Рішення

від 29.05.2017 по справі 904/2252/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.05.2017 Справа № 904/2252/17 За позовом Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до відповідача -1: Громадської організації "Будинок Вчених", м. Дніпро

відповідача -2: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -1 - ОСОБА_1, смт. Масандра м.Ялта АР Крим

про визнання недійсним договору

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність №06-66-68-69-65/1084 від 27.02.17р.;

від відповідача -1 - не з'явився;

від відповідача -2 - ОСОБА_3, довіреність № 689/1001 від 14.12.16р.

від третьої особи - не з'явився.

Суть спору :

Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Громадської організації "Будинок Вчених" (далі - відповідач - 1) та Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - відповідач - 2), в якому просить суд:

- визнати недійсним з моменту укладення договір на постачання електричної енергії №064203 від 13.02.2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" та Громадською організацією "Будинок Вчених".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність у відповідача - 1 необхідного обсягу дієздатності на момент укладення оспорюваного договору з огляду на нікчемність Договору про безоплатне користування нежитловими приміщеннями від 20.12.2014р.

Відповідач-1 не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання 22.05.2017 року, про час та місце розгляду справи повідомлений належно. Письмовий відзив на позов та документи на вимогу суду не надав.

Відповідач-2 надав відзив на позов, за змістом якого вказує, що визнання оспорюваного договору недійсним можливо лише на майбутнє.

Ухвалою від 15.05.2017 року господарським судом залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1.

Представник від третьої особи в судове засідання не з'явився, пояснення на позов не надав.

З огляду на те, що починаючи з 27.03.2014 року поштові відправлення, які направлені УДППЗ Укрпошта з материкової частини України не приймаються поштою АР Крим та м.Севастополя та повертаються у зворотному напрямку, Укрпоштою призупинено приймання поштових відправлень в напрямку півострова Крим.

За викладених обставин, до матеріалів справи долучено витяг з офіційного сайту Господарського суду Дніпропетровської області http://dp.arbitr.gov.ua/, згідно якого Господарским судом повідомлено третю особу щодо часу та місця проведення судового засідання з розгляду даної справи.

Ухвалою від 19.04.2017 року строк вирішення спору продовжено за клопотанням відповідача-2 терміном на 15 днів згідно приписів статті 69 ГПК України.

Справа розглядається у зв'язку із закінченням строку розгляду спору, встановленого положеннями статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача -2, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 19.05.2016 №59466487, будівля №2, яка розташована вул. ОСОБА_4 (вулиця Куйбишева) у м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), є об'єктом права державної власності в особі Міністерства юстиції України.

17.05.2016року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено повідний запис про державну реєстрацію прав на вказане нерухоме майно за 14578394.

Згідно наказу Міністерства юстиції України від 28.04.2016 року №200/7 та акту приймання-передачі від 26.04.2016 року зазначене майно знаходиться в оперативному управлінні Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області позивача у справі.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 03.09.2014 №240/55 "Про надання згоди на передачу з комунальної у державну власність об'єкта нерухомого майна - адміністративної будівлі за адресою: вул. Куйбишева, 2" та рішення Дніпропетровської міської ради від 29.10.2014 №36/56 "Про внесення змін до рішення міської ради від 03.09.2014 №240/55 "Про надання згоди на передачу з комунальної у державну власність об'єкта нерухомого майна - адміністративної будівлі за адресою: вул. Куйбишева, 2", також Розпорядженням КМУ від 20.01.2016 №95-р та наказом Міністерства юстиції України від 28.04.2016 №200/7 зазначену будівлю за актом приймання - передачі від 26.04.2016 було передано на баланс позивача.

23.12.2016 року позивач звернувся до відповідача-2 із заявою №104695/1600 про залучення до договору про постачання електричної енергії на об'єкт, що знаходиться за адресою: вул. ОСОБА_4 (Куйбишева), 2 м. Дніпро.

Відповідач-2, посилаючись на приписи пункту 6.18 "Правил користування електричною енергією", затвердженою постановою НКПРЕ України 31.07.1996 року 28 (зі змінами), відмовив в укладенні вказаного договору зазначивши, що укладення вказаного договору можливе за умови розірвання договору про постачання електричної енергії №064203 від 13.02.2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" та Громадською організацією Будинок вчених .

Листом від 05.01.2017 року, направленого на ім'я керівника структурного підрозділу відповідача -2, відповідач-1 відмовився від розірвання договору про постачання електричної енергії №064203 від 13.02.2013 року, посилаючись на існування діючого договору про безоплатне користування нежитловими приміщеннями від 22.12.2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ГО Будинок вчених .

Враховуючи викладене, з огляду на нікчемність договору про безоплатне користування нежитловими приміщеннями від 22.12.2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ГО Будинок вчених , позивач просить суд визнати недійсним договір про постачання електричної енергії №064203 від 13.02.2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" та Громадською організацією "Будинок вчених".

Суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст.207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

З інформаційної довідки №64541958 від 28.07.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається наступне:

- з 06.11.2007 року право приватної власності на будівлю №2 по вул. Винниченка Володимира (Куйбишева) у м. Дніпро (Дніпропетровськ) зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.10.2007 року;

- з 11.02.2011 року право комунальної власності на будівлю №2 по вул. Винниченка Володимира (Куйбишева) у м. Дніпро (Дніпропетровськ) зареєстровано за територіальною громадою Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на підставі дублікату (першого) свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради серії САЕ №053005 від 11.02.2011р.

22.12.2011 року між ОСОБА_1 (позикодавцем) та Громадською організацією "Будинок вчених" (користувач) укладено договір безоплатного користуванням нежитловим приміщенням, за умовами пункту 1.1. якого, позикодавець передає, а користувач приймає у користування нежитлові приміщення (далі - приміщення), що знаходиться за адресою - м. Дніпропетровськ, вул. Куйбишева, 2. Приміщення, що передаються за даним договором належить позикодавцю на праві власності на підставі документа (вилучення) про реєстрацію права власності, зареєстрованого Дніпропетровським БТІ за №13494771.

Між тим, за змістом приписів абзаців 1, 2 пункту 18 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що

порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

З огляду на те, що при укладенні ОСОБА_1 із Громадською організацією "Будинок вчених" договору безоплатного користуванням нежитловим приміщенням від 22.12.2011 року, ним було передано у безоплатне користування Громадській організації "Будинок вчених" нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою - м. Дніпропетровськ, вул. Куйбишева, 2, яке станом на час укладення вказаного договору, перебувало у комунальній власності територіальної громади Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, в силу приписів статті 228 Цивільного кодексу України, договір безоплатного користуванням нежитловим приміщенням від 22.12.2011 року є таким, що порушує публічний порядок, а отже визнається судом нікчемним.

При цьому, наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК України)

Так, положеннями пункту 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що 13.02.2013 року між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (постачальник) та Громадською організацією Будинок вчених (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії, за змістом пункту 1.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії і забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 120,0 кВт, величини і об'єктах споживача визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п.1.3 "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою НКПРЕ України 31.07.1996 року № 28 (зі змінами в редакції на час укладання спірного договору) постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки уповноваженою власником особою та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

За змістом положень пункту 5.4 вказаних Правил для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач або субспоживач) має надати відповідній організації, зокрема, копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт приміщення або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці) об'єкта.

До того ж, пунктом 1.2 Правил визначено, що споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що укладення договору на постачання електричної енергії можливе лише за умови наявності у юридичної чи фізичної особи, на об'єкт якої має поставлятись електрична енергія, права власності або права користування, що підтверджується відповідними документами.

Громадською організацією Будинок вчених набуто право користування приміщеннями, що знаходиться за адресою - м. Дніпропетровськ, вул. Куйбишева, 2, на підставі договору безоплатного користуванням нежитловим приміщенням від 22.12.2011 року, який в розумінні приписів статті 228 ЦК України, є нікчемним, а тому враховуючи приписи частини 1 статті 216 ЦК України, договір про постачання електричної енергії №064203 від 13.02.2013 року підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Положеннями пункту 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України визначено, що частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання недійсним договору про постачання електричної енергії №064203 від 13.02.2013 року з моменту набрання рішенням законної сили.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 п.4.1 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну.

Згідно ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 600,00 грн. підлягає стягненню з відповідачів порівну, що дорівнює сумі 800, 00грн.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним , з моменту набрання рішенням законної сили, договір про постачання електричної енергії №064203 від 13.02.2013 року, укладений між Громадською організацією "Будинок Вчених" (49000, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, буд.2; код ЄДРПОУ 36161541) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд.22; код ЄДРПОУ 23359034).

Стягнути з Громадської організації "Будинок Вчених" (49000, м.Дніпро, вул. Володимира Винниченка, буд.2; код ЄДРПОУ 36161541) на користь Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, 21А; код ЄДРПОУ 34984907) суму 800, 00 грн. судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд.22; код ЄДРПОУ 23359034) на користь Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, 21А; код ЄДРПОУ 34984907) суму 800, 00 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Повне рішення складено 29.05.2017