Ухвала

від 30.05.2017 по справі 805/3589/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 року справа №805/3589/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Компанієць І.Д., Сухарьок М.Г.,

секретар Терзі Д.А.,

за участі представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2017 року у справі № 805/3589/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотранс" до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернотранс" (надалі - позивач, ТОВ Зернотранс ) звернулось до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (надалі - відповідач, контролюючий орган) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.08.2016 №0000181400 за формою Р про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 173 751,00 грн. (в тому числі, податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 115834 грн. та штрафні санкції в сумі 57917 грн.) (а.с. 4-10).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року залучено у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Перлина краю (а.с. 164).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Волноваської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 25.08.2016 № НОМЕР_1 за формою «Р» , яким ТОВ «ТОВ «ЗЕРНОТРАНС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 173751,00 грн. (в тому числі податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 115834 грн. та штрафні санкції в сумі 57917 грн.) (а.с. 194-212).

Відповідач із таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачем до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, які, відповідності до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні є єдиними для всіх учасників транспортного процесу юридичні документи, призначені для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, прибуткування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи, а суд першої інстанції, на думку апелянт, на цю обставину не звернув уваги та не зазначив, чому він не приймає до уваги зазначене. Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що позивачем до перевірки не надано також журнали обліку за формою № 7 НП Журнал реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах , за формою № 16НП Відомість на відпуск нафтопродуктів , за формою № 17-НП Змінний звіт АЗС , товарні книги кількісного руху нафтопродуктів (нафти) (форма № 31-НП), реєстри (відомості) матеріально відповідальної особи, сертифікати відповідності, паспорти якості дизельного палива. До того ж, апелянт вказує, що Волноваською ОДПІ отримано узагальнену податкову інформацію від 18.05.2016 року № 14418/7/26-15-14-07-02-1, складену ГУ ДФС у м. Києві щодо податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН ТОВ Перлина краю за період з 23.10.2015 року по 11.03.2016 року, в якій зазначене, серед іншого, що в провадженні СУ ФР МГУ ДФС - ЦО з ОВП перебувають матеріали кримінального провадження № 32016100110000083 від 20.01.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ст. 205 КК України, де у протоколі допиту свідка зазначено, що директор та засновник ТОВ Перлина краю у жовтні 2015 року перереєстрував вказане підприємство на своє ім'я за грошову винагороду в розмірі 1000 грн. без мети подальшого ведення господарської діяльності. Зазначене, на думку апелянта, свідчить про неможливість за таких умов фактичного постачання ТОВ Перлина краю товару на адресу позивачу у листопаді, грудні 2015 року навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чиннім законодавством. (а.с. 216-219)

Представник апелянта у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, просила її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Позивач, ТОВ Зернотранс є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 331547032, місцезнаходження юридичної особи: 01021, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 13, офіс 23. Основним видом економічної діяльності підприємства по КВЕД 49.41 є Вантажний автомобільний транспорт . Зазначене підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 14-15), а також відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 16-17).

Відповідач, Волноваська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин, у тому числі, щодо сплати платниками податку на додану вартість.

Відповідно до матеріалів справи, позивач перебуває на податковому обліку у відповідача, у т.ч., як платник податку на додану вартість, що підтверджується також витягом № 1626554508448 з реєстру платників податку на додану вартість (а.с. 19).

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлення № 124 від 12.07.2016 року згідно із п.п. 191 .1.1 п. 191 .1 ст. 191 , п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.2 ст. 75, п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, наказу на проведення перевірки від 12.07.2016 року № 138 посадовою особою контролюючого органу у період з 13 липня 2016 року п 26 липня 2016 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Зернотранс з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з ТОВ Перлина краю за листопад, грудень 2015 року.

Відповідно до пунктів 86.1 та 86.10 статті 86 ПК України вбачається, що, зокрема, у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, в якому зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

За результатами проведення зазначеної перевірки податковим органом складено Акт від 02.08.2016 року № 2303/05-33-14-00/31547032, яким встановлено порушення п.п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України, а саме, заниження ТОВ Зернотранс податку на додану вартість всього у розмірі 115834,00 грн. внаслідок завищення податкового кредиту на загальну суму 115 834 грн., у тому числі за листопад 2015 року у сумі 82 501,00 грн. та у грудні 2015 року у сумі - 33 333, 00 грн. (а.с. 20-34).

Не погоджуючись із вказаними в Акті перевірки від 02.08.2016 року № 2303/05-33-14-00/31547032 порушеннями податкового законодавства, позивачем направлено на адресу відповідача заперечення, проте відповідач, за результатами розгляду зазначених заперечень, листом № 7674/10/05-33-14 від 25.08.2016 року висновки акту перевірки залишив без змін (а.с. 36-42).

Згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, а також на підставі висновків акту перевірки від 02.08.2016 року № 2303/05-33-14-00/31547032, відповідачем, 25 серпня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість (код платежу - 14010100) на суму - 173 751, 00 грн., у т.ч., за податковими зобов'язаннями - 115834, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 57917,00 грн. (а.с. 43).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до Акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентом - ТОВ Перлина краю було:

- невідповідність первинних документів вимогам Закону;

- відсутність певних документів;

- наявність узагальненої інформації, складеної ГУ ДФС у м. Києві про порушення кримінальної справи відносно ТОВ Перлина краю за ч. 1 ст. 27 та ч. 1 ст. 205 КК України;

- відсутність у контрагента офісних, складських приміщень та автотранспорту.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку, для вивчення всіх обставин справи необхідно докладно з'ясувати зміст правовідносин позивача з його контрагентом - ТОВ Перлина краю , а також дослідити документи, які можуть підтвердити або спростувати факт вчинення господарської операції.

Так, відповідно до матеріалів справи, 01 листопада 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Перлина краю (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Зернотранс (надалі - покупець) укладено договір поставки паливо-мастильних матеріалів.

Пунктом 1.1 розділу 1 цього договору встановлено, що продавець приймає на себе зобов'язання передати покупцю товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.

Умовами цього договору передбачено також, що найменування товару, його кількість, ціна буде зазначено у накладних на товар, а також визначено порядок здійснення оплати, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, строк дії договору та ін. (а.с. 47-49).

На виконання вищезазначеного договору складено видаткові накладні: № ПК-1/11 від 13.11.2015 року на суму 250005, 00 грн. (у т.ч. ПДВ - 41 667,50 грн.), № ПК-1/12 від 26.11.2015 року на суму 71 822, 12 грн. (у т.ч. ПДВ - 11 970,35 грн.), № ПК-11/13 від 27.11.2015 року на суму 71 822, 12 грн. (у т.ч. ПДВ - 11 970,35 грн.), № ПК-11/15 від 30.11.2015 року на суму 34597,00 грн. (в т. ч. ПДВ - 5 766,17грн.), № ПК-2/12 від 02.12.2015 року на суму 200 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ - 33 333,33 грн.), № ПК-12/4 від 04.12.2015 року на суму 66 758,76 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 126,46 грн.) ( а.с.56-61).

Таким чином, загальна сума за товар по вищезазначеним операціям складає 695005,00 грн.

Оплата за дизельне паливо згідно рахунків № 1, № 2, № 18, які виписано позивачу ТОВ Перлина краю (а.с. 53-55) проводилась (відповідно до умов договору (п. 3.1)) в безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення: № 4720 від 06.11.2015 року на суму 250005,00 грн., № 4735 від 09.01.2015 року на суму 245000,00 грн., № 5176 від 01.12.2015 року на суму 200000,00 грн. (а.с. 50-52).

За наслідками виконання договору ТОВ Перлина краю на адресу позивача виписані податкові накладні: №1 від 02.12.2015 року, № 1 від 05.11.2015 року, № 2 від 09.11.2015 року (а.с.111-114).

До того ж, виконання умов договору підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: від 26.11.2015 № 26/11-11/703 - об'єм автоцистерни 4837,00 л, від 27.11.2015 № 27/11-20/706 - об'єм автоцистерни 4837,00 л, від 30.11.2015 № 30/11-18/708 - об'єм автоцистерни 2330,00 л , 04.12.2015 № 64/12-11/716 - об'єм автоцистерни 4650,00 л. Доставка паливно-мастильних матеріалів здійснювалось автопідприємством ОСОБА_4, замовник - ТОВ «Перлина краю» , вантажовідправник - ТОВ «Альянс ойл трейдинг» , вантажоодержувач - ТОВ «Зернотранс» , пункт розвантаження визначений в укладеному договорі -м. Харків, пос. Плиточний,7; ТТН від 10.12.2015 № 10/12-12/849 - об'єм нафтопродукту 7180,00 л, ТТН від 02.12.2015 № 768030 - об'єм нафтопродукту 3320,00 л, ТТН від 19.11.2015 № 19/11-11/508 - об'єм нафтопродукту 8250,00 л, ТТН від 13.11.2015 № 13/11-11/489 - об'єм нафтопродукту 8150,00 л. Доставка паливно-мастильних матеріалів здійснювалось автопідприємством ТОВ «Перлина краю» , замовник, вантажоодержувач - ТОВ «Зернотранс» , пункт розвантаження визначений - м. Волноваха, вул. Кузнєцова, 22 ( а.с.62-65, 73-76).

На підставі зазначених первинних документів позивачем від ТОВ «Перлина краю» отримано паливно-мастильні матеріали, а саме, паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки F, а товарно-транспортними накладними підтверджено транспортування та фактичне переміщення придбаного товару.

17 грудня 2015 року позивачем, засобами електронного зв'язку на адресу відповідача надано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року (а.с. 97-98).

З розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), а саме, з рядку 28, розділу ІІ «Податковий кредит» вбачається, що позивачем визначено суму податкового кредиту в розмірі - 82500,83 грн. по контрагенту ТОВ «Перлина краю» (індивідуальний номер - 374505626552) (а.с. 102-103).

Крім того, 20 січня 2016 року позивачем, засобами електронного зв'язку на адресу відповідача надано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2015 року (а.с. 104-105).

З розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), а саме, з рядку 93, розділу ІІ «Податковий кредит» вбачається, що позивачем визначено суму податкового кредиту в розмірі - 33 333,33 грн. по контрагенту ТОВ «Перлина краю» (індивідуальний номер - 374505626552) (а.с. 109-110)

Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 17 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Пунктом 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи в повному обсязі наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ Перлина краю . Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , статті 44 містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Щодо посилання апелянта на ту обставину, що позивачем до перевірки не надано товарно-транспортні накладні на перевезення бензину у кількості 500 літрів.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Так, розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року (чинного на чакс виникнення спірних правовідносин) встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил, одним із основним документів на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що оскільки товарно-транспортними накладними підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, а відтак, не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Посилання апелянта на те, що кількість дизельного палива, відображеного в ТТН не відповідає кількості палива, яке оприбутковано ТОВ Зернотранс , дати виписки товарно-транспортних накладних не відповідають датам оприбуткування колегія суддів до уваги не приймає з огляду на те, що помилки в оформленні документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Щодо доводів апелянта про те, що у ТОВ Перлина краю , як постачальника товару позивачу відсутні основні засоби (виробничих потужностей, складських приміщень), трудових ресурсів, необхідних для реального виконання поставки, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до вимог податкового законодавства платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

В силу приписів частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанова Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10.

Будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх "фіктивність", відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку.

Окрім того, слід зазначити, що в законодавстві відсутня норма, яка б зобов'язувала підприємство перевіряти наявність виробничих потужностей, складських приміщень, трудових ресурсів у контрагента і відносити понесені витрати на придбання товару та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що відсутність, начебто, у ТОВ Перлина краю виробничих потужностей, складських приміщень, трудових ресурсів не може бути підставою для притягнення до відповідальності особи, яка у повному обсязі виконала передбачені податковим законодавством зобов'язання, які підтверджено документально.

Щодо посилання апелянта, щодо отримання узагальненої податкової інформації від 18.05.2016 року № 14418/7/26-15-14-07-02-1, складену ГУ ДФС у м. Києві щодо податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН ТОВ Перлина краю за період з 23.10.2015 року по 11.03.2016 року, в якій зазначене, серед іншого, що в провадженні СУ ФР МГУ ДФС - ЦО з ОВП перебувають матеріали кримінального провадження № 32016100110000083 від 20.01.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ст. 205 КК України, де у протоколі допиту свідка зазначено, що директор та засновник ТОВ Перлина краю у жовтні 2015 року перереєстрував вказане підприємство на своє ім'я за грошову винагороду в розмірі 1000 грн. без мети подальшого ведення господарської діяльності колегія суддів зазначає наступне.

Так, дійсно, в матеріалах справи наявна Узагальнена податкова інформація щодо податкових, зареєстрованих в ЄРПН ТОВ Перлина краю за період з 23.10.2015 року по 11.03.2016 року.

У пункті 1.2 розділу 1 цієї податкової інформації зазначена, що остання складена з причини неможливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв'язку, зокрема, з тим, що ГУ ДФС у м. Києві листом СУ ФР МГУ ДФС - ЦО з ОВП від 18.02.2016 року № 1917/7/28-10-09-02 отримано протокол допиту свідка - директора ТОВ Перлина краю від 15.01.2015 року - ОСОБА_5, який, у т.ч. підписував податкові накладні у період з 23.10.2015 року по 11.03.2015 року (спірний період по даній справі - листопад, грудень 2015 року).

У податковій інформації також зазначено, що у протоколі допиту свідка, а саме, директора ТОВ Перлина краю - ОСОБА_5 зазначено про те, що свідок ОСОБА_5 надав пояснення, що у жовтні 2015 року останній перереєстрував ТОВ Перлина краю на своє ім'я за грошову винагороду в розмірі 1000 грн. без мети подальшого ведення господарської діяльності. Свідок також повідомив, що особисто не давав нікому довіреності для здійснення реєстраційних дій від його імені для створення ТОВ Перлина краю , де знаходиться зазначене підприємство, документи по ньому, печатки тощо свідку не відомо.

Крім того, зазначена податкова інформація містить посилання на те, що СУ ФР МГУ ДФС - ЦО з ОВП здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеного до ЄРДР за № 32016100110000013 від 20.01.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

До того ж, в матеріалах справи відсутня інформація, що у кримінальному провадженню, яке внесено до ЄРДР за № 32016100110000013 від 20.01.2016 року було прийняте будь-яке остаточне рішення, що також підтверджено представником відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Волноваської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 25.08.2016 № НОМЕР_1.

Відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 31 травня 2017 року.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - залишити без задоволення.

Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2017 року у справі № 805/3589/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В.Ястребова

ОСОБА_6

ОСОБА_7