Рішення

від 22.05.2017 по справі 910/4682/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2017Справа №910/4682/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма СІБ

До Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Про зміну умов договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-

транспортної інфраструктури міста Києва №434 від 07.08.2008р.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Скопич Я.В. - по дов.

від відповідача: Глущенко Д.В. - по дов., Кухарев Д.О. - по дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма СІБ звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про внесення змін до договору №434 від 07.08.2008р. пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма СІБ та Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою від 27.03.2017р. Господарського суду міста Києва порушено провадження по справі №910/4682/17 та призначено її розгляд на 18.04.2017р.

14.04.2017р. представником відповідача через відділ діловодства суду було подано відзив на позовну заяву.

18.04.2017р. представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності.

18.04.2017р. представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній просив суд внести зміни до договору №434 від 07.08.2008р. пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма СІБ та Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виклавши п.п.1.2, 2.1, 3.1, абзац перший п.3.5, 3.6, 3.7, 3.8, 3.11 у наступній редакції:

1.2. Розмір пайового внеску становить 614 377,68 (шістсот чотирнадцять тисяч триста сімдесят сім) грн., 68 коп. і підлягають уточненню після введення об'єкта в експлуатацію і визначення фактичної загальної кошторисної вартості будівництва та фактичних техніко-економічних показників об'єкту.

Величина пайового внеску Забудовника визначається на основі затверджених Київською міською радою нормативів для одиниці створеної потужності (1 (одного) кв. житлової та нежитлової площі) шляхом їх множення на відповідні площі об'єкта, що будуть створені внаслідок будівництва.

2.1. Забудовник зобов'язаний перерахувати пайовий внесок в сумі 614 377,68 грн. (без ПДВ) на умовах, що визначаються цим договором, до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

3.1. Забудовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 1.2. цього Договору, до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

3.5. У випадку зміни (збільшення або зменшення) загальної площі об'єкту, зазначеної у п. 1.1 Договору, або зміни інших характеристик, внаслідок чого сума пайового внеску має бути змінена (збільшена або зменшена), Забудовник зобов'язаний письмово повідомити про ці обставини Департаменту економіки та інвестицій не пізніше ніж через 30 днів з моменту, коли про ці обставини стало відомо Забудовнику.

3.6. Після визначення нової суми пайового внеску у випадках, передбачених п. 3.5 Договору, Сторони укладають додаткову угоду до цього Договору, на підставі якої або сплачується додаткова сума пайового внеску або повертається надлишково сплачена суму внеску.

Повернення надлишково сплаченої суми пайового внеску здійснюється на банківські рахунки Забудовника, що зазначені в цьому Договорі або повідомлені письмово Забудовником додатково.

3.7. Після сплати повної суми пайового внеску, визначеної з урахуванням 2.1, 3.5, 3.6 цього Договору, Забудовнику видається довідка про виконання вимог пайової участі в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

3.8. У випадку порушення Забудовником умов цього Договору, довідка про виконання вимог пайової участі видається Забудовнику після сплати повної суми пайового внеску, визначеної з урахуванням 2.1, 3.5, 3.6 цього Договору, а також усіх нарахованих штрафних санкцій.

3.11. У разі прострочення термінів сплати пайового внеску розмір несплаченого пайового внеску коригується на індекс інфляції за весь час прострочення.

Розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва по договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №434 від 07.08.2008р., який є невід'ємною частиною цього договору, викласти в наступній редакції:

Розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста

Забудовник: ТОВ Фірма СІБ

Об'єкт: Будівництво торговельно-офісного комплексу (загальна площа офісних приміщень - 1345,93 кв.м, магазину - 92,22 кв.м) на вул.Саксаганського, 37 у Голосіївському районі м.Києва.

1.Загальна площа об'єктів нежитлового призначення, м.кв. 1438,15

2.Кошторисна вартість, тис.грн. -

3.Норматив для одиниці створеної потужності

(1 (одного) кв.м. нежитлової площі, грн./м.кв. 10000

4. Ідедекс інфляції за період з 15.11.2016р. по 22.05.2017р. 1,068

5. Методика розрахунку: РПУ = Sнежитл х Кнежитл х І х 4%, де

РПУ - розмір пайової участі об'єкта (грн);

Sнежитл - загальна площа об'єкта будівництва нежитлової частини будинку новоствореного або збудованого додатково внаслідок реконструкції (м 2);

Кнежитл - спеціальний норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об'єктів нежитлового призначення (грн/м 2).

I - індекс інфляції від місяця, в якому було затверджено відповідний норматив, діючий на момент розрахунку, до місяця, що передує тому, в якому здійснюється розрахунок пайової участі (включно).

6. Всього належить до перерахування 614377,68 грн. (без ПДВ). .

Вказана заява була прийнята господарським судом, як така, що відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

18.04.2017р. представником позивача також було подано клопотання про долучення документів на виконання вимог ухвали суду.

Згідно приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.04.2017р. було оголошено перерву до 26.04.2017р.

Представником позивача 25.04.2017р. через відділ діловодства суду було подано відзив на заяву про застосування строків позовної давності.

Представником відповідача 26.04.2017р. через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 26.04.2017р. представником позивача було надано усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог надав заперечення.

Згідно приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.04.2017р. було оголошено перерву до 15.05.2017р.

У судовому засіданні 15.05.2017р. представником позивача було підтримано раніше висловлену правову позицію по суті справи.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.05.2017р. було оголошено перерву до 22.02.2017р

У судовому засіданні 22.05.2017р. представником позивача було надано усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Представник відповідача під час розгляду спору 22.05.2017р. проти задоволення позовних вимог надав заперечення.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами в судовому засіданні 22.05.2017р.

В судовому засіданні 22.05.2017р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма СІБ (забудовник) та Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (яке перейменовано в Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було укладено договір №434 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, предметом якого відповідно до п.1.1 є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв'язку з будівництвом торговельно-офісного комплексу (загальна площа офісних приміщень - 1345,93 кв.м, магазину - 92,22 кв.м) на вул.Саксаганського, 37 у Голосіївському районі м.Києва.

За умовами п.1.2 договору №434 від 07.08.2008р. розмір пайового внеску, згідно з розрахунками 1, 2 та 3 від 25.07.2008р. становить 2 603,72 тис.грн і підлягає уточненню після введення в експлуатацію об'єкту і визначення фактичної вартості будівництва. Дані розрахунки є невід'ємною частиною цього договору.

Забудовник зобов'язаний перерахувати пайовий внесок у сумі 2 603,72 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) на умовах, визначених у цьому договорі (п.2.1 договору №434 від 07.08.2008р.).

Згідно п.3.1 вказаного правочину забудовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 2.1 цього договору, у строк з серпня 2008 року по липень 2009 року включно рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: Одержувач: ГУ ДКУ у м. Києві; банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві; МФО: 820019; Код ЄДРПОУ: 24262621; р/р: 31517932700001.

За умовами п.3.5 договору №434 від 07.08.2008р. у випадку збільшення загальної площі об'єкту, вказаної у п. 1.1 цього договору, або зміни інших характеристик об'єкту, внаслідок чого сума пайового внеску має бути збільшена, забудовник зобов'язаний письмово повідомити ці обставини Головному управлінню економіки та інвестицій не пізніше ніж через 30 днів з моменту, коли ці обставини стали відомі або мали стати відомими забудовнику. Моментом подання повідомлення є момент його надходження до Головного управління економіки та інвестицій та її реєстрації відповідно до правил, встановлених в Головному управлінні економіки та інвестицій.

Після визначення додаткової суми пайового внеску, що підлягає сплаті у зв'язку із збільшенням загальної площі чи в інших випадках, передбачених у п. 3.5 цього договору, забудовник укладає із Головним управлінням економіки та інвестицій додаткову угоду до цього договору, на підставі якої сплачує відповідні додатково визначені кошти (п.3.6 договору №434 від 07.08.2008р.).

Після сплати повної суми пайового внеску, визначеної з урахуванням п.2.1, п. 3.4 та п.3.6 цього договору, забудовнику видається довідка про виконання вимог пайової участі в порядку та на умовах, визначених цим договором.

У випадку порушення забудовником умов цього договору, довідка про виконання вимог пайової участі видається забудовнику після сплати повної суми пайового внеску, визначеної з урахуванням п. 2.1, п. 3.4 та п. 3.6 цього договору, а також усіх нарахованих штрафних санкцій (п.п.3.7, 3.8 договору №434 від 07.08.2008р.).

Пунктом 3.11 вказаного правочину було передбачено, що сума платежу на момент здійснення оплати коригується на індекс інфляції з моменту виникнення зобов'язання і до моменту його фактичного виконання.

Договір набирає чинності з моменту реєстрації в Головному управлінні економіки та інвестицій (п.6.1 договір №434 від 07.08.2008р.).

Посилаючись на те, що 12.03.2011р. набув чинності Закон України Про регулювання містобудівної діяльності , який вимагає приведення всіх договорів пайової участі у відповідність до нього, 15.04.2011р. позивачем було направлено на адресу Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) лист з проханням привести договір №434 від 07.08.2008р. у відповідність до вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача не заперечені, означений лист Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма СІБ було залишено без відповіді.

Листами б/н від 05.04.2016р., б/н від 06.10.2016р. та №7 від 23.02.2017р. забудовником повторно було запропоновано Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради викласти договір №434 від 07.08.2008р. у відповідності до вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Однак, вказані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма СІБ також були залишені відповідачем без відповіді, договір №434 від 07.08.2008р. у відповідність до вимог ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не приведено, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Зі змісту ч.ч.3, 7 ст.179 Господарського кодексу України випливає, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Крім того, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами для окремих видів договорів.

Статтею 27 Закону України Про планування і забудову територій (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Постанови №40 від 24.01.2007р. Кабінету Міністрів України Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що граничний розмір коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів (з урахуванням вартості робіт, передбачених вихідними даними на проектування), не може перевищувати: 20 відсотків вартості будівництва інженерних споруд та нежитлових будинків (крім будівель закладів культури і закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення); 10 відсотків вартості спорудження житлових будинків, будівель закладів культури і закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення.

За приписами ст.651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Суд зазначає, що жодних звичаїв ділового обороту, які б передбачали іншу форму внесення змін до договору сторонами суду не повідомлено.

За змістом ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

12.03.2011р. набув чинності Закон України Про регулювання містобудівної діяльності . Частина 3 ст.40 вказаного нормативно-правового акту набула чинності 1 січня 2013р. (п.3 Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Відповідно до вимог ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками. У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

Одночасно, поряд з тим, що Законом України Про регулювання містобудівної діяльності істотно змінено порядок та розмір пайової участі забудовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, вказаним нормативно-правовим актом також встановлено необхідність приведення змісту договорів про сплату пайової участі замовником будівництва у відповідність до приписів Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Так, згідно з п.7 Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом. Будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом.

За таких обставин, за висновками суду, правовідносини сторін щодо пайової участі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма СІБ у розвитку інфраструктури міста Києва, оформлені договором №434 від 07.08.2008р., підлягають приведенню у відповідність до положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . При цьому, судом також враховано, що норми вказаного нормативно-правового акту не містять застережень про те, що їх дія поширюється лише на договори, строк виконання зобов'язань за якими не настав. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 20.05.2015р. по справі №910/3912/13.

Поряд з тим, з приводу запропонованої позивачем редакції п.1.2, 2.1 договору №434 від 07.08.2008р. та розрахунку обсягу пайової участі, суд зазначає наступне.

Як вказувалось судом, у відповідності до ч.ч.1, 5 ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затверджено рішенням №411/1415 від 15.11.2016р. Київської міської ради Про затвердження порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва .

Пунктами 6.1-6.3 вказаного Порядку передбачено, що розрахунок розміру пайової участі є невід'ємною частиною договору про пайову участь. Встановлений згідно з цим Порядком розмір пайової участі не може перевищувати граничного розміру пайової участі, визначеного законодавством України. Розмір пайової участі замовника при новому будівництві або реконструкції об'єктів визначається Департаментом відповідно до цього Порядку із урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва або реконструкції об'єкта, типу об'єкта будівництва, реконструкції (житлового та/або нежитлового), що підтверджена позитивним висновком державної будівельної експертизи і актуальність якої не перевищує 3 (три) місяці на дату подання документів до Департаменту відповідно до підпункту 5.1.1 з урахуванням підпункту 5.1.8 (на дату подання повного переліку документів відповідно до вимог цього Порядку). Загальна кошторисна вартість нового будівництва або реконструкції об'єктів має бути визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами та затверджена у встановленому порядку. При цьому в такій загальній кошторисній вартості нового будівництва, реконструкції об'єктів не враховуються витрати замовника на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд, транспортних комунікацій та будівництво, реконструкцію паркінгів.

Згідно п.6.4 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві/ реконструкції визначається за формулою: РПУ = ЗКВжитл х 4 % + ЗКВнежитл х 4 %, де РПУ - розмір пайової участі об'єкта (грн.); ЗКВжитл - загальна кошторисна вартість будівництва, реконструкції (в частині додатково створеної площі/квадратних метрів) житлової частини об'єкта будівництва, визначена відповідно до пункту 6.3 Порядку (грн.); ЗКВнежитл - загальна кошторисна вартість будівництва, реконструкції (в частині додатково створеної площі/квадратних метрів) нежитлової частини об'єкта будівництва, визначена відповідно до пункту 6.3 Порядку (грн.).

Наразі, з матеріалів справи вбачається, що при укладанні договору №434 від 07.08.2008р. розмір пайової участі було розраховано на підставі даних позитивного висновку від 26.10.2004р. комплексної державної експертизи проекту нового будівництва торговельно-офісного комплексу на вул.Саксаганського, 37 у Голосіївському районі міста Києва, складеного Спеціалізованою державною організацією Київська міська служба української інвестиційної експертизи , в якому було визначено кошторисну вартість будівництва.

Позитивного висновку державної будівельної експертизи, актуальність якого не перевищувала б 3 (три) місяці на момент звернення до суду з розглядуваним позовом та вирішення спору по суті матеріали справи не містять. При цьому, за твердженнями позивача, відповідної експертизи станом на теперішній час не проводилось.

Судом прийнято до уваги, що за приписами п.6.5 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням №411/1415 від 15.11.2016р. Київської міської ради Про затвердження порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва , у разі якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (не подано замовником затвердженої в установленому порядку проектної документації в частині кошторису відповідно до підпункту 5.1.1 та пункту 6.3 цього Порядку), вона визначається на основі затверджених Київською міською радою нормативів для одиниці створеної потужності (1 (одного) кв. м житлової та нежитлової площі) шляхом їх множення на відповідні площі об'єкта, що були створені внаслідок будівництва/ реконструкції. У такому випадку розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві, реконструкції визначається за формулою: РПУ = Sжитл х Кжитл х І х 4 % + Sнежитл х Кнежитл х I х 4 %, де РПУ - розмір пайової участі об'єкта (грн); Sжитл - загальна площа новозбудованих квартир або створених нових площ квартир/житла внаслідок реконструкції (м 2); Sнежитл - загальна площа об'єкта будівництва нежитлової частини будинку новоствореного або збудованого додатково внаслідок реконструкції (м 2); Кжитл - спеціальний норматив одиниці створеної потужності для будівництва житлових будинків та житлових комплексів (грн/м 2); Кнежитл - спеціальний норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об'єктів нежитлового призначення (грн/м 2). Нормативи для одиниці створеної потужності (1 (одного) кв. м житлової та нежитлової площі) визначені в додатку до цього Порядку і затверджуються рішенням Київської міської ради за поданням Департаменту. I - індекс інфляції від місяця, в якому було затверджено відповідний норматив, діючий на момент розрахунку, до місяця, що передує тому, в якому здійснюється розрахунок пайової участі (включно). Якщо індекс інфляції менше 100 %, то до розрахунку береться показник 1,0. Для розрахунку застосовується індекс споживчих цін, що встановлюється Державною службою статистики України (Індекс інфляції).

У додатку до вказаного рішення визначено, що показник Кнежитл для будівництва або реконструкції об'єктів нежитлового призначення становить 10000 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що загальна кошторисна вартість об'єкта будівництва актуальним на теперішній час позитивним висновком комплексної державної експертизи не визначена, суд дійшов висновку, що визначення розміру пайової участі позивача у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва згідно спірного правочину, повинно бути здійснено з урахуванням приписів п.6.5 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням №411/1415 від 15.11.2016р. Київської міської ради Про затвердження порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва .

У заяві про уточнення позовних вимог позивачем вказано, що при визначенні розміру пайової участі заявником було застосовано саме вимоги п.6.5 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням №411/1415 від 15.11.2016р. Київської міської ради Про затвердження порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва .

Проте, за висновками суду, визначена позивачем сума пайової участі, яка підлягає зазначенню у договорі №434 від 07.08.2008р., є невірною, оскільки у відповідності до п.6.5 застосовується індекс інфляції від місяця, в якому було затверджено відповідний норматив, діючий на момент розрахунку, до місяця, що передує тому, в якому здійснюється розрахунок пайової участі (включно). Тобто, у даному випадку обґрунтованим є застосування сукупного індексу інфляції за період з 11.2015р. по 04.2017р. (включно), що за даними повідомлень Державної служби статистики України становить 1, 077.

За таких обставин, після здійснення перерахунку, суд дійшов висновку, що розмір пайової участі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма СІБ у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв'язку з будівництвом торговельно-офісного комплексу (загальна площа офісних приміщень - 1345,93 кв.м, магазину - 92,22 кв.м) на вул.Саксаганського, 37 у Голосіївському районі м.Києва згідно договору №434 від 07.08.2008р. з урахуванням приписів ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п.6.5 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням №411/1415 від 15.11.2016р. Київської міської ради Про затвердження порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва , повинен становити 619 555,02 грн. (1438,15 х 10000 х 1,077 х 4% = 619 555,02).

Вказаний розмір пайового внеску і підлягає зазначенню у п.п.1.2, 2.1 договору №434 від 07.08.2008р. та розрахунку обсягу пайової участі (внеску) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, як невід'ємної частини означеного правочину.

При цьому, заперечення відповідача стосовно того, що визначення розміру пайової участі здійснюється саме Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у відповідності до рішення №411/1415 від 15.11.2016р. Київської міської ради Про затвердження порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва , не спростовують висновків суду щодо визначення при внесенні змін до спірного правочину розміру пайової участі саме з урахуванням п.6.5 вказаного Порядку.

Слід зазначити, що визначення в означеному Порядку того, що розмір пайової участі розраховується саме відповідачем, не нівелює конституційного права позивача на судовий захист та не спростовує обов'язку суду в повному обсязі встановити всі обставини справи з метою винесення об'єктивного та законного судового рішення, в тому числі, здійснити перевірку наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог розрахунків.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що у листі №7 від 23.02.2017р. (направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку згідно опису вкладення та фіскального чеку №6972 від 23.02.2017р.), тобто, вже після затвердження рішенням №411/1415 від 15.11.2016р. Київської міської ради порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, позивач просив Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) привести договір №434 від 07.08.2008р. у відповідність до вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Однак, як вказувалось вище, Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма СІБ було залишено без задоволення.

Виходячи з принципу повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, суд не приймає до уваги посилання заявника на приписи ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , в якості обґрунтування наявності підстав для викладення п.3.11 у наступній редакції У разі прострочення термінів сплати пайового внеску розмір несплаченого пайового внеску коригується на індекс інфляції за весь час прострочення .

При цьому, суд зауважує, що вказаною вище нормою Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не передбачено жодних умов та обмежень сторін в частині визначення порядку коригування пайового внеску, несплаченого у строки, визначені умовами договору.

До того ж, слід зазначити, що нормами чинного законодавства визначено чіткий перелік підстав та порядок внесення змін до договорів, однак, у даному випадку інших підстав, окрім, набрання чинності Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , заявником не наведено.

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до п.4.9 рішення №271/431 від 27.02.2003р. Київської міської ради Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (в редакції, чинній на момент укладання спірного паровичну) розмір несплаченої частки пайового внеску інвестора (забудовника) коригується на індекс інфляції від дати його розрахунку.

Аналогічні положення містяться у п.8.3 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затверджених рішенням №411/1415 від 15.11.2016р. Про затвердження порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва .

Таким чином, позовні вимоги в частині внесення змін до п.3.11 договору №434 від 07.08.2008р. є безпідставними та такими, що підлягають залишенню без задоволення.

Як вказувалось вище, 18.04.2017р. представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності. З приводу означеної заяви господарський суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Європейським судом з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошено, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ). Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Аналогічну правову позицію підтримано Верховним Судом України у постанові від 16.11.2016р. по справі №6-2469цс16.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 257 вказаного Кодексу України встановлений загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність), у три роки.

Статтею 268 Цивільного кодексу України передбачено перелік вимог, на які позовна давність не поширюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 Цивільного кодексу України законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.

Водночас, за змістом пункту 5.1 Постанови №10 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів у статті 268 Цивільного кодексу України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. У частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі. Так, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення .

Тобто, Пленумом Вищого господарського суду України, на даному прикладі роз'яснено, що позовна давність не може поширюватись на вимоги, що випливають з так званих триваючих правопорушень. Такий позов може бути пред'явлений у будь-який час незалежно від того, коли почалось порушення прав позивача, але за умови, що вказане правопорушення триває на час пред'явлення позову.

Обов'язок щодо приведення договорів пайової участі у відповідності до вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності покладено на сторін договору протягом усього часу з моменту законодавчої зміни граничного розміру пайової участі, визначеної у вказаному нормативно-правовому акті, тобто, останній не має строку виконання, а ухилення будь-якої зі сторін правочину від приведення договору у відповідність до норм чинного законодавства, є триваючим порушенням, яке продовжується невизначено тривалий час з початку його вчинення. Аналогічну правову позицію підтримано Вищим господарським судом у постанові від 13.12.2016р. по справі №910/4654/16.

За таких обставин, до заявлених позивачем вимог, позовна давність не застосовується.

Таким чином, твердження відповідача про пропуск Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма СІБ строку позовної давності для звернення до суду з розглядуваними позовними вимогами є безпідставними та юридично неспроможними.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Згідно приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись, ст. ст. 32 , 33 , 49 , 82 - 85 ГПК України , Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Внести зміни до договору №434 від 07.08.2008р. пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, укладеного між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма СІБ , шляхом викладення пунктів 1.2, 2.1, 3.1, абзац перший п.3.5, 3.6, 3.7, 3.8 у наступній редакції:

1.2. Розмір пайового внеску становить 619 555 (шістсот дев'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн., 02 коп. і підлягають уточненню після введення об'єкта в експлуатацію і визначення фактичної загальної кошторисної вартості будівництва та фактичних техніко-економічних показників об'єкту.

Величина пайового внеску Забудовника визначається на основі затверджених Київською міською радою нормативів для одиниці створеної потужності (1 (одного) кв. житлової та нежитлової площі) шляхом їх множення на відповідні площі об'єкта, що будуть створені внаслідок будівництва.

2.1. Забудовник зобов'язаний перерахувати пайовий внесок в сумі 619 555, 02 грн. (без ПДВ) на умовах, що визначаються цим договором, до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

3.1. Забудовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 1.2. цього Договору, до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

3.5. У випадку зміни (збільшення або зменшення) загальної площі об'єкту, зазначеної у п. 1.1 Договору, або зміни інших характеристик, внаслідок чого сума пайового внеску має бути змінена (збільшена або зменшена), Забудовник зобов'язаний письмово повідомити про ці обставини Департаменту економіки та інвестицій не пізніше ніж через 30 днів з моменту, коли про ці обставини стало відомо Забудовнику.

3.6. Після визначення нової суми пайового внеску у випадках, передбачених п. 3.5 Договору, Сторони укладають додаткову угоду до цього Договору, на підставі якої або сплачується додаткова сума пайового внеску або повертається надлишково сплачена суму внеску.

Повернення надлишково сплаченої суми пайового внеску здійснюється на банківські рахунки Забудовника, що зазначені в цьому Договорі або повідомлені письмово Забудовником додатково.

3.7. Після сплати повної суми пайового внеску, визначеної з урахуванням 2.1, 3.5, 3.6 цього Договору, Забудовнику видається довідка про виконання вимог пайової участі в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

3.8. У випадку порушення Забудовником умов цього Договору, довідка про виконання вимог пайової участі видається Забудовнику після сплати повної суми пайового внеску, визначеної з урахуванням 2.1, 3.5, 3.6 цього Договору, а також усіх нарахованих штрафних санкцій.

Розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва по договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №434 від 07.08.2008р., який є невід'ємною частиною цього Договору, викласти в наступній редакції:

Розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста

Забудовник: ТОВ Фірма СІБ

Об'єкт: Будівництво торговельно-офісного комплексу (загальна площа офісних приміщень - 1345,93 кв.м, магазину - 92,22 кв.м) на вул.Саксаганського, 37 у Голосіївському районі м.Києва.

1.Загальна площа об'єктів нежитлового призначення, м.кв. 1438,15

2.Кошторисна вартість, тис.грн. -

3.Норматив для одиниці створеної потужності

(1 (одного) кв.м. нежитлової площі, грн./м.кв. 10000

4. Індекс інфляції за період з 15.11.2016р. по 22.05.2017р. 1,077

5. Методика розрахунку: РПУ = Sнежитл х Кнежитл х І х 4%, де

РПУ - розмір пайової участі об'єкта (грн.);

Sнежитл - загальна площа об'єкта будівництва нежитлової частини будинку новоствореного або збудованого додатково внаслідок реконструкції (м 2);

Кнежитл - спеціальний норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об'єктів нежитлового призначення (грн../м 2).

I - індекс інфляції від місяця, в якому було затверджено відповідний норматив, діючий на момент розрахунку, до місяця, що передує тому, в якому здійснюється розрахунок пайової участі (включно).

6. Всього належить до перерахування 619 555, 02 грн. (без ПДВ). .

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м.Київ, вул.Хрещатик, буд.36, ЄДРПОУ 04633423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма СІБ (01601, м.Київ, вул.Червоноармійська, буд.13, офіс 413, ЄДРПОУ 23711519) судовий збір в сумі 1600 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 29.05.2017р.

Суддя Спичак О.М.