Рішення

від 26.05.2017 по справі 908/982/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/10/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2017 Справа № 908/982/17

за позовом Приватного підприємства Будтехноком - Бердянськ , 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, буд. 9

до відповідача ОСОБА_1 сільської ради Приморського району Запорізької області, 72151, Запорізька область, Приморський район, с. Борисівка, вул. Центральна, буд. 85

про стягнення коштів

Суддя Горохов І.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 16.01.2017;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 12.05.2017 від Приватного підприємства «Будтехноком - Бердянськ» , Запорізька область, м. Бердянськ надійшла позовна заява до ОСОБА_1 сільської ради Приморського району Запорізької області, Запорізька область, Приморський район, с. Борисівка про стягнення коштів.

12.05.2017 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 12.05.2017 порушено провадження у справі № 908/982/17, присвоєно справі номер провадження 15/10/17, судове засідання призначене на 26.05.2017.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі документальними доказами.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на виконання державної експертизи № 43 від 20.06.2013, щодо повноти та своєчасності розрахунків за виконані роботи, внаслідок чого виник борг в розмірі 3 012,00 грн., враховуючи умови договору та приписи чинного законодавства про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивачем нараховані 3% річних в розмірі 241,37 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 472,15 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України та умови договору на виконання державної експертизи № 43 від 20.06.2013.

На електрону адресу суду 24.05.2017 від відповідача надійшла заява № 03-17/270 від 24.05.2017 (вх. № 06-04/3842 від 24.05.2017) відповідно до якої відповідач зазначив, що проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить справу розглядати без участі представника ОСОБА_1 сільської ради Приморського району Запорізької області.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити .

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі документальними доказами.

В судовому засіданні 02.02.2017р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд встановив наступне.

20 червня 2013 року між Приватним підприємством Будтехноком - Бердянськ (виконавець, позивач у справі) та ОСОБА_1 сільською радою Приморського району Запорізької області (замовник, відповідач у справі) укладено договір на виконання державної експертизи № 43 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання щодо проходження державної експертизи проекту по об'єкту: Водопровід с. Лозанівка Приморського району Запорізької області .

Згідно з п. 2.1. договору вартість робіт по виконанню експертизи згідно цього договору відповідно до протоколу про договірну ціну становить: 3 012,00 грн. в т.ч. ПДВ - 20 % - 502,00 грн.

Після закінчення робіт з експертизи проекту виконавець надає замовнику акт здачі - приймання виконаних робіт. Замовник протягом 10 днів з дня отримання акта здачі-приймання виконаних робіт зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від його підписання, п. п. 3.1, 3.2 договору.

Відповідно до п. 3.4 договору оплату за виконані роботи замовник проводить в термін не більше 5 банківських днів з дня підписання ОСОБА_2 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) на виконання експертизи проекту будівництва відповідно до пред'явленого рахунку.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав взяте на себе зобов'язання за договором підряду, про що сторонами погоджено, підписано та скріплено печатками ОСОБА_2 здачі - приймання виконаних робіт від 30.05.2014 на суму 3 012,00 грн. Підписано без зауважень та заперечень.

В порушення умов договору відповідач не здійснив своєчасну оплату виконаних робіт.

Позивачем на адресу відповідача направлено вимоги № 18 від 16.02.2016 та № 45 від 27.09.2016 з проханням виконати зобов'язання з оплати проектних робіт, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 012, 00 грн. основного боргу підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ст. 610 Цивільного кодексу України.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо своєчасної оплати підрядних робіт у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, судом задовольняється вимога про стягнення із відповідача на користь позивача 3 012,00 грн. основного боргу.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 241,37 грн. за період з 07.06.2014 по 05.02.2017 та суму інфляційних втрат в розмірі 2 472,15 грн. за період з червня 2014 по грудень 2016.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного ОСОБА_3 України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, суд дійшов висновку, що до стягнення належить 241,13 грн. 3% річних, у зв'язку з невірністю розрахунку позивача.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат суд визнав виконаними вірно, а вимогу про стягнення інфляційних втрат в розмірі 2 472,15 грн. та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 сільської ради Приморського району Запорізької області (72151, Запорізька область, Приморський район, с. Борисівка, вул. Центральна, буд. 85; ідентифікаційний код 04353770) на користь Приватного підприємства Будтехноком - Бердянськ (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, буд. 9; ідентифікаційний код 34667294) суму основного боргу в розмірі 3 012 (три тисячі дванадцять) грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 241 (двісті сорок один) грн. 13 коп., суму інфляційних втрат в розмірі 2 472 (дві тисячі чотириста сімдесят дві) грн. 15 коп., судовий збір в розмірі 1 599 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 93 коп. Видати наказ.

В частині стягнення 3% річних в розмірі 0,24 грн. у позові відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України - 30 травня 2017 року.

ОСОБА_3 Горохов