Ухвала

від 26.05.2017 по справі 914/1010/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

26.05.2017 р.                                                             Справа № 914/1010/17

Господарський суд Львівської області у складі судді М.М. Синчука, розглянувши матеріали,

позовної заяви: Івано-Франківського споживчого товариства Яворівської райспоживспілки, смт. Івано-Франкове,,

до відповідача: Ясниської сільської ради, с. Ясниська, Яворівський район,

про: визнання недійсним рішення Ясниської сільської ради від 09.11.2016 р. №147 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (магазину) в с. Ясниська по вул. Шевченка»,

визнав їх недостатніми для порушення провадження у справі з наступних підстав.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Івано-Франківського споживчого товариства Яворівської райспоживспілки до Ясниської сільської ради про визнання недійсним рішення Ясниської сільської ради від 09.11.2016 р. №147 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (магазину) в с. Ясниська по вул. Шевченка».

Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 ГПК України).

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 1.2., 1.2.3., 1.2.4. Постанови від 17.05.2011р. №6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Приписами ч. 2 ст. 2, п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як зазначено в постанові Верховного суду України №6-2510ц15 від 16.12.2015р., в зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, в сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

За таких обставин рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

Аналогічні правові позиції, які є обов'язковими до застосування, містяться в Постановах ВСУ №3/406-3/265А від 29.11.2016р., №815/13/16 від 29.11.2016р. та №1716/3939/2012 від 26.10.2016р.

Водночас, як вбачається з оскаржуваного рішення №147 від 09.11.2016р., у зв'язку з прийняттям цього рішення в позивача жодного цивільного права не виникло.

Більше того, Верховний Суд України в постановах №806/3787/13-а від 11.10.2016р., № 21-3690а15 від 19.01.2016р. висловив правову позицію, що навіть ооооооотримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду). А тому, при винесенні рішення про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орган місцевого самоврядування чи орган державної влади реалізує свої контрольні функції у сфері управління, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Вказаної позиції Верховного Суду України притримується також і ВГСУ в постановах №909/1168/14 від 27.12.2016р. та №910/31893/15 від 07.11.2016р.

З огляду на наведені положення законодавства України та правові позиції Верховного Суду України, суд приходить до висновку, що рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (магазину) в с. Ясниська по вул. Шевченка, не привело до виникнення цивільного права, спір щодо оскарження прийнятих рішень підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

У прийнятті позовної заяви Івано-Франківського споживчого товариства Яворівської райспоживспілки до Ясниської сільської ради про визнання недійсним рішення Ясниської сільської ради від 09.11.2016 р. №147 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (магазину) в с. Ясниська по вул. Шевченка» відмовити.

Додаток: позовна заява з додатками на 49 арк., поштовий конверт.

Суддя                                                                                 Синчук М.М.