Рішення

від 23.05.2017 по справі 910/6725/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.05.2017Справа №910/6725/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Рестхілл» про   стягнення 17  311,46 грн. Суддя Демидов В.О. Представники сторін: від  позивача                      не з'явився; від відповідача                   не з'явився. встановив : 24.04.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рестхілл» про стягнення 17  311,46 грн., з яких: 15  912,48 грн. – основний борг, 445,54 грн. – інфляційні втрати, 92,86 грн. – 3% річних, 860,58 грн. – пеня. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу №129-З/Б від 30.12.2016 щодо своєчасної оплати поставленого позивачем природного газу. Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.2017 порушено провадження у справі №910/6725/17, розгляд справи призначено на 23.05.2017. У судове засідання 23.05.2017 сторони не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0103042369024, №0103042369032. При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України В судовому засіданні 23.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи. 30.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» (далі – позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рестхілл» (далі – відповідач, споживач) було укладено договір на постачання природного газу №129-З/Б  (далі – договір), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник постачає природний газ (далі – газ) споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях. Згідно з п. 1.2 договору перехід права власності на природний газ від постачальника до споживача здійснюються на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі – пункти призначення). Постачальник забезпечує постачання підтвердженого обсягу природного газу споживачу протягом визначеного у додатку №1 періоду постачання (п. 2.2 договору). Відповідно до п. 3.1 договору постачання природного газу здійснюється за ціною, що вільно встановлюється між постачальником та споживачем. Ціна природного газу за цим договором визначається за 1000 куб.м. та становить 7022,80 грн., без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування і розподіл природного газу. Крім того тариф на транспортування природного газу – 58,30 грн. без ПДВ. Крім того, ПДВ (20%) – 1416,22 грн. Ціна природного газу до сплати за 1000 куб.м. – 8497,32 грн. За умовами п. 3.2 договору вартість фактично поставленого споживачу обсягу природного газу, протягом відповідного розрахункового місяця визначається як добуток ціни природного газу та обсягу фактично поставленого споживачу природного газу, за відповідний розрахунковий період, згідно актів приймання-передачі природного газу. Загальна вартість договору складається з місячних сум вартості фактично поставлених обсягів природного газу, згідно актів приймання-передачі, складених сторонами протягом періоду постачання (п. 3.3 договору). Облік спожитого природного газу здійснюється на підставі показів комерційних вузлів природного газу споживача або показів приладів обліку (лічильника) природного газу споживача (п. 3.7 договору). Відповідно до п. 3.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є відповідний розрахунковий місяць. Розрахунки споживача за природний газ здійснюються за розрахунковий період, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, у наступному порядку: щомісячної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку 1 до договору, не пізніше ніж за 5 робочих дні до початку розрахункового періоду. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу на розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 08 числа місяця, наступного за розрахунковим. За домовленістю сторін порядок оплати може бути змінений, про що укладається додаткова угода, яка є невід'ємною частиною даного договору. Датою оплати (здійснення розрахунку) визначається дата, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок постачальника (п. 3.10 договору). Пунктом 8.2 сторони погодили, що у разі прострочення виконання споживачем своїх зобов'язань в частині оплати за спожитий природний газ, у порядку визначеному цим договором, споживач зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Договір набирає чинності з 01.01.2017 та діє в частині постачання природного газу до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків до їх повного виконання (п. 11.1 договору). Додатком №1 до договору сторони погодили договірні обсяги постачання природного газу. На виконання умов договору позивач у січні 2017 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 18  898,04 грн., що підтверджується двостороннє підписаним актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2017 в об'ємі 2,224 тис. куб. м. Відповідно до бухгалтерського обліку ТОВ «Полтавагаз Збут» станом на 31.03.2017 сума боргу відповідача за постачання природного газу з урахуванням проведеної оплати становить 15  912,48 грн. Доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що заборгованість відповідача за договором на постачання природного газу №129-З/Б від 30.12.2016  становить 15  912,48 грн., яка станом на час подання позову останнім не сплачена, у зв'язку із чим ним нараховано та заявлено до стягнення також інфляційні втрати у розмір 445,54 грн., 3% річних у розмірі 92,86 грн. та пеня у розмірі 860,58 грн. Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав. У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно ст. 4-3 Господарського    процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному    розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Спір між сторонами виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем природного газу за договором на постачання природного газу №129-З/Б від 30.12.2016. Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до п. 3.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є відповідний розрахунковий місяць. Розрахунки споживача за природний газ здійснюються за розрахунковий період, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, у наступному порядку: щомісячної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку 1 до договору, не пізніше ніж за 5 робочих дні до початку розрахункового періоду. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу на розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 08 числа місяця, наступного за розрахунковим. За умовами п. 3.2 договору вартість фактично поставленого споживачу обсягу природного газу, протягом відповідного розрахункового місяця визначається як добуток ціни природного газу та обсягу фактично поставленого споживачу природного газу, за відповідний розрахунковий період, згідно актів приймання-передачі природного газу. На виконання умов договору позивач у січні 2017 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 18  898,04 грн., що підтверджується двостороннє підписаним актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2017 в об'ємі 2,224 тис. куб. м. Відповідно до бухгалтерського обліку ТОВ «Полтавагаз Збут» станом на 31.03.2017 сума боргу відповідача за постачання природного газу з урахуванням проведеної оплати становить 15  912,48 грн. Доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять. Отже, матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача за поставлений природний газ складає 15  912,48 грн., яка підлягає стягненню з останнього на користь позивача. Крім того, у зв'язку із простроченням сплати заборгованості за договором поставки, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмір 445,54 грн., 3% річних у розмірі 92,86 грн. та пеня у розмірі 860,58 грн. Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Так, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Пунктом 8.2 сторони погодили, що у разі прострочення виконання споживачем своїх зобов'язань в частині оплати за спожитий природний газ, у порядку визначеному цим договором, споживач зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення. Крім того, за приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку, що він виконаний вірно, в межах заявленого позивачем періоду, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні втрати у розмір 445,54 грн., 3% річних у розмірі 92,86 грн. та пеня у розмірі 860,58 грн. За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд     - ВИРІШИВ: 1.  Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рестхілл» (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 25/2, код 35745907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» (36020, м. Полтава, вул. Володимира Козака, 2-А, код 39813404)    суму основного боргу у розмірі 15 912 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 48 коп., пеню у розмірі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 58 коп., інфляційні втрати у розмірі 445 (чотириста сорок п'ять) грн. 54 коп. та 3% річних у розмірі 92 (дев'яносто дві) грн. 86 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили. Повне рішення складене та підписане    29.05.2017. Суддя                                                                                                                                       В.О. Демидов