Рішення

від 18.04.2017 по справі 183/3827/16

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/3827/16

№ 2/183/254/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Гончарової С.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпекс-Агро про визнання договору оренди землі недійсним,

встановив:

позивач звернувся з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну підстав та предмету позову, фактично викладеній в уточненій позовній заяві просить визнати недійсним з моменту укладання Договір оренди земельної ділянки без номеру та дати, зі змінами та доповненнями викладеними в Додатковій угоді, зареєстрованій 04 травня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро (код ЄДРПОУ 30195842), зареєстрований 28 липня 2004 року Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 04-04-126-00256.

В обґрунтування позову зазначає, що згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії III-ДП № 113770 виданим Новомосковською районною державною адміністрацією 28.11.2002 року, ОСОБА_1 на праві приватної особистої власності належить земельна ділянка площею № 249 площею 4.840 га (кадастровий номер земельної ділянки 1223286000:02:034:0249), яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. У липні 2004 року між ОСОБА_1 (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро (Орендарем) укладено Договір щодо оренди земельної ділянки належної позивачеві. У відповідності до досягнутих домовленостей, позивач надав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,840 га (кадастровий номер земельної ділянки 1223286000:02:034:0249), яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, терміном на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев'ять днів з моменту реєстрації в місцевій Раді народних депутатів, а відповідач зобов'язався сплачувати позивачу щороку орендну плату у грошовій формі, що становить 550,17 грн. 04 травня 2009 року в Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 04-09-126-01840 було зареєстровано Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки № 256 від 28 липня 2004 року укладену між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро . Головними умовами даної Додаткової угоди, була домовленість сторін щодо внесення зміни до Договору про оренду земельної ділянки від 28 липня 2004 року, згідно з якою Сторони змінили оренду плату у грошовій формі у розмірі 1139, 00 грн., а також зобов'язання Орендаря проводити безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки до 0,40 га, відшкодування витрат на поховання. Також було продовжено термін дії Договору до 31 грудня 2021 року. Крім того, внесено інші зміни, які зазначені в Додатковій Угоді. Вказує, що відповідачем не доведено належність доказів, які підтвердили б факт укладання договору оренди у письмовій формі, а сам договір оренди земельної ділянки відсутній, що є підставою для визнання його недійсним (нікчемним) і відповідач користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити. Подав суду письмові заперечення, згідно з якими просив розглянути справу у його відсутність. Зазначив, що у 2003 році між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки площею 4,840 га за кадастровим номером 1223286000-02-034-0249, розташованої на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Відповідно умовам Додаткової угоди до зазначеного Договору, за користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 2% від грошової оцінки землі, що становить 1139,00 гривень, а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію його присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га, а також відшкодовує витрати на поховання. Під час укладення договору оренди між сторонами були погоджені всі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України Про оренду землі . За Договором оренди позивачу нарахована орендна плата: за 2012 рік - в розмірі 4%, що складає 5530,33 гривень, утримано ПДФО 15% - 829,00 гривень, до виплати 4701,05 гривень; за 2013 рік - в розмірі 4%, що складає 5884,00 гривень, утримано ПДФО 15% - 882,60 гривень, до виплати 5001,40 гривень; за 2014 рік - в розмірі 4%, що складає 5884,00 гривень, утримано ПДФО 15% - 882,60 гривень, до виплати 5001,40 гривень; за 2015 рік - в розмірі 4%, що складає 7349,00 гривні, утримано ПДФО 15% - 1102,35 гривень, військовий збір 1,5% - 1102,35 гривень, до виплати 6136,41 гривня. За період 2012-2015 років позивачем було фактично отримано орендної плати: 2012 рік - 2700,00 гривень в грошовій формі; в натуральній формі 1000 кг пшениці за ціною 2,00 грн./кг на суму 2000,00 гривень, а всього 4700,00 гривень; 2013 рік - 2115,00 гривень в грошовій формі; в натуральній формі 1110 кг пшениці за ціною 1,70 грн./кг на суму 1887,00 гривень, а всього 5002,00 гривні; 2014 рік - 3300,00 гривень в грошовій формі, в натуральній формі 850 кг пшениці за ціною 2,00 грн./кг на суму 1700,00 гривень, а всього 5000,00 гривні; 2015 рік - 3126,27 гривень в грошовій формі, в натуральній формі 1800 кг пшениці за ціною 2,80 грн./кг на суму 5320,00 гривень, а всього на суму 8446,27 гривень. Переплата становить 2310,27 гривень.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії III-ДП № 113770 виданим Новомосковською районною державною адміністрацією 28.11.2002 року, ОСОБА_1 на праві приватної особистої власності належить земельна ділянка площею № 249 площею 4.840 га (кадастровий номер земельної ділянки 1223286000:02:034:0249), яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Сторонами визнано той факт, що у липні 2004 року між ОСОБА_1 (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро (Орендарем) укладено Договір щодо оренди земельної ділянки належної Позивачеві, у відповідності до якого позивач надав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,840 га (кадастровий номер земельної ділянки 1223286000:02:034:0249), яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, терміном на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев'ять днів з моменту реєстрації в місцевій Раді народних депутатів, а відповідач зобов'язався сплачувати позивачу щороку орендну плату у грошовій формі, що становить 550,17 грн.

04 травня 2009 року в Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 04-09-126-01840 зареєстровано Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки № 256 від 28 липня 2004 року укладену між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро . За умовами Додаткової угоди, окрім іншого, внесено зміни до абз.1, п.2.2. Договору оренди, в частині збільшення розміру орендної плати у грошовій формі до 2 відсотків від грошової оцінки землі, що становить 1139,00 грн. та покладено на Орендаря обов'язок проводити безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки до 0,40 га, та відшкодовувати витрати на поховання. Також, сторонами внесені зміни до абз.1, п.2.3 Договору оренди, яким зазначено новий термін дії Договору до 31 грудня 2021 року.

Надана суду Довідка, підписана директором відповідача, головним бухгалтером та бухгалтером по паях підтверджує, що за Договором оренди відповідачем позивачу нараховано орендну плату:

- за 2012 рік - в розмірі 4%, що складає 5530,33 гривень, утримано ПДФО 15% - 829,00 гривень, до виплати 4701,05 гривень;

- за 2013 рік - в розмірі 4%, що складає 5884,00 гривень, утримано ПДФО 15% - 882,60 гривень, до виплати 5001,40 гривень;

- за 2014 рік - в розмірі 4%, що складає 5884,00 гривень, утримано ПДФО 15% - 882,60 гривень, до виплати 5001,40 гривень;

- за 2015 рік - в розмірі 4%, що складає 7349,00 гривні, утримано ПДФО 15% - 1102,35 гривень, військовий збір 1,5% - 110,24 гривень, до виплати 6136,41 гривня.

- за 2016 рік - в розмірі 5,5%, що складає 10338,35 гривні, утримано ПДФО 15% - 1860,60 гривень, військовий збір 1,5% - 155,08 гривень, до виплати 8322,00 гривня.

Також, з відомостей з книги пайщика вбачається, що за період 2012-2015 років позивачем фактично отримано орендної плати: 2012 рік - 2700,00 гривень в грошовій формі; в натуральній формі 1000 кг пшениці за ціною 2,00 грн./кг на суму 2000,00 гривень, а всього 4700,00 гривень; 2013 рік - 3115,00 гривень в грошовій формі; в натуральній формі 1110 кг пшениці за ціною 1,70 грн./кг на суму 1887,00 гривень, а всього 5002,00 гривні; 2014 рік - 3300,00 гривень в грошовій формі, в натуральній формі 850 кг пшениці за ціною 2,00 грн./кг на суму 1700,00 гривень, а всього 5000,00 гривні; 2015 рік - 7650,23 гривень в грошовій формі, в натуральній формі 1900 кг пшениці на суму 5320,00 гривень, а всього на суму 8446,27 гривень; в 2016 році - 3905,00 грн.

Розглядаючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами

Відповідно до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) відносини, щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені особи.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ч. 2 ст.15 Закону України Про оренду землі порушення вимог статті 4, так само як і недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі, є підставою для визнання договору недійсним.

Частиною 1 статті 16 Закону України Про оренду землі передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Як передбачено ч. 1 та 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ч.1 ст.215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Оскільки відповідачем не доведено належність доказів, які підтвердили б факт укладання договору оренди у письмовій формі, а сам договір оренди земельної ділянки відсутній, це є підставою для визнання його недійсним (нікчемним).

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, недійсний договір не породжує для його сторін прав та обов'язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення під час його документального оформлення.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно зі ст.129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Позивач, як сторона по справі, зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.10 ЦПК України, а відповідач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Положення ст.11 ЦК України визначають, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Нормами ст.58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст.60 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст.27,46 ЦПК України).

Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1 ст.179 ЦПК України).

Предметом доказування у даному спорі є факт укладання договору у формі. встановленій законом. При цьому, обов`язок з доведення перед судом факту укладання договору в належній формі, з урахуванням факту заперечення наявності такого договору у позивача покладається саме на відповідача.

За способом утворення докази поділяються на первинні (відомості про факти одержують із першоджерела - з оригіналу документа, від свідка-очевидця і т.п.) і похідні (відомості про факти одержують із джерела, що відтворює інший доказ, - з копії документа).

За відношенням до шуканого факту докази поділяються на прямі (прямо вказують на наявність або відсутність шуканого факту) і непрямі (дозволяють зробити припускаємий висновок про шуканий факт).

Відповідачем докази на спростування того факту, що ним були дотримані вказані вимоги законодавства щодо правових підстав користування земельною ділянкою ні в самостійному порядку ні на запит суду не надавалися.

Відтак правових підстав для користування відповідачем земельною ділянкою, належною позивачу суду не надано.

Враховуючи те, що спірний Договір оренди земельної ділянки є недійсним з моменту його державної реєстрації, він не створює жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно з п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 18 грудня 2009 року, № 14 Про судове рішення у цивільній справі вирішуючи за позовами про визнання питання про наявність або відсутність тих чи інших правовідносин, суд при задоволенні позову зобов'язаний у необхідних випадках зазначити в резолютивній частині рішення і про ті правові наслідки, які тягне за собою таке визнання (наприклад, про анулювання актового запису про реєстрацію шлюбу в разі визнання його недійсним, анулювання свідоцтва про право власності в разі задоволення позову про витребування майна від добросовісного набувача тощо).

За таких обставин, договір оренди земельної ділянки від 28 липня 2004 року, який не був укладений сторонами в письмовій формі, повинен бути визнаний судом недійсним, оскільки при його укладанні не додержано письмової форми, а домовленість сторін щодо оренди земельної ділянки досягнута в усній формі, що для договору оренди землі є нікчемною.

Внаслідок викладеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд керується положеннями ч.1 ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 3, 5-8, 10, 57, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд -

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпекс-Агро про визнання договору оренди землі недійсним задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладання Договір оренди земельної ділянки без номеру та дати, зі змінами та доповненнями викладеними в Додатковій угоді, зареєстрованій 04 травня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро (код ЄДРПОУ 30195842), зареєстрований 28 липня 2004 року Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 04-04-126-00256.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпекс-Агро (код ЄДРПОУ 30195842) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 551 (п`ятсот п`ятдесят одну) гривню 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.О. Парфьонов