Рішення

від 22.11.2016 по справі 905/2591/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.11.2016р. Справа №905/2591/16 Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

при секретарі судового засідання Кащеєві А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Київ, в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю Прогресс-Мет , м.Маріуполь Донецької області

про: стягнення 66955грн. штрафу за неправильне зазначення маси вантажу

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за дов. б/н від 19.04.2016р.,

від відповідача: ОСОБА_3 - за дов.№18 від 19.03.2016р.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

22.11.2016р. з 14-37год. до 14-42год.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» , м.Київ, в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Дніпро звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Прогресс-Мет , м.Маріуполь Донецької області про стягнення 66955грн. штрафу за неправильне зазначення маси вантажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: залізничну накладну №48951859 від 20.06.2016р., комерційний акт НА №001055/137 від 26.06.2016р.; технічний паспорт вагонних ваг №89 станції ОСОБА_1 залізниці, тощо.

В позові викладено розрахунок заявленої до стягнення суми (а.с.5).

Ухвалою суду від 18.10.2016р. в порядку ст.69 ГПК України за клопотанням відповідача строк розгляду спору продовжувався на 15 днів (а.с.28, 30).

Позивач протягом розгляду справи з супровідним листом б/н від 22.11.2016р. надав оригінали акту загальної форми №732 від 26.06.2016р. та комерційного акту НА №001055/137 від 26.06.2016р., а також розрахунок провізної плати і суми штрафу (а.с.49-53).

Відповідач протягом розгляду справи з клопотанням б/н від 07.11.2016р. надав відзив б/н від 07.11.2016р., в якому просив зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати, а також копії документів на підтвердження свого правового статусу (а.с.33-48).

Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши документи, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, керуючись законом, суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю Прогресс-Мет (Вантажовідправник, відповідач) зі станції Сартана Донецької залізниці на станцію Нижньодніпровськ-Вузол ОСОБА_1 залізниці відвантажило на адресу Публічного акціонерного товариства Інтерпайп Дніпропетровський Втормет (Вантажоодержувач) за залізничною накладною №48951859 брухт чорних металів навалом у напіввагоні №60762002 (а.с.10).

При оформленні залізничної накладної №48951859 відповідачем зазначено масу вантажу у вагоні №60762002: нетто - 63100кг.

Як свідчать розділи 24, 26 та 55 залізничної накладної, маса вантажу визначена Відправником на автомобільних вагах. Правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник Відправника. На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень. В розділі 7 накладної значиться, що вантаж маркований вапном по всій поверхні вантажу; вивантаження без засобів механізації неможливе.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч.3 ст.909 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч.2 ст.908 ЦК України, ч.5 ст.307 Господарського кодексу (далі - ГК) України).

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України (далі - Статут) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082), вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні, без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На проміжній станції ОСОБА_1 залізниці було проведено переважування, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагоні №60762002 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній (акт загальної форми №732 від 26.06.2016р. - а.с.50). За результатами перевірки станцією ОСОБА_1 залізниці складено комерційний акт НА №001055/137 від 26.06.2016р. (далі - комерційний акт, а.с.9), відповідно до якого за результатами контрольного переважування на справник електронних 150-тонних вагонних вагах станції ОСОБА_1 фактично виявилось, що у вагоні №60762002 вага брутто складає 85940кг, тара - 23800кг, нетто - 62140кг, що менше ваги, зазначеної в документі, на 960кг . У комерційному акті також містяться відомості про те, що в комерційному відношенні навантаження у вагоні на рівні бортів, вантаж укритий листами укриття і маркований вапном, обриси навантаження не порушені. Вагон технічно справний, люки, двері зачинені.

Згідно даних технічного паспорту вагонних ваг №89 станції ОСОБА_1 залізниці дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 16.11.2012р., міжповірочний інтервал ЗВВТ - 1 раз на 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців; відмітки у паспорті свідчать, що остання державна повірка ваг відбулась 18.05.2016р., огляд-перевірка здійснений 18.05.2016р., ваги придатні для застосування (а.с.11-12).

Судом встановлено, що комерційний акт підписаний належними особами відповідно до вимог п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р. (далі - Правила складання актів).

На виконання п.12 Правил складання актів на станції Нижньодніпровськ-Вузол ОСОБА_1 залізниці був заповнений розділ "Є" комерційного акта, відповідно до якого при перевірці вантажу різниці проти даного акту не виявлено. Вказаний розділ засвідчений штемпелем станції призначення та підписами уповноважених осіб, чим підтверджено правильність зазначених у ньому відомостей.

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Спосіб визначення маси зазначається у накладній. Маса вантажу згідно зі ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення визначається відправником.

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084), а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Відповідно до п.п.2.1, 2.2. Правил оформлення перевізних документів графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Правильність внесених у залізничну накладну відомостей своїм підписом підтверджує представник відправника (п.2.3. Правил оформлення перевізних документів).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно зі ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що невідповідність фактичної маси вантажу масі, зазначеній Відправником (відповідачем) у залізничній накладній, засвідчено належним та допустимим доказом - комерційним актом НА №001055/137 від 26.06.2016р., який є підставою для покладення на Відправника відповідальності, передбаченої ст.122 Статуту.

Суд також бере до уваги, що вантаж прибув у завантаженому засобами Відправника технічно справному вагоні, слідів доступу до вантажу комерційним актом не зафіксовано. Викладене підтверджує факт неправильного зазначення в накладній маси вантажу Відправником. Доказів, які свідчили б про намагання оскаржити викладені у комерційному акті відомості, сторонами суду не надано.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (п.5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів). Аналогічні положення містить ст.122 Статуту.

Відповідно до ст.118 Статуту штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами. При цьому штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. і зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. за №862/5083, встановлено, що межа граничного розходження визначення маси нетто становить 0,2%. Отже, межа граничного розходження маси нетто у вагоні №60762002 становить 162,2кг, в той час як виявлене недовантаження складає 960кг.

Провізна плата за перевезення вантажу у вагоні №60762002 згідно розрахунку позивача складає 13391грн. (а.с.53). Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу у загальному розмірі 66955грн. є арифметично вірним, відповідає приписам ст.ст.118, 122 Статуту. Таким чином, вимоги позивача до Вантажовідправника є обґрунтованими.

У відзиві б/н від 07.11.2016р. відповідач просив зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати (а.с.34-35). Заперечень на відзив від позивача не надійшло.

Відповідно до ч.2 ст.233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд приймає до уваги, що ч.1 ст.550 ЦК України встановлює загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте ч.3 ст.551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право під час прийняття рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Матеріали справи не містять доказів того, що у даному випадку неправильне зазначення маси вантажу спричинило збитки залізниці та/або іншим учасникам господарських відносин.

Комерційним актом встановлено, що фактично у вагоні №60762002 мало місце недовантаження, а отже, підвищеного навантаження на рухомий склад не було.

Суд також враховує, що навантаження відбувалось 20.06.2016р. на станції Сартана Донецької залізниці, а відповідно до наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» Донецька область відноситься до районів проведення антитерористичної операції з квітня 2014 року.

Приймаючи до уваги наведені обставини, суд вважає за можливе скористатись правом, наданим п.3. ст.83 ГПК України, та зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати - тобто до 13391грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 13391грн.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до приписів ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.129 Конституції України та на підставі ст.ст.908, 909, 550, 551 Цивільного кодексу України; ст.ст.233, 307 Господарського кодексу України; ст.ст.2, 5, 6, 23, 24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України; Правил оформлення перевізних документів, затв. Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084; Правил приймання вантажів до перевезення, затв. Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082; Правил складання актів, затв. Наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р.; п.27 Правил видачі вантажів, затв. наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р.; наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» ; ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Київ, в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю Прогресс-Мет , м.Маріуполь Донецької області про стягнення 66955грн. штрафу за неправильне зазначення маси вантажу - задовольнити частково.

Розмір стягуваної суми штрафу зменшити до 13391грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Прогресс-Мет (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 116-А, офіс 202/4; ідентифікаційний код 38755258) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) 13391грн. штрафу за неправильне зазначення маси вантажу, 1378грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 22.11.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2016р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 3 примірники:

1 - до справи, 2 - сторонам у справі