ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23.05.2017 Справа № 904/4382/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ 2009", 49098, м. Дніпро, вул. Білостоцького, 159.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ", 49098, м. Дніпро, вул. Білостоцького, 98.
про стягнення 158 433,00 грн.
Суддя Панна С.П.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. № б/н від 07.04.2017 року.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест 2009" до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест" про стягнення грошових коштів у сумі 158433,00 грн., судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору новації про заміну боргу, який виник з договору оренди на позикове зобов`язання від 30.04.2014р.
Відповідач у судове засідання 23.05.2017 року не з'явився, повноважного представника не направив, відзив на позов не надав.
Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У відповідності до вимог ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
30.12.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест 2009" (далі-орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест" (далі-орендар) укладено договір №1 оренди нерухомості.
Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець на підставі статуту передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне володіння і користування) для здійснення статутної діяльності приміщення будівлі (далі-майно) площею 4024,1 м 2 , розміщене за адресою: м.Запоріжжя, вул..Космічна, 121б, що знаходиться на балансі орендодавця.
Згідно п.2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном на термін, указаний у договорі, з моменту підписання акту прийому-передачі.
Орендна плата за 1м 2 становить (відповідно) нежитлові приміщення (площа - 4024,1 кв.м.) 9,00 грн. без ПДВ. (п.3.1 договору).
Відповідно до п.9.1 договору, строк договору обчислюється з 01 січня 2010року, за умови підписання сторонами акту приймання-передачі орендарем об'єкту оренди та становить 2 календарних роки та 11 місяців, тобто до 30 листопада 2012 року.
На підставі акту приймання-передачі об'єкта оренди відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення площею 4024,1 м 2 (а.с.9).
Вартість оренди склала 36216,90 грн. без ПДВ з урахуванням ПДВ в сумі 7243,38 грн., орендна плата на місяць складала 43460,28 грн.
Згідно додаткової угоди №1 від 01.11.2012 року орендар зменшив площу
займаних приміщень до 2635,21 кв.м., у зв'язку з чим сума орендної плати за місяць складала 28460,27 грн.
Додатковою угодою до договору оренди №2 від 30 листопада 2012 року строк дії договору оренди нерухомості подовжено до 30 листопада 2014 року.
За період з 2009 року по травень 2015 року відповідач сплачував орендну плату частково.
30.04.2014 року позивач та відповідач підписали Акт звірки взаєморозрахунків, за яким борг відповідача складав 52426,84 грн. (а.с.12).
30.04.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест 2009" (далі-кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест (далі-боржник) було укладено договір новації про заміну боргу, який виник на підставі договору оренди на позикове зобов'язання.
Згідно п.1.1 договору, у відповідності із ст.604 ЦК України, кредитор та боржник домовились про припинення новацією зобов'язань, які виникли на підставі договору оренди №1 від 30.12.2009р., яким передбачено платне користування площами нежитлового приміщення кредитора. Заборгованість боржника перед кредитором станом на момент підписання даного договору новації згідно обліку та складених сторонами актів звірки складає 524264,84 грн.
Відповідно до п.1.3.1 договору новації, боржник зобов'язується повернути грошову суму, вказану в п.1.1 даного договору в строк до 30.04.2015р.
Після підписання договору новації відповідач перерахував позивачу грошові кошти на загальну суму 365831,84 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.
Враховуючи сплив строку на повернення коштів, що встановлений договором новації - до 30.04.2015р., борг вважається непогашеним.
Вказаний договір відповідає вимогам ст. 1053 ЦК України, відповідно до положень якої за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням, а також вимогам ч. 2 ст. 604 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягаю задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ", 49098, м. Дніпро, вул. Білостоцького, 98, ЄДРПОУ 32186536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ 2009", 49098, м. Дніпро, вул. Білостоцького, 159, ЄДРПОУ 36727496) грошові кошти в сумі 158 433 (сто п`ятдесят вісім тисяч чотириста тридцять три) грн. 00 коп., судового збору в розмірі 2377 (дві тисячі триста сімдесят сім) грн. 00 коп., про що видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 29.05.2017
Суддя ОСОБА_2
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2017 |
Оприлюднено | 02.06.2017 |
Номер документу | 66799946 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Панна Світлана Павлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні