №12/05-16 від 12.05.2016 щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду від 04.05.2017 подану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/1258/17.

В судовому засіданні 24.05.2017 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав. Ухвала господарського суду, яка надсилалась відповідачу, повернута до суду органом поштового зв'язку без вручення адресату з відміткою "за незапитом".

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

Таким чином, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений дату, час і місце проведення засідань суду, оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась на адресу, зазначену позивачем та за якою відповідач зареєстрований в ЄДРПОУ.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання та враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

У зв'язку з наведеним та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає можливим здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та за відсутності представників сторін.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.2016 між ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) та ТОВ "Євро-експорт груп" (Покупець) укладено договір поставки (довгостроковий) №12/05-16 (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця м'ясо яловичини, що (надалі іменується - Товар), загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена в Додатках (специфікаціях) згідно п.п. 1.6.-.1.7, які є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та здійснити оплату згідно п. 3.1, 3.2., шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (а.с. 9-12).

Згідно п. 1.6. Договору кількість і вартість (ціна за одиницю Товару), що передається (поставляється) за даною угодою, визначаються між сторонами в Додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору. Як додатки сторони приймають: рахунки-фактури, видаткові накладні на товар, акти приймання-передачі, інші письмові додаткові угоди сторін до договору.

Ціна одиниці виміру Товару та загальна кількість кожної партії Товару визначаються сторонами в рахунках, накладних та Додатках, які є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.1. Договору).

Пунктом 2.3. Договору визначено, що загальна вартість Договору визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії поставляємого Товару.

Розділом 3 Договору сторонами обумовлено строки поставки товару та порядок розрахунків за договором.

Так, Постачальник зобов'язаний поставити Товар Покупцю на протязі 5-ти календарних днів з моменту підписання сторонами даного Договору (п. 3.1. Договору). Покупець після фактичного отримання Товару здійснює в безготівковому порядку оплату шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на протязі 3-х (трьох) календарних днів з моменту отримання товару (п. 3.2. Договору). Розрахунок Покупець здійснює на підставі належним чином оформлених Додатків до даного Договору (п. 3.3. Договору).

Відповідно до пункту 8.1. Договору, даний Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2016. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в 1 (один) рік кожен, якщо жодна з Сторін не повідомить іншу Сторону за 30 днів до закінчення кожного періоду дії цього Договору про намір припинити його дію, а в частині грошових розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань згідно умов даного Договору.

Договір поставки № 12/05-16 від 12.05.2016 підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

Сторонами підписано також Специфікацію № 1, що є додатком до Договору, відповідно до умов якої Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець - прийняти та оплатити товар на загальну суму 299 000,00 грн (а.с. 13).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору та Специфікації, позивачем здійснено поставку товару відповідачеві на загальну суму 287 500,00 грн, що підтверджується накладною № 7 від 17.05.2016 та товарно-транспортною накладною № 7 від 17.05.2016, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 14-15).

Зазначені документи підписані повноважними представниками сторін та скріпленими печатками.

Проте, як повідомляє позивач, відповідачем зобов'язання за Договором виконано частково та товар, поставлений товар оплачено частково на суму 510 грн, що підтверджується довідкою про рух коштів по рахунку позивача № Р1-В187/48 від 17.05.2017.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 286 990,00 грн (287 500,00 грн - 510,00 грн).

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки №12/05-16 від 12.05.2016 в частині здійснення оплати вартості отриманого товару стало підставою для позивача звернутись до Господарського суду Кіровоградської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки, згідно ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно положень Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша ст. 662), натомість покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частини перша та друга ст. 692).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару за договором поставки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки, а також приписи ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 про стягнення з ТОВ "Євро-експорт груп" боргу в сумі 286 990,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому, господарський суд враховує, що відповідачем розрахунок позивача не спростовано, жодних доказів на підтвердження наявності інших оплат до суду не надано.

Щодо вимог позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. 3% річних нараховуються від простроченої суми за весь час прострочення.

Крім того, статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

За положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Таким чином, порушення відповідачем зобов'язання з оплати вартості отриманого товару в установлений договором строк є підставою для застосування до останнього штрафної санкції у вигляді пені.

Визначення пені наведено у частині третій ст. 549 Цивільного кодексу України, згідно якого пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення зобов'язання, у т.ч. неустойкою, вчиняється в письмовій формі (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Сторони в пункті 6.2. Договору передбачили, що у випадку прострочення оплати за поставлену партію Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню із розрахунку за кожен день прострочення 5% річних від простроченої неоплаченої суми, за кожний день прострочення, до моменту повного виконання Покупцем свого зобов'язання по сплаті.

За змістом положень частини четвертої ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Тобто розмір договірної штрафної санкції обраховано у відсотковому розмірі за кожну добу прострочення, що за визначенням статті 549 Цивільного кодексу України відповідає поняттю пеня .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з цим, згідно ст. 3 наведеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом, як граничний. Тобто, за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, вимога позивача про стягнення пені, розрахунок та сума якої обмежена подвійною обліковою ставкою НБУ, відповідає вимогам наведеного вище законодавства.

Враховуючи приписи наведених вище норм вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних є правомірними.

Разом з цим, при здійснені розрахунку пені та 3% річних нарахувань позивачем не враховано дні здійснених відповідачем оплат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та 3% річних, господарський суд зазначає, що позивачем в даному випадку не правильно визначено період прострочення для нарахування відповідних сум.

При розрахунку вказаний сум, господарський суд враховує, що за правилами ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до пункту 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою. Отже, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Операційний (банківський) день - частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ та на їх відкликання і, за наявності технічної можливості, здійснюється їх обробка, передача та виконання (пункт 14.1.133. ст. 14 Податкового кодексу України).

Як зазначено в пункті 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

На підставі викладеного, враховуючи наявні у справі докази та в межах розрахунку позивача, є правильним наступний розрахунок пені і 3% річних:

- за період з 21.05. по 08.06.2016 на суму боргу 287500,00 грн: пеня становить - 746,24 грн, річні - 447,74 грн;

- за 09.06.2016 на суму боргу 287450,00 грн: пеня - 39,27 грн, річні - 23,56 грн;

- за період з 10 по 12.06.2016 на суму боргу 287 400,00 грн: пеня - 117,79 грн, річні - 70,67 грн;

- за період з 13.06. по 22.06.2016 на суму боргу 287 360,00 грн: пеня - 392,57, річні -235,54 грн;

- за 23.06.2016 на суму боргу 287 330,00 грн: пеня - 39,25 грн, річні - 23,55 грн;

- за період з 24 по 29.06.2016 на суму боргу 287 300,00 грн: пеня - 235,49 грн, річні - 141,29 грн;

- за 30.06.2016 на суму боргу 287 270,00 грн: пеня - 39,24 грн, річні - 23,55 грн;

- за період з 01 по 13.07.2016 на суму боргу 287 240,00 грн: пеня - 510,12 грн, річні - 306,07 грн;

- за 14.07.2016 на суму боргу 287 215,00 грн: пеня - 39,24 грн, річні - 23,54 грн;

- за період з 15.07.2016 по 02.08.2016 на суму боргу 287 190,00 грн: пеня - 745,44 грн, річні - 447,26 грн;

- за 03.08.2016 на суму боргу 287 165,00 грн: пеня - 39,23 грн, річні - 23,54 грн;

- за 04.08.2016 на суму боргу 287 140,00 грн: пеня - 39,23, річні - 23,54 грн;

- за період з 05 по 14.08.2016 на суму боргу 287 120,00 грн: пеня - 392,24 грн, річні - 235,34 грн;

- за період з 15 по 25.08.2016 на суму боргу 287 095,00 грн: пеня - 431,43 грн, річні -258,86 грн;

- за період з 26 по 31.08.2016 на суму боргу 287 070,00 грн: пеня - 235,30 грн, річні - 141,18 грн;

- за 01.09.2016 на суму боргу 287 050,00 грн: пеня - 39,21 грн, річні - 23,53 грн;

- за період з 02.09 по 13.11.2016 на суму боргу 287 030,00 грн: пеня - 2862,46 грн, річні - 1717,47 грн;

- за період з 14.11. по 21.11.2016 на суму боргу 287 005,00 грн: пеня - 313,67 грн, річні - 188,2 грн;

- за період з 22.11.2016 по 31.03.2017 на суму боргу 286 990,00 грн: пеня - 5106,48 грн, річні - 3063,89 грн.

Всього згідно наведеного вище розрахунку загальний розмір пені та 3% річних, який підлягає стягненню становить 12 363,90 грн пені та 7 418,32 грн - 3% річних.

У задоволенні пені та 3% річних в іншій частині господарський суд відмовляє у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.

Розрахунок інфляційних втрат за період з червня 2016 по березень 2017 в розмірі 25255,96 грн є правильним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 до ТОВ "Євро-експорт груп" підлягають частковому задоволенню на суму 286 990,00 грн основного боргу, 12 363,90 грн пені, 7 418,32 грн 3% річних та 25 255,96 грн інфляційних. У задоволені позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-експорт груп" (25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2, ідентифікаційний код 40367904) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження: 06.03.1976) 332 028,18 грн заборгованості, з яких: 286 990,00 грн основного боргу, 12 363,90 грн пені, 25 255,96 грн інфляційних втрат та 7 418,32 грн 3 % річних, а також 4980,42 грн судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.05.2017.

Суддя В.В.Тимошевська

СудГосподарський суд Кіровоградської області
Дата ухвалення рішення24.05.2017
Оприлюднено01.06.2017
Номер документу66770498
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —912/1258/17

Рішення від 24.05.2017

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Тимошевська В.В.

Ухвала від 04.05.2017

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Тимошевська В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні