ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.05.2017Справа № 910/22953/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрглобалбуд"
до Державного підприємства "Укрконверсбуд"
про зобов'язання вчинити дії, -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Лінніченко Д.О. (представник за довіреністю від 01.12.2016р.);
від відповідача: не з'явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрглобалбуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Укрконверсбуд" про зобов'язання вчинити дії, а саме: передати протягом десяти календарних днів з дня набрання рішення суду законної сили будівельний майданчик (земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва - 58 квартир під'їздів № 4, № 5 з 2 по 9 поверхи будинку II черги 160 квартирного 9 поверхового цегляного будинку за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, Проспект 50-річчя Перемоги, 15, загальною площею 3574,14 квадратних метрів), проектно-кошторисну документацію для виконання робіт з реконструкції об'єкту незавершеного будівництва, виконавчу, вихідну, дозвільну документацію, необхідну для здійснення проектно-вишукуваних робіт.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором не виконав та не передав позивачу будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію для виконання робіт з реконструкції об'єкту незавершеного будівництва, виконавчу, вихідну, дозвільну документацію, необхідну для здійснення проектно-вишукуваних робіт, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості приступити до виконання умов договору.
Відповідач надав для долучення до матеріалів справи письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких вказує на те, що оскільки між сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, укладений між ними договір є неукладеним, у зв'язку з чим відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Селівон А.М.) від 19.12.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/22953/16 та призначено розгляд на 26.01.2017р.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 26.01.2017р. та від 16.02.2017р. розгляд справи відкладався до 16.02.2017р. та 16.03.2017р. відповідно.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2017 року у зв'язку з закінченням терміну повноважень у судді Селівона А.М., вказану справу передано на розгляд судді Морозову С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2017р. справу №910/22953/16 прийнято до свого провадження суддею Морозовим С.М. та призначено її до розгляду на 11.04.2017р.
В судовому засіданні 11.04.2017р. оголошено перерву до 25.04.2017р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2017р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів.
В судовому засіданні 25.04.2017р. оголошено перерву до 16.05.2017р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2017р. розгляд справи відкладено до 23.05.2017р.
В судове засідання 23.05.2017р. представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні 23 травня 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
22.08.2015р. між позивачем (генеральний підрядник) та відповідачем (замовник) було укладено Договір генерального підряду на капітальне будівництво № 8/18 (надалі - Договір), відповідно до якого генеральний підрядник зобов'язувався виконати роботи з реконструкції об'єкту незавершеного будівництва - 58 квартир під'їздів №4 та №5 з 2 по 9 поверхи будинку II черги 160 квартирного 9 поверхового цегляного будинку за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, проспект 50-річчя Перемоги, 15 загальною площею 3574,14 квадратних метрів згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією за власні або залучені кошти та здати в експлуатацію Об'єкт у встановлений термін (п. 1.2.1. Договору), а замовник зобов'язувався надати Генеральному підряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, провести оплату виконаних робіт шляхом безготівкових розрахунків або забезпечити передачу Генпідряднику квартир в оплату за виконані роботи та погашення інших витрат пов'язаних з будівництвом, у порядку і в розмірах, передбачених цим Договором (п. 1.2.2. Договору).
За умовами п. 1.2.4. Договору проектно-кошторисна документація розробляється Замовником та передається Генеральному підряднику до початку виконання будівельних робіт.
Згідно п. 3.3.1. Договору замовник зобов'язувався передати Генеральному підряднику всю вихідну, дозвільну документацію необхідну для здійснення проектно-вишукувальних робіт, будівельний майданчик, із зафіксованими твердими знаками межами після набрання чинності цим Договором.
В розділі 1 договору сторони визначили, зокрема, поняття "Майданчик" - земельна ділянка, на якій розташовано об'єкт незавершеного будівництва - 58 квартир під'їздів №4 та №5 з 2 по 9 поверхи будинку II черги 160 квартирного 9 поверхового цегляного будинку за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, проспект 50-річчя Перемоги, 15 загальною площею 3574,14 квадратних метрів; "Проектно-кошторисна документація" означає сукупність документів, що складається з креслень і специфікацій, підготовлених та погоджених в установленому порядку Генеральним підрядником на основі вихідних даних, наданих Замовником, для виконання Робіт, а також будь-які даткові креслення, розрахунки, ескізи, схеми, специфікації, обґрунтування прийнятих рішень та ін., що необхідні для визначення і деталізації Робіт, що повинні бути виконані Генеральним підрядником згідно умов цього Договору; "Виконавча документація" означає сукупність документів креслень, ескізів, актів прихованих робіт, журналів робіт, технічної інформації тощо), які за чинним законодавством України надаються замовником Генеральному підряднику у зв'язку з усіма змінами в "Проектно-кошторисній документації", що виникли під час виконання Робіт, та погодженні Сторонами відповідно до цього Договору.
Як зазначає позивач, що також не спростовано відповідачем, останнім в порушення умов укладеного між сторонами договору не передано позивачу будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію для виконання робіт з реконструкції об'єкту незавершеного будівництва, виконавчу, вихідну, дозвільну документацію, необхідну для здійснення проектно-вишукуваних робіт.
У зв'язку з вище викладеним, позивач звертався до відповідача з листами від 10.02.2016р. та від 24.02.2016р. (докази направлення вказаних листів в матеріалах справи), в яких просив останнього на підставі п. 1.2.2. Договору передати будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію для виконання умов договору та робіт (лист від 10.02.2016р.) та на підставі п. 3.3.1. Договору передати всю вихідну, дозвільну документацію необхідну для здійснення проектно-вишукувальних робіт, будівельний майданчик, із зафіксованими твердими знаками межами після набрання чинності цим Договором (лист від 24.02.2016р.).
Вказані листи були залишені без відповіді та задоволення зі сторони відповідача.
Крім того, на виконання умов укладеного з відповідачем договору, позивачем було укладено з ТОВ ТД Вістас договір № 0920-20 від 22.09.2015р., відповідно до якого останнє взяло на себе зобов'язання виконати технічний паспорт об'єкту незавершеного будівництва - під'їздів №4 та №5 з 2 по 9 поверхи будинку II черги 160 квартирного 9 поверхового цегляного будинку за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, проспект 50-річчя Перемоги, 15, а позивач зобов'язувався прийняти виконану роботу та сплатити ї вартість відповідно до умов договору та як вбачається з відповіді на претензію від 17.03.2016р. ТОВ ТД Вістас повідомило позивачу про неможливість виконання умов договору у зв'язку з неодноразовим не допуском восени 2015р. сторонніми особами працівників ТОВ ТД Вістас до об'єкту незавершеного будівництва з метою завершення його обстеження.
У зв'язку з тим, що відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку щодо передачі позивачу будівельного майданчику, проектно-кошторисної документації для виконання робіт з реконструкції об'єкту незавершеного будівництва, виконавчої, вихідної, дозвільної документації, необхідної для здійснення проектно-вишукуваних робіт, останній був змушений звернутись до суду з даним позовом.
Відповідач посилаючись на те, що сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, укладений між ними договір є неукладеним, на підставі чого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 180 Господарський кодекс України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
За змістом ст. 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтею 318 Господарського кодексу України передбачено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів. Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
Як передбачено в ст. 323 Господарського кодексу України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.
Згідно п. п. 17-18 постанови Кабінету міністрів України Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві № 668 від 1 серпня 2005 р. строки виконання робіт (будівництва об'єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід'ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду. Установлення сторонами у договорі підряду строків виконання робіт (будівництва об'єкта) може пов'язуватися з виконанням замовником певних зобов'язань (надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт), передача проектної документації, відкриття фінансування, сплата авансу тощо).
Відповідно до п. 29 постанови Кабінету міністрів України Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві № 668 від 1 серпня 2005 р., з наступними змінами та доповненнями замовник зобов'язаний, зокрема, надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та іншу договірну документацію і ресурси відповідно до договору підряду; передати підряднику завдання на проектування, інші вихідні дані, необхідні для розроблення проектної документації, надати йому допомогу в погодженні проектної документації у разі, коли розроблення та погодження проектної документації за умовами договору підряду покладено на підрядника.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом, строки передачі позивачу як Генеральному підряднику за договором будівельного майданчику, проектно-кошторисної документації для виконання робіт з реконструкції об'єкту незавершеного будівництва, виконавчої, вихідної, дозвільної документації, необхідної для здійснення проектно-вишукуваних робіт договором не передбачено.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Згідно п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Як було зазначено вище, позивач звертався до відповідача з листами від 10.02.2016р. та від 24.02.2016р., в яких просив останнього на підставі п. 1.2.2. Договору передати будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію для виконання умов договору та робіт (лист від 10.02.2016р.) та на підставі п. 3.3.1. Договору передати всю вихідну, дозвільну документацію необхідну для здійснення проектно-вишукувальних робіт, будівельний майданчик, із зафіксованими твердими знаками межами після набрання чинності цим Договором (лист від 24.02.2016р.).
Як вбачається з наявних в матеріалах справи довідки підприємства поштового зв'язку поштове відправлення від 10.02.2016р. не було вручено відповідачу та повернуто позивачу за закінчення встановленого строку зберігання згідно відбитку штемпелю 11.03.2016р., а поштове відправлення від 24.02.2016р. не було вручено відповідачу та повернуто позивачу за закінчення встановленого строку зберігання згідно відбитку штемпелю 28.03.2016р.
За таких обставин, обов'язок відповідача передати позивачу будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію для виконання умов договору та робіт настав і мав бути виконаний відповідачем у строк до 18.03.2016р. включно, а обов'язок передати всю вихідну, дозвільну документацію необхідну для здійснення проектно-вишукувальних робіт, будівельний майданчик, із зафіксованими твердими знаками межами після набрання чинності цим Договором - у строк до 04.04.2016р. включно на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Доказів на підтвердження передачі позивачу будівельного майданчику, проектно-кошторисної документації для виконання робіт з реконструкції об'єкту незавершеного будівництва, виконавчої, вихідної, дозвільної документації, необхідної для здійснення проектно-вишукуваних робіт, в тому числі й станом на час розгляду справи в суді матеріали справи не містять.
Щодо обраного позивачем способу захисту свого порушеного права, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Нормами статті 13 Конституції України закріплено обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Згідно статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 Господарського кодексу України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Норми статті 16 Цивільного Кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України містять перелік способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, якими є: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 10 жовтня 2012 року № 6-110цс12.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем при подачі даного позову обрано вірний спосіб захисту свого порушеного права (примусове виконання обов'язку в натурі) та заявлено вимогу до відповідача про виконання в'язких на себе зобов'язань за договором.
Суд також відзначає, що за відсутності в матеріалах справи письмового клопотання заінтересованої сторони щодо можливості суду виходити за межі позовних вимог (ст. 83 ГПК України), суд приймає рішення зі спору виходячи з заявлених позивачем вимог.
При цьому, не заслуговують на увагу суду посилання відповідача у своїх запереченнях на позовну заяву на те, що договір є неукладеним, оскільки з огляду на положення ст. ст. 6, 627 - 628, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 42, 180 Господарського кодексу України, з яких випливає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства, зважаючи на факт виконання сторонами зобов'язань по договору зі сторони позивача, що не заперечується сторонами, суд дійшов до висновку про укладення між сторонами договору з погодженням всіх його умов, які ним обумовлюються.
За висновками суду, позивач має право вимагати виконання відповідачем зобов'язання щодо передачі будівельного майданчику, проектно-кошторисної документації для виконання робіт з реконструкції об'єкту незавершеного будівництва, виконавчої, вихідної, дозвільної документації, необхідної для здійснення проектно-вишукуваних робіт у будь-який час, а відповідач на підставі ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язаний виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення відповідної вимоги.
Предметом спору у даній справі є зобов'язання відповідача передати будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію для виконання робіт з реконструкції об'єкту незавершеного будівництва, виконавчу, вихідну, дозвільну документацію, необхідну для здійснення проектно-вишукуваних робіт, натомість невиконання сторонами п. 2.1. Договору (термін виконання робіт), на що посилається відповідач у своїх запереченнях, може бути предметом спору в іншому судовому процесі.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.
Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/22953/16 позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір в розмірі 1 378,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Зобов'язати Державне підприємство "Укрконверсбуд" (ідентифікаційний код 30726539, адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81, корп. 20) протягом десяти календарних днів з дня набрання рішення суду законної сили передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрглобалбуд" (ідентифікаційний код 39523930, адреса: 02094, м. Київ, вул. Мініна, буд. 12, оф. 15) будівельний майданчик (земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва - 58 квартир під'їздів № 4, № 5 з 2 по 9 поверхи будинку II черги 160 квартирного 9 поверхового цегляного будинку за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, Проспект 50-річчя Перемоги, 15, загальною площею 3574,14 квадратних метрів), проектно-кошторисну документацію для виконання робіт з реконструкції об'єкту незавершеного будівництва, виконавчу, вихідну, дозвільну документацію, необхідну для здійснення проектно-вишукуваних робіт.
3. Стягнути з Державного підприємства "Укрконверсбуд" (ідентифікаційний код 30726539, адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81, корп. 20) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрглобалбуд" (ідентифікаційний код 39523930, адреса: 02094, м. Київ, вул. Мініна, буд. 12, оф. 15) судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.).
4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 29.05.2017р.
Суддя С.М. Морозов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2017 |
Оприлюднено | 06.06.2017 |
Номер документу | 66829954 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Морозов С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні