Рішення

від 23.05.2017 по справі 922/1428/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2017 р.Справа № 922/1428/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків до Відділу освіти Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, м. Балаклія про стягнення коштів у сумі 1 355 259,63 грн. за участю представників:

позивача: ОСОБА_2 за дов. №007Др-27-1216 від 30.12.16р.;

відповідача: ОСОБА_3 за дов. №01-19/680 від 22.05.17р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Відділу освіти Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, м. Балаклія, 1 252 969,67 грн. основної заборгованості за укладеним між сторонами договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 11410242AQFB036 від 25.03.2016 р., 56 106,21 грн. пені, 6 011,38 грн. 3% річних, 18 124,35 грн. інфляційних та штраф за перевищення обсягу постачання природного газу в розмірі 22 048,02 грн. Крім цього, також просить стягнути з відповідача судові витрати у сумі 20 328,89 грн.

Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним договором щодо своєчасної та повної сплати існуючої заборгованості за поставлений позивачем природний газ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.05.2017 р. зазначений позов прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.05.2017 р.

19.05.2017 р. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог,(вх.№16219) в якій просить стягнути з Відділу освіти Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" 1 252 969,67 грн. основної заборгованості за укладеним між сторонами договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 11410242AQFB036 від 25.03.2016 р., 70 591,01 грн. пені, 8 791,94 грн. 3% річних, 39 366,55 грн. інфляційних та штраф за перевищення обсягу постачання природного газу в розмірі 22 048,02 грн.

Згідно з п. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З урахуванням викладеного, подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог підлягає задоволенню, а позовні вимоги розглядаються в редакції вищевказаної заяви.

На судове засідання 23.05.2017 р. прибув представник позивача, який підтримує позицію, викладену в позовній заяві, просить її задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача підтримав свій відзив (вх.№ 15558 від 16.05.2017 р.), в якому позовні вимоги визнав частково, проти стягнення судового збору заперечував.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представників сторін, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 11410242AQFB036 від 25.03.2016 р. (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п.1.2. договору, річний плановий обсяг постачання газу становить до 288748 тис.куб.м.

Пунктом 1.3 договору встановлені планові обсяги постачання газу по місяцях.

Додатковою угодою № 4 від 30.12.2016р. (а.с.18) до Договору №11410242AQFB036 від 25.03.2016 р. сторони внесли зміни до п.3.2. та виклали його в новій редакції - "Ціна газу становить 7337,63 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1467,53 грн., всього з ПДВ 8805,16 грн."

Додатковою угодою № 5 від 30.12.2016р. (а.с.19) до Договору №11410242AQFB036 від 25.03.2016 р. сторони внесли зміни до п.1.3. та узгодили, що плановий обсяг постачання газу у січні 2017 р. - 48 159 тис.куб.м.

При цьому, позивач зазначає, що фактично відповідачем було спожито природного газу у січні 2017 р. - 73,174 тис. куб.м. та у лютому 2017 р. - 68 ,865 тис. куб.м.

Згідно з п. 4.1 договору передбачено, що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.

Відповідно до п. 4.2 договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:

п. 4.2.1 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

п. 4.2.2 разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

п. 4.2.3 остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

За змістом п. 4.3 договору, датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

У відповідності до п. 6.2.1 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Крім цього, відповідно до п. 6.2.3 договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу.

Згідно з п. 11.1 договору (в редакції додаткової угоди № 5 до договору), цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2016 року до 31 березня 2017 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору здійснив поставку відповідачу природного газу в січень - лютий 2017 р. на загальну суму 1 344 281,83 грн., про що свідчать підписані сторонами відповідні акти приймання-передачі природного газу (а.с. 23-24)

Суд констатує, що зазначені акти підписані представником позивача та відповідачем.

Проте, за поставлений природний газ відповідач не розрахувався в повному обсязі, сплативши 91 312,34 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою (а.с. 25-28) та актом звіряння (а.с. 29), внаслідок чого заборгованість відповідача склала 1 252 969,67 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом по даній справі.

Крім того, в зв'язку з прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань, позивачем нараховано до стягнення з відповідача на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства 70 591,01 грн. пені, 8 791,94 грн. 3% річних, 39 366,55 грн. інфляційних та штраф за перевищення обсягу постачання природного газу в розмірі 22 048,02 грн.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором в сумі 1 252 969,67 грн. підтверджується матеріалами справи, та не заперечується відповідачем.

Враховуючи викладене, а також те, що строк оплати спожитого природного газу встановлено умовами договору, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 1 252 969,67 грн. зазначеного боргу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що в п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України" № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок інфляційних та річних (а. с. 82), суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 8 791,94 грн. 3% річних та 39 366,55 грн. інфляційних за загальний період прострочення.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ст. 549 ЦК України, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи те, що умовами укладеного між сторонами договору передбачено відповідальність відповідача за прострочення своїх зобов'язань з оплати спожитого природного газу у вигляді сплати пені (п. 6.2.1) та відповідальність за перевищення обсягу постачання газу (п. 6.2.3) у вигляді штрафу, вимоги позивача про стягнення пені та штрафу суд визнає правомірними.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 70 591,01 грн. пені та штрафу за перевищення обсягу постачання природного газу в розмірі 22 048,02 грн.

Щодо посилання відповідача на те, що Відділ освіти Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області є бюджетною неприбутковою установою діяльність якої фінансується з державного та місцевого бюджетів, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 р. та у справі Бакалов проти України від 30.11.2004 р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446, від 15.05.2012 р. у справі № 3-28гс12 та Постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. у справі № 15/5027/715/2011.

Враховуючи викладене, з урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 20906 грн. 51 коп. витрат по сплаті судового збору

Керуючись ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відділу освіти Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області (адреса: 64200, Харківська обл., Балаклійський район, м. Балаклія, вул. Жовтнева, буд. 18, Код ЄДРПОУ 02146386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (адреса: 61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, на п/р 26005110058 в АБ «Кліринговий дім» м. Київ, МФО 300647, Код 39590621) - 1252969 грн. 67 коп. основного боргу.

Стягнути з Відділу освіти Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області (адреса: 64200, Харківська обл., Балаклійський район, м. Балаклія, вул. Жовтнева, буд. 18, Код ЄДРПОУ 02146386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, Україна, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 02928261; на п/р 26008010058 в АБ «Кліринговий дім» м. Київ, МФО 300647, Код 39590621) 70591 грн. 1 коп. пені, 8791 грн. 94 коп. процентів, 39366 грн. 55 коп. втрат від інфляції, 22048 грн. 2 коп. штрафу за перевищення обсягу постачання природного газу та 20906 грн. 51 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.05.2017 р.

Суддя ОСОБА_1