Ухвала

від 23.05.2017 по справі 272/142/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №272/142/16-ц Головуючий у 1-й інст. Чуб І. А.

Категорія 23 Доповідач Жигановська О. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Жигановської О.С.

суддів Коломієць О.С., Якухно О.М.

при секретарі судового засідання Добровольській Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом Селянського фермерського господарства Шателюк до ОСОБА_1, Фермерського господарства Джерела про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним

за апеляційною скаргою Фермерського господарства Джерела на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 08 грудня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2016 року СФГ Шателюк звернулося до суду із названим позовом, в обґрунтування вимог якого зазначило, що між ним та ОСОБА_1 01.03.2008 року укладено строком на 10 років договір оренди земельної ділянки, загальною площею 3,9728 га, що знаходиться на території Волосівської сільської ради Андрушівського району. Вказаний договір зареєстровано в Андрушівському РВ Житомирської регіональної філії ДЗК 22.04.2008 року. Не зважаючи на це, 08.09.2015 року між ОСОБА_1 та ФГ Джерела укладено та зареєстровано інший договір оренди цієї ж земельної ділянки. Оскільки строк дії попереднього договору оренди не закінчився, зобов'язання за ним СФГ Шателюк виконує належним чином, тому, посилаючись на норми ст.ст.203,215 ЦК України, просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Джерела від 08.09.2015 року.

Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 08 грудня 2016 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,9728 га, за кадастровим номером 1820388200:02:000:0008, укладений 08.09.2015 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Джерела .

В апеляційній скарзі ФГ Джерела , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що на момент укладення оспорюваного договору земельна ділянка не використовувалась за призначенням. Визнання договору оренди призведе до порушення прав апелянта, так як на даний час на зазначеній землі ФГ Джерела зроблені багаторічні насадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ї інстанції виходив із того, що договір оренди між ОСОБА_1 та СФГ Шателюк від 01.03.2008 року укладений та зареєстрований в установленому законом порядку, не є припиненим або розірваним, тому є чинним до 2018 року, відтак укладення наступного договору оренди в період дії попереднього не відповідає вимогам ст.203 ЦК України та є підставою для визнання його недійсним в порядку ст.215 ЦК України.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду 1-ї інстанції, виходячи із наступного.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно вимог ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України ).

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом "Про оренду землі" .

Згідно ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 182 ЦК України та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація договору оренди, його зміни та розірвання здійснюється відповідним органом за зверненням осіб з наданням відповідних документів, які є підставою для такої реєстрації (договір, судове рішення).

За змістом статей 6 , 18 , 20 Закону України Про оренду землі ( у редакції яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Враховуючи наведене, суть державної реєстрації полягає в офіційному визнанні і підтвердженні державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок на підставі договору, а підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є сам договір, укладений між власником земельної ділянки і орендарем, які досягли згоди з усіх умов договору, підписання спірного договору за викладеними у ньому умовами здійснювалося за вільним вибором сторін.

Із матеріалів справи вбачається, що між СФГ Шателюк та ОСОБА_1А 01.03.2008 року було укладено договір оренди земельної ділянки, яка належить останньому на підставі державного акта на право власності серії ЖТ №056531, загальною площею 3,9728 га, що знаходиться на території Волосівської сільської ради Андрушівського району, строком на 10 років. Зазначений договір зареєстровано в Андрушівському РВ Житомирської регіональної філії ДЗК 22.04.2008 року, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №040820200011 (а.с.4-5, 9, 67, 135-136).

Таким чином, відповідно до п.3.1 Договору оренди землі сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору зокрема і строку його дії.

Проте, 08 вересня 2015 року між ФГ Джерела та ОСОБА_1 укладено новий договір оренди належної йому земельної ділянки та зареєстровано приватним нотаріусом ОСОБА_2 15.10.2015 року (а.с.68-72).

Згідно положень ст. 215 ч.1 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п`ятою та шостою ст.203 ЦК України , а саме в момент вчинення правочину. Тобто, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст.182 ЦК України та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація договору оренди, його зміни та розірвання здійснюється відповідним органом за зверненням осіб з наданням відповідних документів, які є підставою для такої реєстрації (договір, судове рішення).

Частиною 1 ст.210 ЦК України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно вимог ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.

Припинення договору оренди відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі може бути тільки шляхом його розірвання за погодженням сторін.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред'явлення позову про розірвання договору.

Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що і договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах визначених договором.

В матеріалах справи відсутні докази припинення або розірвання договору оренди від 01.03.2008 року, що свідчить про укладення оспорюваного договору від 08.09.2015 року під час дії попереднього.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір оренди землі укладено під час дії договору оренди із позивачем, адже при реєстрації наступного договору оренди нотаріус не перевірив дані щодо наявності іншого чинного правочину, його умов, зокрема щодо строку дії договору та не з'ясував чи настали обумовлені договором обставини припинення цього договору.

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що рішення судом першої інстанції постановлено із дотриманням норм цивільного матеріального та процесуального законодавства, тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу скаргою Фермерського господарства Джерела відхилити.

Рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 08 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: