Рішення

від 24.05.2017 по справі 910/5730/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2017Справа №910/5730/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СМД Інжиніринг до про Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСХОЛДИНГ стягнення заборгованості у розмірі 272 136 грн. 99 коп. Представники:

від Позивача: Гресік С.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю СМД Інжиніринг (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСХОЛДИНГ (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 272 136 грн. 99 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 27.10.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю СМД Інжиніринг (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНСХОЛДИНГ (Експедитор) було укладено Договір №2710/2016, відповідно до умов якого Експедитор зобов'язався за дорученням Клієнта за винагороду і за рахунок Клієнта організувати виконання інформаційно - консультаційних (або транспортно - експедиційних послуг), пов'язаних з перевезеннями вантажів, вказаних Клієнтом по лініях залізниць України, СНД і Західної Європи. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору на підставі виставлених рахунків - фактур він здійснив перерахування грошових коштів у загальному розмірі 220 000 грн. 00 коп., проте Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив надання експедиторських послуг у передбачені Договором строки. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю СМД Інжиніринг в розмірі 220 000 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСХОЛДИНГ 50% річних у розмірі 30 136 грн. 99 коп. та пеню у розмірі 22 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 року порушено провадження у справі № 910/5730/17, судове засідання призначено на 26.04.2017 року.

25.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.04.2017 року.

26.04.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.04.2017 року не виконав.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Сторін надати докази на підтвердження виставлення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСХОЛДИНГ" рахунків на оплату за Договором №2710/2016 від 27.10.2016 року.

2) Позивача:

- надати докази на підтвердження подачі заявки на перевезення відповідно до п.2.1.4 Договору №2710/2016 від 27.10.2016 року;

- здійснити обґрунтований розрахунок пені та 50 % річних із зазначенням періоду початку прострочки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСХОЛДИНГ" та закінчення такого нарахування, відповідно до вимог ч. 5 ст. 254, ст. 530 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

3) Відповідача:

- надати докази на підтвердження повернення грошових коштів за Договором №2710/2016 від 27.10.2016 року у розмірі 220 000,00 грн.;

- надати докази на підтвердження надання послуг відповідно до п.п.2.1.4., 4.2., 4.5. Договору №2710/2016 від 27.10.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 року відкладено розгляд справи на 24.05.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

18.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, якою просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСХОЛДИНГ заборгованість у розмірі 319 060 грн. 27 коп.

18.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 року повернуто заяву про збільшення розміру позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю СМД Інжиніринг від 18.05.2017 року без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України.

В судовому засіданні 24 травня 2017 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверта у зв'язку з непроживанням за адресою, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСХОЛДИНГ є 03055, м.Київ, ПРОВУЛОК ТБІЛІСЬКИЙ, будинок 4/10.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/5730/17 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСХОЛДИНГ , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 24 травня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

27.10.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю СМД Інжиніринг (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНСХОЛДИНГ (Експедитор) було укладено Договір №2710/2016, відповідно до умов якого Експедитор зобов'язався за дорученням Клієнта за винагороду і за рахунок Клієнта організувати виконання інформаційно - консультаційних (або транспортно - експедиційних послуг), пов'язаних з перевезеннями вантажів, вказаних Клієнтом по лініях залізниць України, СНД і Західної Європи.

Відповідно до п.2.1.4 Договору Експедитор зобов'язався організувати заявлене Клієнтом перевезення в строк не пізніше 7 робочих днів з моменту подачі заявки і оплати вартості перевезення.

Згідно з п.3.1 Договору оплата вартість послуг за цим Договором визначається в гривнях. Вартість послуг вказується в рахунках Експедитора.

Оплата послуг і інших платежів за Договором здійснюється Клієнтом на умовах 100% попередньої оплати на підставі рахунків Експедитора протягом 2 банківських днів з моменту передачі рахунків Клієнтові. (п.4.1 Договору)

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що датою виконання послуг наданих Експедитором за цим Договором вважається дата відправлення вагонів відповідно до дати календарного штемпеля на залізничній накладній чи даних перевізника.

Відповідно до п.4.5 Договору за результатами кожного перевезення чи наданої послуги, або за певний період, Сторони не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, складають і підписують Акт виконаних робіт/наданих послуг, в якому фіксується сума провізних платежів, вартість винагороди і у разі потреби додаткові платежі, збори і тому подібне.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що за прострочення організації перевезення на строк понад 3 дні Експедитор на вимогу Клієнта оплачує штрафні санкції - пеню у розмірі 0,1% від суми винагороди Експедитора за кожен день прострочення. Крім того, в разі здійснення Клієнтом передоплати, Експедитор на вимогу Клієнта зобов'язаний сплатити також 50% річних від суми передоплати за неправомірне користування чужими грошима.

У п.9.1 Договору визначено, що даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 року, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №2710/2016 від 27.10.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНСХОЛДИНГ засобами електронного зв'язку виставило Товариству з обмеженою відповідальністю СМД Інжиніринг рахунки на оплату №25 від 27.10.2016 року на суму 150 000 грн. 00 коп. та №26 від 27.10.2016 року на суму 70 000 грн. 00 коп., які були оплачені останнім, що підтверджується платіжними дорученнями №22 від 27.10.2016 року на суму 150 000 грн. 00 коп. та №24 від 28.10.2016 року на суму 70 000 грн. 00 коп.

Крім того, виконання умов Договору №2710/2016 від 27.10.2016 року Позивач надіслав на адресу Відповідача заявку №03-11 від 03.11.2016 року на здійснення транспортно - експедиційних послуг на перевезення відсіву гранітної фракції зі станції відправлення Хлистунівка на станцію призначенню ст. Рогатин Львівської залізниці, що підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції Товариства з обмеженою відповідальністю СМД Інжиніринг .

28.12.2016 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №28-12/2016 з вимогою сплатити грошові кошти у розмірі 243 461 грн. 64 коп., що підтверджується рекомендованим повідомленням, яке повернулось на адресу Позивача за закінченням встановленого терміну зберігання.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив надання експедиторських послуг у передбачені Договором строки. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю СМД Інжиніринг в розмірі 220 000 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСХОЛДИНГ 50% річних у розмірі 30 136 грн. 99 коп. та пеню у розмірі 22 000 грн. 00 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СМД Інжиніринг підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору №2710/2016 від 27.10.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №2710/2016 від 27.10.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНСХОЛДИНГ засобами електронного зв'язку виставило Товариству з обмеженою відповідальністю СМД Інжиніринг рахунки на оплату №25 від 27.10.2016 року на суму 150 000 грн. 00 коп. та №26 від 27.10.2016 року на суму 70 000 грн. 00 коп., які були оплачені останнім, що підтверджується платіжними дорученнями №22 від 27.10.2016 року на суму 150 000 грн. 00 коп. та №24 від 28.10.2016 року на суму 70 000 грн. 00 коп.

Крім того, виконання умов Договору №2710/2016 від 27.10.2016 року Позивач надіслав на адресу Відповідача заявку №03-11 від 03.11.2016 року на здійснення транспортно - експедиційних послуг на перевезення відсіву гранітної фракції зі станції відправлення Хлистунівка на станцію призначенню ст. Рогатин Львівської залізниці, що підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції Товариства з обмеженою відповідальністю СМД Інжиніринг .

Відповідно до п.2.1.4 Договору Експедитор зобов'язався організувати заявлене Клієнтом перевезення в строк не пізніше 7 робочих днів з моменту подачі заявки і оплати вартості перевезення.

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНСХОЛДИНГ повинно було організувати перевезення за Договором №2710/2016 від 27.10.2016 року на підставі заявки №03-11 від 03.11.2016 року у строк не пізніше 14.11.2016 року.

Однак, як встановлено Судом, Відповідачем до теперішнього часу не було організовано виконання транспортно - експедиційних послуг, пов'язаних з перевезеннями вантажів, вказаних Клієнтом по лініях залізниць України, всупереч умовам Договору №2710/2016 від 27.10.2016 року.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що датою виконання послуг наданих Експедитором за цим Договором вважається дата відправлення вагонів відповідно до дати календарного штемпеля на залізничній накладній чи даних перевізника.

Відповідно до п.4.5 Договору за результатами кожного перевезення чи наданої послуги, або за певний період, Сторони не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, складають і підписують Акт виконаних робіт/наданих послуг, в якому фіксується сума провізних платежів, вартість винагороди і у разі потреби додаткові платежі, збори і тому подібне.

Крім того, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНСХОЛДИНГ послуг з перевезення за Договором №2710/2016 від 27.10.2016 року на підставі заявки №03-11 від 03.11.2016 року, а саме Акт виконаних робіт/наданих послуг, відповідні залізничні накладні.

28.12.2016 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №28-12/2016 з вимогою сплатити грошові кошти у розмірі 243 461 грн. 64 коп., що підтверджується рекомендованим повідомленням, яке повернулось на адресу Позивача за закінченням встановленого терміну зберігання.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю СМД Інжиніринг в розмірі 220 000 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив організацію перевезення та не здійснив повернення суми попередньої оплати в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 220 000 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 50% річних у розмірі 30 136 грн. 99 коп. та пеню в розмірі 22 000 грн. 00 коп.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що за прострочення організації перевезення на строк понад 3 дні Експедитор на вимогу Клієнта оплачує штрафні санкції - пеню у розмірі 0,1% від суми винагороди Експедитора за кожен день прострочення. Крім того, в разі здійснення Клієнтом передоплати, Експедитор на вимогу Клієнта зобов'язаний сплатити також 50% річних від суми передоплати за неправомірне користування чужими грошима.

Відповідно до статті 536 Цивільного Кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами.

Суд звертає увагу, що право на нарахування та отримання процентів за користування коштами у разі їх безпідставного одержання передбачено законом. Проте, вказана стаття не встановлює розміру процентів за користування грошовими коштами відсилаючи кредитора та боржника з метою вирішення цього питання до договору або закону. Крім того, проценти у розумінні зазначених правових норм застосовуються тільки у випадках користування чужими, тобто залученими на певний строк, коштами за відсутності прострочення виконання грошового зобов'язання або при умові про відстрочення чи розстрочення оплати за отриманий товар, виконані роботи чи надані послуги.

Суд, перевіривши розрахунок 50% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов'язання з 15.11.2016 року по 22.02.2017 року у розмірі 30 136 грн. 99 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд, перевіривши розрахунок пені за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов'язання з 15.11.2016 року по 22.02.2017 року у розмірі 22 000 грн. 00 коп., вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСХОЛДИНГ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СМД Інжиніринг підлягає стягненню заборгованість у розмірі 220 000 грн. 00 коп., 50% річних у розмірі 30 136 грн. 99 коп. та пеня у розмірі 22 000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю СМД Інжиніринг - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСХОЛДИНГ (03055, м.Київ, ПРОВУЛОК ТБІЛІСЬКИЙ, будинок 4/10, Ідентифікаційний код юридичної особи 40799357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СМД Інжиніринг (03110, м. Київ, ВУЛИЦЯ СОЛОМ'ЯНСЬКА, БУДИНОК 14, Ідентифікаційний код юридичної особи 38898513) заборгованість у розмірі 220 000 (двісті двадцять тисяч) грн. 00 коп., 50% річних у розмірі 30 136 (тридцять тисяч сто тридцять шість) грн. 99 (дев'яносто дев'ять) коп., пеню у розмірі 22 000 (двадцять дві тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 4 082 (чотири тисячі вісімдесят дві) грн. 05 (п'ять) коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 29 травня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин