Постанова

від 24.05.2017 по справі 813/624/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2017 року справа № 813/624/17

11 год 11 хв зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

представника позивача Кондри О.Я.,

представника відповідача Хомин Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Каверон Індастріс" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю "Каверон Індастріс" звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003821411, №0003841411, №0003851411, №0003861411 від 29.09.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок відповідача про заниження митної вартості імпортованого позивачем товару за митною декларацією ґрунтується виключно на даних щодо вартості товарів, вказаних в рахунку виробника. Проте, позивач не врахував, що такий рахунок видано для інших суб'єктів господарювання та вони не мають жодного відношення до зовнішньоекономічної діяльності позивача. Також позивач посилається на те, що відповідач визнає, що товари, зазначені у рахунку, наданому митними органами Угорщини за певними позиціями неможливо співставити із задекларованими товарами у відповідній митній декларації. Крім цього, позивач зазначає, що під час оформлення відповідних митних декларацій та випуску товарів за ними у вільний обіг в митного органу не виникало жодних сумнівів щодо автентичності поданих до митного оформлення документів та, які б свідчили про наявність у вказаних документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З вказаних підстав позивач вважає, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю. Заперечення обґрунтовані тим, що відповідно до ч.5 ст. 54 Митного кодексу України з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідач має право проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 вказаного Кодексу, перевірки правильності і визначення митної вартості товарів після їх випуску та звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості. За результатами перевірки документів, наданих митними органами Угорської Республіки та задекларованою вартістю товарів під час митного оформлення при ввезенні на митну територію України позивачем встановлені розбіжності. Таким чином, відповідач дійшов до висновку про заниження позивачем митної вартості імпортованого товару, шляхом заявлення недостовірних відомостей щодо ціни товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, викладених у письмових запереченнях. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з такого.

Відповідно до наказу ГУ ДФС у Львівській області від 28.07.2016 № 709 Про проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ Каверон Індастріс посадовими особами ГУ ДФС у Львівській області та Львівської митниці ДФС проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів відповідно до митних декларацій від 11.09.2015 № 305020403/2015/001912, від 23.09.2015 №305090003/2015/014825 та від 07.10.2015 № 305090003/2015/015806.

За результатами проведення вказаної перевірки відповідач склав акт від 18.08.2016 № 204/14-11/39727897. У вказаному акті відображені результати контролю правильності визначення митної вартості товарів в порядку, визначеному ст.ст. 345-354 Митного кодексу України, шляхом перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску у вільний обіг.

На підставі вказаного акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 29.09.2016 №№0003821411, №0003841411, №0003851411, №0003861411.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 вказаного Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску та звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Згідно з пунктом 54.4 статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, орган доходів і зборів має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України надходження від уповноважених органів іноземних держав інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, мигне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки.

Статтею 52 Митного кодексу передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з пунктом 8 статті 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Відповідно до митної декларації від 11.09.2015 № 3050204032015001912 позивач задекларував для ввезення на митну територію України товар: верстати для обробки твердих металів, кейси, з лицьовою поверхнею з листів пластмаси, меблі для сидіння з пластмаси, етикетки для одягу, світлодіодні LED стрічки, вироби з вулканізованої гуми, листи із ПВХ жорсткі, іграшки дитячі пластмасові (всього 8 найменувань товарів) фактурною вартістю 24351,742 доларів США. Митне оформлення товару за митною декларацією проводилось за основним методом визначення митної вартості товарів.

Для митного оформлення вказаного товару Закарпатській митниці ДФС позивачем надані наступні документи: міжнародна товарно-транспортна накладна СМR № 0021993 та рахунок (інвойс) № 280030-2015-UА від 29.08.15, виданий продавцем - британською фірмою Largman L.P. . У вказаному рахунку зазначені товари: верстати для обробки твердих металів, кейси, з лицьовою поверхнею з листів пластмаси, меблі для сидіння з пластмаси, етикетки для одягу, світлодіодні LED) стрічки, вироби з вулканізованої гуми, листи із ПВХ жорсткі, іграшки дитячі пластмасові фактурною вартістю 24351,742 доларів США. кількість місць 531, вага нетто 6022 кг, вага брутто 6657,68 кг., країна походження Китай.

Вантаж переміщувався через угорсько-український кордон (пункт пропуску "Захонь-Чоп") вантажним автомобілем з реєстраційним номером А0 2690 ВС/А0 2176 ХТ. Згідно з поданими до митного контролю документами товари завантажені 10.09.2015 на території Угорської Республіки.

З метою підтвердження покупця/замовника, країни походження та експортної вартості вказаних товарів виникла необхідність в отриманні підтверджуючих експортних документів.

З метою перевірки автентичності документів та законності ввезення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ "Каверон Індастріс" на митну територію України імпортованих товарів за МД від 11.09.2015 № 305020403/2015/001912, Закарпатська митниця ДФС, у встановленому порядку, направила запит до митних органів Угорської Республіки (лист від 03.02.2016 № 7/38/07-70-26) про надання завірених копій документів, на підставі яких товари ввезені в Угорську Республіку, а також на підставі яких документів митними органами Угорської Республіки здійснено митне оформлення вказаних товарів та їх випуск в Україну.

Закарпатська митниця ДФС отримала відповідь від митних органів Угорської Республіки (лист від 28.04.2016 № VP 5167035634/2016 NAV КІ), до якого додані копії документів: накладна СМR № 0021993, рахунок (інвойс) №280030-2015-U/А від 29.08.15, експортний супровідний документ MRN №15HU2413011СЕ5А68, а також копії документів, на підставі яких товари розміщено на тимчасове зберігання на території Угорської Республіки: накладна СМR б/н від 31.08.2015 (сформована у місті Гдиня. Польща), транзитний супровідний документ MRN № 15Рl321010167С5351, копія дозволу № А 208/2015DР тимчасового зберігання з додатками та рахунок (інвойс) № 3009 від 10.07.2015, виданий гонконгською фірмою "Super Union Trading Limited".

В ході опрацювання отриманих документів відповідач встановив розбіжність в рахунку №3009 від 10.07.2015, виданому гонконгською фірмою "Super Union Trading Limited" для покупця "Direct Distributions Ltd." (Україна, 8800, м. Ужгород, пл. Корятовича, 27) фактурна вартість становить 27994,00 доларів США, кількість місць 596, вага нетто 6818,08 кг, вага брутто 7497,78 кг.

Зокрема, вартість експортованого товару - верстати для обробки твердих металів видаленням матеріалу за допомогою лазерного променю - згідно з документами, отриманими від митних органів Угорської Республіки, а саме: рахунку № 3009 від 10.07.2015. становить 660дол.США, а згідно з товарно-супровідними документами, наданими ТзОВ "Каверон Індастріс" для митного оформлення вартість становить 3030 доларів США (завищення вартості на 2370 дол.США). По товару - меблі для сидіння з пластмаси - вартість по рахунку № 3009 від 10.07.2015. становить 644 дол.США, а згідно з товарно-супровідними документами, наданими ТзОВ "Каверон Індастріс" для митного оформлення - 1500 доларів США (заниження вартості на 856 дол.США).

Відповідач, враховуючи відсутність інформації про ідентифікаційні ознаки та класифікаційні ознаки товарів у рахунку № 3009 від 10.07.2015, для розрахунку митних платежів застосовувалися коди товарів, зазначені в МД від 11.09.2015 №305020403/2015/01912. Митна вартість товарів розрахована із вартості товарів зазначених в інвойсі наданому митними органами Угорщини.

Товари зазначені в рахунку №3009 від 10.07.2015. наданому митними органами Угорщини під позиціями 7-9, поз. 11, поз. 15 і поз. 17 неможливо співставити із задекларованими товарами в МД від 11.09.2015 № 305020403/2015/01912.

Суд в цьому контексті зазначає, що висновок відповідача про заниження митної вартості імпортованого позивачем товару за митною декларацією від 11.09.2015 №305020403/2015/001912 ґрунтується виключно на даних щодо вартості товарів, вказаних в рахунку виробника. Проте, відповідач не врахував, що такий рахунок видано для інших суб'єктів господарювання та вони не мають жодного відношення до зовнішньоекономічної діяльності позивача. Крім цього, у позивача та його постачальників відсутні будь-які договірні відносини з вказаними в рахунку № 3009 від 10.07.2015 виробником товарів та підприємством, що вказані його отримувачем.

Також суд вказує на те, що відповідач в акті перевірки зазначає, що товари, зазначені у рахунку, наданому митними органами Угорщини за певними позиціями неможливо співставити із задекларованими товарами в митній декларації від 11.09.2015 №305020403/2015/001912.

Таким чином, відповідач зробив висновки про недоплату грошових зобов'язань позивачем, на підставі документів, які не мають відношення до зовнішньоекономічної діяльності позивача.

Відповідно до митної декларації від 07.10.2015 № 305090003/2015/015806 позивач задекларував для ввезення на мигну території України товари побутового призначення: фарби, барвники, тканини, килими, шпалери, одяг, плитка керамічна, вази, дзеркала, карнизи, замки, лампочки, годинники, меблі, світильники та інше (всього 65 найменувань товарів з визначеними кодами згідно з УКТ ЗЕД у митній декларації) за фактурною вартістю 30529,228 доларів США. Митне оформлення товару за вказаною митною декларацією проводилось за основним методом визначення митної вартості товарів.

Закарпатській митниці ДФС до митного оформлення вказаного товару позивачем надані наступні документи: книжка МДП (Саrnet TIR) ХТ76514739, накладна СМR №001893 та рахунок №2015100603 від 06.10.2015, виданий британською фірмою "'Саvеrоп L.Р." (GB 4 Fullarton Street -Suit 5035,Ayr, КА 7 1UB, United Kingdom). У вказаному рахунку зазначені товари побутового призначення: фарби, барвники, тканини, килими, шпалери, одяг, плитка керамічна, вази, дзеркала, карнизи, замки, лампочки, годинники, меблі, світильники та інше фактурною вартістю 30529,228 доларів США, кількість місць 532, вага брутто 10469,91 кг, країна походження: країни Євросоюзу.

Вантаж переміщувався через угорсько-український кордон (пункт пропуску "Захонь-Чоп") вантажним автомобілем з реєстраційним номером СЕ 2651 АО/ СЕ 7851 ХХ. Згідно з поданими до митного контролю документами товари завантажені на території Угорської Республіки, а відправка в Україну здійснена на підставі книжки Саrnet TIR ХТ76514739, яка відкрита митними органами Угорської Республіки. Згідно з поданими до митного контролю документами товари завантажені 06.10.2015 на території Угорської Республіки.

З метою підтвердження покупця/замовника, країни походження та експортної вартості вказаних товарів і перевірки автентичності документів та законності ввезення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ "Каверон Індастріс" на митну територію України імпортованих товарів за МД від 07.10.2015 № 305090003/2015/015806. Закарпатська митниця ДФС, у встановленому порядку, направила запит до митних органів Угорської Республіки (лист від 03.02.2016 № 7/38/07-70-26) про надання завірених копій документів, на підставі яких товари ввезені в Угорську Республіку, а також на підставі яких документів митними органами Угорської Республіки здійснено митне оформлення вказаних товарів та їх випуск в Україну.

Закарпатська митниця ДФС отримала відповідь митних органів Угорської Республіки (лист від 28.04.2016 № VF 5167035634/2016 NAV KI) і надано копії документів: книжка МДП (Саrnet ТІR) ХТ76514739, рахунок (інвойс) № 2015/1006/03 від 06.10.2015, експортний супровідний документ МRN № 15HU241301111840, а також документи, на підставі яких товари розміщено на тимчасове зберігання на території Угорської Республіки: експортні супровідні документи МRN, видані митними органами Італії, Словенії, Німеччини та Угорщини (всього 73 документи МRN).

В ході опрацювання отриманих документів встановлено, що вага брутто, яка заявлена у МД від 07.10.2015 № 305090003/2015/015806 і в рахунку №2015/1006/03 від 06.10.2015 збігається з загальною вагою брутто товару, яку зазначено у експортних супровідних документах МRN, виданих митними органами Італії. Словенії, Німеччини та Угорщини і становить 10469,91 кг.

За результатами опрацювання отриманих документів встановлено, що митним органам України для здійснення митного оформлення товарів, які ввозилися на адресу позивача подавалися товарно-супровідні документи із недостовірними даними про кількість, коди і назви товарів, а також із заниженою вартістю товарів.

Суд в цьому контексті зазначає, що суть експортної декларації MRN полягає в зазначенні сукупності статистичних даних про товар, який переміщується за межі ЄС, а саме назва фірми відправника та її ідентифікаційні дані, назва, код товару, кількість товару, що вивозиться (в одиницях, вага нетто і брутто), вартість товару і умови поставки. Вказаний документ не може бути об'єктивним показником підтвердження митної вартості товару, оскільки містить статистичні дані і призначений для повернення ПДВ фірмі-експортеру, сплаченого при купівлі товару або для подання на кордоні, як підстави для вивезення товару. У вартість, зазначену у MRN можуть включатися транспортні витрати, витрати на страхування, зберігання, перепакування та суми ПДВ, які підлягають відшкодуванню.

Крім того, відповідач в акті перевірки зазначає про відсутність у деяких експортних деклараціях інформації про ідентифікаційні та класифікаційні ознаки товарів та їх вартість, а також вказано, що неможливо ідентифікувати країну походження товарів, які вказані у наданих митними органами Угорщини комерційних товарно-супровідних документах.

Суд зазначає, що первинним документом з показниками вартісних і кількісних характеристик товару є рахунок (інвойс). Проте, ні під час здійснення митного оформлення, ні під час здійснення документальної невиїзної перевірки, питань щодо автентичності рахунку №2015/1006/03 від 06.10.2015 у контролюючих органів не виникало.

Відповідно до митної декларації від 23.09.2015 № 305090003/2015/014825 позивач задекларував для ввезення на митну території України товари побутового призначення: вироби столові, кухонні, посуд, термоси, ножі, дошки, чайники, тертки, сита, підставки, хлібниці і т.п. (всього 18 найменувань товарів з визначеними кодами згідно з УКТ ЗЕД у митній декларації) фактурною вартістю 55758,39 доларів США. Митне оформлення товару за митною декларацією проводилось за основним методом визначення митної вартості товарів.

До митного оформлення вказаного товару Закарпатській митниці ДФС надані наступні документи: книжка МДП (Саrnet ТІR) JX77761741. накладна СМR № 061534 та рахунок № 2015 0922/001 від 22.09.2015, виданий британською фірмою "Саveron L.Р." (GB 4 Fullarton Street -Suit 5035,Ayr, КА 7 1UB, United Kingdom). У вказаному рахунку зазначені товари побутового призначення: вироби столові, кухонні, посуд, термоси, ножі, дошки, чайники, тертки, сита, підставки, хлібниці і т.п. фактурною вартістю 55758.39 доларів США. Кількість місць 1994, вага брутто 20267,20 кг, країна походження Китай.

Вантаж переміщувався через угорсько-український кордон (пункт пропуску "Захонь-Чоп") вантажним автомобілем з угорським реєстраційним номером LIF494/ХХК371. Згідно з поданими до митного контролю документами товари завантажені 22.09.2015 на території Угорської Республіки.

З метою підтвердження покупця/замовника, країни походження та експортної вартості вказаних товарів і перевірки автентичності документів та законності ввезення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ "Каверон Індастріс" на митну територію України імпортованих товарів за МД від 23.09.2015 № 305090003/2015/014825, Закарпатська митниця ДФС, направила запит до митних органів Угорської Республіки (лист від 03.02.2016 № 7/38/07-70-26) про надання завірених копій документів, на підставі яких товари ввезені в Угорську Республіку, а також на підставі яких документів митними органами Угорської Республіки здійснено митне оформлення вказаних товарів та їх випуск в Україну.

Закарпатська митниця ДФС отримала відповідь від митних органів Угорської Республіки (лист від 28.04.2016 № VF5167035634/2016 NAV КІ) і надано копії документів: накладнаСМR № 061534, рахунок (інвойс) № 2015/0922/001-UА від 22.09.2015, книжка МДП (Саrnеt ТІR) JX77761741, експортний супровідний документ МRN №15HU2413011D66ЕЗ1, а також документи, на підставі яких товари розміщено на тимчасове зберігання на території Угорської Республіки: експортні супровідні документи МRN №15ВЕ40800013569850,МRN №15ВЕ40800013569868, MRN №15ВЕ40800013694381, МRN №15ВЕ40800013694282, МRN №15ВЕЕ0000036219613, дозволи тимчасового зберігання в Угорщині №169/2015, № 170/2015, № 171/2015, №172/2015 та рахунки (інвойси) № 15/2072 від 09.09.2015, № 15/2073 від 09.09.2015, №15/2105 від 11.09.2015 та №15/2106 від 11.09.2015, видані бельгійською фірмою "Веrghoff Worldwide NV".

В ході опрацювання отриманих документів встановлено, що вага брутто, яка заявлена у МД від 23.09.2015 №305090003/2015/014825 і в рахунку №2015/0922/001 від 22.09.2015 збігається із загальною вагою брутто товару, яку зазначено в рахунках №15/2072 від 09.09.2015, № 15/2073 від 09.09.2015, № 15/2105 від П.09.2015 та №15/2106 від 11.09.2015, виданих бельгійською фірмою Веrghoff Worldwide NV і в документі МRN № 15ВЕЕ0000036219613 і становить 20267,20 кг.

Перевіркою встановлено розбіжність між вартістю товарів у документах, наданих митними органами Угорської Республіки (рахунки № 15/2072, № 15/2073, № 15/2105 та №15/2106) та задекларованою вартістю товарів під час митного оформлення при ввезенні на митну територію України ТзОВ "Каверон Індастріс" за МД від 23.09.2015 №305090003/2015/014825. Загальна розбіжність становить 2301902,41 гривень у перерахунку по курсу іноземних валют до національної валюти України встановленому Національним банком України на день митного оформлення.

Проте, суд в цьому контексті зазначає, що суть експортної декларації MRN полягає в зазначенні сукупності статистичних даних про товар, який переміщується за межі ЄС, а саме назва фірми відправника та її ідентифікаційні дані, назва, код товару, кількість товару, що вивозиться (в одиницях, вага нетто і брутто), вартість товару і умови поставки. Вказаний документ не може бути об'єктивним показником підтвердження митної вартості товару, оскільки містить статистичні дані і призначений для повернення ПДВ фірмі-експортеру, сплаченого при купівлі товару або для подання на кордоні, як підстави для вивезення товару. У вартість, зазначену у MRN можуть включатися транспортні витрати, витрати на страхування, зберігання, перепакування та суми ПДВ, які підлягають відшкодуванню.

Крім цього, відповідач не врахував, що рахунки, видані Веrghoff Worldwide NV , з якою позивача не пов'язують жодні договірні відносини.

Таким чином, відповідач зробив висновки про недоплату грошових зобов'язань позивачем, на підставі документів, які не мають відношення до зовнішньоекономічної діяльності позивача.

Суд при розгляді спору враховує те, що відповідно до п.2.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 , у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки такого органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Таким чином, тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

Згідно з п.3.3 вказаної Довідки, що судам варто мати на увазі, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС Міндоходів інформація про вантажну митну декларацію, на яку орган доходів і зборів посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

В пункті 3.4 вказаної Довідки зазначено, що у ситуації з рішенням про коригування митної вартості товарів орган доходів і зборів повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 Митного кодексу України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.

Отже, необхідно мати на увазі, що при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

В пункті 3.5 зазначеної Довідки також вказано, що відповідно до частин другої, п'ятої статті 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які імпортувалися до України, був метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); при цьому кожний наступний метод застосовувався, якщо митна вартість товарів не могла бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Суд застосовує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 у справі № 2а-18673/09/0570, яка полягає в тому, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості .

У зв'язку з наведеним варто зазначити, що частини друга, третя статті 57 Митного кодексу України містять такі положення: основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Наведені положення аналогічні положенням статті 266 Митного кодексу України в редакції 2002 року, що, на думку суду, дає підстави для застосування вказаної позиції Верховного Суду України.

Таким чином, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У п.3.9. Узагальнень суд, вирішуючи питання про допустимість використання органом доходів і зборів як основи для коригування митної вартості за резервним методом ціни товару, умови поставки якого відрізняються від умов поставки оцінюваного товару звернув увагу на таке. Оцінку для митних цілей митниця повинна ґрунтувати на найближчому еквіваленті дійсної вартості, лише якщо дійсну вартість імпортованого товару неможливо визначити за ціною такого ж чи подібного товару. Очевидно, що ціна товару, імпортованого за іншими умовами поставки, ніж оцінюваний товар, може вважатися таким найближчим еквівалентом, якщо митниця доведе, що в її розпорядженні немає інформації про ціну товару, поставленого за такими ж умовами поставки, що й оцінюваний товар.

Отже, у разі якщо дійсну вартість імпортованого товару неможливо визначити за ціною такого ж чи подібного товару, орган доходів і зборів має право використовувати як основу для коригування митної вартості за резервним методом ціни товару, умови поставки якого відрізняються від умов поставки оцінюваного товару, виходячи з найближчого еквіваленту дійсної вартості.

Крім того, висновки Узагальнень базуються на тому, що факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України, є підставою для витребування додаткових документів.

Тобто, в спірних правовідносинах відповідач не мав підстав надавати перевагу одним доказам над іншими, при цьому наявність різних даних і розбіжностей, могло бути підставою для поглибленої перевірки документів. В свою чергу, при складанні акта перевірки і прийнятті оскаржених податкових повідомлень -рішень, відповідач не скористався правом на витребування документів і одержання наявних документів, що свідчить про недостатню обґрунтованість податкових повідомлень рішень.

З огляду на встановлені обставини та докази, подані сторонами на їх обґрунтування, суд вважає, що оскаржені податкові повідомлення - рішення є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст.94 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 53174, 96 грн.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0003821411, №0003841411, №0003851411, №0003861411 від 29.09.2016.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Каверон Індастріс код ЄДРПОУ 39727897 судовий збір в сумі 53174 грн. 96 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Г. Гулик