Ухвала

від 31.05.2017 по справі 902/520/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

31 травня 2017 р. Справа № 902/520/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши, за відсутності представників сторін, заяву Приватного підприємства "ВЮМ" б/н. від 19.05.2017 року про забезпечення позову у справі

за позовом :Приватного підприємства "ВЮМ" (вул. Стебницька, 45, м. Трускавець, Львівська область, 82200)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1В." (площа ОСОБА_2, буд. 1, кімната 305, м. Вінниця, 21001)

про стягнення 228961,80 грн.

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "ВЮМ" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1В." заборгованості за договором про надання охоронних послуг № 01-15 від 01.01.2016 року в загальному розмірі 228 961,80 грн.

За вказаним позовом 31.05.2017 року судом порушено провадження у справі № 902/520/14 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 22.06.2017року.

До позовних матеріалів додано заяву б/н. від 19.05.2017 року про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю деревообробного цеху за адресою: вул. Плеханова, буд. 11, с. Водяне, Рахнівський район, Закарпатська область; заборонити ТОВ "ОСОБА_1В." та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які заходи з реалізації нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі деревообробного цеху за адресою: вул. Плеханова, буд. 11, с. Водяне, Рахнівський район, Закарпатська область.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову в своїй заяві позивач зазначає, що з метою врегулювання даного спору в добровільному порядку звертався до відповідача з претензією, яка останнім залишена без задоволення, що свідчить про небажання здійснити розрахунок за надані послуги. Окрім того зазначає, що на належне відповідачу майно, а саме нежитлову будівлю деревообробного цеху за адресою: вул. Плеханова, буд. 11, с. Водяне, Рахнівський район, Закарпатська область, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, накладено арешт в рамках виконавчого провадження. Дана обставина, на думку позивача, беззаперечно свідчить про ймовірність реалізації майна відповідача до винесення рішення по справі за даним позовом, що однозначно призведе до неможливості виконання судового рішення.

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд враховує наступне.

Як наголошено в п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч.1 ст.67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Пунктом 1 частини 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" встановлено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 , зокрема, визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК); достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як зазначалося вище, позивач в обґрунтування своєї заяви про накладення арешту на нерухоме майно посилається на відсутність у відповідача наміру врегулювати спір в позасудовому порядку та накладення арешту на нерухоме майно відповідача в рамках виконавчого провадження.

Разом з тим, вимога про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не пов`язана з предметом позову, оскільки позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості, тобто грошова вимога, а доказів на підтвердження того, що у відповідача на рахунках у банках відсутні грошові кошти, не подано.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

Окрім того суд зважає, що позивачем в обґрунтування заяви про забезпечення позову не надано суду жодного доказу який свідчив про наявність у власності відповідача рухомого майна і грошових коштів та можливість їх відчуження відповідачем.

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні заяви Приватного підприємства "ВЮМ" № б/н. від 19.05.2017 року про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвалу надіслати сторонам по справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Стебницька, 45, м. Трускавець, Львівська область, 82200)

3 - відповідачу (площа ОСОБА_2, буд. 1, кімната 305, м. Вінниця, 21001)