Рішення

від 30.05.2017 по справі 639/2122/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/2122/17

Провадження №2/639/1274/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2017 року Жовтневий районний суд м. Харкова

У складі: головуючого - судді Труханович В.В.

за участю секретаря - Кричевської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка про стягнення середнього заробітку за весь час затримки кінцевого розрахунку при звільнені,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка про стягнення середнього заробітку за весь час затримки кінцевого розрахунку при звільнені, в якому просила суд стягнути з Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, в сумі 161 019, 24 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29 квітня 2010 року згідно наказу № 171к від 29.04.2010 року вона була звільнена за власним бажанням з посади інженера 2-ої категорії ОКБ Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка . На час її звільнення у Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка існувала заборгованість по виплаті їй заробітної плати за березень та квітень 2010 року.

18.11.2011 року позивач звернулась до суду для виплати їй заборгованості по заробітній платі, та 24.11.2011 року судовий наказ по справі № 2-н-4743/11 був виданий, але розрахунок з нею по цьому наказу було проведено тільки 17 лютого 2017 року.

У зв'язку з тим, що позивач була звільнена 29.04.2010 року, а фактичний розрахунок з нею було проведено лиш 17.02.2017 року, вона вважає, що загальний розмір виплати їй середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати станом на 17.02.2017 р. складає 92 грн. 86 коп. (середня заробітна плата) * 1734 днів (період затримки середнього заробітку з 29.04.2010 р. по 17.02.2017 р.) = 161 019 грн. 24 коп.

Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні розмір позовних вимог зменшила, та просила суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні, відповідно до довідки Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка у розмірі 50 303, 70 грн.

Представник відповідача Приходько З.Г., яка діє на підставі довіреності №120-27/161 від 21.03.2017 року, у судовому засіданні не заперечувала проти виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені в розмірі 50 303, 70 грн. з урахуванням графіку роботи підприємства в період 2010 - 2017 роки.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, та докази, надані в їх обґрунтування, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працювала на Державному підприємстві Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка з 14.05.1981 року по 29.04.2010 року на посаді інженера, а в подальшому інженера-електроніка 2 категорії в КО44. Наказом № 171к від 29.04 2010 року була звільнена з роботи за ст. 38 КЗпП за власним бажання, що підтверджується копією трудової книжки. ( а.с. 11-15)

Судовим наказом Жовтневого районного суду м. Харкова № 2-н-4743/11 від 24.11.2011 року стягнуто з боржника ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка , (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 99, код за ЄДРПОУ 14315500) заборгованість за нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 88 коп. ;на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1).

Стягнуто з ДП ХПЗ ім.. Т.Г. Шевченка , (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 99, код за ЄДРПОУ 14315500) на користь держави судовий збір у розмірі 94 грн. 10 коп. (код ЄДРПОУ суду - 02893738, УДК у Жовтневому районі м. Харкова код отримувача (код за ЄДРПОУ) 24134113,банк - отримувача ;ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код класифікації доходів бюджету -22030001, р/р 31215206700008). (а.с. 8)

Як вбачається з меморіального ордеру № 341 від 17.02.2017 р. Жовтневим ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області було здійснено перевід коштів у сумі 3 328, 88 грн. призначення платежу: Документи Б 2 перерахунок заробітної плати з ДП ХПЗ Шевченко на користь ОСОБА_1, к/р № НОМЕР_2, ІНН НОМЕР_1, згідно судового наказу № 2-н-4743/11 виданого 28.03.2012 виданого Жовтневим районним судом м. Харкова за ВП 34405836. Без ПДВ. (а.с. 16)

Відповідно до довідки Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка , яка була надана в судові засіданні представником відповідача, №014-263 від 12.05.2017 року, відповідно до якої середньоденна заробітна плата ОСОБА_1, розрахована у відповідності з Порядком нарахування середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100 складає 90,15 грн. Сума середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку при звільнені станом на 17.02.2017 року складає 50 303,70 грн.(90,15 грн. * 558 днів по графіку роботи підприємства). (а.с. 25)

Згідно ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу .

Як вказано у ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 27.03.2013 року у справі № 6-15цс13)

Таким чином, установивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.01.2015 року у справі № 6-195цс14)

Порядок здійснення відповідних розрахунків визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці роз'яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як вбачається з правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ( постанова у справі № 6-64цс13 від 03.2013 року) згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Абз.2 п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі Порядок) передбачено, що після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюються нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчисляється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2012 року та від 11 червня 2014 року.

В абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24.12.1999 року зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 50 303, 70 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача зазначений без утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів.

У зв'язку з тим, що справа доведена до суду з вини відповідача, суд вважає необхідним стягнути з нього на користь держави судові витрати у вигляду судового збору.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 11, 15, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України , ст.ст.1, 2, 4, 10, 13, 18, 21, 24, 94, 115, 116 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка про стягнення середнього заробітку за весь час затримки кінцевого розрахунку при звільнені - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 50 303,70 грн. (п'ятдесят тисяч триста три гривні 70 копійок).

Стягнути з Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка на користь держави судовий збір в сумі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту отримання його копії.

Суддя В. В. Труханович