Рішення

від 25.05.2017 по справі 906/277/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" травня 2017 р. Справа № 906/277/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - наказ від 31.10.2005

ОСОБА_2 - дов. від 12.04.2017 № 01-143

від відповідача: ОСОБА_3 - ліквідатор

ОСОБА_4 - дор. № 12 від 25.05.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Житомирі

до Підприємства облспоживспілки "Виробничий комбінат" в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_3 (м. Житомир)

про визнання капіталізованих вимог на суму 200 175,85 грн

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до Підприємства облспоживспілки "Виробничий комбінат" в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_3 про визнання капіталізованих вимог на суму 200 175,85 грн та включення капіталізованих вимог в реєстр вимог кредиторів, згідно передбаченої чинним законодавством черговості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ухиляється від виконання свої обов'язків, мотивуючі тим, що відсутні грошові кошти на розрахунковому рахунку, що підтверджено підписом ліквідатора.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні повідомили, що відповідач визнає вимоги, однак на даний час підприємство господарською діяльністю не займається, у підприємства відсутні майно та кошти, які необхідні для погашення вказаної суми капіталізованих вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Підприємство облспоживспілки "Виробничий комбінат" (відповідач) з 29.03.1996 перебуває на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Житомирі (позивач).

Згідно актів прийняття-передачі особових справ потерпілих на виробництві №433 від 22.04.2002 та №438 від 22.05.2002, позивачем від відповідача прийнято особові справи потерпілих, зокрема, ОСОБА_5 (отримав травму 12.03.1990), ОСОБА_6 (отримала травму 27.12.1982), ОСОБА_7 (отримав травму 12.03.1990) (а.с. 14, 29).

Згідно даних позивача, на підставі особових справ зазначених потерпілих осіб Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Житомирі останнім призначено страхові виплати, які здійснюються і станом на день звернення позивача з позовною заявою до суду.

Постановою правління Житомирської обласної спілки споживчих товариств № 11 від 03.02.2017, вирішено ліквідувати підприємство облспоживспілки "Виробничий комбінат" (а.с. 64).

У зв'язку з цим, 20.03.2017 позивачем відповідачу було направлено заяву про визнання останнім капіталізованих вимог, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 47).

Листом № 9 від 24.03.2017 ліквідатор ПОСС "Виробничий комбінат" визнав грошові вимоги в сумі 200175,85 грн, однак погасити немає змоги (45).

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист (рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 "У справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст.124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів).

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, вказана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту (постанова Верховного Суду України від 15.04.2015 у цивільній справі №6-55цс15).

За змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно ст.59 Господарського кодексу України (далі - ГК України) припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами (п.1 ч.1 ст.110 ЦК України).

Як визначено ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Згідно частини 3 статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Відповідно до ч.2 ст.1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, є джерелами формування коштів Фонду (п.5 ч.1 ст.11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснюється відповідно до порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000 (зі змінами і доповненнями) (далі - Порядок).

Згідно абз.2 п.1 вказаного вище Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації (п.3 Порядку).

Вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Житомирі обґрунтовані зобов'язаннями, що виникли на підставі капіталізованих платежів, які підтверджені долученими до матеріалів справи розрахунком потреби в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілими на виробництві.

Відповідно до ч.6 ст.105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Частиною 3 статті 112 ЦК України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Як судом зазначалося вище, позивач скористався своїм правом на заявлення кредиторських вимог до ліквідаційної комісії Підприємства облспоживспілки "Виробничий комбінат" у визначений строк, направивши їй відповідну заяву.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок потреби в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілими на виробництві (станом на 23.02.2017) (а.с. 8), суд вважає його правильним і таким, що здійснений відповідно до вимог чинного законодавства.

Тому, з огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, позовні вимоги визнав у відзиві на позовну заяву (а.с. 65).

При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання ліквідаційної комісії Підприємства облспоживспілки "Виробничий комбінат" в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_3 визнати капіталізовані вимоги на суму 200175,85 грн та включити їх до вимог кредиторів обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Щодо питання розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України.

Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом (ч.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Позивачем у даній справі є Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Житомирі.

При цьому, згідно ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Ліквідаційній комісії Підприємства облспоживспілки "Виробничий комбінат" в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_3 визнати капіталізовані вимоги на суму 200175,85 грн та включити їх до вимог кредиторів.

3. Стягнути з Підприємства облспоживспілки "Виробничий комбінат" (10001, м. Житомир, пров. Саєнка, 29, код 01730640) у дохід Державного бюджету України (стягувач: Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) 3200,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 31.05.17

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу.