Рішення

від 29.05.2017 по справі 902/346/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 травня 2017 р. Справа № 902/346/17

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді: В. Білоуса

Секретар судового засідання : О. Матущак

за участю представників :

позивача : ОСОБА_1 - згідно довіреності;

відповідача : ОСОБА_2- згідно довіреності;

відповідача : ОСОБА_3.- згідно довіреності.

Місце розгляду справи : приміщення суду, зал судових засідань № 3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ВінницягазЗбут" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)

до:Калинівського технологічного технікуму (22400, Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Маяковського ,29)

про стягнення 240 652,7 грн., з яких 234 479,67 грн.- боргу, 597,37 грн.- 3% річних за період з 13.03.2017 по 12.04.2017, 5 575,66 грн. пені за період з 13.03.2017 по 12.04.2017

ВСТАНОВИВ :

Відповідач у відзиві на позов зазначає про те, що 29 березня Калинівський технологічний технікум отримав претензії по заборгованості за природний газ на суму 234 479,67 грн.. Вказує про те, що у відповідь на претензію, яка надійшла до позивача 8 квітня 2017 року, відповідач пояснив, що заборгованість виникла через те, що виділений обсяг асигнувань на комунальні послуги на 2017 рік з Державного бюджету недостатній для здійснення навчальним закладом своєї статутної діяльності в повному обсязі. Зазначає про те, що фактично виділених коштів на газ на 2017 рік відповідачу вистачило лише на один місяць, коштів спеціального фонду також не вистачає. Вказує про те, що з 1 березня 2017 року Калинівський технологічний технікум припинив споживання природного газу і котельня технікуму була опломбована. Зазначає про те, що з проханням збільшити обсяг асигнувань на природний газ на 2017 рік відповідач звертався до Міністерства освіти і науки України. Просить у відзиві відстрочити виконання судового рішення до кінця 2017.

Представник позивача в судовому засіданні 29.05.2017 заперечила проти вказаної заяви про відстрочення виконання рішення суду.

В судовому засіданні 29.05.2017 представник відповідача заявила усне клопотання про зменшення заявленої неустойки.

Представник позивача в судовому засіданні 29.05.2017 проти вказаного клопотання заперечила.

Представник позивача в судовому засіданні 29.05.2017 позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.05.2017 проти позову не заперечив.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 712 ЦК України, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 236 577, 04 грн., з яких 234 479,67 грн.- боргу, 597,37 грн.- 3% річних за період з 13.03.2017 по 12.04.2017, 1 500 грн. пені за період з 13.03.2017 по 12.04.2017 (пеня, на підставі п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, підлягає зменшенню судом із суми 5 575,66 грн. грн. до суми 1 500 грн.).

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

31.01.2017 року між позивачем (в договорі - "Постачальник") та відповідачем (в договорі - "Споживач") було укладено договір № 1141031QP6FB017 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2017 році природний газ (далі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Відповідно до п.2.9.2 Договору на підставі отриманих від Споживача даних та\або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника.

Відповідно до п.3.2 Договору ціна газу з урахуванням тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами становить 7 388,63 грн.за 1000 куб. м., крім того ПДВ 1 477,73 грн., всього з ПДВ 8 866, 36 грн..

Відповідно до п.4.2.3 Договору остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Відповідно до п.4.6 Договору у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу.

01.02.2017 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 1141031QP6FB017 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, якою викладено п.3.2. Договору в наступній редакції:"3.2. Ціна газу з урахуванням тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами становить 8 498,60 грн.за 1000 куб. м., крім того ПДВ 20% 1 699,720 грн., всього з ПДВ 10 198,32 грн.".

Позивач свої зобов'язання передбачені договором виконав, на протязі лютого 2017 року, поставив відповідачеві газу в об'ємі 24,259 тис. м. куб. на суму 247 401,05 грн., що підтверджується двостороннім актом приймання - передачі природного газу № ЗВІ00005325 від 22.02.2016 р..

Відповідач свої зобов'язання взяті в Договорі не виконав, не здійснив оплату за поставлений природний газ на суму 247 401,05 грн. згідно з актом приймання - передачі природного газу № ЗВІ00005325 від 22.02.2016 р..

Разом з тим, станом на 01.01.2017 у позивача за відповідачем рахувалась попередня оплата в розмірі 12 921,38 грн., яка в подальшому була зарахована позивачем в оплату спожитого газу в лютому 2017.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає 234 479,67 грн. (247 401,05 грн. - 12 921,38 грн.), що також підтверджується актом звірки розрахунків станом на 10.03.2017 який обопільно підписаний сторонами та копія якого додано позивачем до позовної заяви.

Позивачем відповідачу було направлено претензію Viz-CK-360-0317 від 21.03.2017 від 28.03.2016 р. про оплату наданих послуг з постачання природного газу у розмірі 234 479,67 грн. протягом 10 днів з дня отримання вимоги.

Зміст договору взятих в ньому зобов'язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, які регулюються ст. 712 ЦК України.

Згідно ст.712 ЦК України За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 525, ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 692 України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.І ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що вимоги щодо стягнення боргу в сумі 234 479,67 грн. є правомірними, і підлягають задоволенню, оскільки відповідають умовам чинного законодавства та умовам договору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 234 479,67 грн. - боргу, згідно договору № 1141031QP6FB017 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 31.01.2017 та про їх задоволення.

Окрім вимог про стягнення суми боргу позивачем заявлено вимоги про стягнення 597,37 грн.- 3% річних за період з 13.03.2017 по 12.04.2017.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.І ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 597,37 грн.- 3% річних за період з 13.03.2017 по 12.04.2017.

Також, позивач заявив до стягнення 5 575,66 грн. пені за період з 13.03.2017 по 12.04.2017.

Згідно ст.549, ст.550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно п.6 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Тому, з огляду на винятковість випадку, з огляду на те, що відповідач є державним навчальним закладом І рівня акредитації, згідно статуту якого основною метою його діяльності є забезпечення умов необхідних для отримання особою вищої освіти, підготовка згідно з державним замовленням і договірними зобов'язаннями висококваліфікованих фахівців для галузі побутового обслуговування населення України та легкої промисловості, з огляду на те, що відповідач звертався з проханням збільшити обсяг асигнувань на природний газ на 2017 рік до Міністерства освіти і науки України, на підставі п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, ст.233 ГК України, п.6 ст.3, ч.3 ст.551 ЦК України, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені за період з 13.03.2017 по 12.04.2017 із суми 5 575,66 грн. грн. до суми 1 500 грн..

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача та про стягнення 236 577, 04 грн., з яких 234 479,67 грн.- боргу, 597,37 грн.- 3% річних за період з 13.03.2017 по 12.04.2017, 1 500 грн. пені за період з 13.03.2017 по 12.04.2017.

В силу ст. ст.4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

В зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати на судовий збір в сумі 3 609,79 грн. на підставі ч.2 ст. 49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Відповідачем у відзиві викладено заяву про відстрочення виконання рішення суду до кінця 2017 року.

Згідно ч.1 ст.121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, вищезазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити чи розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки або розстрочки є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Разом з тим законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

З огляду на викладене, з огляду на те, що відповідач є державним навчальним закладом І рівня акредитації, згідно статуту якого основною метою його діяльності є забезпечення умов необхідних для отримання особою вищої освіти, підготовка згідно з державним замовленням і договірними зобов'язаннями висококваліфікованих фахівців для галузі побутового обслуговування населення України та легкої промисловості, з огляду на те, що відповідач звертався з проханням збільшити обсяг асигнувань на природний газ на 2017 рік до Міністерства освіти і науки України, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду, яке викладене у відзиві на позов, та про відстрочення виконання рішення суду до 20.12.2017.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 42, 43, 44, 48, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково в сумі 236 577, 04 грн., з яких 234 479,67 грн.- боргу, 597,37 грн.- 3% річних за період з 13.03.2017 по 12.04.2017, 1 500 грн. пені за період з 13.03.2017 по 12.04.2017. У вимогах про стягнення 4 075,66 грн. пені відмовити. Судові витрати на судовий збір в сумі 3 609,79 покласти на відповідача.

2. Стягнути з Калинівського технологічного технікуму, код ЄДРПОУ 03062906 (22400, Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Маяковського ,29) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВінницягазЗбут", код ЄДРПОУ 39593306 (21012, м.Вінниця, пров.Щорса, 24) 234 479,67 грн.- боргу, 597,37 грн.- 3% річних за період з 13.03.2017 по 12.04.2017, 1 500 грн. пені за період з 13.03.2017 по 12.04.2017, 3 609,79 грн.- судових витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3. Відстрочити виконання рішення господарського суду Вінницької області від 29.05.2017 у справі № 902/346/17 до 20.12.2017.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 29.05.2017 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 31 травня 2017 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи