Справа № 195/1589/16-ц
2/195/3/17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И
18.05.2017 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Горват Н.Є., за участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільськогосподарського підприємства Агрофірма Перше травня про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки ,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 сільськогосподарського підприємства Агрофірма Перше травня про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки .
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що він є власником земельної ділянки площею 16,650 га кадастровий номер 1225486600:01:001:0174, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії І-ДП № 078280.
Відповідно до раніше існувавшого договору оренди земельної ділянки від 01.11 2008 року, укладеного між позивачем (ОСОБА_1) та відповідачем (ОСОБА_2 сільськогосподарським підприємством Агрофірма Перше травня ), він передав відповідачу в оренду вищезазначену земельну ділянку строком на 7 років до 01.11.2015 року, включно.
Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки 01.11.2015 року, позивач не забажав в подальшому продовжувати здавати в оренду землю, про що усно повідомив відповідача.
Однак, відповідач без його згоди та наперекір його волі, за допомогою невідомих осіб, підробив його підписи у новому договорі оренди земельної ділянки від 01 січня 2016 року і в Акті приймання-передачі земельної ділянки по договору оренди від 01 січня 2016 року, та в подальшому зареєстрував його у приватного нотаріуса Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31463921 від 20.09.2016 08:41:25).
Що порушує права позивача як власника земельної ділянки, та унеможливлює використовування земельної ділянки в своїх цілях та на власний розсуд.
Позивач зазначає, що підробка його підписів у договорі оренди земельної ділянки від 01.01.2016 року та у Акті приймання-передачі земельної ділянки по договору оренди від 01 січня 2016 року проглядається візуально, та буде встановлена за допомогою судово-почеркознавчої експертизи, про призначення проведення якої ним буде заявлено у судовому засіданні.
Що фактично вказує на недійсність договору оренди земельної ділянки № 168 від 01.01.2016року, оскільки:
Стаття 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначає, що під самовільним зайняттям земельної ділянки слід розуміти будь-які дії, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно ст.ст.90, 95 ЗК України, порушені права власників земельних ділянок і землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно частин першої і третьої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до п. 26 Постанови ПВСУ № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними - особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.
За таких обставин, підробка підписів позивача в спірному договорі оренди землі та в Акті приймання-передачі земельної ділянки по договору оренди від 01 січня 2016 року, є порушенням норм цивільного законодавства щодо форми та змісту правочину і є підставою для визнання такого правочину недійсним.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, при цьому пояснив, що позивач не підписував спірний договір та акт приймання-передачі земельної ділянки по даному договору оренди від 01 січня 2016 року . Тому є підстави вважати договір недійсним.
Позивач на попередньому судовому засіданні суду пояснив, що орендну плату за 2016 рік він отримав повністю, підписи у відомостях на видачу орендної плати ставили коли він особисто, а коли і його дружина ОСОБА_4 У відомостях за 2016 рік за отриману продукцію, що привозили додому, а саме: цукор, муку він ставив підпис особисто. До контори, де також підписувалися деякі відомості, він ніколи не ходив за станом свого здоров'я, а ходила його дружина ОСОБА_4, якій він повністю довіряв.
Представник відповідача проти позову заперечує в повному обсязі, та посилаючись на ч.2 ст. 642 ЦК України вважає, що позивач прийняв пропозицію відповідача про бажання укласти новий договір оренди землі, оскільки позивачем земельна ділянка була залишена відповідачу у користування та позивач отримує орендну плату згідно умов спірного договору в повному обсязі. Він вважає, що позивач своїми діями підтвердив вільне волевиявлення щодо бажання укласти новий договір оренди з відповідачем, в зв'язку з чим і залишив земельну ділянку у користуванні відповідача, при цьому в рахунок за підписання в майбутньому договору оренди землі отримав 1 тону зерна, як заохочення. Як стало з'ясовано, що договір оренди земельної ділянки та відомості про видачу орендної плати підписувала дружина позивача як за попередні роки, так і договір оренди земельної ділянки від 01.01.2016 р. З дружиною ОСОБА_4 позивач проживає разом тривалий час. Представник відповідача вважає, що в даному випадку відбулося повне виконання умов спірного договору, тому можна його вважати дійсним. Тобто на виконання спірного договору оренди земельної ділянки відповідач ПСП Агрофірма Перше травня сплачувало позивачу орендну плату за користування землею згідно умов договору , що повністю визнавалося позивачем.
Свідок ОСОБА_5, яка працює економістом в ПСП Агрофірма Перше травня , а також виконує функції щодо укладення договорів оренди землі та контролю видачі і нарахування орендної плати, суду пояснила, що позивач у справі є пайщиком з часу її трудової діяльності в даній Агрофірмі, а саме з 2000 року. В зв'язку з тим, що строк попередньо діючих договорів закінчувався у 2015 році, вони розпочали роботу з пайщиками (орендодавцями) про виявлення їхнього наміру щодо подальшого укладення договорів оренди земельних ділянок. Це пов'язано з планами сівозмін господарства на наступний рік. Вона особисто разом з бригадиром також відвідувала ОСОБА_1, перший раз вони відвідували його в кінці 2014 року, а підготовку щодо укладення нових договорів вони розпочали у 2015 році. При цьому суду пояснила, що ОСОБА_1 погодився на укладення вказаного договору. За таку згоду вони орендодавців заохочували та надавали зерно, в т.ч. ОСОБА_1 видавали 1 т зерна, оскільки у нього у власності дві земельні ділянки. Потім його дружина ОСОБА_4 , яка також є орендодавцем за договором, привезла до контори всі екземпляри підписаних нею договорів, тобто договір укладений з нею особисто та договір укладений з її чоловіком ОСОБА_1 Після чого вони виготовили технічну документацію, зареєстрували дані договори, а потім обробили землю та посіяли на наступний рік. На даний час вони повністю розрахувалися з позивачем за користування землею за 2016 рік. Тобто ОСОБА_4, яка є дружиною позивача також уклала з ними договір оренди, але вона не отримувала орендну плату в натуральному виразі, оскільки отримала її в грошовому еквіваленті наперед за 3 роки. В кінці 2016 року прийшла в контору ОСОБА_4 і повідомила, що вони хочуть забрати земельну ділянку (пай) за спірним договором, але їй відмовили, так як договір оренди земельної ділянки від 01.01.2016 року був вже зареєстрований. Також свідок пояснила, що даний договір не підписувався саме 01січня 2016 року, зрозуміло , що це вихідний день, збір документів та підписування договорів проводилося заздалегідь, а ця дата ставилася що тому, що в інтересах власника землі, срок дії договору починався з першого календарного дня року.
Свідок ОСОБА_6 працює на посаді керуючого в ПСП Агрофірма Перше травня з 2008 року, він обслуговує пайщиків с.Новокатьощино, с.Михайлівка та с. Гарбузівка Томаківського району. Свідок підтвердив той факт, що він дійсно з економістом ОСОБА_7 об'їжджали всіх пайщиків, в т.ч. їздили до ОСОБА_1, щоб обговорити питання продовження договорів оренди земельних ділянок, термін дії яких закінчувався у 2015 році. У виді заохочення вони видавали орендодавцям зерно. Він особисто розвозив цукор, муку і підтверджує, що ОСОБА_1 за 2016 рік особисто підписувався у відомостях про отримання орендної плати, та підтвердив, що вони з останнім повністю розрахувалися за договором оренди земельної ділянки від 01.01.2016 р.
Свідок ОСОБА_8 працював в ПСП Агрофірма Перше травня водієм. Він особисто влітку 2016 року привозив ОСОБА_1 орендну плату у вигляді зерна.
Свідок ОСОБА_4, яка заявлена стороною позивача, суду пояснила, що її чоловік ОСОБА_1 є орендодавцем з самого початку розпаювання землі, у нього є два паї, у неї також є пай, який вона передала відповідачу в оренду. Свідок пояснила, що у 2015 році вона особисто підписувала договір оренди земельної ділянки, який укладався між нею та ПСП Агрофірма Перше травня , при цьому додала, що 01 січня 2016 року вона була в Росії і вона не могла підписувати ніяких договорів. Тому стверджує, що підпис на спірному договорі, укладеному між сторонами у даній справі 01.01.2016 року не її. Вона також пояснила, що з того часу, як позивач отримав перелом ноги, вона особисто ходила до контори відповідача для вирішення земельних питань як своїх особисто, так і свого чоловіка ОСОБА_1 Тому в деяких відомостях про отримання позивачем орендної плати вона також ставила свій підпис.
Суд, розглянувши та дослідивши матеріали даної справи, заслухавши представників сторін, свідків, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Позивач ОСОБА_1 дійсно є власником земельної ділянки площею 16,650 га кадастровий номер 1225486600:01:001:0174, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії І-ДП № 078280.
З договору оренди земельної ділянки від 01.11 2008 року, укладеного між сторонами у справі, вбачається, що позивач передав відповідачу в оренду вищезазначену земельну ділянку строком на 7 років до 01.11.2015 року, включно.
З матеріалів справи суд вбачає, що після закінчення строку дії попереднього договору 01.01.2016 року між сторонами укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років .
Відповідно до ст.33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
На протязі з 2016 року по час звернення з позовом до суду позивач отримував орендну плату, що сторонами не заперечується.
Позивач зазначав, що договір оренди який є предметом спору він не підписував.
Представник відповідача підтверджує той факт, що даний договір позивачем не підписувався , та стверджує, що його підписувала дружина позивача, але довіреності на здійснення таких повноважень не мала. Судом з'ясовано, оскільки сам договір не підписувався особисто позивачем, що визнано сторонами по справі, суд вважає, що призначення почеркознавчої експертизи по справі було недоцільне, (обґрунтування в ухвалі суду).
Твердження позивача щодо повідомлення відповідача про своє небажання в подальшому продовжувати здавати в оренду землю після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 01.11.2008 року, а також твердження позивача щодо підроблення невідомими особами його підписів у новому договорі оренди земельної ділянки від 01 січня 2016 року і в Акті приймання-передачі земельної ділянки по договору оренди від 01 січня 2016 року, в подальшому зареєстрованого у приватного нотаріуса Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31463921 від 20.09.2016 08:41:25), в судовому засіданні не знайшли повного підтвердження.
Твердження свідка ОСОБА_4, яка є дружиною позивача, що вона також не могла підписувати спірний договір за свого чоловіка ОСОБА_1, оскільки знаходилася поза межами України станом на 01.01.2016 р., не підтверджується інформацією щодо перетинання державного кордону України, наданою Головним центром обробки спеціальної інформації від 07.04.2017 р., так як там вказана інформація за відповідний період щодо іншої особи Мурманової Людмили , а не Мурментової Людмили . Дані твердження пояснюються свідком ОСОБА_5, щодо дати вказаної в договорі.
Під час судового розгляду справи було встановлено, що позивач постійно щороку отримував від відповідача орендну плату, в т.ч. за 2016 рік у розмірі , передбаченому договором оренди від 01.01.2016 р. (вказані обставини не заперечував сам позивач та підтверджені поясненнями свідків), земельна ділянка не була витребувана із володіння відповідача, що свідчить про наявність волевиявлення позивача на укладення договору оренди та про його обізнаність про наявність спірного договору оренди.
За змістом ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України Про оренду землі відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
З матеріалів справи суд вбачає, що відповідно до договорів оренди земельної ділянки від 01.11.2008 р. та від 01.01.2016 р. розрахунок за користування земельною ділянкою, проводився з позивачем у повному обсязі та в строк визначений умовами договору, що підтверджується доданими до матеріалів справи деякими відомостями на видачу орендної плати за 2016 р. та відповідними накладними № 407,№ 785, № 216.
Також з акту приймання-передачі земельної ділянки по договору оренди земельної ділянки від 01.01.2016 р. вбачається, що відповідач прийняв земельну ділянку в тимчасове користування на умовах оренди строком на 10 років. Жодних застережень щодо стану земельної ділянки зазначений акт не містить.
На виконання ухвали Томаківського районного суду від 13.02.2017 р. по даній справі Томаківською районною державною адміністрацією направлено реєстраційну справу 1030994812254, щодо реєстрації іншого речового права на земельну ділянку кадастровий номер 1225486600:01:001:0174, яка містить наступні документи: заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.09.2016 р.; заяву ОСОБА_5, яка діє від ім. ПСП Агрофірма Перше травня про державну реєстрацію від 16.09.2016 р.; копію договору оренди землі від 01.01.2016 р. разом з актом приймання-передачі земельної ділянки та інші.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що спірний договір оренди земельної ділянки укладений у письмовій формі, зареєстрований державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31463921 від 20.09.2016 08:41:25), матеріали справи не містять відомостей та позивачем їх не надано, що останній висував претензії до відповідача з приводу неналежного виконання спірного договору, чи з будь-яких інших підстав.
У судовому засіданні оглянуто наданий свідком ОСОБА_5 журнал договорів оренди, в якому було зазначено, що договір оренди видано орендодавцю та містить (вчинено) підпис щодо отримання схожий на підпис дружини позивача. Крім того, під час слухання справи ОСОБА_4 разом з представником позивача надала суду екземпляр договору оренди земельної ділянки, хоча до цього всі стверджували, що позивач не отримував свій екземпляр. Позивач стверджує, що він не знав про договір оренди, укладений у 2016 році, але не заперечує, що отримував орендну плату за 2016 рік, при цьому суду не пояснив, чому він не витребував у відповідача свою земельну ділянку, якщо він не бажав укладати з останнім новий договір оренди.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, враховуючи положення ст.ст. 58, 59 ЦПК України про належність та допустимість доказів.
За наявності зазначених обставин саме по собі підписання договору іншою особою, не може бути підставою для визнання договору оренди землі недійсним, оскільки своє волевиявлення щодо вказаного договору ОСОБА_1 проявив у фактичному його виконанні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 5, 7, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.203,207,215 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільськогосподарського підприємства Агрофірма Перше травня про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 168 від 01.01.2016 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сільськогосподарським підприємством Агрофірма Перше травня , зареєстрований приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, Індексний номер: 31463921 від 20.09.2016 08:41:25) відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Томаківський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: /підпис/ОСОБА_9
З оригіналом згідно:
Суддя Л.А.Кондус
Суд | Томаківський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2017 |
Оприлюднено | 01.06.2017 |
Номер документу | 66774331 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Томаківський районний суд Дніпропетровської області
Кондус Л. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні