Рішення

від 18.05.2017 по справі 911/635/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2017 р. Справа № 911/635/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Лекс ЛТД"

про стягнення 142000,00 грн.

секретар судового засідання (ст. секретар): Діхтярук Є.А.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 22.03.2017 р.);

від відповідача: не з'явився .

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Лекс ЛТД" (далі - ТОВ "Терра Лекс ЛТД", відповідач) про стягнення 142000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на непоставлення відповідачем оплаченого позивачем товару за договором № 7 про поставку лісу круглого соснового від 13.06.2016 р., у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за оплачений, але не поставлений товар у розмірі 100000,00 грн., 0,3% штрафних санкцій у розмірі 42000,00 грн., а також судовий збір у розмірі 2130,00 грн.

Розгляд справи відкладався.

13.04.2017 р. до господарського суду Київської області представником відповідача було подано клопотання б/н від 13.04.2017 р. про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.04.2017 р. було продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

13.04.2017 р. до господарського суду від позивача було подано клопотання б/н, б/д (вх. № 7869/17 від 13.04.2017 р.) про долучення документів до матеріалів справи.

18.05.2017 р. до господарського суду від позивача було подано клопотання б/н від 18.05.2017 р. (вх. № 10025/17 від 18.05.2017 р.) про долучення до матеріалів справи доказів направлення відповідачу претензії щодо виконання зобов'язань за договором № 7 від 13.06.2016 р.

Представник позивача у судових засіданнях 23.03.2017 р., 13.04.2017 р. та 18.05.2017 р. позовні вимоги підтримувала у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 23.03.2017 р., 13.04.2017 р. та 18.05.2017 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов відповідач не надав.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.05.2017 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

13.06.2016 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра Лекс ЛТД" (далі - продавець) було укладено договір № 7, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору згідно специфікацій (додатків), які є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 2.3 договору було встановлено, що загальна кількість товару становить 100 м. куб.

Згідно з п. 3.4 договору сторони погодили, що товар поставляється покупцю протягом 21 дня з моменту отримання на рахунок продавця попередньої оплати товару. Дата поставки товару визначається датою, вказаною у видатковій накладній.

Ціни на товар, який поставляє продавець, вказані у специфікаціях та залежить від умов поставки. Загальна вартість даного договору становить 100000,00 грн. (п.п. 4.1, 4.2 договору)

Відповідно до п. 5.1 договору оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця у вигляді 100% попередньої оплати кожної партії товару.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що після здійснення покупцем попередньої оплати за партію товару продавець зобов'язаний передати його у власність покупця на протязі 21 календарних днів.

У випадку неспроможності продавця забезпечити відвантаження товару у терміни, вказані у п. 6.2 договору, якщо немає форс-мажорних обставин, вказаних в п. 10.1 даного договору, продавець зобов'язаний повернути попередньо отримані кошти на поточний рахунок покупця не пізніше ніж через 10 банківських днів після закінчення терміну, обумовленого у п. 6.2 договору (п. 6.3 договору).

У відповідності з п. 7.1 даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2016 р.

Згідно специфікації № 2 до договору на постачання товару № 7 від 13.06.2016 р. сторонами було обумовлено поставку лісу круглого соснового діаметром від 20 см., ціна за 1 м. куб - 1000,00 грн., кількість - 100 м. куб, загальна вартість товару - 100000,00 грн.

11.08.2016 р. між продавцем і покупцем було укладено доповнення № 1 до договору № 7 від 13.06.2016 р., яким сторони змінили у п. 2.3 договору загальну кількість товару на 200 м. куб.

На підставі вказаного доповнення до договору відповідачем засобами електронного зв'язку було виставлено позивачу для оплати рахунок-фактуру № 2 від 11.08.2016 р. на суму 100000,00 грн., копія якого долучена до матеріалів справи.

ФОП ОСОБА_1 відповідно до платіжного доручення № 01 від 18.08.2016 р. було здійснено попередню оплату товару згідно вказаного вище рахунку-фактури на загальну суму 100000,00 грн. (копія платіжного доручення долучена до матеріалів справи, оригінал оглянуто судом).

Оскільки відповідач не поставив позивачу угоджений сторонами товар, який був оплачений позивачем, останнім було надіслано на електронну адресу відповідача претензію № 21/16 від 28.09.2016 р., в якій позивач просив виконати зобов'язання за договором. У подальшому претензія була надіслана позивачем на адресу ТОВ Терра Лекс ЛТД поштою 26.01.2017 р., що підтверджується доданими до матеріалів справи описом вкладення ф.107 від 26.01.2017 р. та фіскальним чеком від 26.01.2017 р. Вказані претензії залишені відповідачем без відповіді, у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як зазначалося вище, умовами договору сторони встановили для продавця грошове зобов'язання з повернення попередньо отриманих коштів не пізніше, ніж через 10 банківських днів після закінчення встановленого в п. 6.2 договору строку для передачі товару, у випадку неспроможності продавця відвантажити товар у зазначені терміни, якщо немає форс-мажорних обставин, вказаних у п. 10.1 даного договору.

До матеріалів справи доказів існування форс-мажорних обставин, передбачених п. 10.1 договору, не надано.

Відтак, у відповідача виник обов'язок щодо повернення позивачеві коштів у сумі 100000,00 грн., сплачених за непоставлений товар, який виконаний ТОВ Терра Лекс ЛТД не був, що призвело до утворення у відповідача перед позивачем заборгованості у вказаній сумі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзиву на позов, контррозрахунку розміру заборгованості або доказів повернення оплати за непоставлений товар суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 100000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача штрафну неустойку у розмірі 42000,00 грн.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 8.2 договору за несвоєчасну поставку товару продавець сплачує штрафну неустойку в розмірі 0,3% від суми невиконаних зобов'язань .

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем визначено розмір штрафної неустойки шляхом її нарахування на заборгованість відповідача в сумі 100000,00 грн. за кожен день прострочення зобов'язання за період з 09.09.2016 р. до 26.01.2017 р., що становить 42000,00 грн.

Проте, згідно з наведеними вище умовами договору сторони не погоджували сплату штрафної неустойки в розмірі 0,3% за кожний день прострочення зобов'язання , оскільки п. 8.2 договору такої умови не містить.

Таким чином, судом здійснено розрахунок штрафної неустойки в розмірі 0,3% від суми невиконаних зобов'язань, відповідно до якого за не поставлений позивачеві товар з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 300,00 грн. штрафу (100000,00 грн. * 0,3% = 300,00 грн.).

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Лекс ЛТД" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 42, кв. 151, код 39810749) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 300 (триста) грн. 00 коп. штрафу, 1504 (одну тисячу п'ятсот чотири) грн. 42 коп. судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 23.05.2017 р.

Суддя В.М. Бабкіна