Ухвала

від 25.05.2017 по справі 824/1071/16-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/1071/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дембіцький П.Д.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

25 травня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Сапальової Т.В. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спільно українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Буковест" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області до Спільно українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Буковест" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2016 року заступник прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (Чернівецька ОДПІ) звернулась в суд з адміністративним позовом до спільно українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Буковест про стягнення податкового боргу в сумі 234248,70 грн. за рахунок готівки та з рахунків платника податків у банках.

10 березня 2017 року Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте 22 травня 2017 року через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду за вхідним №8227 від відповідача надійшло клопотання з проханням перенесення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з перебуванням директора спільно українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Буковест у відрядженні.

Колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні даного клопотання, оскільки ч. 7 ст. 56 КАС України передбачено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Тому, відповідно до ч. 1 ст. 58 КАС України директор спільно українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Буковест наділений правом самостійно представляти інтереси товариства або правом надавати доручення будь-якому працівнику для представлення інтересів відповідача в суді, але даним правом не скористався.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, у відповідача утворився податковий борг по сплаті земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 234248,70 грн., яка підтверджується податковими деклараціями, обліковою карткою платника податків, податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано усі необхідні докази про наявність податкової заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, а відповідачем даний факт не спростовано та не погашено податковий борг в сумі 234248,70грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

При цьому, згідно із п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податку набуває статусу податкового боргу з моменту його узгодження та несплати у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем до податкового органу подавались податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9005212649 за 2016 рік, № 9008763931 за 2015 рік, № 9006201517 за 2014 рік.

Так, податковим органом проводилась камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з орендної плати за землю, за результатами перевірки складено акт від 05.11.2015 року №1262/24-12-15-03/25077759, яким зафіксовано несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0020031503 від 10.11.2015 року

Крім того, 30.06.2016 року податковим органом проводилась камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності, за результатами перевірки складено акт від 30.06.2016 року №931/24-12/12-03/25077759, яким встановлено порушення платником протягом граничних строків сплачених узгоджених сум грошового зобов'язання.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0008071203 від 01.07.2016 року.

Також, податковим органом виставлено відповідачу податкову вимогу форми Ю №850 від 31 травня 2012 року.

Проте, вжиті податковим органом заходи по погашенню відповідачем податкового боргу не призвели до погашення податкового боргу.

Податкова вимога та податкові повідомлення-рішення в адміністративному та судовому порядку відповідачем не оскаржувались, не скасовані, докази про сплату податкового боргу до судів першої та апеляційної інстанцій не подавались.

Так, згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до п.п. 95.1., 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В свою чергу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.п. 95.3, 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України).

Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта про те, що прокурор неналежним чином обґрунтував порушення інтересів держави, пред'являючи вказаний позов, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Тобто, з аналізу наведених норм встановлено, що прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, що в даному випадку було здійснено прокурором в позовній заяві.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Спільно українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Буковест" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Сапальова Т.В. Боровицький О. А.