Постанова

від 25.05.2017 по справі 817/107/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"25" травня 2017 р. Справа № 817/107/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Іваненко Т.В.

Франовської К.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Млинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "31" березня 2017 р. у справі за позовом Млинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області до Фермерського господарства " Кареформ" про стягнення витрат, ,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Млинівське об'єднанео управління Пенсійного фонду України Рівненської області з позовом до Фермерського господарства "Кареформ" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період: вересень 2015 року - грудень 2016 року у загальній сумі 37562,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно особового рахунку відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення". Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункт 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 31 березня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з Фермерського господарства "Кареформ" (ідентифікаційний код 34133512; місцезнаходження: 35132, Рівненська обл., Млинівський район, село Підлозці) на користь Млинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату пільгових пенсій за період січень - грудень 2016 року в сумі 29968,73 грн. (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім гривень 73 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог за період вересень - грудень 2015 року в сумі 7593,32 грн., як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Відповідач судове рішення в частині задоволення позовних вимог не оскаржував.

В судове засідання представники сторін не прибули, про день, час та місце судового розгляду справи були належним чином повідомлені. Позивач просив розглядати апеляційну скаргу за відсутності його представника.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що Фермерське господарство "Кареформ", як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, перебуває на обліку в Млинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області, що підтверджується відомостями, наведеними в картці особового рахунку відповідача.

Позивачем, відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок підприємства у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій пенсіонерам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за періоди: вересень - грудень 2015 року в сумі 7593,32 грн. та за січень - грудень 2016 року в сумі 29968,73 грн.

Відповідні розрахунки були направлені відповідачу для проведення оплати. (а.с.4-7).

Відповідач фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період вересень 2015 року - грудень 2016 року у загальній сумі 37562,05 грн. пенсійному органу не відшкодував, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Постановляючи судове рішення у справі, суд першої інстанції задовольнив позов частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату пільгових пенсій за період січень - грудень 2016 року в сумі 29968,73 грн.

У задоволенні позовних вимог за період з вересня по грудень 2015 року суд відмовив. Відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період вересень - грудень 2015 року в сумі 7593,32 грн., тобто за період з 01.01.2015 до 01.01.2016 (дата набрання чинності Законом від 12.11.2015 №802-VIII), оскільки така заборгованість відповідача підлягає списанню в силу норм Прикінцевих положень Закону №802-VII від 12.11.2015 .

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 зазначеного Закону для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Крім того, з 01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, яким внесено зміни до ст.9 Податкового кодексу України. Так, із переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Фактично його було замінено на єдиний податок четвертої групи. Проте, для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не було передбачено.

Отже, з 01.01.2015 у сільськогосподарських підприємств виник обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відшкодуванню підлягають лише витрати, фактично понесені Пенсійним фондом України починаючи з 01.01.2015.

12.11.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України №802-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" щодо уточнення об'єкта оподаткування для платників, що обрали спрощену систему оподаткування", який набрав чинності 01 січня 2016 року.

Прикінцевими положеннями Закону від 12.11.2015 №802-VIII передбачено, що сума заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що утворилася в період з 01 січня 2015 року до дати набрання чинності цим законом у платників єдиного податку четвертої групи, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, підлягає списанню у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 6.1 Інструкції, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.

Згідно з п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах

Відповідно до підпункту дев'ятого пункту 4 "Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління", що затверджене постановою Правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №41/26486, Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснюють стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Судом встановлено, що пенсіонери ОСОБА_5 та ОСОБА_4, є колишніми працівниками саме відповідача, працювали постійно в сільськогосподарському виробництві, народили та виховали до 14-річного віку п'ятеро дітей та мають право на призначення дострокової пенсії за віком в силу пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати на виплату виплаченої ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пенсії повинні відшкодовуватися роботодавцем, тобто відповідачем у справі.

Крім того, судами встановлено, що позивачем дотримано вимоги Інструкції відповідно до якої відповідачу направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за періоди: з квітня 2015 року, (а.с.4).

Згідно вказаного розрахунку заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період вересень - грудень 2015 року становить 7593,32 грн.

Разом із тим судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо застосування до відповідача Прикінцевих положень Закону від 12.11.2015 №802-VIII, якими передбачено списання суми заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що утворилася в період з 01 січня 2015 року до дати набрання чинності цим законом, оскільки зазначена норма стосується лише платників єдиного податку четвертої групи, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.

Як вбачається з довідки Млинівської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області від 29.02.2016 №317/9/17-10-15-20, доданої до позовної заяви (а.с.14) та встановлено судом, відповідач - Фермерське господарство "Кареформ" не було у 2016 році платником єдиного податку четвертої групи, а набуло статусу платника єдиного податку четвертої групи лише у 2017 році.

Встановлено, що зазначена заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем відшкодована не була, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Порушення судом норм матеріального та процесуального права відповідно до ст. 202 КАС України є підставами для скасування постанови суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалення нової постанови про задоволення позову в цій частині.

Судове рішення в частині задоволення позовних вимог сторонами не оскаржується, тому його правомірність в цій частині колегією суддів не переглядається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Млинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області задовольнити, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "31" березня 2017 р. в частині відмови у задоволенні позову скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "Кареформ" (ідентифікаційний код 34133512; місцезнаходження: 35132, Рівненська обл., Млинівський район, село Підлозці) на користь Млинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату пільгових пенсій за період: вересень - грудень 2015 року в сумі 7593,32 грн. ( сім тисяч п"ятсот дев"яносто три грн. 32 коп.).

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Т.В. Іваненко

К.С. Франовська

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Млинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області вул.Ватутіна,34,смт.Млинів,Рівненська область,35100

3- відповідачу: Фермерське господарство " Кареформ" с.Підлозці,Млинівський район, Рівненська область,32132

4- ОСОБА_6 АДРЕСА_1