ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" травня 2017 р.Справа № 922/1082/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання Рученко К.Д.
розглянувши справу
за позовом Релігійної організації Релігійна громада святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української Православної Церкви, м. Харків до ОСОБА_1 міської ради, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 містобудування архітектури та генерального плану ОСОБА_1 міської ради, м. Харків про та за зустрічною позовною заявою до про визнання права власності ОСОБА_1 міської ради Релігійної організації Релігійна громада святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української Православної Церкви, м. Харків зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін та третьої особи:
позивача за первісним позовом - ОСОБА_3 (довіреність б/н від 14.11.2016 р.)
відповідача за первісним позовом - ОСОБА_4 (довіреність № 08-11/4555/2-16 від 27.12.2016 р.)
третьої особи - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Релігійна організація "Релігійна громада святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української Православної Церкви", м. Харків (далі за текстом - позивач за первісним позовом) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 міської ради (далі за текстом - відповідач за первісним позовом) в якій просить суд визнати за собою право власності на нежитлову будівлю Храм священномученика ОСОБА_1 єпископа Інтерамського, розташований за адресою: м. Харків, вул. Валентинівській, 4, загальною площею 719,5 кв. м. який складається з: будівлі літ. 3-3 цок.: приміщ. №1 притвор, площею 21.3 кв. м., приміщ. № 2 технічне приміщення, площею 3,0 кв. м., приміщ. № 3 свічна лавка площею 12,3 кв. м., приміщ. № 4 електрощитова, площею 8,7 кв. м., приміщ. № 5 тепловий пункт, площею 3,2 кв. м., приміщ. № 6 наос, площею 197,8 кв. м., приміщ. № 7 різниця, площею 8,3 кв. м., приміщ. № 8 алтарная апсида, площею 40,1 кв. м., приміщ. № 9 пономарня, площею 8,3 кв. м., приміщ. № 10 службове приміщення, площею 3,2 кв. м., приміщ.№11 сходова клітина, площею 12,3 кв. м., приміщ.№12 технічне приміщення, площею 3,0 кв. м.; 1 поверх: приміщ. № 13 притвор, площею 4,9 кв. м., приміщ. № 14 свічна лавка, площею 12,7 кв. м., приміщ. №15 наос, площею 210,6 кв. м., приміщ.№16 різниця, площею 8,3 кв. м., приміщ. №17 алтарна апсида, площею 39,5 кв. м., приміщ. № 18 пономарня, площею 8,3 кв. м., приміщ. № 19 сходова клітина, площею 12.3 кв. м., приміщ.№ 4 електрощитова, площею 8,7 кв. м.; антресолі: приміщ. № 20 сходова клітина, площею 12,3 кв.м., приміщ. № 21 коридор, площею 4,9 кв.м., приміщ. № 22 службове приміщення, площею 12,9 кв.м.; 2 поверх: приміщ.№ 23 сходова клітина, площею 15,2 кв. м., приміщ. № 24 службове приміщення, площею 17,3 кв. м.; З поверх: приміщ. № 25 сходова клітина, площею 15.3 кв. м., приміщ. № 26 колокольня, площею 13,4 кв. м., приміщ.№27 хори, площею 10,1 кв.м.
Позов обґрунтовано з посиланням на те, що позивач на наданій йому рішенням ОСОБА_1 міської ради земельній ділянці, з дотриманням будівельних норм, проте без належним чином затвердженого проекту здійснив самочинне будівництво Храму священномученика ОСОБА_1 єпископа Інтерамського, та, як наслідок, на підставі ст. ст. 328, 331, 376 ЦК України, просить визнати за ним право власності на цей Храм.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.01.2017 р. зазначену позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.04.2017 р.; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 містобудування архітектури та генерального плану ОСОБА_1 міської ради, м. Харків,
ОСОБА_1 міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою (вх. № 11722 від 07.04.2017 р.) до Релігійної організації "Релігійна громада святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української Православної Церкви", м. Харків в якій просить суд зобов'язати останню здійснити заходи, направлені на прийняття в експлуатацію самочинно побудованого нерухомого майна - громадського будинку - Храму священномученика ОСОБА_1 єпископа Інтерамського літ. "З-3", загальною площею 719,5 кв. м., що розташований по вул. Валентинівській, 4 у м. Харкові, та зареєструвати право власності на вказане нерухоме майно після реєстрації декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта.
Позов обґрунтовано з посиланням на наявність позивач за первісним позовом обов'язку введення об'єкту в експлуатацію на підставі Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в т .ч. після визнання за ним права власності на цей об'єкт у судовому порядку.
Ухвалою від 10.04.2017 р. було прийнято до розгляду вищезазначену зустрічну позовну заяву разом з первісною позовною заявою.
У судових засіданнях від 18.04.2017 р. та від 10.05.2017 р. були оголошені перерви до 10.05.2017 року о 15:00 та до 22.05.2017 р. до 15:30 відповідно.
В процесі розгляду справи позивач за первісним позовом надав заяву (вх. №14879 від 10.05.2017 р.), в якій зазначив, що повністю визнає зустрічний позов.
Відповідач за первісним позовом супровідними листами (вх. № 14898 від 10.05.2017 р. та вх. № 16602 від 22.05.2017 р. надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи.
На судове засідання 22.05.2017 р. прибули представники позивача та відповідача за первісним позовом.
Представник позивача за первісним позовом підтримує позицію, викладену в первісному позові, просить його задовольнити, а також не заперечує проти зустрічного позову.
Представник відповідача за зустрічним позовом підтримує позицію, викладену в зустрічному позові, просить його задовольнити.
Третя особа на судове засідання свого представника не направила, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини неприбуття представника не повідомила.
Оскільки неявка на судове засідання представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за його відсутністю, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд розглянувши зустрічну позовну заяву, встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи, рішенням ОСОБА_1 міської ради №170/06 від 22.11.2006 р. надано згоду Релігійній громаді святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва та експлуатації храму священномученика ОСОБА_1 єпископа Інтерамського (далі - Храм) по вул. Блюхера, 4 у м. Харкові.
Рішенням ОСОБА_1 міської ради № 131/07 від 04.07.2007 Релігійній громаді святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви надано земельну ділянку для будівництва Храму по вул. Блюхера, 4 у м. Харкові.
Рішенням ОСОБА_1 міської ради № 325/09 від 23.12.2009 р. Релігійній громаді святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви продовжено строки будівництва Храму та надано в оренду земельну ділянку № 1 загальною площею 0,1934 га по вул. Блюхера, 4 в м. Харкові, в межах договору оренди землі від 24.06.2009 р. № 340967100159; а також надано в оренду земельну ділянку № 2 загальною площею 0,0626 га по вул. Блюхера, 4 в м. Харкові, в межах договору оренди землі від 24.06.2009 р. № 340967100160, для будівництва вищезазначеного Храму.
На зазначених земельних ділянках Релігійною громадою святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви збудовано Храм священномученика ОСОБА_1 єпископа Інтерамського без належно затвердженого проекту.
Згідно з технічним паспортом, що виготовлений КП ОСОБА_1 міське бюро технічної інвентаризації 27.09.2016 р., інвентаризаційний № 82552, громадський будинок літ. З-3 , загальною площею 719,5 кв.м. - Храм священномученика ОСОБА_1 єпархії Української Православної Церкви, що розташований по вул. Валентинівській, 4 у м. Харкові - самочинно побудований.
Відповідно до експлікації приміщень до плану поверхів громадський будинок літ. 3-3 по вул. Валентинівській, 4 у м. Харкові складається з:
цокольний поверх: приміщ. № 1 - притвор, площею 21,3 кв.м., приміщ. № 2 - технічне приміщення, площею 3,0 кв.м., приміщ. № 3 - свічна лавка, площею 12,3 кв.м., приміщ. № 4 - електрощитова, площею 8,7 кв.м., приміщ. № 5 - тепловий пункт, площею 3,2 кв.м., приміщ. № 6 - наос, площею 197,8 кв.м., приміщ. № 7 - різниця, площею 8,3 кв.м., приміщ. № 8 - алтарная апсида, площею 40,1 кв.м., приміщ. № 9 - пономарня, площею 8,3 кв.м., приміщ. № 10 - службове приміщення, площею 3,2 кв.м., приміщ. № 11 - сходова клітина, площею 12,3 кв.м., приміщ. № 12 - технічне приміщення, площею 3,0 кв.м.;
1 поверх: приміщ. № 13 - притвор, площею 4,9 кв.м., приміщ. № 14 - свічна лавка, площею 12,7 кв. м., приміщ. № 15 - наос, площею 210,6 кв.м., приміщ. № 16 - різниця, площею 8,3 кв. м., приміщ. № 17 - алтарна апсида, площею 39,5 кв. м., приміщення № 18 - пономарня, площею 8,3 кв. м., приміщ. № 19 - сходова клітина, площею 12,3 кв. м.;
антресолі: приміщ. № 20 - сходова клітина, площею 12,3 кв.м., приміщ. № 21 - коридор, площею 4,9 кв.м., приміщ. № 22 - службове приміщення, площею 12,9 кв.м.;
2 поверх: приміщ. № 23 - сходова клітина, площею 15,2 кв.м., приміщ. № 24 - службове приміщення, площею 17,3 кв.м.;
3 поверх: приміщ. № 25 - сходова клітина, площею 15,3 кв.м., приміщ. № 26 - колокольня, площею 13,4 кв.м., приміщ. № 27 - хори, площею 10,1 кв.м.
Даний Храм Релігійною організацією Релігійна громада святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви збудовано з дотриманням будівельних норм та правил, про що свідчить залучений до матеріалів справи Технічний звіт про стан будівельних конструкцій і можливості експлуатації суспільного приміщення З-3, яке знаходиться за адресою м. Харків, вул. Валентинівська, 4, виконаний експертами ПП Спецстройпроект-1 , які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати на проведення такого виду експертиз в порядку, визначеному Законом України Про архітектурну діяльність . .
Інформація про наявність у Позивача дозвільних документів на право виконання будівництва об'єкту та вводу його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку відсутня.
На відповідну заяву Релігійної організації Релігійна громада святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви вх.. № 1955/0/39-17 від 17.03.2017 р. щодо введення нежитлової будівлі Храму священномученика ОСОБА_1 єпископа Інтерамського, ОСОБА_2 Територіального контролю ОСОБА_1 міської ради листом від 20.03.2017 р. № 2887/0/226-17 надав відповідь в якій зазначив, що остання в передбаченому законом порядку не подала декларації про готовність об'єкта до експлуатації до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю, тому підстави для введення в експлуатації вищезгаданого об'єкта відсутні.
Релігійна організація Релігійна громада святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви вважає, що з урахуванням вимог п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 р. неподання декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а також не введення такого об'єкта в експлуатацію не може бути перешкодою для визнання за ним право власності на самочинно збудований об'єкт на підставі судового рішення.
Обставини щодо визнання за Релігійною організацією Релігійна громада святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви права власності на самочинно збудований об'єкт - нежитлову будівлю Храм священномученика ОСОБА_1 єпископа Інтерамського, який знаходиться за адресою м. Харків, вул. Валентинівська, 4 стали підставами для звернення останньої до суду з первісним позовом по даній справі.
Разом з тим, ОСОБА_1 міська рада з посиланням на невиконання Релігійною організацією Релігійна громада святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви при визнанні права власності на нежитлову будівлю Храму священномученика ОСОБА_1 єпископа Інтерамського, який знаходиться за адресою м. Харків, вул. Валентинівська, 4 вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 461 від 13.04.2011 р. щодо порядку введення зазначеної нежитлової будівлі в експлуатацію, звернулася до суду з зустрічною позовною заявою в якій просить суд зобов'язати Релігійну організацію Релігійна громада святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви здійснити заходи, направлені на прийняття в експлуатацію самочинно побудованого нерухомого майна - громадського будинку - Храму священномученика ОСОБА_1 єпископа Інтерамського літ. "З-3", загальною площею 719,5 кв. м., що розташований по вул. Валентинівській, 4 у м. Харкові, та зареєструвати право власності на вказане нерухоме майно після реєстрації декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта.
Надаючи правову кваліфікацію обставинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Поняття будівництво включає в себе нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об'єктів будівництва (частина третя статті 10 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , стаття 4 Закону України Про архітектурну діяльність ).
Для визнання будівництва самочинним воно має бути пов'язане з об'єктом нерухомості й порушувати одне з положень статті 376 ЦК України.
У положеннях спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в ч.1 ст. 376 ЦК, поняття самочинне будівництво визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості може бути визначений самочинним, зокрема, якщо:
1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети;
2) об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту;
3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст.376 ЦК, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Водночас згідно із ч. 3 ст. 376 ЦК право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Таким чином, суд може визнати право власності на самочинне будівництво тільки за умови надання земельної ділянки особі, що здійснила самочинне будівництво, у встановленому порядку, зокрема у випаду укладення договору оренди, іншого цивільно-правового договору, що дає право забудови земельної ділянки.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч. 4 ст.376 ЦК).
Відповідно до п.10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 750) у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.
Технічне обстеження проводиться суб'єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України "Про архітектурну діяльність" одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі - виконавці).
Таким чином, чинним законодавством передбачена можливість введення в експлуатацію об'єкта завершеного будівництва після визнання права власності на самочинно збудований об'єкт в судовому порядку.
Як вже було зазначено вище, Храм священномученика ОСОБА_1 єпископа Інтерамського на земельній ділянці за адресою м. Харків, вул. вул. Валентинівській, 4 був побудований Релігійною організацією Релігійна громада святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви на підставі відповідних рішень ОСОБА_1 міської ради, якими Релігійній громаді було надано згоду на таке будівництво.
Разом з тим, цей Храм збудовано без належно затвердженого проекту, з дотримання будівельних норм та правил, та без порушення прав та інтересів третіх осіб, про що вже було зазначено вище.
ОСОБА_1 міська рада не заперечує проти визнання за Релігійною організацією Релігійна громада святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви права власності на зазначений Храм за умови введення цього Храму в експлуатацію та реєстрації права власності на нього після реєстрації декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта в передбаченому законом порядку.
Суд констатує факт відсутності у Релігійної організації Релігійна громада святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви будь-яких заперечень стосовно наявності в неї обов'язку введення Храму в експлуатацію та реєстрації права власності на нього після реєстрації декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта в передбаченому законом порядку.
Разом з тим, відповідно до ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .
Відповідно до ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність , для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 294 від 09.07.2014 року та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року, основними завданням Держархбудінспекції та її територіальних органів є виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Крім того, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю є єдиним органом державної влади уповноваженим на встановлення факту готовності об'єкту до експлуатації та приймати в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти. Прийняття в експлуатацію об'єктів проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації або на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифікату.
Вимогам діючого законодавства передбачений певний порядок набуття права власності та право на виконання будівельних робіт, введення об'єкта в експлуатацію, в тому числі за рішенням суду, у встановленому законом порядку.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності які спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені в Законі України Про регулювання містобудівної діяльності .
Відповідно до ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Згідно зі ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Згідно з п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 р., у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.
Пунктом 12 цього ж Порядку передбачено, що експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію забороняється.
Згідно з пунктом 17 вказаного Порядку замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації щодо самочинно збудованого об'єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку.
Отже, визнання у судовому порядку право власності на об'єкт будівництва не позбавляє обов'язку введення його в експлуатацію.
Як вже було зазначено вище, інформація про наявність у Позивача дозвільних документів на право виконання будівництва об'єкту та вводу його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку відсутня.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до Технічного звіту про стан будівельних конструкцій та можливості експлуатації громадської будівлі літ. 3-3 , що розташований по вул. Валентинівській, 4 у м. Харкові, що виготовлено ПП Спецстройпроект-1 № 20-12/16 всі основні будівельні конструкції деформацій не мають, знаходяться в нормальному технічному стані, відповідають архітектурним, будівельним, санітарним нормам та придатні для подальшої експлуатації.
Крім того, в п. 21 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) від 30.03.2012 № 6 зазначено, що при вирішенні позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно суд має виходити з того, що право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи та передбачених статтями 27, 29 - 31 Закону № 3038-VІ, а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт (статті 34, 37 цього Закону).
Враховуючи викладене, передумовою для набуття, а отже, і для визнання права власності на новостворене нерухоме майно, реконструйоване, перебудоване тощо, є прийняття його в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 р., прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІІ категорії складності та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Зазначені обставини є підставами для задоволення первісного та зустрічного позовів, визнання за Релігійною організацією Релігійна громада святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - Храм священномученика ОСОБА_1 єпископа Інтерамського на земельній ділянці за адресою м. Харків, вул. вул. Валентинівській, 4 та зобов'язання останньої здійснити заходи, направлені на прийняття в експлуатацію зазначеного самочинно побудованого нерухомого майна та зареєструвати право власності на вказане нерухоме майно після реєстрації декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Ухвалою господарського суду від 31.01.2017 р. по даній справі позов Релігійної організації Релігійна громада святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви прийнято до провадження та задоволено клопотання останньої про відстрочення сплати судового збору, та відстрочено позивачу сплату судового збору по даній справі до ухвалення судового рішення у даній справі.
Відповідно до п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.55 ГПК України, ціна позову визначається, зокрема, у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребовується.
В пунктах 2.2-2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що статтею 55 ГПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".
Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах ч.5 ст.216, ст.1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом п.3 ч.2 ст. 54 і ст.55 ГПК України такий обов'язок покладається на позивача.
Позовна вимога позивача про визнання права власності на приміщення має майновий характер, у зв'язку з чим, судовий збір повинен визначатись з урахуванням вартості спірного майна.
Відповідно до звіту про оцінку майна (а.с. 37) ринкова вартість приміщень Храму на який за позивачем визнано право власності згідно з даним рішенням становить 7478253,00 грн.
Згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання первісного позову становить 112173,80 грн.
Господарський суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність вини ОСОБА_1 міської ради в виникненні спору згідно з первісним позовом.
З урахуванням зазначених обставин, суд керуючись ст.ст. 44, 49 ГПК Україні вважає за необхідне судові витрати по даній справі в повному обсязі покласти на Релігійну організацію Релігійна громада святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви , в т.ч. стягнути з неї на користь ОСОБА_1 міської ради судовий збір в сумі 1600 грн. за подання зустрічного позову, та стягнути з неї на користь Державного бюджету України 112173,80 грн. судового збору за подання первісного позову.
Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Первісний позов Релігійної організації Релігійна громада святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української Православної Церкви задовольнити.
Визнати за Релігійною організацією Релігійна громада Святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви (адреса: 61168, м. Харків, вул. Валентинівська, б. 4; код ЄДРПОУ 33675456) право власності на нежитлову будівлю Храм священномученика ОСОБА_1 єпископа Інтерамського, розташований за адресою: м. Харків, вул. Валентинівській, 4, загальною площею 719,5 кв. м., будівля літ. 3-3 , який складається з:
цокольний поверх: приміщ. № 1 - притвор, площею 21,3 кв. м., приміщ. № 2 - технічне приміщення, площею 3,0 кв. м., приміщ. № 3 - свічна лавка, площею 12,3 кв. м., приміщ. № 4 - електрощитова, площею 8,7 кв. м., приміщ. № 5 - тепловий пункт, площею 3,2 кв. м., приміщ. № 6 - наос, площею 197,8 кв. м., приміщ. № 7 - різниця, площею 8,3 кв.м., приміщ. № 8 - алтарная апсида, площею 40,1 кв. м., приміщ. № 9 - пономарня, площею 8,3 кв. м., приміщ. № 10 - службове приміщення, площею 3,2 кв. м., приміщ. № 11 - сходова клітина, площею 12,3 кв. м., приміщ. № 12 - технічне приміщення, площею 3,0 кв. м.;
1 поверх: приміщ. № 13 - притвор, площею 4,9 кв. м., приміщ. № 14 - свічна лавка, площею 12,7 кв. м., приміщ. № 15 - наос, площею 210,6 кв. м., приміщ. № 16 - різниця, площею 8,3 кв. м., приміщ. № 17 - алтарна апсида, площею 39,5 кв. м., приміщення № 18 - пономарня, площею 8,3 кв. м., приміщ. № 19 - сходова клітина, площею 12,3 кв. м.;
антресолі: приміщ. № 20 - сходова клітина, площею 12,3 кв. м., приміщ. № 21 - коридор, площею 4,9 кв. м., приміщ. № 22 - службове приміщення, площею 12,9 кв.м.;
2 поверх: приміщ. № 23 - сходова клітина, площею 15,2 кв. м., приміщ. № 24 - службове приміщення, площею 17,3 кв. м.;
3 поверх: приміщ. № 25 - сходова клітина, площею 15,3 кв. м., приміщ. № 26 - колокольня, площею 13,4 кв. м., приміщ. № 27 - хори, площею 10,1 кв. м.
Зустрічний позов ОСОБА_1 міської ради задовольнити.
Зобов'язати Релігійну організацію Релігійна громада Святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви (адреса: 61168, м. Харків, вул. Валентинівська, б. 4; код ЄДРПОУ 33675456) здійснити заходи направлені на прийняття в експлуатацію самочинно побудованого нерухомого майна - громадського будинку - Храму священномученика ОСОБА_1 єпископа Інтерамського літ. « 3-3» , загальною площею 719,5 кв.м., що розташований за адресою м. Харків, вул. Валентинівська, б. 4, та зареєструвати право власності на вказане нерухоме майно після реєстрації декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта.
Стягнути з Релігійної організації Релігійна громада Святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви (адреса: 61168, м. Харків, вул. Валентинівська, б. 4; код ЄДРПОУ 33675456) на користь ОСОБА_1 міської ради (адреса: 61003, м. Харків, пл. Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243) 1600,00 грн. судового збору.
Стягнути з Релігійної організації Релігійна громада Святого священномученика ОСОБА_1 єпархії Української православної церкви на користь державного бюджету України (одержувач коштів: УДКС у Шевченківському районі м. Харкова, код одержувача 37999654, р/р 31215206783003 у банку ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) 112173,80 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.05.2017 р.
Суддя ОСОБА_5
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2017 |
Оприлюднено | 01.06.2017 |
Номер документу | 66771053 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Байбак О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні