ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А про залишення позовної заяви без руху 30 травня 2017 року м. Київ № 826/6712/17 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Танзал Плюс» про припинення юридичної особи, - В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління ДФС у м. Києві (далі також – ГУ ДФС у м. Києві, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Танзал Плюс» (далі також – ТОВ «Танзал Плюс», відповідач), в якому позивач просить: - визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Танзал Плюс» (код ЄДРПОУ 39858602) через порушення закону, допущені при його реєстрації, які не можна усунути; - скасувати державну реєстрацію установчих документів ТОВ «Танзал Плюс» (код ЄДРПОУ 39858602) з моменту реєстрації; - визнати недійсними установчі документи ТОВ «Танзал Плюс» (код ЄДРПОУ 39858602) з моменту реєстрації; - припинити юридичну особу ТОВ «Танзал Плюс» (код ЄДРПОУ 39858602). Згідно п. 3 ч. 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу. Так, згідно п. 4 ч. 1 статті 106 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Відповідно до ч. 5 статті 105 КАС України, адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом. Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Зі змісту позовної заяви ГУ ДФС у м. Києві вбачається, що вимоги позивача звернені на підставі пп. 20.1.37 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі – ПК України). Відповідно пп. 20.1.37 п. 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання. Між тим, вказана норма не передбачає право податкового органу на звернення до суду із позовними вимогами щодо визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації юридичної особи через порушення закону, допущені при його реєстрації, які не можна усунути та скасування державної реєстрації установчих документів юридичної особи з моменту реєстрації. Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, податковий орган зобов'язаний дотримуватись положень ПК України, зокрема, в частині визначення позовних вимог у відповідності до приписів діючих нормативно-правових актів. Крім того, відповідно до положень ч. 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» (далі також – Закон) встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Водночас, згідно ч. 2 статті 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною 1 статті 4 Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абз. 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 600, 00 гривень. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 статті 6 Закону). Між тим, всупереч встановленим вимогам законодавства ГУ ДФС у м. Києві до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору. Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленими статтею 106 КАС України. Відповідно до ч. 1 статті 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою. Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків, а саме: уточнення позовних вимог відповідно до норм КАС України та ПК України та надання суду документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень у відповідності до кількості позовних вимог немайнового характеру. Керуючись статтею 108 КАС України, суд, - У Х В А Л И В: 1. Залишити позовну заяву Головного управління ДФС у м. Києві без руху. 2. Встановити позивачу п'ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з дня набрання законної сили даною ухвалою суду. 3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви вона буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 статті 108 КАС України. Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України. Суддя П.В. Вовк
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2017 |
Оприлюднено | 06.06.2017 |
Номер документу | 66827517 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Вовк П.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні