Рішення

від 30.05.2017 по справі 904/4978/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.05.2017 Справа № 904/4978/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТБУД", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ГОНТА-ТЕХНОЛОГІЯ", м. Кривий Ріг

про стягнення 521 733,89 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 4 від 05.01.2017

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостбуд" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Гонта-Технологія" (далі - відповідач) про стягнення 521 733,89 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за додатковою угодою від 17.05.2016 до договору оренди обладнання № 29/10 від 01.12.2010, в частині оплати заборгованості у розмірі 521 733,89 грн, вказаної в п. 4 цієї додаткової угоди.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2017 порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 30.05.2017.

30.05.2017 повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, але 29.05.2017 до суду від відповідача надійшла заява, відповідно до якої останній заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечує та просить суд розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи.

У судовому засіданні 30.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мостбуд" (далі - позивач, наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Гонта-Технологія" (далі - відповідач, наймач) був укладений договір оренди обладнання № 29/10 (далі - Договір), за умовами якого наймодавець зобов'язався передати наймачеві, а наймач зобов'язався прийняти в тимчасове користування обладнання (далі - майно) та зобов'язався сплачувати наймодавцю орендну плату.

Згідно з п. 1.1.1 Договору найменування майна, його кількість та технічні характеристики вказуються у Додатку № 1 до Договору.

Мета оренди - використання орендованого майна для ведення комерційної діяльності підприємства (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору майно повинно бути передано наймодавцем з комплектом технічної документації та прийнято наймачем протягом 30 днів з моменту підписання договору. Передача майна в оренду здійснюється відповідними спеціально уповноваженими на те фахівцями сторін за актом приймання-передачі (п. 3.2. Договору).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що майно вважається переданим наймачеві з дати підписання акта приймання-передачі майна.

Положеннями п. 4.2. Договору передбачено, що термін оренди складає 12 календарних місяців з дати прийняття майна за актом приймання-передачі. Подовження терміну оренди можливе за взаємною згодою сторін та оформлюється відповідною додатковою угодою (п.4.4 Договору).

За приписами п. 5.1 Договору, розмір орендних платежів складає 70 263,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11 710,50 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору, орендна плата сплачується у безготівковому порядку на поточний рахунок наймодавця не пізніше 15-го числа кожного місяця, наступного за розрахунковим. Розмір орендної плати може переглядатись за згодою сторін один раз протягом шести календарних місяців (п. 5.3 Договору).

Договір набирає чинності з моменту передачі орендованого майна в оренду та діє протягом наступних 12-ти календарних місяців, а щодо грошових зобов'язань - до повного їх виконання (п. 10.1 Договору).

Пунктом 10.3 Договору передбачено, що зміни в договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою.

Сторонами були укладені додаткові угоди до Договору, якими вносились зміни щодо розміру орендних платежів, переліку обладнання та строку дії договору.

На виконання умов вищезазначеного Договору позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове користування обладнання, що підтверджується актом прийому-передачі майна від 01.12.2010.

14.05.2013 сторони уклали додаткову угоду № 8, умовами якої узгодили наступне:

- Розірвати договір оренди обладнання № 29/10 від 01.12.2010 з 14.05.2013 у зв'язку з укладанням між наймодавцем і наймачем договору купівлі-продажу № 04/13 від 14.05.2013 (п. 1).

- Наймодавець у строк та на умовах, передбачених розділом 8 договору оренди обладнання № 29/10 від 01.12.2010 повертає наймодавцю обладнання, перелік якого наведено у додатку № 2 договору оренди обладнання № 29/10 від 01.12.2010 (п. 3).

- Передачу обладнання оформити актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами договору (п. 4).

- В частині виконання наймачем своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати по договору оренди обладнання № 29/10 від 01.12.2010, дія даного договору не припиняється до повного виконання наймачем своїх зобов'язань (п. 5).

- Погашення заборгованості наймачем по орендній платі здійснюється шляхом щомісячного перерахування заборгованості рівними частинами протягом 60 місяців від дня розірвання цього договору до 10-го числа кожного місяця. Сума заборгованості по даному договору на дату 14.05.2013 складає 1 252 161,14 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2016 у справі №904/2678/16 позов задоволено; стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Гонта-Технологія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостбуд" заборгованість у розмірі 590 224,63 грн. та 8 853,37 грн. судового збору.

Як встановлено вищезазначеним рішенням господарського суду, відповідач повернув позивачу орендоване обладнання за актом прийому-передачі від 14.05.2013, частково погасив існуючу заборгованість на загальну суму 140 202,62 грн., здійснивши останній платіж у березні 2014 року.

17.05.2016 сторони уклали додаткову угоду, умовами якої передбачили наступне:

- Станом на 10.05.2016 ТОВ "НВП Гонта-Технологія" погасило заборгованість на загальну суму 140 202,62 грн. (п. 2).

- Станом на 10.05.2016 ТОВ "НВП Гонта-Технологія" має заборгованість перед ТОВ "Мостбуд" на загальну суму: 1 111 958,52 грн. = 1 252 161,14 грн. - 140 202,62 грн., у тому числі 590 224,63 грн. - згідно з судовим рішенням; 20 869,35 грн. - прострочена заборгованість; 500 864,54 грн. - строк погашення якої станом на 10.05.2016 не настав (п. 4).

- Сторони дійшли згоди припинити розстрочення заборгованості, у зв'язку з чим строк погашення всієї заборгованості є таким, що настав (п. 5).

- ТОВ "НВП Гонта-Технологія" зобов'язується погасити до 31.08.2016 року (включно) в повному обсязі заборгованість у розмірі 521 733,89 грн., вказану в п. 4 цієї додаткової угоди, що не включає в себе стягнуту судовим рішенням у справі № 904/2678/16 суму 590 224,63 грн. та яка буде погашатись окремо від цієї додаткової угоди (п. 6).

- До вимог, що можуть виникнути на підставі цієї додаткової угоди застосовується позовна давність тривалістю 10 (десять) років (п. 7).

- Ця додаткова угода набирає чинності з дати її підписання.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за додатковою угодою від 17.05.2016, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 521 733,89 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав та проти їх задоволення не заперечував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено у ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Згідно із положенням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, обставини справи, умови укладеного між сторонами Договору та додаткових угод до нього, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки:

- Дослідивши надані позивачем до господарського суду документи у розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, тому що вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним Договором.

- Факт порушення відповідачем зобов'язань в частині оплати орендної плати за договором оренди обладнання № 29/10 від 01.12.2010, встановлений рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2016 у справі № 904/2678/16 та не потребує доказування в силу приписів частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

- Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 521 733,89 грн. за додатковою угодою від 17.05.2016 господарському суду надано не було.

- Відповідач визнав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечував.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

За приписами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Гонта-Технологія" (50006, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ветеранів праці, буд. 26, прим. 2, код ЄДРПОУ 34811030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостбуд" (49000, м. Дніпро, вул. Князя Володимира Великого, буд. 7а, код ЄДРПОУ 31124479) заборгованість у розмірі 521 733,89 грн. (п'ятсот двадцять одна тисяча сімсот тридцять три грн. 89 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 826,01 грн. (сім тисяч вісімсот двадцять шість грн. 01 коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 31.05.2017

Суддя ОСОБА_2