Рішення

від 29.05.2017 по справі 927/362/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 травня 2017 року справа № 927/362/17

Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Укрснабопт ,

вул. Московська, буд. 13, м. Ніжин, Чернігівська область,16600

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 398341,73 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

від позивача:не прибув

від відповідача: не прибув

В судовому засіданні 29.05.2017 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрснабопт про стягнення заборгованості в сумі 398341,73 грн., з якої 337139,17 грн. сума основного боргу, 33713,92 грн. штрафу, 24828,48 грн. пені за період з 25.11.2016 по 28.02.2017 та 2660,16 грн. відсотків річних за той же період. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору поставки від 24.10.2016 за № 1.

Позивач у судові засідання 15.05.2017 та 29.05.2017 не з'явився, повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового засідання був дві повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції за №№ 32302 07298960, 32302 07301201(а.с.30, 45).

Натомість на адресу господарського суду Чернігівської області від позивача надійшло клопотання від 24.05.2017 про відкладення розгляду справи, до якого позивачем додано належним чином завірені копії накладних від 25.10.2016 за № 213, від 09.11.2016 за № 23, від 11.11.2016 за № 3, що були витребувані ухвалами суду від 11.04.2017 та від 15.05.2017.

З огляду на те, що необхідні документи надані до матеріалів справи, суд, з урахуванням двомісячного строку розгляду справи, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, клопотання позивача про відкладення розгляду справи відхилив як недоцільне.

Ухвали суду про порушення провадження по справі від 11.04.2017 та про відкладення розгляду справи від 15.05.2017 були направлені на адресу державної реєстрації відповідача, зазначену у витягу з ЄДРПОУ (а.с.33-37), а саме: 16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, буд. 13, - повернуті відділенням поштового зв'язку за зворотною адресу без вручення адресату з відмітками за зазначеною адресою не значиться (а.с.31-32, 42-44).

Виходячи зі змісту ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України (п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.). Враховуючи, вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач був двічі належно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на те, що згідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представників сторін у судові засідання та неподання відповідачем відзиву на позов, не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Виходячи зі змісту ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З матеріалів справи вбачається, що 24 жовтня 2016 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - постачальник, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрснабопт (надалі - покупець, відповідач по справі) було укладено договір поставки за № 1, в порядку та на умовах якого, позивач зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки відповідачу товар, а відповідач, у свою чергу, зобов'язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну грошову суму (п. 1.1 договору) (а.с.14-17).

Сторони погодили, що товар, який є предметом даного договору, передається партіями. Кількість та ціна кожної партії товару, а також його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями (видатковими накладними) постачальника, які є невід'ємними частинами договору (п. 2.1 договору). Загальна ціна договору складається із загальної вартості товару, поставленого по Специфікаціях (видаткових накладних), протягом дії договору. Усі Специфікації (видаткові накладні) підписані сторонами починаючи з дати укладення даного договору і до закінчення строку його дії є його невід'ємними частинами, навіть якщо у них не міститься посилання на цей договір (п. 4.5 договору).

Пунктами 6.1 та 6.2 договору сторони передбачили, що датою поставки товару вважається дата видаткової накладної постачальника, за якою відбулась передача товару відповідачу. Право власності на товар та ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження товару до відповідача переходить в момент передачі товару від позивача відповідачу за видатковою накладною.

Сторони погодили, що оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача у розмірі 20% від вартості товару згідно рахунку - фактури в якості попередньої оплати та 80% від вартості товару за специфікацією (видатковою накладною) протягом 10 робочих днів з моменту одержання товару відповідачем (п. 4.3 договору). Спосіб оплати - безготівковий переказ. Форма розрахунків - платіжне доручення (п. 4.4 договору).

Відповідно до п. 11.1 цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2016 року та пролонгується на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну його дії, жодна із сторін не заявить про намір припинити його дію. У будь - якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судом встановлено, на виконання умов договору від 24.10.2016 за № 1, позивачем згідно накладних від 25.10.2016 за № 213, від 09.11.2016 за № 23, від 11.11.2016 за № 3(а.с. 48-50) було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 425007,00 грн.

Позивачем на оплату вартості поставленого товару були виставлені рахунки - фактури від 25.10.2016 за № 1, від 09.11.2016 за № 2 та від 11.11.2016 за № 3 (а.с.18-20).

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково на загальну суму 87868,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 26.10.2016 за № 103 на суму 15568,20 грн., від 02.11.2016 за № 107 на суму 12000,00 грн., від 08.11.2016 за № 112 на суму 30000,00 грн., від 09.11.2016 на суму 15000,00 грн., від 10.11.2016 за № 116 на суму 8000,00 грн. та за № 115 на суму 7300,00 грн. (а.с.21-26).

Разом з тим, відповідач надав позивачу лист - гарантію від 10.11.2016, яким гарантував, що кошти згідно умов договору будуть перераховані позивачу не пізніше 11.11.2016 (а.с.27).

Однак, як встановлено судом, до цього часу відповідач доказів сплати до суду не надав , за поставлений товар в сумі 337138,80 грн. (425007,00 грн. - 87868,20 грн.) не розрахувався, наявну заборгованість перед позивачем не погасив,.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом. Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

За приписами ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.2 договору сторони передбачили, що за порушення строку оплати, визначеного пунктом 4.3 даного договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад три дні додатково стягується штраф у розмірі 10 % від вартості несплаченого вчасно товару. Сторони досягли згоди, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано; до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність тривалістю у три роки (п.п. 14.3, 14.4 договору).

Позивачем на підставі пункту 9.2 договору заявлено до стягнення 33713,92 грн. штрафу (в розмірі 10% від суми боргу) та 24828,48 грн. пені (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення в межах шестимісячного строку, встановленого ч. 6ст. 232 ГКУ) за період з 25.11.2016 по 28.02.2017.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи зі змісту абз. 2 п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суд України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань № 14 від 17.12.2013, застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Таким чином, суд, виходячи із принципу свободи договору, дійшов висновку про можливість одночасного стягнення пені та штрафу як різновидів неустойки.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись приписами ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 2660,16 грн. за період з 25.11.2016 по 28.02.2017.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши проведений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 337138,80 грн., в частині штрафу в сумі 33713,88 грн., в частині пені в сумі 24544,12 грн. та в частині відсотків річних в сумі 2629,73 грн., оскільки позивачем невірно визначено суму основного боргу за поставлений товар згідно накладних, наявних в матеріалах справи (а.с.48-50) та, як наслідок, невірно розраховано розмір штрафних санкцій та відсотків річних за неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань. Крім того, позивачем невірно визначено прострочку виконання грошових зобов'язань та не враховано, що 2016 рік складався з 366 днів.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, з урахуванням вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, з відповідача має бути стягнутий на користь позивача судовий збір в сумі 5970,35 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрснабопт (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, буд. 13, код ЄДРПОУ 40526594, р/р 26008051415497 ПАТ КБ ПриватБанк , МФО 353586) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 ПАТ КБ ПриватБанк , МФО 315405) - 337138,80 грн. основного боргу, 33713,88 грн. штрафу, 24544,12 грн. пені, 2629,73 грн. трьох відсотків річних та 5970,35 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 30.05.2017

Суддя І.Г. Мурашко