Постанова

від 29.05.2017 по справі 904/2760/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2017 року Справа № 904/2760/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Дармін М.О., Березкіна О.В.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. №808/03-2013 від 31.03.2017р.

від відповідача: ОСОБА_2, представник, дов. №ББУ/ПУ576/ВП/16 від 20.12.2016р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2017 року у справі № 904/2760/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Берінг", м.Дніпро

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград

про стягнення заборгованості в сумі 18120, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2017 року (суддя Мельниченко І.Ф.) позов задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Берінг" 18 120,00 коп. основного боргу, 1 600, 00 коп. судового збору.

Рішення суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 14-16/619-КП, щодо оплати позивачу вартості поставленої продукції.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2017 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що згідно пункту 4.7 договору, датою поставки вважається дата вказана представником Покупця (відповідача) в товаросупроводжувальних документах, наданих Постачальником (позивач). Оскільки дата на видатковій накладній № 107 представником Покупця не вказана, то строк оплати поставленої продукції не настав. Крім того позивачем не було надано рахунку на підставі якого б відповідач мав здійснити оплату. Звернення до суду про стягнення заборгованості є передчасним. Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи наведені в апеляційній скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач та його представник в судовому засіданні вказали, що відповідач, поставивши підпис на видатковій накладній і не проставивши іншу дату, погодився з тим, що товар посалений саме в дату, зазначену в накладеній. Факт отримання товару не заперечується відповідачем. Жодних претензій щодо неповного надання або ненадання документів на продукцію, передбачених п.4.3. Договору не надходило. Вважає рішення законним та обґрунтованим. Просить залишити його в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

31.12.2014р. між ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля"; Покупець) та ТОВ "Берінг" (Постачальник) укладено договір № 14-16/619-КП.

Згідно п.1.1 договору, в порядку та на умовах, передбачених ним, постачальник (Позивач у даній справі) зобов'язується поставити у власність Покупця (відповідача) продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - Продукція), в асортименті, кількості, в строки, по ціні та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та Специфікаціях, які є невід'ємними його частинами.

Відповідно до п. 1.2 договору, покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється у його власність, у відповідності з умовами діючого договору.

Поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, якісними характеристиками та в строки, узгоджені сторонами в Специфікаціях до договору (п. 4.1 договору ). Під партією Продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної по своїм якісним показникам, яка супроводжується одним документом про якість, та одним товаросупровідним документом.

Товар поставляється на умовах поставки продукції - DDP, згідно "Інкотермс -2010". Місце пункту призначення вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору ( п.4.2 Договору).

Пункт 4.3 договору передбачає обов'язок постачальника щодо надання разом з товаром покупцю товаросупровідних документів, в т.ч:

- рахунок;

- товаросупровідну накладну;

- податкову накладну… ;

Відповідно до п.4.7. договору, датою поставки вважається дата, зазначена представником Покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих Постачальником. Ціни на продукцію, яку постачальник поставляє покупцю, визначаються сторонами у відповідних специфікаціях до цього договору ( п.5.2 договору).

Розрахунки за поставлену продукцію за договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.5.4 договору).

Сторонами підписано Специфікацію до договору, відповідно до якої узгодили товар, який поставляється та строки розрахунків (а.с. 17). Розрахунки за товар здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5-ти робочих днів з 60-го календарного дня з моменту поставки відповідно партії продукції ( специфікація від 16.04.2015 року). Даний договір з боку ТОВ Берінг підписано з протоколом розбіжностей.

Відповідно до ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1).

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч.2).

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (ч.3).

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (ч.4).

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо) (ч.6).

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (ч.8).

Сторонами було складено протокол розбіжностей. Однак дані розбіжності не були врегульовані відповідно до Закону. Факт не врегулювання розбіжностей підтвердили і представники сторін в судовому засіданні. Отже договір поставки № 14-16/619-КП від 31.12.2014р. вважається неукладеним.

Частина 1 статті 181 ГК України допускає укладення господарських договорів у спрощений спосіб - шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Спеціальні вимоги до форми та порядку укладання договору поставки законом не встановлені. Отже можливе укладання даного виду договору у спрощений спосіб.

За видатковою накладною №107 від 19.05.2015р. позивач поставив відповідачу, а останній прийняв товар на загальну суму 18 120 грн. Факт отримання товару підтверджується довіреністю, виданою відповідачем на отримання товару, та товарно-транспортною накладною і не заперечується відповідачем.

Такі дії сторін свідчать про укладання договору поставки у спрощений спосіб.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Доказів оплати поставленого товару відповідач не надав. Тому суд правильно стягнув суму заборгованості, заявлену в позові.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з вищенаведених підстав та у зв'язку з наступним.

Обов'язок відповідача оплатити товар у даному випадку виникає з моменту отримання товару.

Отримання товару 19.05.2015р. підтверджується видатковою накладною № 107 від 19.05.2015р., яка підписана повноважною особою відповідача і інша дата не зазначена, та Товарно-транспортною накладною від 19.05.2015р., яка також підписана представником відповідача.

У зв'язку з наведеним апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2017р. у справі № 904/2760/17 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 30.05.2017р .

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

М.О. Дармін

---

ОСОБА_3