Рішення

від 25.05.2017 по справі 911/1034/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2017 р. Справа № 911/1034/17

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехінновація» , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Шпитьки

про стягнення 32640,23 грн.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 15 від 01.06.2016 р.);

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Дарницький завод ЗБК» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехінновація» (далі - відповідач) про стягнення 32640,23 грн., з яких 29441,95 грн. заборгованості, 1693,92 грн. пені,1209,94 грн. 20 % річних та 294,42 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 389 від 18.11.2016 р. в частині оплати поставленого товару, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 29441,95 грн. Враховуючи наявну заборгованість відповідача позивачем з посиланням на п. 8.3. договору нараховано відповідачу 1693,92 грн. пені та 1209,94 грн. 20 % річних, та на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 294,42 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача у судових засіданнях 20.04.2017 р. та 25.05.2017 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання 20.04.2017 р., 11.05.2017 р. та 25.05.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103259786529 та № 0103259788491. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.2016 р. між публічним акціонерним товариством «Дарницький завод ЗБК» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будтехінновація» (покупець) було укладено договір № 389 поставки товарного бетону та залізобетонних виробів (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору у відповідності з цим договором, постачальник зобов'язується у встановлений строк передати у власність покупця товарний бетон та залізобетонні вироби (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити постачальнику за нього грошові кошти.

Згідно з п. 2.2. договору ціна та загальна кількість поставленого покупцю товару визначається у видатковій накладній (товарно-транспортній накладній) постачальника.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що загальна сума цього договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх видаткових накладних постачальника.

Відповідно до п. 7.1. договору постачання товару покупцю здійснюється на умовах попередньої оплати всієї вартості товару.

Постачальник має право поставити товар покупцю на умовах відстрочення платежу. Під час поставки товару з відстроченням платежу:

- покупець зобов'язується повністю розрахуватись з постачальником за отриманий товар у термін 15 (п'ятнадцять) робочих днів. Першим днем розрахунку покупця є день, наступний за днем отримання товару;

- постачальник зараховує сплачені покупцем кошти в порядку, що визначено ст. 534 ЦК України (п. 7.3. договору)

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до 31.12.2016 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору, жодна із сторін не повідомила іншу про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 10.1. договору).

На виконання умов договору у період з 01.12.2016 р. по 21.12.2016 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 79511,71 грн. за накладними № 25029 від 01.12.2016 р. на суму 9088,20 грн., № 25663 від 09.12.2016 р. на суму 5652,90 грн., № 25678 від 10.12.2016 р. на суму 9909,90 грн., № 26064 від 14.12.2016 р. на суму 3051,48 грн., № 26195 від 15.12.2016 р. на суму 2598,10 грн., № 26244 від 17.12.2016 р. на суму 2943,42 грн., № 26375 від 20.12.2016 р. на суму 5079,56 грн. та № 26245 від 21.12.2016 р. на суму 41188,15 грн., які підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Відповідач за поставлений позивачем товар на підставі накладних № 25029 від 01.12.2016 р., № 25663 від 09.12.2016 р., № 25678 від 10.12.2016 р., № 26064 від 14.12.2016 р., № 26195 від 15.12.2016 р., № 26244 від 17.12.2016 р. та № 26375 від 20.12.2016 р. розрахувався повністю, а за накладною № 26245 від 21.12.2016 р. частково у сумі 11746,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи прибутковими касовими ордерами № 986, № 987 та № 988 від 14.12.2016 р., меморіальним ордером № 7174882 від 14.12.2016 р., банківською випискою з рахунку позивача та актом звірки взаєморозрахунків від 31.01.2017 р., який підписаний сторонами.

Відповідно до умов п. 7.3 договору відповідач повинен був оплатити поставлений позивачем товар на підставі накладної № 26245 від 21.12.2016 р. у сумі 41188,15 грн. до 12.01.2017 р.

Як вбачається з банківської виписки з рахунку позивача, відповідачем 23.12.2016 р. було здійснено оплату у сумі 13227,30 грн., проте позивачем 1481,10 грн. було зараховано в рахунок погашення заборгованості за попередніми накладними.

Таким чином, відповідач всупереч умовам п. 7.3. договору у повному обсязі не розрахувався за отриманий товар на підставі накладної № 26245 від 21.12.2016 р., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 29441,95 грн.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 29441,95 грн. за поставлений позивачем товар на підставі накладної № 26245 від 21.12.2016 р. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 29441,95 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Позивач, посилаючись на п. 8.3. договору, просить стягнути з відповідача 1693,92 грн. пені, нарахованої за період з 16.01.2017 р. по 31.03.2017 р. на прострочену заборгованість відповідача.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.3. договору за прострочення оплати товару поставленого відповідно до п. 7.3. договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого зобов'язання за кожен прострочки, інфляційні та штраф у вигляді двадцяти процентів річних від простроченої суми.

Оскільки наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 1693,92 грн. пені підлягає задоволенню.

Позивач, посилаючись на п. 8.3. договору просить стягнути з відповідача 1209,94 грн. 20 % річних, нарахованих за період з 16.01.2017 р. по 31.03.2017 р. на прострочену заборгованість відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що за прострочення оплати товару поставленого відповідно до п. 7.3. договору покупець сплачує постачальнику штраф у вигляді двадцяти процентів річних від простроченої суми.

Проте, передбачений пунктом 8.3. договору штраф за своєю правовою природою є процентами річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, які сторони збільшили у розмірі 20 %.

Таким чином, оскільки наданий позивачем розрахунок 20 % річних є арифметично вірний, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 1209,94 грн. 20 % річних підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 294,42 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 16.01.2017 р. по 31.03.2017 р. на прострочену заборгованість відповідача.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи вищевикладене, позивачем невірно визначено період нарахування інфляційних втрат, в якому заборгованість існувала менше місяця, а саме з 16.01.2017 р. по 31.01.2017 р.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом сума інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з 01.02.2017 р. по 31.03.2017 р. на прострочену заборгованість відповідача, становить 829,67 грн., проте стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 294,42 грн. інфляційних втрат в межах заявлених позовних вимог.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехінновація» (08122, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Шпитьки, 1-й км дороги Личанка-Горбовичі, буд. 1, кім. 9, код 40435146) на користь публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 11, код 01373298) 29441,95 грн. (двадцять дев'ять тисяч чотириста сорок одну грн. 95 коп.) заборгованості, 1693,92 грн. (одну тисячу шістсот дев'яносто три грн. 92 коп.) пені, 1209,94 грн. (одну тисячу двісті дев'ять грн. 94 коп.) 20 % річних, 294,42 грн. (двісті дев'яносто чотири грн. 42 коп.) інфляційних втрат та 1600,00 грн. (одну тисячу шістсот грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 29.05.2017 р.

Суддя О.О. Рябцева