Рішення

від 11.05.2017 по справі 911/681/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2017 р. Справа № 911/681/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕД-ТРЕЙД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМПЛАНЕТА»

про стягнення 250818,03 грн.

секретар судового засідання (ст. секретар): Діхтярук А.Є.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність б/н від 02.04.2017 р.);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕД-ТРЕЙД» (далі - ТОВ «МЕД-ТРЕЙД» , позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМПЛАНЕТА» (далі - ТОВ «ФАРМПЛАНЕТА» , відповідач) про стягнення 909501,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений товар відповідно до договору поставки № 1834Ю від 21.10.2016 р., у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 890198,86 грн. основного боргу, 19229,23 грн. пені, 73,02 грн. 3% річних, а також судовий збір.

Розгляд справи відкладався.

04.05.2017 р. до господарського суду Київської області від ТОВ МЕД-ТРЕЙД було подано клопотання № 68 від 04.05.2017 р. (вх. № 9022/17 від 04.05.2017 р.) про долучення до матеріалів справи документів щодо розрахунку суми заборгованості.

10.05.2017 р. до господарського суду Київської області від ТОВ МЕД-ТРЕЙД було подано заяву № 70 від 10.05.2017 р. (вх. № 9141/17 від 10.05.2017 р.) про зменшення розміру позовних вимог, оскільки ТОВ «ФАРМПЛАНЕТА» було здійснено часткове погашення суми основного боргу, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 250818,03 грн. основного боргу, 19229,23 грн. пені, 73,02 грн. 3% річних, а також судовий збір.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, а також відмовитись від позову.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р., передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Згідно з ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

З огляду на викладене, суд здійснює розгляд позовних вимог з урахуванням заяви позивача № 70 від 10.05.2017 р., а саме - про стягнення з відповідача 250818,03 грн. основного боргу, 19229,23 грн. пені, 73,02 грн. 3% річних.

11.05.2017 р. до господарського суду Київської області від ТОВ МЕД-ТРЕЙД було подано клопотання № 70/1 від 11.05.2017 р. (вх. № 9261/17 від 11.05.2017 р.) про долучення до матеріалів справи копії акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2017 р. по 04.05.2017 р.

У судовому засіданні 11.05.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримала з урахуванням заяви № 70 від 10.05.2017 р. (вх. № 9141/17 від 10.05.2017 р.) про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач у судові засідання 03.04.2017 р. та 11.05.2017 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов відповідач не подав.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 11.05.2017 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

21.10.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕД-ТРЕЙД» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРМПЛАНЕТА» (покупець) був укладений договір № 1834Ю, відповідно до п. 1.1 якого позивач передає у власність відповідача лікарські засоби або вироби медичного призначення, а відповідач приймає та оплачує товар на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 1.2 договору поставка товару здійснюється на підставі письмового замовлення покупця (допускається електронна форма замовлення з визначенням відповідальної особи, яка його направила) з визначенням асортименту, кількості, посади та підпису особи, яка склала замовлення.

Згідно з п. 2.5 договору розрахунок за кожну поставлену партію товару проводиться на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що покупець зобов'язаний двічі на місяць - до 5 (п'ятого) та 20 (двадцятого) числа кожного місяця надавати постачальнику письмову інформацію у вигляді звіту про хід реалізації товару та його залишку.

Відповідно до п. 2.7 договору сторони передбачили, що покупець сплачує за товар протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту надання постачальнику звіту про хід реалізації товару, передбаченого п. 2.6 даного договору.

У відповідності до умов договору № 1834Ю від 21.10.2016 р. позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 1083917,81 грн., що підтверджується видатковими накладними № 3852 від 07.12.2016 р. на суму 180000,75 грн., № 3776 від 30.11.2016 р. на суму 59400,00 грн., № 3704 від 28.11.2016 р. на суму 239401,37 грн., № 3623 від 22.11.2016 р. на суму 157950,19 грн., № 3493 від 16.11.2016 р. на суму 272565,17 грн., № 3363 від 08.11.2016 р. на суму 174600,14 грн., копії яких долучено до матеріалів справи (оригінали оглянуті судом).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФАРМПЛАНЕТА» було повернуто позивачу товар на загальну суму 71999,88 грн., що підтверджується накладними на повернення № 5307988 від 30.11.2016 р. на суму 58949,90 грн. та № 5308001 від 30.11.2016 р. на суму 13049,98 грн.

На виконання умов договору № 1834Ю від 21.10.2016 р. відповідачем було здійснено часткові оплати за поставлений позивачем товар, а саме - 07.12.2016 р. у сумі 6120,01 грн., 27.12.2016 р. у сумі 50000,00 грн., 28.12.2016 р. у сумі 50000,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи виписками по рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість ТОВ «ФАРМПЛАНЕТА» перед позивачем станом на 28.12.2016 р. становила 905797,92 грн.

Між сторонами був складений акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.12.2016 р. за договором № 1834Ю від 21.10.2016 р., підписаний обома сторонами, згідно якого заборгованість покупця перед постачальником становила 905797,92 грн. (копію долучено до матеріалів справи, оригінал оглянуто судом).

Як вбачається з матеріалів справи, у подальшому ТОВ «ФАРМПЛАНЕТА» було здійснено часткові оплати за поставлений товар на загальну суму 635000,00 грн., а саме - 06.01.2017 р. на суму 50000,00 грн., 12.01.2017 р. на суму 50000,00 грн., 19.01.2017 р. на суму 50000,00 грн., 25.01.2017 р. на суму 50000,00 грн., 09.02.2017 р. на суму 30000,00 грн., 17.02.2017 р. на суму 25000,00 грн., 22.02.2017 р. на суму 50000,00 грн., 03.03.2017 р. на суму 30000,00 грн., 10.03.2017 р. на суму 30000,00 грн., 16.03.2017 р. на суму 30000,00 грн., 22.03.2017 р. на суму 50000,00 грн., 28.03.2017 р. на суму 20000,00 грн., 05.04.2017 р. на суму 20000,00 грн., 07.04.2017 р. на суму 20000,00 грн., 12.04.2017 р. на суму 40000,00 грн., 19.04.2017 р. на суму 30000,00 грн., 28.04.2017 р. на суму 40000,00 грн., 04.05.2017 р. на суму 20000,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи виписками по рахунку позивача.

При цьому, ТОВ «ФАРМПЛАНЕТА» було здійснено повернення товару на загальну суму 19979,89 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи накладними на повернення товару № 5051024 від 21.03.2017 р. на суму 7019,96 грн. та № 5058187 від 21.03.2017 р. на суму 12959,93 грн.

Таким чином, з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідач частково розрахувався за отриманий товар, розмір основного боргу ТОВ «ФАРМПЛАНЕТА» перед ТОВ «МЕД-ТРЕЙД» на час вирішення спору становить 250818,03 грн.

Водночас, сторонами був складений акт звіряння взаємних розрахунків станом на 04.05.2017 р. за договором № 1834Ю від 21.10.2016 р., підписаний обома сторонами, згідно якого заборгованість покупця перед постачальником становить 250818,03 грн. (копію долучено до матеріалів справи, оригінал оглянуто судом).

Оскільки ТОВ «ФАРМПЛАНЕТА» несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувалось з позивачем за отриманий товар відповідно до договору № 1834Ю від 21.10.2016 р., останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судові засідання представника не направив, відзиву на позов, контррозрахунку суми заборгованості або доказів оплати у повному обсязі отриманого за договором поставки № 1834Ю від 21.10.2016 р. товару станом на час розгляду справи суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 1834Ю від 21.10.2016 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 250818,03 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Окрім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивач на підставі п. 5.2 договору просить суд стягнути з відповідача 19229,23 грн. пені, яка нарахована позивачем на заборгованість відповідача, станом на час подання даного позову, за видатковою накладною № 3363 від 08.11.2016 р. у сумі 74587,47 грн. за період з 18.02.2017 р. по 20.02.2017 р., № 3493 від 16.11.2016 р. у сумі 93404,01 грн. за період з 18.02.2017 р. по 20.02.2017 р., № 3623 від 22.11.2016 р. у сумі 133200,02 грн. за період з 13.01.2017 р. по 26.01.2017 р., № 3704 від 28.11.2016 р. у сумі 110205,48 грн. за період з 10.02.2017 р. по 20.02.2017 р., № 3776 від 30.11.2016 р. у сумі 59400,00 грн. за період з 01.12.2016 р. по 20.02.2017 р., № 3852 від 07.12.2016 р. у сумі 180000,00 грн. за період з 08.12.2016 р. по 20.02.2017 р.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.2 договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожен день неоплати, та 3% річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, враховуючи, що здійснений позивачем розрахунок пені, наявний в матеріалах справи, є обґрунтованим та арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 19229,23 грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, просить суд стягнути з відповідача 73,02 грн. 3% річних.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 ЦК України та п. 5.2 договору, підлягають стягненню 73,02 грн. 3% річних, які нараховані позивачем на суму заборгованості щодо кожної видаткової накладної і розмір яких є обґрунтованим та арифметично вірним.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ТОВ «МЕД-ТРЕЙД» у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат у даній справі слід зазначити наступне.

Приписами ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поряд з цим, пунктом 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 р. (із змінами та доповненнями) передбачено, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір є підставою для повернення відповідної суми судового збору. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, витрати зі сплати судового збору у даній справі покладаються судом на відповідача у повному обсязі відповідно до приписів ч. 2 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМПЛАНЕТА» (08171, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Промислова, буд. 3А, код 36852896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕД-ТРЕЙД» (03151, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 54, оф. 501, код 38899590) 250818 (двісті п'ятдесят тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 03 коп. основного боргу, 73 (сімдесят три) грн. 02 коп. 3% річних, 19229 (дев'ятнадцять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 23 коп. пені, 13642 (тринадцять тисяч шістсот сорок дві) грн. 52 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 16.05.2017 р.

Суддя В.М. Бабкіна