Рішення

від 24.05.2017 по справі 910/1466/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2017Справа №910/1466/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Міністерства внутрішніх справ України до За участю про Товариства з обмеженою відповідальністю Профдобробут Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву стягнення заборгованості у розмірі 273 197 грн. 61 коп. Представники:

від Позивача: Пташнік Н.М. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

від Третьої особи: Григоренко І.В. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Міністерство внутрішніх справ України (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Профдобробут (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 273 197 грн. 61 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 08.05.2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Профдобробут (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6476, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення площею 218,80 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10 на 1 поверсі адміністративної будівлі, що перебуває на балансі Міністерства внутрішніх справ України (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.03.2013 р. і становить 2525050 грн. Також, 04.08.2014 року між Міністерством внутрішніх справ України (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Профдобробут (Орендар) було укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг, згідно з яким Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі в адмінбудинку МВС №1 за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10, а також надання комунальних послуг, а Орендар бере участь у витратах балансоутримувача на надання вказаних послуг пропорційно до займаної Орендарем площі якщо інше не випливає з характеру наданих Балансоутримувачем послуг за Договором. Як зазначає Позивач, Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів та витрат балансоутримувача станом на 01.01.2015 року. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 76 051 грн. 65 коп. та заборгованість з витрат балансоутримувача у розмірі 88 254 грн. 53 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Профдобробут штрафні санкції у розмірі 108 891 грн. 43 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2017 порушено провадження у справі № 910/1466/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.02.2017 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи. Зокрема, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

27.02.2017 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 31.01.2017 подав розрахунок заявлених до стягнення сум 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення оплати платежів за договором № 6476 від 08.05.2013 та розрахунок заявлених до стягнення сум 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення оплати послуг за обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі в адмінбудинку МВС № 1, а також за надані комунальні послуги згідно договору № 169ю/42 від 04.08.2014.

Також. 27.02.2017 представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 184 979, 50 грн., з якої 76 051, 65 грн. - основний борг за договором № 6476 від 08.05.2013 та 88 254, 53 грн. - основного боргу, штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що передбачено п. 7.1. договору за період з 11.12.2014 по 11.06.2015 - 20 673, 32 грн. за договором № 169ю/42 від 04.08.2014.

Крім того, 27.02.2017 через відділ автоматизованого документообігу суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву надійшли письмові пояснення, в яких зазначає, що зобов'язанні, взяті Товариством з обмеженою відповідальністю "Профдобробут" по договору оренди № 6476 від 08.05.2013, перед Державним бюджетом України, є виконаними, претензій майнового чи немайнового характеру на сьогоднішній день у Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профдобробут" не має.

У дане судове засідання представник відповідача не з'явився, причин неявки не повідомив.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Водночас, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Оскільки нез'явлення повноважного представника відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, суд вважає за необхідне відкласти розгляд даної справи, в межах розумного строку, з урахування часу, необхідного для належного повідомлення учасників процесу про час та дату наступного судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2017 року відкладено розгляд справи на 27.03.2017 року.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/1466/17, у зв'язку із неможливістю здійснювати правосуддя суддею Пригуновою А.Б.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/1466/17 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.03.2017 року прийнято справу №910/1466/17 до провадження, призначено судове засідання на 12.04.2017 року.

12.04.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача:

- здійснити обґрунтований розрахунок пені за кожним Актом (періодом) окремо із зазначенням періоду початку прострочки Товариства з обмеженою відповідальністю "Профдобробут" та закінчення такого нарахування, відповідно до вимог ч. 5 ст. 254, ст. 530 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України;

- надати належним чином оформлені Акти наданих послуг та рахунки-фактури відповідно до п.3.1. Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг №169Ю/42 від 04.08.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2017 року відкладено розгляд справи на 10.05.2017 року, у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи в судове засідання, витребуванням додаткових доказів по справі.

05.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог та документи на виконання вимог ухвали суду від 12.04.2017 року.

10.05.2017 року в судове засідання з'явились представники позивача та третьої особи. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив.

Суд відклав розгляд заяви Позивача про уточнення позовних вимог.

В судовому представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.

Суд, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представника позивача про продовження строків розгляду спору, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 24.05.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

22.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, якою просив Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Профдобробут заборгованість по орендній платі у розмірі 76 051 грн. 65 коп., 3% річних у розмірі 6 434 грн. 92 коп., інфляційні у розмірі 68 284 грн. 00 коп., заборгованість з витрат балансоутримувача у розмірі 88 254 грн. 53 коп., пеню у розмірі 13 648 грн. 23 коп., інфляційні у розмірі 73 562 грн. 71 коп., 3% річних у розмірі 7 005 грн. 05 коп.

В судовому засіданні 24 травня 2017 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав позовні вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Третьої особи надав усні пояснення по справі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверту, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Профдобробут є 03038, м. Київ, вул. Протасів Яр, буд. 3, літера Б.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/1466/17 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Профдобробут , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Що стосується заяв Міністерства внутрішніх справ України про збільшення розміру позовних вимог від 05.05.2017 року та 22.05.2017 року, Суд зазначає.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд зазначає, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. (п.3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції")

Враховуючи вищевикладене, Суд приймає Заяви Міністерства внутрішніх справ України до розгляду.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 24 травня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

08.05.2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Профдобробут (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6476, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення площею 218,80 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10 на 1 поверсі адміністративної будівлі, що перебуває на балансі Міністерства внутрішніх справ України (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.03.2013 р. і становить 2525050 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення їдальні, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи (п. 1.2 Договору).

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна. (п.2.1 Договору)

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 р., і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - березень 2013 р. 12625 рн. 25 коп.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. (п.3.2 Договору)

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У п. 3.6 Договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Відповідно до п. 3.11. Договору у разі розірвання за згодою сторін договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє 08.05.2013 р. до 08.04.2016 р. включно (п.10.1 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6476 від 08.05.2013 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно нежилі приміщення площею 218,80 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10 на 1 поверсі адміністративної будівлі, що перебуває на балансі Міністерства внутрішніх справ України (балансоутримувач), що підтверджується Актом приймання - передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10 від 08.05.2013 року.

07.11.2014 року Орендар повернув, а Орендодавець в свою чергу прийняв із користування державне нерухоме майно нежилі приміщення площею 218,80 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10 на 1 поверсі адміністративної будівлі, що перебуває на балансі Міністерства внутрішніх справ України (балансоутримувач), що підтверджується Актом приймання - передачі (повернення) нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10 від 07.11.2014 року.

12.11.2014 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю Профдобробут було укладено Договір про припинення договору оренди №6476 від 08.05.213 року, відповідно до якого чинність договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6476 від 08.05.2013, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Богомольца, 10 загальною площею 218,8 кв.м. достроково припинено за взаємною згодою сторін у зв'язку із надходженням заяви орендаря за договором оренди № 6476 від 08.05.2013 нерухомого майна.

Договір вважається припиненим з 07.11.2014 року (п. 2 Договору).

Також, 04.08.2014 року між Міністерством внутрішніх справ України (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Профдобробут (Орендар) було укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг №169Ю/42, згідно з яким Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі в адмінбудинку МВС №1 за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10, а також надання комунальних послуг, а Орендар бере участь у витратах балансоутримувача на надання вказаних послуг пропорційно до займаної Орендарем площі якщо інше не випливає з характеру наданих Балансоутримувачем послуг за Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору орієнтовна ціна договору на період з 01.01.2014 р. до 31.12.2014 р. складає 121 385, 06 грн. без ПДВ. Розмір щомісячної плати за надання послуг встановлюється в залежності від фактичних витрат теплової енергії (пропорційно займаній площі), холодної води (згідно норм водопостачання), електричної енергії тощо (згідно розрахунків).

Згідно п. 3.1. Договору розрахунки за надані у звітному місяці послуги проводяться орендарем шляхом безготівкового переказу коштів на реєстраційний рахунок балансоутримувача, вказаний у цьому договорі, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту наданих послуг на підставі рахунку-фактури балансоутримувача.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що при несвоєчасному внесенні плати, споживач сплачує на користь балансоутримувача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент нарахування, від суми невиконаного та/або неналежним чином виконаного зобов'язання, за кожен день прострочення його виконання.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, реєстрації у балансоутримувача і діє до 31.12.2014, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання сторонами. (п.10.1 Договору)

У п.10.2 Договору Сторони дійшли спільної згоди, що відповідно до положень ст. 631 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України та відповідно до п. 10.1. договору оренди від 08.05.2013 № 6476 умови даного договору поширюються на правовідносини, які склалися між сторонами з 01.01.2014 року.

Додатком № 1 до Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг №169Ю/42 від 04.08.2014 року Сторони погодили розрахунок відшкодування витрат балансоутримувача по забезпеченню у 2014 році комунальними та експлуатаційними послугами орендованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Профдобробут" приміщень в адміністративній будівлі № 1 за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10 (літній період 15.04.2014-14.10.2014).

Додатком № 2 до Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг №169Ю/42 від 04.08.2014 року Сторони погодили розрахунок відшкодування витрат балансоутримувача по забезпеченню у 2014 році комунальними та експлуатаційними послугами орендованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Профдобробут" приміщень в адміністративній будівлі № 1 за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10 (опалювальний період 01.01.2014-14.04.2014; 15.10.2014-31.12.2014).

08.12.2014 року між Міністерством внутрішніх справ України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профдобробут" було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг №169Ю/42 від 04.08.2014 року, відповідно до якої сторони дійшли взаємної згоди викласти п. 10.1. договору у наступній редакції: Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, реєстрації у балансоутримувача і діє до 07.11.2014, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання сторонами .

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів та витрат балансоутримувача станом на 01.01.2015 року. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 76 051 грн. 65 коп. та заборгованість з витрат балансоутримувача у розмірі 88 254 грн. 53 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Профдобробут 3% річних у розмірі 6 434 грн. 92 коп., інфляційні у розмірі 68 284 грн. 00 коп., пеню у розмірі 13 648 грн. 23 коп., інфляційні у розмірі 73 562 грн. 71 коп., 3% річних у розмірі 7 005 грн. 05 коп. з урахуванням Заяв про збільшення розміру позовних вимог від 05.05.2017 року та 22.05.2017 року, які прийняті Судом до розгляду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Міністерства внутрішніх справ України підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6476 від 08.05.2013 року та Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг №169Ю/42 від 04.08.2014 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6476 від 08.05.2013 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно нежилі приміщення площею 218,80 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10 на 1 поверсі адміністративної будівлі, що перебуває на балансі Міністерства внутрішніх справ України (балансоутримувач), що підтверджується Актом приймання - передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10 від 08.05.2013 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

07.11.2014 року Орендар повернув, а Орендодавець в свою чергу прийняв із користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення площею 218,80 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10 на 1 поверсі адміністративної будівлі, що перебуває на балансі Міністерства внутрішніх справ України (балансоутримувач), що підтверджується Актом приймання - передачі (повернення) нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10 від 07.11.2014 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

12.11.2014 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю Профдобробут було укладено Договір про припинення договору оренди №6476 від 08.05.213 року, відповідно до якого чинність договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6476 від 08.05.2013, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Богомольца, 10 загальною площею 218,8 кв.м. достроково припинено за взаємною згодою сторін у зв'язку із надходженням заяви орендаря за договором оренди № 6476 від 08.05.2013 нерухомого майна.

Договір вважається припиненим з 07.11.2014 року (п. 2 Договору).

Також, 04.08.2014 року між Міністерством внутрішніх справ України (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Профдобробут (Орендар) було укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг №169Ю/42, згідно з яким Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі в адмінбудинку МВС №1 за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10, а також надання комунальних послуг, а Орендар бере участь у витратах балансоутримувача на надання вказаних послуг пропорційно до займаної Орендарем площі якщо інше не випливає з характеру наданих Балансоутримувачем послуг за Договором.

08.12.2014 року між Міністерством внутрішніх справ України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профдобробут" було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг №169Ю/42 від 04.08.2014 року, відповідно до якої сторони дійшли взаємної згоди викласти п. 10.1. договору у наступній редакції: Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, реєстрації у балансоутримувача і діє до 07.11.2014, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання сторонами .

Суд зазначає, що факт наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Профдобробут перед Міністерством внутрішніх справ України за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6476 від 08.05.2013 року станом на 05.05.2017 року у розмірі 76 051 грн. 65 коп. та за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг №169Ю/42 від 04.08.2014 року у розмірі 88 254 грн. 53 коп. підтверджується матеріалами справи, а саме: детальними розрахунками заборгованості, наданими Позивачем.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості перед Міністерством внутрішніх справ України на загальну суму 163 306 грн. 18 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату орендних платежів та витрат балансоутримувача в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 163 306 грн. 18 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також з урахуванням Заяв про збільшення розміру позовних вимог від 05.05.2017 року та 22.05.2017 року, які прийняті Судом до розгляду, просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 15.03.2014 р. по 05.05.2017 р. у розмірі 6 434 грн. 92 коп., інфляційні у розмірі 68 284 грн. 00 коп. за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6476 від 08.05.2013 року, а також інфляційні у розмірі 73 562 грн. 71 коп., 3% річних за загальний період прострочки з 29.08.2014 р. по 05.05.2017 р. у розмірі 7 005 грн. 05 коп. за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг №169Ю/42 від 04.08.2014 року.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати по орендній платі за загальний період прострочки з 15.03.2014 р. по 05.05.2017 р. у розмірі 6 434 грн. 92 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку періоду перебігу прострочки Відповідача.

Так, у п. 3.6 Договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, тобто прострочка Відповідача починається з 16 числа місяця наступного за звітним.

Також Позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

За таких підстав, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати по орендній платі за загальний період прострочки з 18.03.2014 р. по 05.05.2017 р. у розмірі 6 419 грн. 94 коп.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати по відшкодуванню витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг за загальний період прострочки з 29.08.2014 р. по 05.05.2017 р. у розмірі 7 005 грн. 05 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних за період прострочки Відповідачем оплати по відшкодуванню витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних з 29.08.2014 р. по 05.05.2017 р. у розмірі 6 997 грн. 78 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов язання в зв язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних по оплаті орендної плати за період з 15.03.2014 року по 05.05.2017 року у розмірі 68 284 грн. 00 коп. підлягають частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку періоду перебігу прострочки Відповідача, а тому з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню інфляційні за період з 18.03.2014 року по 05.05.2017 року у розмірі 66 842 грн. 44 коп.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов язання в зв язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних по відшкодуванню витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг за загальний період прострочки з 29.08.2014 р. по 05.05.2017 р. у розмірі 73 562 грн. 71 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, з урахуванням Заяв про збільшення розміру позовних вимог від 05.05.2017 року та 22.05.2017 року, які прийняті Судом до розгляду, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню по відшкодуванню витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг послуг за загальний період прострочки з 29.08.2014 р. по 05.05.2017 р. у розмірі 13 648 грн. 23 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов язань №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що при несвоєчасному внесенні плати, споживач сплачує на користь балансоутримувача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент нарахування, від суми невиконаного та/або неналежним чином виконаного зобов'язання, за кожен день прострочення його виконання.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за період з 29.08.2014 р. по 05.05.2017 р. у розмірі 13 648 грн. 23 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі за загальний період прострочення з 29.08.2014 р. по 11.06.2015 р., оскільки відповідно до норм статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю Профдобробут на користь Міністерства внутрішніх справ України підлягає стягненню заборгованість по орендній платі у розмірі 76 051 грн. 65 коп., 3% річних у розмірі 6 419 грн. 92 коп., інфляційні у розмірі 66 842 грн. 44 коп., заборгованість з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг у розмірі 88 254 грн. 53 коп., 3% річних у розмірі 6 997 грн. 78 коп., інфляційні у розмірі 73 562 грн. 71 коп., пеня у розмірі 13 648 грн. 23 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Міністерства внутрішніх справ України - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Профдобробут (03038, м. Київ, вул. Протасів Яр, буд. 3, літера Б, ідентифікаційний код - 38353955) на користь Міністерства внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, ідентифікаційний код 00032684) заборгованість за договором оренди № 6476 нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.05.2013 року у розмірі 76 051 (сімдесят шість тисяч п'ятдесят одна) грн. 65 (шістдесят п'ять) коп., 3% річних у розмірі 6 419 (шість тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 94 (дев'яносто чотири) коп., інфляційні у розмірі 66 842 (шістдесят шість тисяч вісімсот сорок дві) грн. 44 (сорок чотири) коп., заборгованість за договором №169ю/42 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг від 04.08.2014 року у розмірі 88 254 (вісімдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 53 (п'ятдесят три) коп., пеню у розмірі 13 648 (тринадцять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 23 (двадцять три) коп., 3% річних у розмірі 6 997 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 78 (сімдесят вісім) коп., інфляційні у розмірі 73 562 (сімдесят три тисячі п'ятсот шістдесят дві) грн. 71 (сімдесят одна) коп. та судовий збір у розмірі 4 976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн. 66 (шістдесят шість) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 29 травня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин