Рішення

від 12.05.2017 по справі 910/3624/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2017Справа №910/3624/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУП ДМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМЕТТРЕЙД"

про стягнення коштів за договором поставки 261 053,88 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача Чорнобай С.С., довіреність б/н від 10.05.2017

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРУП ДМ" (далі-позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМЕТТРЕЙД" про стягнення коштів за договором поставки 261 053,88 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 порушено провадження у справі № 910/3624/17 та призначено розгляд на 10.04.2017.

07.04.2017 відділом діловодства суду представника відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

10.04.2017 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

Ухвалою суду від 24.04.2017 призначено розгляд справи на 12.05.2017.

10.05.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 12.05.2017 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 12.05.2017 представник відповідача не з'явився, подав до відділу діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відхиляє клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 12.05.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

10.08.2016 між позивачем, як покупцем та відповідачем, як продавцем було укладено Договір поставки №02, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує фланці, шпильки, гайки, надалі товар в кількості та на умовах, які визначаються Договором і Додатками до нього, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору продавець зобов'язаний надати у розпорядження покупця товар, який відповідає технічній документації та діючим нормам України.

Сторони несуть відповідальність в порядку та згідно з діючим законодавством України за невиконання свої зобов'язань, передбачених цим Договором. (п. 3.1 Договору).

Відповідно розділу 4 Договору ціна, загальна кількість товару, визначені в Додатках до цього Договору. Умови та оплата за товар - визначені в Додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Умови та строки поставки сторони погодили в 5 розділі Договору.

Відповідно до п. 7.1 Договору, даний Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення підписів печатками сторін.

Відповідно до п. 3 Додатку №1 до Договору, термін поставки на протязі 30 днів з моменту попередньої оплати, з правом дострокової поставки.

Згідно п. 4 Додатку, оплата здійснюється, 70 % авансовий платіж, на протязі 10 днів з дати підписання Договору/ 30% по факту поставки.

Позивач зазначив, що на виконання умов Додатку № 1 було перераховано відповідачеві грошві кошти в розмірі 255 500 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №15 від 16.08.2016 та №16 від 23.08.2016.

Позивач мотивує вимоги тим, що не зважаючи на здійснену передоплату відповідачем не здійснено поставку товару та не повернув отримані кошти.

За наведених обставин позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 255500 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 2697,88 грн. та 3% річних в розмірі 2856 грн.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору поставки № 02 від 10.08.2016 свідчать про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 255500 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Отже вказаною статтею передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

Натомість, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за не поставлений товар.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України .

Враховуючи вище зазначене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення із відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно задовленим вимогам.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОМЕТТРЕЙД (04070, м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 28 літера А , ідентифікаційний код 40341404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГРУП ДМ (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Федоренка, буд. 4-б/4, ідентифікаційний код 39068857) основну заборгованість в розмірі 2550500 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот) грн., судовий збір у розмірі 3837 (три тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 50 коп.

3. В іншій частині відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.05.2017

Суддя Мельник В.І.