Рішення

від 18.04.2017 по справі 922/832/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2017 р.Справа № 922/832/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гончарові В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвуд", м. Овруч до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Ласт-М", м. Харків про стягнення 431472,17 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 71 від 22.12.2016;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санвуд", м. Овруч (позивач) 10.03.2017 р. звернулося з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Ласт-М", м. Харків, в якому просить суд стягнути з відповідача: вартість поставленої продукції в розмірі 256955,60 грн., 3 % річних в розмірі 17394,61 грн. та індекс інфляції в розмірі 157121,96 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати по сплаті судового збору та інші судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.03.2017 було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/832/17 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 03.04.2017 об 11:30.

Судове засідання, призначене на 03.04.2017 перенесено на 18.04.2017 об 11:40 у зв'язку із хворобою судді Сальнікової Г.І., на підставі рішення зборів суддів господарського суду Харківської області від 28.03.2016 № 6-1/2016.

18.04.2017 через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 12921) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач в судове засідання 18.04.2017 з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання 18.04.2017 не з'явився, ухвала про порушення провадження у даній справі від 13.03.2017, що була надіслана відповідачу на адресу, яка зазначена в позовній заяві та підтверджена Витягом з ЄДРПОУ станом на 10.03.2017, повернулась на адресу суду, з довідкою поштового відділення: "повернуто за закінченням терміну зберігання".

Приймаючи до уваги, що відповідач, з урахуванням приписів п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, господарський суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, у зв'язку з чим господарська справа №922/840/17 розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.04.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

02.04.2014 року між позивачем (продавець) та відповідачем покупець) було укладено Договір № 024 (далі-Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, продавець зобов'язався продати, а покупець купити на умовах: склад продавця м. Овруч, Житомирська область, Україна, або інший город, якщо він підтверджений покупцем та його підтверджено покупцем та відображено у Додатковій угоді, продукцію лісопереробки (пиломатеріали хвойні) - продукція.

Згідно з п. 2.2. вищевказаного Договору, за цим Договором постачається:

- продукція, яка відповідає за якістю додатковій угоді до цього Договору

- орієнтовна кількість поставки за цим Договором складає 5000куб.м

- об'єм поставки кожної партії продукції фіксується підписаними накладними.

Відповідно до п. 7.1. Договору, оплата продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, зазначений у Договорі після або в момент загрузки продукції на транспорт покупця.

На виконання своїх зобов'язань за вищевказаним Договором та на виконання замовлень відповідача, позивач відвантажив продукцію власного виробництва, а саме: пиломатеріали в асортименті.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи підписаних уповноваженими особами підприємств та скріплені печатками видаткових накладних (т.с. І а.с. 16-24), позивач відвантажив, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 618555,60 грн.

Відповідач продукцію отримав, проте сплатив її несвоєчасно та не в повному обсязі, перерахувавши на поточний рахунок позивача 361600,00 грн. (т.с. І а.с. 25-28), у зв'язку із чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка склала 256955,60 грн.

Відповідач обставини порушення своїх договірних зобов'язань перед позивачем не спростував, доказів сплати наявної заборгованості не надав.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в частині заявленої до стягнення 256955,60 грн. заборгованості за поставлену продукцію підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За наслідками дослідження видаткових накладних та платіжних документів на предмет кількості товару за договором поставки, який був поставлений продавцем та оплачений покупцем, вбачається, що відповідач дійсно не оплатив увесь поставлений позивачем товар, у зв2язку із чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в розмірі 17394,61 грн. та інфляційні втрати в розмірі 157121,96 грн.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 157121,96 грн. інфляційних втрат та 17394,61 грн. 3% річних, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

При розподілі господарських витрат, суд керується приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, витрати зі сплати судового збору за майновий характер спору в даному разі покладаються на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

В позовній заяві позивачем зазначено про понесення позивачем судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, без зазначенням грошової суми. Натомість, в позовній заяві позивачем зазначено про те, що з метою підтвердження фактично понесених витрат на правову допомогу у даній справі підприємством, на момент розгляду справи по суті, позивачем будуть додані відповідні документи.

Проте, ані разом з позовною заявою, ані під час розгляду даної справи вищевказаних документів позивачем так і не надано, як і не зазначено суму судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, який позивач просить стягнути з відповідача, тому суд не вирішує розподіл судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Ласт-М" (61007, м. Харків, пр-т Московський, буд. 275, код ЄДРПОУ: 38833786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвуд" (11100, м. Овруч, вул. Правди, буд. 21, код ЄДРПОУ: 32434698) - 256955,60 грн. заборгованості; 17394,61 грн. 3 % річних; 157121,96 грн. індексу інфляції; 6472,08 грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 24.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_2