Постанова

від 22.05.2017 по справі 910/28883/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2017 р. Справа№ 910/28883/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Мартюк А.І.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Волуйко Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Глушець І.І. - за довіреністю;

від відповідача 1: Ткаченко С.В. - за довіреністю;

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017

у справі № 910/28883/15 (головуючий суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Енерджі"

до 1. Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортна вежа"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виробничо-обслуговуючий підрозділ "Златоустівська" Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортна вежа"

про стягнення 131137,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Солід Енерджі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" збитків у розмірі 131137,00 грн., завданих залиттям орендованих позивачем приміщень, внаслідок прориву стояка центрального опалення на кухні квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі №910/28883/15 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Енерджі" суму збитків у розмірі 41356 грн. 80 коп., судовий збір у розмірі 620 грн. 21 коп. та витрати на проведення експертизи у розмірі 3332 грн. 59 коп. В іншій частині позову відмовлено. У задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортна вежа" відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва", подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв'язок між завданням шкоди позивачу та діями комунального підприємства, судом не вірно надано оцінку поняттям "балансоутримувач" та "виконавець послуг з утримання і обслуговування будинку", також у діях відповідача 1 немає ознак протиправної поведінки та відсутня вина.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Мартюк А.І., Ткаченка Б.О.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 22.05.2017.

10.05.2017 позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідач 2 та третя особа явку представників у судове засідання не забезпечили, не повідомивши про причини, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання.

З метою не порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників відповідача 2 та третьої особи.

Представник відповідача 1 (апелянта) у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.04.2014 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, як орендодавцем, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Солід Енерджі", як орендарем, було укладено договір №1-К, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування групу нежилих приміщень загальною площею 244,8 кв.м, що знаходяться на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1. План приміщення наведений в додатку №1, який є невід'ємною частиною цього Договору. Орендоване нежиле приміщення буде використовуватись орендарем у здійсненні підприємницької діяльності, яка передбачена Статутом підприємства, а саме: функціонування закладу громадського харчування.

Пунктом 3.1 вказаного договору передбачено, що останній набирає чинності з дати підписання сторонами акта прийому-передачі і діє по 28.02.2017.

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.04.2014 визначене договором №1-К від 01.04.2014 приміщення було передано орендарю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Солід Енерджі".

01.04.2014 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, як орендодавцем, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Солід Енерджі", як орендарем, було укладено договір №1-Х, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування групу нежилих приміщень загальною площею 244,8 кв.м, що знаходяться на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1. План приміщення наведений в додатку №1, який є невід'ємною частиною цього Договору. Орендоване нежиле приміщення буде використовуватись орендарем у здійсненні підприємницької діяльності, яка передбачена Статутом підприємства, а саме: функціонування закладу громадського харчування.

Пунктом 3.1 вказаного договору передбачено, що останній набирає чинності з дати підписання сторонами акта прийому-передачі і діє по 28.02.2017.

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.04.2014 визначене договором №1-Х від 01.04.2014 приміщення було передано орендарю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Солід Енерджі".

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, з 01.04.2014 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Солід Енерджі" став орендарем групи приміщень загальною площею 489,60 кв.м, розташованих на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1, та використовує дані приміщення для ведення господарської діяльності, а саме: функціонування закладу громадського харчування.

Також з матеріалів справи вбачається, що будинок АДРЕСА_1 належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

На підставі рішення Київської міської ради від 09.10.2014 №270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва" будинок АДРЕСА_1 передано на баланс Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва".

Отже, відповідач 1 - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1

10.10.2015 в результаті прориву стояка центрального опалення на кухні квартири АДРЕСА_2 залиття орендованого позивачем приміщення (в якому функціонував заклад громадського харчування "Чайкоф"). Внаслідок залиття орендованого приміщення позивачу, за його доводами, було завдано збитків у загальному розмірі 131137,00 грн., які, за твердженням позивача, мають бути відшкодовані відповідачем 1, як балансоутримувачем відповідного житлового будинку.

На підтвердження понесення вказаних витрат позивачем надано копії платіжних доручень №29 від 04.08.2015 на суму 70918,00 грн, №82 від 16.09.2015 на суму 30392,83 грн (отримувач платежу ТОВ "Група компаній "Л-Мастер"), а також №113 від 26.10.2015 на суму 20000,00 грн, №120 від 06.11.2015 на суму 43261,00 грн, №44276260 від 09.11.2015 на суму 35063,00 грн, №44276289 від 15.12.2015 на суму 1825,60 грн, отримувачем платежу за якими є ТОВ "Моноліт Спецбуд", призначення платежу: "За надання будівельно-монтажних робіт по відновленню".

Факт залиття приміщення "Чайкоф", розташованого на першому поверсі буд.АДРЕСА_1, підтверджується Актом від 12.10.2015 про залиття нежитлового приміщення, складеного та підписаного комісією у складі майстра тех.дільниці №1 ОСОБА_7, майстра рем.Дільниці ОСОБА_6, слюсаря-сантехніка ОСОБА_8 та затверджено управителем з питань ЖКГ Мікрорайону "Златоустівська" ОСОБА_9.

В Акті від 12.10.2015 зазначено, що причиною залиття є прорив стояка центрального опалення на кухні квартири №34, що зафіксовано в Центральній диспетчерській службі Шевченківського району за №1103181 від 10.10.2015.

Місцевим господарським судом у даній справі призначалась судова експертиза та згідно висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18.10.2016 №3095/16-43, складеного за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, зазначено, що враховуючи дані акту про залиття від 12.10.2015 щодо прориву стояка центрального опалення та ознаки проведених ремонтних робіт на трубі стояка опалення у приміщенні кухні, а також наявність іржі на двох інших стояках опалення в квартирі №34 в місцях їх проходження крізь перекриття, експерт не виключає, що незадовільний технічних стан частини трубопроводу квартири №34, яка розташована на другому поверсі, над приміщенням кафе "Чайкоф", став причиною залиття нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1

Отже, місцевим господарським судом вірно встановлено, що причиною залиття орендованого позивачем приміщення є прорив стояка центрального опалення на кухні квартири №34, розташованої поверхом вище у будинку по АДРЕСА_1

За наслідками розгляду справи суд першої інстанції прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір збитків, завданих позивачу залиттям приміщення, в загальній сумі 41356,80 грн. і вказані збитки підлягають відшкодуванню відповідачем 1, як балансоутримувачем будинку.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Пункт 3 ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частини 1, 2 ст. 1166 ЦК України визначають, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на зазначені норми законодавства, для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність чотирьох умов: протиправної поведінки боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення зобов'язання боржником, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб; вини боржника.

Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності у вигляді покладення обов'язку з відшкодування збитків.

Суд вважає доведеним наявність факту залиття орендованих позивачем приміщень внаслідок прориву стояка центрального опалення у будинку, що не заперечується сторонами. Також є доведеною наявність шкоди, завданої майну позивача його залиттям.

У відповідності до Статуту Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" створене з метою забезпечення професійного управління комунальним житловим фондом, ефективної експлуатації жилих та нежилих приміщень, будинків, споруд, об'єктів благоустрою та іншого майна територіальної громади міста Києва у Шевченківському районі.

Відповідно до ст. 24 Житлового кодексу України для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку. Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.

Статтею 190 Житлового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, а також громадяни, які заподіяли шкоду жилим будинкам, жилим приміщенням, інженерному обладнанню, об'єктам благоустрою і зеленим насадженням на прилеглих до будинків ділянках, зобов'язані відшкодувати заподіяну шкоду. Службові особи та інші працівники, з вини яких підприємства, установи, організації мали витрати, зв'язані з відшкодуванням шкоди, несуть матеріальну відповідальність у встановленому порядку.

Відповідно до абз. 2 п. 11.1.1 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 №30 (в редакції, чинній станом на 10.10.2015), систему внутрішнього водопроводу призначено для подачі води до санітарно-технічних приладів та пожежних кранів. До неї належать: ввід у будівлю, водомірний вузол, розподільча мережа, стояки, підводки до санітарно-технічних приладів, пожежних кранів, запірно-регулююча та водорозбірна арматура.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

За приписами ч. 2 ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач зобов'язаний: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством тощо.

Згідно з п.1.6 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.

У Розділі 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, визначено, що технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

Відповідно до п. 2.1 Правил система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів. Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні. Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди. Форма акта загального огляду жилого будинку наведена у додатку 1.

Профілактичні огляди жилих будинків та їх конструктивних елементів здійснюються відповідними спеціалістами виконавця послуг відповідно до встановленої періодичності. При профілактичних оглядах потрібно здійснювати контроль за виконанням власниками, наймачами (орендарями) умов договору. У разі необхідності, власникам, наймачам (орендарям) рекомендується виконати роботи з ремонту жилих приміщень чи обладнання, які згідно з договором входять в їх обов'язки. Профілактичне обслуговування будинків є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв. Періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків наведена відповідно у додатках 2 та 3.

Відповідно до додатку 2 до п. 2.1.5 Правил періодичність технічного обслуговування системи водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання становить 3 - 6 місяців.

Будь-які підрядні роботи за загальним правилом можуть виконуватись з залученням третіх осіб, що і мало місце в даному випадку по укладеному відповідачами договору №485 від 02.03.2015.

За умовами даного договору балансоутримувач доручив відповідачу 2 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Комфортна вежа" виконання функцій підрядної організації з виконання послуг з утримання місць розташування та технічного обслуговування внутрішньо-будинкових інженерних мереж і комунікацій у відповідному житловому будинку.

Однак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що з системного аналізу наведених вище положень чинного законодавства вбачається, що обов'язок здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень та утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж покладається саме на балансоутримувача майна і саме балансоутримувач майна несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Факт перебування житлового будинку по АДРЕСА_1 на балансі відповідача 1 підтверджується наявними в матеріалах справи документами та відповідачем 1 не заперечується.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що саме на відповідача 1 - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва", як балансоутримувача житлового будинку, покладається обов'язок з відшкодування шкоди, завданої позивачу внаслідок залиття орендованого ним приміщення по АДРЕСА_1

Правовідносини, що склались між відповідачами в результаті укладення договору №485 від 02.03.2015, за умовами якого балансоутримувач доручив Товариству з обмеженою відповідальністю "Комфортна вежа" виконання функцій підрядної організації з виконання послуг з утримання місць розташування та технічного обслуговування внутрішньо-будинкових інженерних мереж і комунікацій у відповідному житловому будинку, в тому числі питання щодо належності виконання підрядною компанією своїх обов'язків за цим договором, не є предметом розгляду даної справи.

Таким чином, вважаючи, що прорив стояка центрального опалення на кухні квартири АДРЕСА_3 та залиття орендованого позивачем приміщення сталося з вини ТОВ "Комфортна вежа" у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором №485 від 02.03.2015, відповідач 1, відповідно до умов вказаного договору (п.4.1.4) має право пред'явити відповідачу 2 вимогу про відшкодування збитків, завданих внаслідок незадовільного виконання послуг з обслуговування житлового фонду, переданого на утримання.

Законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача. Однак у даній справі відповідач 1 не довів відсутності його вини у завданні шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині розміру завданої шкоди, позивач стверджував, що для усунення завданих залиттям пошкоджень ним було понесено витрати у розмірі 131137,00 грн, з яких: вартість будівельно-монтажних робіт у розмірі 75408,00 грн; прибуток на адміністративні витрати у розмірі 8050,00 грн; ПДВ - 16691,60 грн; стільниця на барну стійку - 30987,00 грн.

За загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: в повному обсязі - відшкодовується як реальна шкода, тобто втрачене або пошкоджене майно в результаті протиправної поведінки правопорушника, так і упущена вигода; особою, яка безпосередньо завдала шкоду. Місцевий господарський суд вірно встановив, що у Акті про залиття приміщення від 12.10.2015 (з урахуванням доповнень до акту від 16.11.2016) зазначено, що на момент обстеження виявлено такі ушкодження: зала для відвідувачів - 103,5 кв.м, в т.ч в туалетах, стеля (підвісна з гіпсокартону, декоративна та недекоративна) спостерігається залиття по всій площі, стеля над барною стойкою (підвісна з сегментів типу армстронг) залито та пошкоджено 20 сегментів, також залито вмонтовані в підвісну стелю декоративні світильники, спостерігається залиття барної стійки (деформовано робочу поверхню), підлога вимощена керамічною плиткою, слідів пошкодження не виявлено.

Тобто, Акт залиття приміщення від 12.10.2015 свідчить, що внаслідок залиття у приміщенні позивача було пошкоджено стелю (підвісну з гіпсокартону, декоративну і недокоративну), а також робочу поверхню барної стійки.

З висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18.10.2016 №3095/16-43, проведеної підчас розгляду даної справи, вбачається, що вартість ремонтних робіт з проведення відновлювального ремонту стелі, з гіпсокартону з декоративними плитами у приміщенні, розташованому на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1 згідно з наданого акту про залиття від 12.10.2015, складає 41356,80 грн. з урахуванням ПДВ.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 суми збитків у розмірі 41356,80 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню, а також відсутні підстави для стягнення з відповідача 1 решти заявленої до стягнення суми збитків (у розмірі 89780,20 грн.), оскільки позивачем не надано доказів того, що вказані витрати були здійснені саме з метою усунення пошкоджень, які спричинені залиттям приміщення та зафіксовані в Акті залиття.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо часткового задоволення позову.

Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі № 910/28883/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі № 910/28883/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/28883/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді А.І. Мартюк

Б.О. Ткаченко