Постанова

від 18.05.2017 по справі 815/664/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/664/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3 за участю: секретаря ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-транзит" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-транзит" до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-транзит" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкове - повідомлення рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 16.11.2016 року №0000544000, яким до Товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції за реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку у встановленому порядку.

В обґрунтування позову зазначено, що форма заяви про реєстрацію платника акцизного податку було затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 року з№ 218, але зареєстрований цей наказ в Міністерстві юстиції України лише 17 березня 2016 р. за № 405/28535, тобто заява про реєстрацію платника акцизного податку набула чинності лише 17.03.2016 року. Оскільки на момент реалізації пального, тобто станом на 01.03.2016 року в системі електронного адміністрування реалізації пального був відсутній відповідний файл із бланком заяви про реєстрацію платника даного податку, Товариство не порушувало вимог податкового законодавства в силу того, що не мало можливості подати відповідну заяву до ДПІ про реєстрацію платника акцизного податку, у зв'язку із чим не має правових підстав для застосування штрафних санкцій за здійснення суб'єктом господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що судом першої інстанції, за наявності правової колізії, протиправно вирішено спір не на користь платника податків, а на користь суб'єкта владних повноважень, тому таке рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у серпні 2016 року Ізмаїльською ОДПІ проведено фактичну перевірку ТОВ "Євро-Транзит", результати якої відображені в акті від 19.08.2016 року №57/4000/39809513 "Про результати фактичної перевірки ТОВ "Євро-Транзит" з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів за період з 01.01.2016 року по 18.08.2016 року" (а.с. 11-13).

Перевіркою встановлено порушення п.п. 212.3.4. п. 212.3 ст. 212 ПК України, яке полягало у тому, що 01.03.2016 року Товариством здійснено реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку.

На підставі вказаного акту податковим органом винесено податкове повідомлення- рішення від 05.09.2016 року №0000024000, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 50 828,78 грн., що становить 100 % реалізованого пального (а.с. 15).

За результатом адміністративного оскарження ГУ ДФС прийнято рішення від 07.11.2016 року №2423/10/15-32-10-01-07, яким податкове повідомлення-рішення від 05.09.2016 року №0000024000 скасоване та зобов'язано Ізмаїльську ОДПІ прийняти нове податкове повідомлення-рішення про застосування до ТОВ "Євро-Транзит" штрафних санкцій на суму 60 994,54 грн. (а.с. 77-80).

Ізмаїльською ОДПІ 16.11.2016 року прийнято нове податкове повідомлення - рішення №0000544000 про застосування до ТОВ "Євро-Транзит" штрафних санкцій у розмірі 60 994,54 грн., яке залишено без змін ДФС України за наслідками розгляду скарги позивача (а.с. 14).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не надав доказів складання та подання заяви у будь-якій формі про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального до податкового органу та не зареєструвався як платник акцизного податку, він не мав права здійснювати реалізацію пального.

Однак колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, при цьому зазначає наступне.

Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі - Закон № 909), який набрав чинності з 01.01.2016 року, розширено перелік платників акцизного податку за рахунок включення осіб, які здійснюють реалізацію пального (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ), та визначено порядок їх реєстрації контролюючими органами.

Відповідно до п. 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону № 909 п. 58 розділу І цього Закону стосовно запровадження акцизних накладних при реалізації пального, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального, набирає чинності з 01.03.2016.

Згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади , що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

З метою забезпечення виконання норм п.п. 212.3.4 п.212.3 ст.212 Кабінетом Міністрів України 24.02.2016 року прийнято Постанову № 113, якою затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального (далі - Порядок №113).

Пунктом 6 Порядку № 113 визначено, що реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується Мінфіном.

Заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством , електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Заява підписується керівником юридичної особи або уповноваженою особою, фізичною особою - підприємцем або його представником.

Датою та часом подання заяви до контролюючого органу є дата та час, зафіксовані у квитанції про доставку (перша квитанція).

Відповідно до п.п. 7.8 Порядку не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви засобами системи електронного адміністрування реалізації пального особа реєструється платником податку шляхом включення її до реєстру платників або такій особі надсилається повідомлення про необхідність подання нової заяви у разі виявлення порушень вимог щодо електронного цифрового підпису, дотримання форми, встановленої наказом Мінфіну , порядку заповнення і подання заяви згідно з цим Порядком.

Інформація про результати розгляду заяви надсилається особі засобами електронного зв'язку в електронному вигляді у другій квитанції.

Датою реєстрації платника податку є дата включення його до реєстру платників.

В свою чергу, форма заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального затверджена наказом Міністерства фінансів України № 218 від 25.02.2016 року, який зареєстрований Міністерством юстиції України 17 березня 2016 року за №405/28535.

Таким чином, аналіз наведених правових норм дає судовій колегії підстави для висновку, що станом на 01 березня 2016 року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, в даному випадку Міністерством фінансів України, не було доведено у встановленому законом порядку платникам податків форму заяви про реєстрацію платником акцизного податку та не було забезпечено можливість електронного заповнення такої заяви.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі договору поставки №29/02/1 від 29.02.2016 року ТОВ "Євро-транзит" 01 березня 2016 року реалізовано TOB "Терра-ойл" бензин та дизельне паливо на загальну суму 60 994,54 грн., що підтверджується, зокрема видатковою накладною №2 від 01.03.2016 року, довіреністю №1 на отримання товарно-матеріальних цінностей від TOB "Євро-транзит" від 01.03.2016 року та податковою накладною №4 від 01.03.2016 року (а.с. 35 - 38).

Реалізацію пального здійснено без реєстрації платником акцизного податку, оскільки, як зазначалося вище, Міністерством фінансів України не було доведено у встановленому законом порядку платникам податків форму заяви про реєстрацію платником цього податку та не було забезпечено можливість електронного заповнення такої заяви.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що позивач мав скласти та подати до податкового органу заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального у будь-якій формі, адже відповідно до вимог наведених вище правових норм така заява має відповідати встановленій формі та подаватися виключно в електронній формі.

Не може бути визнана правильною з точки зору дотримання правового принципу верховенства права, забезпечення особі права безперешкодно володіти та користуватися належним їй на праві власності майном і позиція суду першої інстанції стосовно того, що за відсутності затвердженої форми заяви про реєстрацію платником акцизного податку позивач мав дочекатися затвердження такої форми, зареєструватися платником цього податку і лише після цього реалізовувати пальне.

Так у справі "СЄРКОВ ПРОТИ УКРАЇНИ" в своєму рішенні від 7 липня 2011 року Європейський суд з прав людини наголосив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державного органу в мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення пункту 1 передбачає, що позбавлення власності можливе тільки на умовах, передбачених законом , а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення в дію законів . Більше того, верховенство права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, притаманне всім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності та не було свавільним (див. рішення у справі Ятрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999 II).

В свою чергу, відповідно до ст.1 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно - правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.92 року №493/92 нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Статтею 3 Указу передбачено, що нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Згідно п.7 ст.15 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" накази міністерства, які є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Аналізуючи наведені правові норми, судова колегія зазначає, що за умов недотримання центральними органами виконавчої влади законодавства щодо своєчасної державної реєстрації нормативно-правового акту та офіційного його оприлюднення, ці та інші державні органи не вправі вимагати від суб'єктів правовідносин, що врегульовані таким нормативним актом, виконання його приписів, та, відповідно, застосовувати до цих суб'єктів будь-які санкції.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що за наведених вище підстав податковий орган безпідставно, всупереч вимог чинного законодавства прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, тому воно підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки судом першої інстанції досліджено всі обставини справи, проте їм надано невірну правову оцінку, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.2 ч.1 ст. 198, ст.201, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-транзит"- задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-транзит" до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-транзит" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 16.11.2016 року №0000544000 про застосування штрафних санкцій.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: Л.В. Стас

ОСОБА_3